05 грудня 2024 року Справа № 280/7747/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій областідо Олександрівського відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі - УДМС в Запорізькій області, відповідач 1), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо не вклеювання до паспорта громадянина України у формі книжечки, СА825983, виданого на ім'я позивача Жовтневим РВ УМВС України у Запорізькій області 25 листопада 1998 року, нової фотокартки у зв'язку із досягненням 45-річного віку відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;
зобов'язати відповідача 1 вклеїти до паспорта громадянина України у формі книжечки, СА825983, виданого на ім'я позивача Жовтневим РВ УМВС України у Запорізькій області 25.11.1998, нової фотокартки у зв'язку із досягненням 45-річного віку відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Олександрівський відділ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області відмовив позивачу у вклеюванні фотокартки в паспорт у формі книжечки при досягненні ним 45-річного віку з підстав необхідності у разі протермінування місячного строку звернення, подати разом із заявою рішення суду щодо зобов'язання міграційної служби вклеїти фотокартку. Бездіяльність відповідача 1 щодо не вклеювання до його паспорта громадянина України у формі книжечки нової фотокартки у зв'язку із досягненням 45-річного віку відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ (далі - Положення № 2503-ХІІ) позивач вважає протиправною, оскільки вважає, що таке рішення прийняте без відповідної на те правової підстави.
Ухвалою судді від 26.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачу 1 запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач 1 позов не визнав, 10.09.2024 до суду через систему «Електронний суд» надіслав відзив (вх. №41731), у якому, зокрема пояснює, що відповідно до паспорта громадянина України, позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , а 02 жовтня 2014 року йому виповнилось 45 років. Таким чином, вказує, що враховуючи вимоги Положення №2503-ХІІ, у позивача був 1 місяць для звернення за здійсненням вклеювання фотокартки до паспорта у зв'язку із досягненням 45- річного віку (тобто з 02 жовтня 2014 року по 02 листопада 2014 року), однак вказаний строк позивач пропустив, оскільки звернувся аж через десять років. Зауважує, що можливості продовження чи поновлення такого строку Положенням №2503-ХІІ не передбачено. Наголошує, що аналіз правових норм наведених вище по тексту дозволяє прийти до висновку про те, що у разі якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток, здійснюється обмін паспорта, а тому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 07.10.2024 вирішено залучити у якості співвідповідача до участі в адміністративній справі Олександрівський відділ у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі - Олександрівський відділ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області, відповідач 2), розгляд справи розпочати спочатку, встановити відповідачу 2 строк для подання відзиву на позов п'ятнадцять днів з дотримання копії цієї ухвали.
Відповідач 2 позов також не визнав, 30.10.2024 через систему «Електронний суд» надав відзив на позовну заяву (вх. №49774), у якому наголошує, що з точки зору вимог законодавства всі дії Олександрівським відділом у м. Запоріжжі УДМС України у Запорізькій області були здійснені у спосіб визначений законом. Інші аргументи відповідача 2 є аналогічними, викладеним відповідачем 1 у раніше поданому до суду відзиві.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить паспорт громадянина України у формі книжечки, СА825983, виданий на ім'я позивача Жовтневим РВ УМВС України у Запорізькій області 25 листопада 1998 року.
25 липня 2024 року позивач звернувся до Олександрівського відділу у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області із заявою (вх. №520/2310.1-24) щодо здійснення вклеювання фотокартки по досягненню 45-річчя.
Листом від 01.08.2024 за вих. №2310-1092/2310.1-24 відповідач 2 повідомив позивача про те, що для вклеювання фотокартки при досягненні віку 25 або 45 років особи на ім'я якої оформлюється паспорт, протягом 30 календарних днів заявник подає працівнику територіального підрозділу заяву про вклеювання фотокартки розміром 3,5 x 4,5см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку. Для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку саме після спливу тридцяти денного строку заявник подає заявник подає працівнику територіального підрозділу заяву про вклеювання фотокартки розміром 3,5 x 4,5см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду. Враховуючи викладене, оскільки позивачем порушено визначені законодавством України терміни для подачі заяви про вклеювання фотокартки при досягненні 45-річного віку, також не надано відповідне рішення суду, відповідні підстави для вклеювання фотокартки до паспорта СА825983 при досягненні позивачем 45-річного віку відсутні, у зв'язку із чим позивачу повернуто паспорт та дві фотокартки. Також зауважено, що відповідно до пп. 6 п. 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток, така особа має право здійснити обмін паспорт зразка 1994 року на паспорт у формі картки, що містить безконтактний
Вважаючи бездіяльність відповідача 1 щодо не вклеювання до паспорта громадянина України у формі книжечки нової фотокартки у зв'язку із досягненням 45-річного віку відповідно до Положення № 2503-ХІІ протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI) суспільні відносини, пов'язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Одним із документів Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, є паспорт громадянина України (пп. "а" п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону №5492-VI).
