04 грудня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/6418/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить:
- визнати протиправними дії головного управління ПФУ в Кіровоградській області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ;
- зобов'язати головне управління ПФУ в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 виплату пенсії у разі втрати годувальника з 01 квітня 2024 року, у відповідності до вимог пункту “в» ст. 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та здійснювати виплату цього виду пенсії в розмірі, встановленому пунктом “а» ст. 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є дружиною померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 та відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» йому було призначено пенсію за вислугою років 07 червня 1996 року. Відповідно до витягу з протоколу № 261 засідання Військово-лікарської комісії Південного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 21 червня 2017 року, захворювання старшого прапорщика ОСОБА_2 , 1954 р.н., яке призвело до смерті - пов'язане з проходженням військової служби. Вказує, що у 2023 році звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області надіслало мені лист № 1100-0307-8/54137 від 12 жовтня 2023 року із рішенням про відмову в призначенні пенсії. Вказує, що вона повторно звернулась до відповідача 14 серпня 2024 року про призначення їй пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідач надіслав листа від 22 серпня 2024 року, яким їй повторно надіслав відповідь про відмову в призначені пенсії від 12 жовтня 2023 року. Вважає дії відповідача щодо відмови в призначенні їй пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». протиправними та такі дії відповідача порушують її права та законні інтереси, звужують їх зміст, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою судді від 04.11.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.17).
Згідно наданого до суду відзиву на позов, відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити. Вказує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в головному управлінні та отримує пенсію призначену відповідно до п.4 ст.115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 15.06.2023 позивач звернулась із заявою щодо переведення з пенсії за віком призначену відповідно до пункту 4 статті 115 Закону № 1058 на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вважає, що позивач не досягла пенсійного віку, що передбачено ст.26 Закону № 1058 та не надала висновок про обставини загибелі чи смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби). Головним управлінням розглянуто заяву позивача від 15.06.2023 про переведення її з пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на пенсію в разі втрати годувальника, та надіслано лист від 12.10.2023 № 1100-0307-8/54137 із рішенням про відмову в такому переведенні. 14.08.2024 позивач повторно звернулася із заявою щодо переведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Головним управлінням повторно розглянуто заяву позивача від 14.08.2024 про переведення її з пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до п.4 ст.115 Закону №1058, на пенсію в разі втрати годувальника, відповідно до Закону № 2262-XII, та надіслано лист від 22.08.2024 №7625-77444/Я-03/8-1100/24 із рішенням про відмову в такому переведенні. Позивач з 23.05.2023 отримує пенсію за віком призначену після 50 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років відповідно до п.4 ст.115 Закону № 1058 (як мати сина військовослужбовця). Вік позивача на дату винесення рішення про відмову від 16.06.2023 становить 57 років, що не відповідає вимогам ст.ст.26 та 36 Закону №1058 (досягнення 60 років). Крім того, зазначає, що позивач не надала висновок про обставини загибелі чи смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби), який передбачений Порядком № 10-1. Отже, стверджує, що позовні вимоги позивача не ґрунтуються на вимогах норм чинного законодавства України, і, як наслідок не підлягають задоволенню.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію призначену відповідно до п.4 ст. 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що не заперечується учасниками справи.
Позивач перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с.29).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.29зв.).
Відповідно до Витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Пвіденного регіону про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №261 від 21.06.2017 року, захворювання старшого прапорщика у відставці ОСОБА_2 , 1954 р.н., яке призвело до смерті, так, пов'язане проходженням військової служби (а.с.30).
ОСОБА_2 перебував на обліку у відповідача та отримував з 07.06.1996 пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Мав посвідчення ветерана війни - учасника бойових дій, серія НОМЕР_2 , видане 07.06.1996 військовою частиною НОМЕР_1 . (а.с.4)
Позивач 15.06.2023 зверталася до відповідача із заявою щодо переведення з пенсії за віком призначену відповідно до пункту 4 статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». (а.с.26-32)
Головним управлінням розглянуто заяву позивача та прийнято рішення від 16.06.2023 №19536/8 про відмову в такому переведенні. (а.с.25зв.)
Позивач 14.08.2024 звернулася до відповідача із заявою щодо призначення їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». (а.с.33)
До заяви ОСОБА_1 були подані наступні документи: паспорт громадянина України; посвідчення ветеранів війни серія НОМЕР_2 , видане 07.06.1996 військовою частиною № НОМЕР_1 ; посвідчення для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни Серія НОМЕР_3 ; ідентифікаційний код; свідоцтво про смерть ОСОБА_2 Серії НОМЕР_4 , виданий 23.05.2017 Олександрійським міським відділом державної РАЦСу Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.
