06.12.2024
єдиний унікальний номер справи 531/2198/24
номер провадження 1-кп/531/174/24
06 грудня 2024 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка обвинувальний акт кримінального провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Росошенці Полтавського району Полтавської області, українця, громадянина України, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, освіта середня-технічна, не працюючого, військовозобов'язаного, не депутата, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Тагамлицьке Карлівського району Полтавської області, українця, громадянина України, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, освіта середня, не працюючого, не військовозобов'язаного, не депутата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються в наступному.
Указом Президента України від 24 лютого 2024 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2101-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому, Указами Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року, №259/2022 від 18 квітня 2022 року, №341/2022 від 17 травня 2024 року, №573/2022 від 12 серпня 2022 року, №757/2022 від 07 листопада 2022 року, №58/2022 від 06 лютого 2023 року, №254/2022 від 01 травня 2023 року, №451/2023 від 26 липня 2023 року, №734/2023 від 06 листопада 2023 року, №49/2024 від 05 лютого 2024 року, №271/2024 від 06 травня 2024 року «Про продовження строку дії воєнного стану в України» строку дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебуваючи на території господарства ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , з дозволу останнього, де виконували роботи, пов'язані із прибиранням території, на приміщенні будівлі літньої кухні, розташованої за вище вказаною адресою, побачили металеві частини алюмінію, що являються елементами даху будівлі, які вирішили викрасти.
В подальшому, ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_5 , за попередньою змовою між собою, скориставшись відсутністю власника господарства, у період з 22 по 23 травня 2024 року, у денний час, перебуваючи в приміщенні літньої кухні за вище вказаною адресою, керуючись єдиним злочинним умислом, спрямованим на вчинення тотожних діянь, умисно, таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, шляхом демонтажу за допомогою заздалегідь підготовлених інструментів, демонтували металеві частини алюмінію, загальною вагою 73 кг., вартість яких становить 4438,40 грн., які в подальшому завантажили до автомобіля марки «ВАЗ-2101», належного ОСОБА_5 , та реалізували ОСОБА_7 і ОСОБА_8 .
Таким чином, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд у повному обсязі, чим спричинили ОСОБА_6 майнової шкоди на вище вказану суму.
Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 винними себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнали повністю, та повністю підтвердили час, обставини та спосіб вчинення кримінального правопорушення. У скоєному щиро розкаюються.
Потерпілий ОСОБА_6 до суду не з'явився. В матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без його участі.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються доведеність вини обвинувачених та кваліфікація їх дій, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченими та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а їх дії органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, кваліфіковані правильно.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Як обставини, що пом'якшують покарання обох обвинувачених, згідно ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених, згідно 67 КК України, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого: його вік; стан здоров'я; соціальне становище; відсутність даних перебування на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога; раніше не судимого; посередню характеристику за місцем проживання.
Згідно з висновком досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, складеною Полтавським районним сектором №3 філії державної установи «Центр пробації» в Полтавській області від 28 листопада 2024 року, ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній; ризик небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб, оцінюється як середній. Дослідження інформації, що характеризує особу за місцем його проживання/навчання/роботи, умов його життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства, свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого: його вік; стан здоров'я; соціальне становище; відсутність даних перебування на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога; раніше не судимого; посередню характеристику за місцем проживання.
Згідно з висновком досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, складеною Полтавським районним сектором №3 філії державної установи «Центр пробації» в Полтавській області від 28 листопада 2024 року, ризик вчинення ОСОБА_5 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній; ризик небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб, оцінюється як середній. Дослідження інформації, що характеризує особу за місцем його проживання/навчання/роботи, умов його життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства, свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Під час судового розгляду, проаналізувавши поведінку обвинувачених після вчинення кримінального правопорушення, їх щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наслідки суспільно небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі на строк п'ять років. Застосувавши ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням з покладенням на них обов'язків, передбачених ст. 76 КК України - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В зв'язку з тим, що на досудовому слідстві відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжний захід не обирався, враховуючи особу обвинувачених, суд вважає за недоцільне обирати відносно них міру запобіжного заходу.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати та цивільний позов по кримінальному провадженню відсутній.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки.
Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов'язки протягом іспитового строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В зв'язку з тим, що на досудовому слідстві відносно ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за недоцільне обирати відносно нього міру запобіжного заходу.
ОСОБА_5 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки.
Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_5 обов'язки протягом іспитового строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В зв'язку з тим, що на досудовому слідстві відносно ОСОБА_5 запобіжний захід не обирався, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за недоцільне обирати відносно нього міру запобіжного заходу.
Речові докази - 4 алюмінієві листи сірого кольору, розмірами 80х50 см., 25х35 см., 26,5х47 см. та 47х31,5 см., переданий на відповідальне збереження ОСОБА_6 , вважати повернутими законному власнику.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченим та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя