Справа №2-14714/10
12.10.2010 р. м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого - судді Горбунової Я.М., при секретарі Маріновій О.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, -
Позивач просить суд розділити майно, що є спільною сумісною власністю, визнавши за позивачем та відповідачем право спільної часткової власності (по ? частці за кожним) на квартиру АДРЕСА_1, стягнути з відповідача на користь позивача ? частину ринкової вартості автомобіля ВАЗ-2104, 1987 року випуску, державний номер НОМЕР_1 в сумі 6000 грн. та судові витрати.
Представник позивача звернулася до суду з заявою, в якій просила розглядати справи без її участі і задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, у разі неявки відповідача постановити заочне рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про причину неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд розглядає справу за відсутності відповідача та постановляє заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд дослідив докази і встановив наступне.
З 07.08.1990 позивач знаходилась в шлюбних відносинах з відповідачем, 25.08.2010 року звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, який на час ухвалення цього рішення не розглянутий.
З наданих позивачем у якості доказів документів вбачається, що за час шлюбу сторонами набуто таке майно: на підставі договору купівлі-продажу від 30.01.2001 року придбана двокімнатна ізольована квартира АДРЕСА_1; в 1994 році придбаний автомобіль ВАЗ-2104, 1987 року випуску, державний номер НОМЕР_1.
Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, і кожен з подружжя має рівні права на володіння, користування і розпорядження цим майном.
Згідно ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним контрактом.
Таким чином, за відсутності домовленості між сторонами та шлюбного контракту, який би визначав інший розмір часток дружини та чоловіка, суд приходить до висновку, що як позивачу, так і відповідачу належить ? частка майна, набутого за час шлюбу.
Відповідно до ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою. Оскільки придбаний спільно подружжям ОСОБА_2 автомобіль ВАЗ-2104, 1987 року випуску, державний номер НОМЕР_1 є неподільною річчю, його використання як об'єкта спільної часткової власності є неможливим, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення вартості ? частки вартості автомобіля такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про суть позовних вимог, по початку розгляду по суті ніяких заперечень з приводу позовних вимог не надав, суд розглядає справу за наявними доказами. Придбаний за час шлюбу автомобіль знаходиться в користуванні та володінні відповідача, у зв'язку з чим позивач позбавлений можливості надати оцінку вартості саме цього індивідуально визначеного транспортного засобу. Тому його вартість визначена позивачем як ринкова вартість транспортного засобу такої ж марки, моделі, того ж року випуску.
Згідно вимог чч.2 та 3 ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд вважає, що за тих обставин, які встановлені в судовому засіданні, позовні вимоги підлягають задоволенню і майно, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 підлягає поділу на підставі позовних вимог, заявлених позивачем.
У відповідності зі ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені нею та документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 70, 71 СК України, ст.ст. 10,11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Розділити майно, що є спільною сумісною власністю, визнавши за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної часткової власності (по ? частці за кожним) на квартиру АДРЕСА_1
Стягнути з відповідача - ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 ? частину ринкової вартості автомобіля ВАЗ-2104, 1987 року випуску, державний номер НОМЕР_1 в сумі 6000 (шість тисяч) грн.
Стягнути з відповідача - ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 судові витрати, понесені сплатою судового збору в сумі 410,45 грн. (чотириста десять грн.. 45 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя - Я.М. Горбунова