Головним управлінням розглянуто заяву позивача від 14.08.2024 та надіслано лист від 22.08.2024 №7625-7744/Я-03/8-1100/24 із рішенням про відмову в такому переведенні, яке було прийнято 16.06.2023. (а.с.8)
Позивач, не погоджуючись з вказаною відмовою, звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку встановленим обставинам суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV).
Статтею 1 Закону №1058-IV визначено поняття пенсії - пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом (стаття 8 Закону №1058-IV).
Згідно з ч.1 ст.9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ)
Відповідно до ст.1 Закону №2262-ХІІ особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Умови призначення пенсій в разі втрати годувальника визначені статтею 29 Закону №2262-ХІІ, яка передбачає, що пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Згідно статті 30 Закону №2262-ХІІ право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються:
а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;
б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю;
в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю;
г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати;
д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.
Відповідно до статті 31 Закону №2262-ХІІ члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Згідно зі статтею 36 Закону №2262-ХІІ пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах:
а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім'ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім'ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім'ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків;
б) сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
Статтею 37 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії в разі втрати годувальника (або частина спільної пенсії кожного непрацездатного члена сім'ї), що призначається членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, з розрахунку на кожного непрацездатного члена сім'ї не може бути меншою ніж два визначені законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з п.3 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 (далі - Порядок №3-1), заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії (додаток 1 до цього Порядку)) … подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Пунктом 11 Розділу І Порядку №3-1 днем звернення за призначенням пенсії є день подання до органу, що призначає пенсію, заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення уповноваженим органом (структурним підрозділом).
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого органу (структурного підрозділу)) роз'яснюється, які документи необхідно подати додатково. При поданні цих документів до закінчення тримісячного строку з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів уповноваженим органом (структурним підрозділом) поштою, або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Відповідно до п.3 розділу ІІ Порядку №3-1 до заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника додаються такі документи:
1) подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (якщо пенсія померлому годувальнику органом, що призначає пенсію, не призначалась);
2) витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв'язку зі смертю/ з визнанням судом безвісно відсутнім (якщо годувальник помер (загинув) / пропав безвісти у період проходження служби) або його копія;
3) свідоцтво про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;
4) документи, що засвідчують родинні відносини непрацездатних членів сім'ї з померлим годувальником, які передбачені пунктом 12 цього розділу;
5) документи про перебування непрацездатних членів сім'ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника (крім непрацездатних дітей; непрацездатних батьків і дружини (чоловіка) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби), які передбачені пунктом 13 цього розділу;
6) документи померлого годувальника, які передбачені підпунктом 4 пункту 2 цього розділу;
7) документи, що підтверджують право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, які передбачені підпунктами 5-7 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (для призначення пенсії непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у пункті «в» статті 30 Закону);
8) документи про обставини загибелі чи смерті годувальника внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби) (висновок військово-лікарської комісії, витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв'язку зі смертю / визнанням судом безвісно відсутнім або його копія) (для призначення пенсії непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у пункті «в» статті 30 Закону);
9) документи, що підтверджують право на встановлення надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності), які передбачені пунктом 4 цього розділу.
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду МСЕК непрацездатних членів сім'ї, які досягли 18-річного віку та яким право на пенсію в разі втрати годувальника надається внаслідок їх інвалідності.
Згідно п.п.1, 6 розділу IV Порядку №3-1 заяви, які подаються відповідно до цього Порядку, реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсій згідно із Законом органу, що призначає пенсію.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається органом, що призначає пенсію за місцем фактичного проживання особи, не пізніше 10 днів з дня надходження заяви.
Рішення за результатами розгляду заяви засвідчується підписом керівника органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в пенсійній справі.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 5 днів з дня прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії видає або направляє особі повідомлення із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Отже, рішення про призначення/відмову у призначенні позивачу пенсії за наслідками розгляду поданих документів мають бути оформлені розпорядчим індивідуальним правовим актом - рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, а не листом у відповідь на заяву позивача.
Так, суд зазначає, що позивач не оскаржує рішення пенсійного органу від 16.06.2023, тому судом не надається оцінка цьому рішення та обґрунтуванням щодо його прийняття.
Крім того, суд зауважує, що позивач 14.08.2024 звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". (а.с.33)
За результатами цієї заяви відповідачем будь-яких рішень не прийнято, заява по суті не розглянута. Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву щодо відсутності у позивача права на пенсію у разі втрати годувальника, судом не приймаються до уваги, оскільки фактично заява позивача від 14.08.2024 не розглянута.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про призначення/відмову у призначенні позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника за наслідками розгляду поданих 14.08.2024 документів після спливу встановленого законом 10 денного строку розгляду заяви свідчить про те, що орган її розглянув не у спосіб, визначений законом, оскільки не прийняв жодного розпорядчого акту (рішення). Отже, у спірних правовідносинах відповідач допустив протиправну бездіяльність.
