Справа № 167/1066/24
Номер провадження 2-о/167/106/24
05 грудня 2024 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Гармай І. Т.,
з участю секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа
Стислий виклад доводів заявника та заінтересованої особи.
23 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 21 серпня 1979 року він був зарахований на навчання до Ківерцівського медичного училища, яке закінчив 03 березня 1983 року та йому було видано диплом з відзнакою за спеціальністю «Фельдшерська». Зазначає, що після навчання у період з 19 червня 1983 року по 24 травня 1985 року він проходив службу у Збройних силах Радянського Союзу. З 01 вересня 1985 року вступив до Київського ордена Трудового Червоного Прапора медичного інституту імені академіка О. О. Богомольця. Вказує, що під час вступу та подання документів він надав оригінал диплома Ківерцівського медичного училища, після закінчення якого диплом йому повернутий не був.
Зазначає, що під час оформлення пенсії за віком він звернувся до Ківерцівського фахового медичного коледжу Волинської обласної ради, який є правонаступником Ківерцівського медичного училища з метою видачі дубліката його диплома. Згідно наданої довідки від 11 жовтня 2024 року № 486 його по батькові помилково зазначено « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 ».
Вказує, що через розбіжність в написанні його по батькові Пенсійним фондом не було зараховано період навчання в Ківерцівському медичному училищі до загального трудового стажу.
Покликаючись на викладені обставини, оскільки виправити означені помилки в позасудовому порядку не можливо, заявник з урахування заяви про уточнення вимог просить встановити факт належності йому диплома з відзнакою Ківерцівського медичного училища за спеціальністю «Фельдшерська», кваліфікація «фельдшер», серія ДТ № 802989, р/№ НОМЕР_1 , виданого 02 березня 1983 року.
04 грудня 2024 року заінтересованою особою Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області через систему «Електронний суд» надіслано пояснення заяву в яких зазначають, що заявник звертався до органів Пенсійного фонду України з заявою про допризначення пенсії, проте ОСОБА_1 було відмовлено у зв'язку з розбіжністю в особових даних останнього.
Позиція учасників справи.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. 05 грудня 2024 року подав суду заяву про учочнення вимог в якій просить встановити, що диплом з відзнакою серія НОМЕР_2 , виданий ОСОБА_4 02 березня 1983 року Ківерцівським медичним училищем за спеціальністю «Фельдшерська», кваліфікація «фельдшер», належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Поруч з цим, подав заяву про розгляд справи у його відсутності та просив приєднати до матеріалів справи копію трудової книжки, копію довідки комунального підприємства «Рожищенська багатопрофільна лікарня» з додатками № 1475/21-2.24 від 22 жовтня 2024 року та копію довідки другого ІНФОРМАЦІЯ_2 № 5443 від 18 жовтня 2024 року.
Заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області в судове засідання не з'явилися. У поданих поясненнях на заяву просили розгляд справи проводити у їхній відсутності, щодо розгляду справи поклалися на розсуд суду.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 25 жовтня 2024 року заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 06 листопада 2024 року заяву прийнято до розгляду, відкрито окреме провадження у справі та призначено судове засідання 05 грудня 2024 року о 14 год 00 хв.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 07 квітня 1998 року Луцьким МВ УМВС України у Волинській області, прізвище, ім'я та по батькові заявника зазначено ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження - с. Любче, Рожищенський район Волинська область.
Заявник ОСОБА_1 в 1979 році вступив в Ківерцівське медичне училище, в 1983 році пройшов повний курс за спеціальністю «фельдшерська», присвоєно кваліфікація «фельдшера», що підтверджується копією диплома НОМЕР_2 .
Згідно копії довідки, виданої 11 жовтня 1024 року № 486 т.в.о.директора Ківерцівського фахового медичного коледжу Волинської обласної ради Комшук Т. заявник ОСОБА_1 дійсно навчався в Ківерцівському медичному училищі за спеціальністю «Фельдшерська» (кваліфікація «фельдшер») на денній формі навчання, диплом з відзнакою серія ДТ № 802989 (р/№ НОМЕР_1 ). Зарахований з 01 вересня 1979 року (наказ № 119 від 21 серпня 1979 року); відрахований з 01 березня 1983 року (наказ № 32 від 01 березня 1983 року).
На підставі рішення Волинської обласної ради від 22 березня 2006 року № 26/32 «Про реорганізацію Ківерцівського медичного училища» медичне училище реорганізовано в «медичний коледж».
На підставі рішення Волинської обласної ради від 12 лютого 2020 року № 28/29 «Про перейменування Ківерцівського медичного коледжу» медичний коледж перейменовано на «Ківерцівський фаховий медичний коледж Волинської обласної ради».
