01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26
"15" вересня 2010 р. Справа № 14/181-10
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: Павлова Н. Ф. (довіреність № 1639 від 25.03.2010 р.);
від відповідача: не з'явились;
розглянувши матеріали справи
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Суха балка”, м. Кривий Ріг
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-інвестиційна група „Столиця”, м. Бровари
про стягнення 460 491, 64 грн.
ВАТ „Суха балка” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Промислово-інвестиційна група „Столиця” про стягнення 365 684, 54 грн. неустойки, 94 807, 10 грн. штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо своєчасної поставки товару згідно договору поставки № 1845 від 25.09.2009 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.08.2010 р. порушено провадження у справі № 14/181-10 за позовом ВАТ „Суха балка” до ТОВ „Промислово-інвестиційна група „Столиця” про стягнення 460 491, 64 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 27.08.2010 р.
27.08.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 15.09.2010 р.
15.09.2010 р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання № 207 від 14.09.2010 р., у якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку із необхідністю витребування нових доказів по даній справі.
15.09.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.
За наслідками розгляду клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд, враховуючи закінчення строків розгляду спору, відмовив у його задоволенні так, як відповідач не надав суду належних доказів, що б підтверджували вказані у клопотанні обставини, не зазначив у клопотанні конкретні докази, що необхідно витребувати судом, не зазначив у клопотанні причини неможливості прибуття у судове засідання представника відповідача. Крім того, його неявка не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
25.09.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 1845, згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити покупцю ліфт вантажопасажирський в/п -1000 кг, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на передбачених даним договором умовах.
Згідно п. 2.1. договору поставка товару здійснюється разовою поставкою, у відповідності з умовами даного договору. Товар, оформлюється одним товаро-супроводжуючим документом (товаро-транспортним документом, накладною, актом прийому-передачі і т.д.).
Відповідно до п. 2.2. договору базові умови поставки DDP, м. Кривий Ріг, склад покупця.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що сума договору складає 1 576 350, 00 грн., що на момент підписання договору складає 138 000, 00 євро по курсу НБУ.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що ціна товару встановлюється в гривні у відповідності з офіційним курсом НБУ євро к гривні на момент оплати у відповідності з п. 1.2. даного договору.
Пунктом 13.4. договору визначено строк його дії, згідно якого даний договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін і діє до 31.12.2009 р., і в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх невиконаних зобов'язань, що виникли в період дії даного договору.
25.09.2009 р. сторонами було підписано специфікацію № 1/1846 до договору № 1845 від 25.09.2009 р., згідно умов п. 1. якого вартість товару за договором складає 138 000, 00 євро, а оплата проводиться в гривнях по курсу НБУ на день оплати.
Згідно п. 2 специфікації до договору строк поставки складає 110 робочих днів після передоплати у розмірі 80 % згідно п. 3. специфікації № 1 даного договору і отримання всієї затвердженої замовної технічної документації, що є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п. 3. специфікації до договору розрахунок по договору здійснюється покупцем в слідуючому порядку: 1 етап: передоплата в розмірі 80 % від суми договору з ПДВ здійснюється в строк 5 банківських днів після підписання договору, на підставі рахунку від постачальника; 2 етап: оплата в розмірі 20 % від суми договору з ПДВ здійснюється протягом 5 днів з моменту поставки товару на склад покупця.
На виконання умов договору позивачем 28.09.2009 р. було виконано свій обов'язок по здійсненню передоплати за товар та перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 1 350 787, 24 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 317 від 28.09.2009 р., наявною у матеріалах справи.
В березні 2010 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 69 від 10.03.2010 р., у якому він зазначив, що надані позивачем креслення є неточними, що не дозволяє відповідачу розпочати проектування, та зазначив, що поставка товару може бути здійснена не раніше 02.04.2010 р. Також із даного листа вбачається, що відповідач отримав від позивача всю замовну технічну документацію відносно товару із усунутими позивачем порушеннями в технічній документації -28.10.2009 р.
В травні 2010 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 2302 від 05.05.2010 р., у якій просив відповідача негайно з моменту отримання претензії здійснити поставку товару по договору та перерахувати неустойку в розмірі 166 739, 74 грн. та штраф в сумі 101 493, 76 грн. за прострочку поставки товару. Факт направлення позивачем претензії відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 2037 від 06.05.2010 р. про відправлення цінного листа № 247156, описом вкладення до нього від 06.05.2010 р. та повідомленням про вручення цінного листа № 247156.
На виконання умов договору відповідачем 01.06.2010 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар -ліфт вантажопасажирський на суму 1 576 350, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000013 від 01.06.2010 р. на суму 1 576 350, 00 грн., наявною у матеріалах справи.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 662 цього ж кодексу передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 663 цього ж кодексу передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 664 цього ж кодексу передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений договором строк (до 05.04.2010 р. включно -110 робочих днів від 28.10.2009 р.) відповідач обов'язок щодо поставки товару позивачу не виконав, а виконав його лише 01.06.2010 р., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000013 від 01.06.2010 р. на суму 1 576 350, 00 грн., наявною у матеріалах справи.
Однією із позовних вимог позивача є вимога про стягнення з відповідача на свою користь неустойки, передбаченої договором поставки № 1845 від 25.09.2009 р., за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по поставці товару з 08.04.2010 р. по 31.05.2010 р. на суму 365 684, 54 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 10.2. договору передбачено, що у випадку прострочення поставки з вини постачальника в строки, передбачені даним договором, крім форс-мажорних обставин, постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 0, 5 % за кожен день прострочки і штраф в розмірі 7 % від вартості недопоставленої продукції.
Дослідивши положення договору, суд дійшов висновку, що неустойка в розмірі 0, 5 % за кожен день прострочення поставки товару з вини постачальника, передбачена п. 10.2. договору, за своєю природою у відповідності до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є пенею, так як визначений п. 10.2. договору вид неустойки обчислюється у відсотках від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення поставки.
Отже, оскільки, згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пеня встановлюється тільки за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання і не може встановлюватись за невиконання або неналежне виконання будь-якого іншого - негрошового зобов'язання, то позовна вимога позивача про стягнення з відповідача на свою користь неустойки у формі пені, передбаченої договором поставки № 1845 від 25.09.2009 р., за прострочення відповідачем виконання обов'язку по поставці товару, що є негрошовим зобов'язанням, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором поставки № 1845 від 25.09.2009 р., за прострочення відповідачем виконання обов'язку по поставці товару у розмірі 94 807, 10 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 10.2. договору передбачено, що у випадку прострочення поставки з вини постачальника в строки, передбачені даним договором, крім форс-мажорних обставин, постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 0, 5 % за кожен день прострочки і штраф в розмірі 7 % від вартості недопоставленої продукції.
Розрахунок штрафу від вартості недопоставленого товару станом на 31.05.2010 р., виконаний позивачем, є вірним та обґрунтованим, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача штрафу від вартості недопоставленого товару за договором у розмірі 94 807, 10 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-інвестиційна група „Столиця” (ідентифікаційний код 33231152) на користь Відкритого акціонерного товариства „Суха балка” (ідентифікаційний код 00191329) 94 807 (дев'яносто чотири тисячі вісімсот сім) грн. 10 (десять) коп. штрафу та судові витрати 948 (дев'ятсот сорок вісім) грн. 07 (сім) коп. державного мита і 47 (сорок сім) грн. 20 (двадцять) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.
Суддя В. М. Бацуца
Повний текст рішення підписаний
25 жовтня 2010 р.