Що стосується вимоги позивача про зобов'язання відповідача призначити їй з 01.04.2024 пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" №2262-ХІІ та здійснити виплату заборгованості по призначеній пенсії суд вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, за правилами наведеної норми процесуального законодавства захисту в суді підлягають, зокрема, порушені органом державної влади та його посадовими особами, права, свободи та інтереси фізичних осіб.
Згідно із частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З огляду на викладене, суд має право визнати дії суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
При цьому, зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту, застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.
Так, у випадку невиконання обов'язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов'язання прийняти рішення.
Проте, як і будь-який інших спосіб захисту, зобов'язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.
Водночас, з огляду на встановлені судом обставини неналежного розгляду порушеного позивачем питання, ненадання позивачем усього переліку документів, що унеможливлює надати суду оцінку дотриманню усіх, передбачених нормами пенсійним законодавством, умов для прийняття рішення про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, у суду відсутні підстави вважати, що виконано усі визначені законом передумови, необхідні для застосування такого способу захисту порушених прав, про який просить позивач.
Суд враховує, що відповідач не розглянувши заяву позивача з доданими до неї документами у встановлений спосіб, у відповідності до Законів №1058-IV, №2262-ХІІ та Порядку №3-1, не перевіривши їх дійсність, тобто не реалізував всіх наданих законом повноважень, а суд не має правових підстав для оцінки правовідносин, які не відбулися.
Таким чином, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2024 та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.
Тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Стосовно доводів відповідача, що з квітня 2021 року управління позбавлене функції фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року №1279 "Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги", якою внесені зміни до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596 (надалі Порядок №1596), суд зазначає наступне.
Порядок №1596 визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам у готівковій формі за зазначеним у заяві місцем їх фактичного проживання в межах України організаціями, що згідно із законодавством мають право здійснювати виплату і доставку пенсій та грошової допомоги.
Пунктом 2 вказаного Порядку надано визначення терміну «уповноважений орган», під яким розуміється головне управління Пенсійного фонду України в області, м. Києві, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації, виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, центр з нарахування та здійснення соціальних виплат.
Для здійснення виплати одержувачам пенсій, грошової допомоги уповноваженими органами в порядку, передбаченому Законом України Про публічні закупівлі, укладаються з уповноваженими організаціями договори про виплату та доставку пенсій, грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України. Договори укладаються між уповноваженою організацією та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат; уповноваженою організацією та Пенсійним фондом України і головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві (пункт 4 Порядку №1596).
Уповноважений орган, який проводить нарахування пенсії, грошової допомоги, під час призначення, а також працівник виплатного об'єкта під час першої виплати повідомляють одержувачу про дату виплати пенсії, грошової допомоги ( пункт 6 Порядку №1596).
Відповідно до пунктів 9-10 Порядку №1596 виплата і доставка пенсій, грошової допомоги здійснюється за відомостями на виплату пенсій, грошової допомоги. Протягом виплатного періоду уповноваженій організації можуть надаватися додаткові відомості/списки для виплати пенсій, грошової допомоги, які нараховуються вперше, або в разі їх перерахунку за минулий період чи невиплати у попередньому виплатному періоді.
Абзацом другим пункту 14 Порядку №1596 передбачено, що для забезпечення своєчасної виплати пенсій, грошової допомоги уповноважений орган перераховує кошти уповноваженій організації на її поточні рахунки із спеціальним режимом використання за два робочих дні до початку виплатного періоду та протягом виплатного періоду - не пізніше ніж за два робочих дні до встановленої дати виплати, а для виплати допомоги на поховання - за два робочих дні до початку виплатного періоду та забезпечує авансування необхідних коштів протягом місяця, що обумовлюється договором.
З системного аналізу вказаних норм судом встановлено, що обов'язок призначення (перерахунку) та виплати пенсій покладено на Головні управління Пенсійного фонду. Водночас механізм таких виплат передбачає перерахунок коштів Головним управлінням уповноваженій організації на її поточні рахунки із спеціальним режимом використання шляхом централізованого перерахування коштів для виплати пенсій за відомостями/списками, обов'язок складання та подання яких, покладено на уповноважений орган, яким виступає відповідне Головне управління Пенсійного фонду України. До того ж даний спір стосується відмови у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника, а не фінансування пенсії.
Судові витрати сторонами не понесені.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 287, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.08.2024 року щодо призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 14.08.2024 року щодо призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника та прийняти відповідне рішення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА