Справа №2а-1269/10/17/2018
18 жовтня 2010 року Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Губської Я.В.
при секретарі Плотниковій К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ м. Мерефа Андрусенко В.О., УДАІ ГУМВС України в Харківській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС БДПС ВДАІ м. Мерефа Андрусенко В.О., УДАІ ГУМВС України в Харківській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на наступне.
26.06.2010 року інспектором ДПС Андрусенко В.О. був складений протокол, згідно якого позивач порушив п. 2.7.,2.2 ПДР України та здійснив адмінправопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП. На підставі цього протоколу винесена постанова АХ № 220384 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. Вважає дану постанову необґрунтованою, не відповідаючою вимогам законодавства з наступних підстав.
При винесенні постанови інспектором не було враховано, що відсутня подія і склад правопорушення, оскільки він правил дорожнього руху не порушував, а докази на підтвердження порушення відсутні. Також, при винесені постанови не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Постанова винесена з порушенням вимог ст.ст. 9,245,278,280 КУпАП, з з*ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовну заяву підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавав.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним причину неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Як свідчать матеріали справи, постановою інспектора ІДПС Андрусенко В.О. від 26.06.2010 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.(а.с.8)
В постанові вказується, що ОСОБА_1, 26.06.2010 року, о 14-08 год., керуючи автомобілем НОМЕР_1 на 25 кілометрі автодороги Харків-Красноград, виїхавши з прилеглої території АЗС «Маршал» в напрямку м. Харкова, виконав разворот на автомагістралі в зворотному напрямку, в сторону м. Красно град, при цьому в'їхав в технологічний розрив розділювальної смуги автошляху, чим порушив п. 2.7,2.2 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч.2 ст. 122 КУпАП. Керуючись положеннями ст. 283 КУпАП, постановлено накласти стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, встановленого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати місце вчинення, наявність дорожніх знаків, зупинки, стоянки транспортного засобу. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно ст. 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності, протокол складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що водій ОСОБА_1 26.06.2010 року рухався по автодорозі Харків-Красноград. Порушень Правил дорожнього руху з боку позивача судом не було встановлено.
Проте судом встановлено, що виходячи із положень вищезгаданих статей КУпАП, суб'єктом оскарження при складанні протоколу та винесення оскаржуваної постанови не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об'єктивності з'ясування обставин справи.
Крім цього, відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Позивач стверджує, що він правила дорожнього руху не порушував, права йому роз'яснені не були, а обставини, викладені в постанові не відповідають дійсності.
За таких обставин, суд вважає, що обставини подій за скоєння правопорушення, яке інкриміноване позивачу є суттєвими для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
В той же час, відповідач до суду не надав доказів в підтвердження законності складеної постанови.
На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення гарантії прав, свобод і інтересів особи і громадянина, виходячи із наданих ч.3 ст.162 КАС України суду повноважень при прийнятті постанови та ураховуючи положення ст.293 КУпАП, суд прийшов до переконання, що задоволення позовних вимог в повному обсязі буде найбільш доцільним способом захисту порушеного права позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 11, 94, 99, 159, 160-163, 171-2 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову АХ № 220384 по справі про адміністративне правопорушення від 26.06.2010 року про накладення стягнення на ОСОБА_1 в розмірі 425 грн.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя