ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"05" грудня 2024 р. справа № 300/6609/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про
визнання протиправним, скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 17.07.2024 № 092950016952 про відмову в призначенні пенсії за віком;
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 всі періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 03.05.1983, періоди роботи з 21.10.1982 по 01.04.1985 згідно архівної довідки від 03.07.2024 № 372/02.2.4-01, період роботи з 10.04.1985 по 31.07.1988 згідно витягів з наказів № 19 від 11.04.1985 та № 49л/с від 01.08.1988 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 08.07.2024, з врахуванням цих періодів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно оскаржуваним рішенням відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, оскільки безпідставно не зараховано до страхового стажу позивача всі періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 03.05.1983, періоди роботи з 21.10.1982 по 01.04.1985 згідно архівної довідки від 03.07.2024 № 372/02.2.4-01, період роботи з 10.04.1985 по 31.07.1988 згідно витягів з наказів № 19 від 11.04.1985 та № 49л/с від 01.08.1988.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом на подання відзиву, який надійшов на адресу суду 13.09.2024. Відповідно до відзиву відповідач заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позову з мотивів, що оскаржуване рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком прийнято згідно норм чинного законодавства, оскільки обґрунтовано за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано: всі періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 у зв'язку з невідповідністю прізвища паспортним даним, також проведені виправлення не завірені відповідно до Інструкції № 162; періоди роботи з 21.10.1982 по 01.04.1985 згідно архівної довідки від 03.07.2024 № 372/02.2.4-01 у зв'язку з невідповідністю прізвища в первинних документах (карточка форми Т-2) паспортним даним; період роботи з 10.04.1985 по 31.07.1988, оскільки в наказі про звільнення прізвище не відповідає паспортним даним.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.07.2024 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 1058-IV.
За результатами розгляду заяви та наданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийнято рішення від 17.07.2024 № 092950016952, яким заявнику відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу (не менше 21 року після досягнення 63 років), встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
Враховано страховий стаж 16 років 7 місяців 1 день.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано:
всі періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 у зв'язку з невідповідністю прізвища паспортним даним, також, проведені виправлення не завірені відповідно до Інструкції № 162;
періоди роботи з 21.10.1982 по 01.04.1985 згідно архівної довідки від 03.07.2024 № 372/02.2.4-01 у зв'язку з невідповідністю прізвища в первинних документах (карточка форми Т-2) паспортним даним;
період роботи з 10.04.1985 по 31.07.1988, оскільки в наказі про звільнення прізвище не відповідає паспортним даним (а.с.15).
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови призначення пенсії за віком врегульовані статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003.
Згідно частини 2 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року.
Згідно із частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 48 Кодекс законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудова книжка ведеться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів, тобто перебувають у трудових відносинах. На позаштатних працівників трудова книжка ведеться за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Також відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
Порядок ведення трудових книжок працівників визначено в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, відповідно до пунктів 2.2, 2.4 якої до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, а отже, й не може впливати на її особисті права.
До прийняття наведеної вище Інструкції від 29.07.1993 № 58 порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, регламентувався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162, правилами пунктів 2.2, 2.3 якої було також передбачено, що заповнення трудової книжки вперше виробляється адміністрацією підприємства у присутності працівника пізніше тижневого терміну від часу прийому працювати. У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи у роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження та заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку та статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи та раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
В постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Як встановлено, оскаржуваним рішенням від 17.07.2024 № 092950016952 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу (не менше 21 року після досягнення 63 років), встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV, оскільки не зараховано: всі періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 у зв'язку з невідповідністю прізвища паспортним даним, також, проведені виправлення не завірені відповідно до Інструкції № 162; періоди роботи з 21.10.1982 по 01.04.1985 згідно архівної довідки від 03.07.2024 № 372/02.2.4-01 у зв'язку з невідповідністю прізвища в первинних документах (карточка форми Т-2) паспортним даним; період роботи з 10.04.1985 по 31.07.1988, оскільки в наказі про звільнення прізвище не відповідає паспортним даним (а.с.15).
Суд зазначає, що трудова книжка НОМЕР_1 від 03.05.1983 містить запис прізвища позивача "Грицкив" на іншій мові, а на українській мові "Грицьків" так, як у паспортних даних позивача. Водночас, згідно листа від 03.07.2024 № 372/02.2.4-01 "Грицьків", в карточці форми Т-2 в наказі про звільнення від 01.08.1988 - "Грицкив" (а.с.6, 11, 15-17).
Однак, вищевказані недоліки трудової книжки та первинних документів не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист з огляду на те, що позивач жодним чином не впливав на дотримання роботодавцем порядку заповнення трудової книжки та інших документів, та не може нести негативні наслідки за окремі їх недоліки, а підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки та інших документів.
Крім того такі виправлення і недоліки є незначними та не спростовують достовірність інших відомостей.
Отже, відповідачем безпідставно не зараховано позивачу до страхового стажу спірні періоди робіт.
Враховуючи до страхового стажу спірні періоди робіт позивач має достатній вік та стаж для призначення пенсії за віком відповідно статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV.
За таких обставин, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а спірні періоди робіт слід врахувати до страхового стажу позивача.
Таким чином, суд дійшов до висновку, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 17.07.2024 № 092950016952 про відмову в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 всі періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 03.05.1983, періоди роботи з 21.10.1982 по 01.04.1985 згідно архівної довідки від 03.07.2024 № 372/02.2.4-01, період роботи з 10.04.1985 по 31.07.1988 згідно витягів з наказів № 19 від 11.04.1985 та № 49л/с від 01.08.1988, та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 08.07.2024, з врахуванням цих періодів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.