03 грудня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/6054/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009; код ЄДРПОУ 20632802) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в подальшому уточненій (а.с.28-40), у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.07.2021 по 27.05.2024 пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(11)/2021, відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 01.07.2021 по 27.05.2024 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 28.05.2024 пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР у розмірі не менше десяти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 28.05.2024 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР, у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 28.05.2024 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР, у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком та виплачувати ОСОБА_1 основну пенсію у розмірі не менше десяти мінімальних пенсій за віком.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 1), тому з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)/2021 від 07.04.2021, положень статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ (у редакції Закону № 230/96-ВР), з 01.07.2021 має право на пенсію по інвалідності 2 групи, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі не менше 8-ми мінімальних пенсій за віком, а з 28.05.2024 - пенсію по інвалідності 1 групи у розмірі не менше 10-ти мінімальних пенсій за віком. Отже, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому пенсії у розмірі, визначеному законом, позивач звернувся до суду з цим позовом.
У зв'язку пропуском позивачем строку для звернення до суду, суддя ухвалою від 23.09.2024 року залишила без руху позовну заяву та встановила десятиденний строк для усунення її недоліків (а.с.21-22).
Позивач подав до суду заяву, у якій зазначив обставини, за якими строк звернення до суду з даним позовом підлягає поновленню. Вказані обставини позивач навів і в уточненій позовній заяві у розділі "Процесуальні положення адміністративного позову" (а.с.25-27, 28-40).
Ухвалою судді від 22.10.2024 року позовну заяву позивача прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій (а.с.46-47).
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки розмір пенсії позивача обраховано відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстави для його перерахунку відсутні. Ще звернув увагу на пропущення позивачем строку звернення до суду, а також передчасність позовних вимог позивача, оскільки останній не звертався до відповідача з заявою про перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 54 Закону України № 796 та, відповідно, не отримував відмови (а.с.51-55).
Надаючи правову оцінку вказаному вище суд вважає, що позов в частині позовних вимог належить залишити без розгляду з таких мотивів і підстав.
ОСОБА_1 (далі - позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач, Головне управління) і отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ від 28.02.1991 року (далі - Закон № 796-XII).
Як зазначив позивач по змісту позовної заяви (відповідних доказів суду не надав), у серпні 2024 р. він звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку пенсії, починаючи з липня 2021, виходячи з розміру 10-ти мінімальних пенсій за віком та подальшу виплату пенсії у вказаному розмірі.
Судом встановлено, що розглянувши звернення позивача, відповідач листом №7389-7242/О-02/8-1100/24 від 15.08.2024 повідомив, що обчислення державної пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, у розмірах зазначених позивачем (10-ти мінімальних пенсій за віком) не передбачено, а тому правові підстави для здійснення такого перерахунку відсутні (а.с.17-18).
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Згідно з частинами першою - другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що у серпні 2024 р. позивач звернулась до відповідача з заявою щодо перерахунку пенсії, виходячи з розміру 10-ти мінімальних пенсій за віком.
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області листом від 15.08.2024 № 7389-7242/О-02/8-1100/24 повідомило, що правові підстави здійснення такого перерахунку відсутні (а.с.17-18).
Предметом розгляду у справі є перерахунок позивачу пенсії по інвалідності, зокрема за період з 01.07.2021 року по 27.05.2024 року відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону № 796-XII, у редакції Закону № 230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 відступив від висновків викладених у постановах: від 29.10.2020 по справі №816/197/18, від 20.10.2020 по справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 по справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, у першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період.
Водночас, у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17, від 19.06.2018 у справі №646/6250/17 та від 15.09.2020 у справі №635/7878/16 сформульовано правову позицію, згідно якої пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції), відтак до спірних правовідносин необхідно застосовувати частину першу статті 122 КАС України та при визначенні права позивача на звернення до адміністративного суду керуватися строками, визначеними в інших законах, зокрема, законах України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ";Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою, і за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
Відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб'єкта владних повноважень».
У триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації права громадян на соціальний захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).
Отже, враховуючи викладене, вказані вище положення застосовуюся у разі вчинення відповідачем протиправних дій щодо не виплати нарахованих сум пенсії, проте, матеріалами справи не підтверджено, що ці суми нараховані позивачу, однак, у зв'язку з протиправними діями відповідача не виплачені йому.
Суд зазначає, що позивач, отримуючи пенсію щомісяця, знав про її розмір, а також мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про те, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже з дня отримання пенсійної виплати позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Отримання позивачем листа відповідача від 15.08.2024 № 7389-7242/О-02/8-1100/24 у відповідь на своє звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Суд наголошує, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на те, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Також, суд звертає увагу на те, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Аналогічні висновки щодо строку звернення до суду, висловлено Верховним Судом у постановах від 16 вересня 2021 року у справі № 560/5412/20 та від 18.05.2023 року у справі № 560/19830/21.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини третьої вказаної статті якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суддя не встановив переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав.
Оскільки з даним позовом позивач звернувся до суду 11.09.2024 року, а тому в межах шестимісячного строку підтверджено правомірність заявлених позовних вимог за період з 11.03.2024 року. Що ж стосується позовних вимог, заявлених за період з 01.07.2021 року по 10.03.2024 року включно, то позов в цій частині слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 123, 240, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009; код ЄДРПОУ 20632802) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.07.2021 року по 10.03.2024 року включно залишити без розгляду.
В іншій частині позову продовжити розгляд справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК