Справа № 320/19595/23
04 грудня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Оксененка О.М.,
за участю секретаря Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправної відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
В 2023 році ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести ОСОБА_1 з 15.12.2022 перерахунок та виплачувати пенсію без обмеження максимальним розміром та з урахуванням вже проведених виплат.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 адміністративний позов задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2024 рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
В подальшому, ОСОБА_1 подано до Шостого апеляційного адміністративного суду заяву про перегляд за виключними обставинами постанови постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправної відмови та зобов'язання вчинити певні дії.
Заява про перегляд за виключними обставинами обґрунтована тим, що рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(ІІ)/2024 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами. Відтак, за твердженням позивача, пенсіонерам, яким призначена пенсія відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсія виплачується без обмеження її максимального розміру. А тому, як зазначає позивач, судом апеляційної інстанції при прийнятті 02.02.2024 постанови було застосовано норми законодавства, які визнані неконституційними, що є підставою для перегляду судового рішення за виключними обставинами згідно п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
За правилами п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
У постанові від 19 лютого 2021 року у справі №808/1628/18 об'єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вказала, що положення п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане.
У цій же постанові суд касаційної інстанції звернув увагу, що словосполучення "ще не виконане", яке вживається у п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння.
Отже, за висновками Верховного Суду, судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог не передбачає можливості його примусового виконання й тому не може вважатися "не виконаним" у розумінні п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, а відтак не може переглядатися за виключними обставинами з вказаної нормативної підстави.
Такий самий підхід Верховний Суд застосував і під час розгляду заяви про перегляд за виключними обставинами судового рішення у справі №600/1450/20-а (ухвала від 13 квітня 2023 року), у справі №140/11713/20 (ухвала від 27 квітня 2023 року), у справі №240/35883/21 (ухвала від 27 квітня 2023 року), у справі №200/5229/20-а (ухвала від 27 квітня 2023 року), у справі №420/1255/21 (ухвала від 03 травня 2023 року), у справі №160/6238/20 (ухвала від 03 травня 2023 року), у справі №420/1319/21 (ухвала від 04 травня 2023 року), у справі №420/4572/20 (ухвала від 03 травня 2023 року), у справі №380/21729/21 (ухвала від 09 травня 2023 року), у справі №580/2313/20 (ухвала від 10 травня 2023 року), у справі №620/4397/20 (ухвала від 11 травня 2023 року), а також в постанові Верховного Суду від 11 квітня 2024 року по справі №280/1992/21.
Таким чином, у межах цієї справи постанова суду апеляційної інстанції від 02.02.2024 не може вважатися невиконаною в контексті приписів п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, оскільки рішення суду, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову відмовлено, не передбачає примусового виконання.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2021 року у справі № 808/1628/18 вказано на те, що рішення Конституційного Суду України не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при вирішенні спору, адже на час виникнення спірних правовідносин та на час прийняття рішення суду першої інстанції положення вказаної норми були чинними та підлягали застосуванню.
У площині наведеного, колегія суддів зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року №2-р(ІІ)/2024 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.
У резолютивній частині згаданого рішення Конституційним Судом України встановлено порядок його виконання, за яким припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, норми статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, а також приписи першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі змінами, які були застосовані судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови від 02.02.2024, були визнані неконституційними з 20 березня 2024 року згідно рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року №2-р(ІІ)/2024.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2024 у даній справі.
Керуючись ст.ст. 229, 250, 325, 328, 329, 361, 369 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправної відмови та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 329-331 КАС України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Оксененко О.М.
Повний текст ухвали виготовлений 05.12.2024.