02 березня 1983 року на ім'я ОСОБА_1 була оформлена трудова книжка серії НОМЕР_4 та міститься прикріплена до неї копія диплома НОМЕР_2 . При дослідженні вказаних копій трудової книжки та димлома суд також встановив, що записи в них заповнені російською мовою і по батькові заявник значиться " ОСОБА_5 ", ім'я - " ОСОБА_6 ".
З копії довідки комунального підприємства «Рожищенська багатопрофільна лікарня» Рожищенської міської ради від 22 жовтня 2024 року № 1475/21-2.24 про період роботи ОСОБА_1 в Рожищенській центральній районній лікарні на посаді завідувача фельдшерсько-акушерського пункту с. Духче з 07 березня 1983 року по 01 квітня 1983 року та копії довідки другого ІНФОРМАЦІЯ_2 № 5443 від 18 жовтня 2024 року про про проходження служби в армії з 07 травня 1983 року по 24 травня 1985 року на посаді фельдшера з 01 листопада 1983 року по 24 травня 1985 року у в/ч НОМЕР_5 встановлено, що вони були видані заявнику як ОСОБА_1 .
Відповідно до копії довідки виданої 29 жовтня 2024 року № 506 т.в.о. директора Ківерцівського фахового медичного коледжу Волинської обласної ради Комшук Т. освітній заклад немає правових підстав змінити по батькові випусника ОСОБА_1 на ОСОБА_3 .
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 032550008210 від 04 листопада 2024 року заявнику ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки в наданій заявником довідці № 486 від 11 жовтня 2024 року про навчання в Ківерцівському медичному училищі по батькові значиться « ОСОБА_2 », а згідно паспортних даних значиться « ОСОБА_3 ».
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
До способів захисту цивільних прав та інтересів згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України відноситься, зокрема, визнання права.
У відповідності до положень п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд розглядає в порядку окремого провадження.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Частиною 1 ст. 319 ЦПК України визначено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Важливе значення має вимога про обов?язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. Як зазначає заявник в заяві, - встановлення факту, що має юридичне значення необхідно їй для оформлення пенсії.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справ про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 12 постанови № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу.
Аналіз даних норм дає підстави для висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, що засвідчує факт, що має юридичне значення; 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції).
Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення заяви.
Аналіз перевірених і оцінених судом доказів та законодавства переконує суд, що в розумінні ст. 77-78 ЦПК України заявником надані належні, достовірні, допустимі докази на підтвердження заявлених вимог, які не викликають сумніву і є достатніми для встановлення юридичного факту.
Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, встановлено, що у дипломі з відзнакою Ківерцівського медичного училища за спеціальністю «Фельдшерська», кваліфікація «фельдшер», серія ДТ № 802989, р/№ НОМЕР_1 , виданого 02 березня 1983 року по батькові заявника вказано « ОСОБА_5 », ім'я - " ОСОБА_6 " російською мовою, що не збігається з даними, які зазначені у його паспорті громадянина України, картці платника податків, де його по батькові зазначено « ОСОБА_3 ».
Встановлення факту належності диплома серії НОМЕР_2 має для заявника юридичне значення, його метою є забезпечення можливості реалізації заявником гарантованого Конституцією України права на пенсійне забезпечення та діючим законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.
Встановлення вказаного факту не пов'язане зі спором про цивільне право, від встановлення даного факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника.
З урахуванням викладених обставин та беручи до уваги, що всі анкетні дані у наведених документах, крім вказаних розбіжностей співпадають, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви та встановлення факту належності ОСОБА_1 диплома з відзнакою Ківерцівського медичного училища за спеціальністю «Фельдшерська», кваліфікація «фельдшер», серії ДТ № 802989, р/№ НОМЕР_1 , виданого 02 березня 1983 року.
Встановлення даного юридичного факту в достатній мірі захистить інтереси заявника та відповідатиме завданням цивільного судочинства, визначеним у ст. 2 ЦПК України.
Щодо судових витрат
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити.
Встановити, що диплом з відзнакою серія НОМЕР_2 , реєстраційний № НОМЕР_1 , виданий ОСОБА_4 02 березня 1983 року Ківерцівським медичним училищем за спеціальністю «Фельдшерська», кваліфікація «Фельдшер», належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення 05 грудня 2024 року.
Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_6 .
Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, місцезнаходження: м. Луцьк, Київський майдан, буд. 6 Волинська область, ЄДРПОУ 13358826.
Головуючий суддя І. Т. Гармай