Відповідно до п. 3 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України №2503-XII (далі - Положення № 2503-XII) бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Пунктом 8 Положення № 2503-XII визначено, що термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
Водночас, п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (далі - Постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України.
Згідно з п. 3 Постанови № 302 установлено, що:
- прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 р. припиняється;
- паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.
Вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302» (далі - Постанова № 398) до Постанови №302 внесено зміни, якими передбачається, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» від 06.06.2016 №456 відповідно до абз. 5 п. 3 Постанови № 302, Постанови № 398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Порядок №456).
За приписами п 1 Порядку №456 цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абз. 5 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23.02.2007 № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Пункт 2 розділу V Порядку №456 передбачає, що для вклеювання фотокартки при досягненні віку 25 або 45 років особи, на ім'я якої оформлений паспорт, протягом 30 календарних днів заявник подає працівнику територіального підрозділу заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток за формою згідно з додатком 4 до цього Тимчасового порядку.
Для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку після спливу тридцятиденного строку заявник подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток.
Отже, за чинним законодавством передбачено, що громадянин України, який має паспорт у формі паспортної книжечки, зобов'язаний протягом місяця після досягнення 25 чи 45-річного віку звернутись до уповноважених державних органів із заявою про вклеювання до паспорту фотокартки.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досяг 45-річного віку 02 жовтня 2014 року, однак з вимогою вклеїти фотокартку у зв'язку з досягненням 45-річного віку звернувся лише у липні 2024 року, тобто з порушенням місячного строку, визначеного у Постанові № 2503-XII.
Як зазначено у п. 8 Положення № 2503-XII до паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
При цьому, паспорт, в якому не вклеєно фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним для встановлення відповідної особи, однак визнання паспорту недійсним немає наслідком його вилучення.
Крім того, вказаними нормами не встановлено заборони для вклеювання фотокартки у паспорт після спливу тридцятиденного строку.
Більш того, суд зазначає, що пропуск строку для звернення до відповідача із заявою щодо вклеювання фотокартки в паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку із досягненням 45-річного віку без поважних причин не може бути підставою для позбавлення права на користування паспортом у формі книжечки. За це порушення особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Таким чином за умови звернення позивача із відповідною заявою та визначеним законом переліком документів (паспорт та фотокартки) міграційний орган зобов'язаний був вклеїти до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , зразка 1994 року, виданого на ім'я позивача Жовтневим РВ УМВС України у Запорізькій області 25 листопада 1998 року, нову фотокартку у зв'язку із досягненням позивача 45-річного віку.
Поряд з цим, слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17, що стосувалася оскарження відмови міграційної служби у видачі паспорта у формі книжечки особі, яка відмовилися від обробки персональних даних, звернула увагу на те, що законодавством не врегульовано питання стосовно наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи.
Також Велика Палата Верховного Суду зазначила, що реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватися, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. Водночас згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми Закону №5492-VI на відміну від норм Положення №2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом») не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар.
Отже, відсутність у позивача дійсного паспортного документу суперечить його інтересам та суттєво обмежує реалізацію його прав, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, права на охорону здоров'я та соціальний захист, на укладення цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення довіреностей (доручень) іншим особам для здійснення представництва інтересів тощо.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач має право на вклеювання до паспорта громадянина України зразка 1994 року нової фотокартки у зв'язку з досягненням ним 45 років.
При цьому, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах, ніж зобов'язання відповідача вклеїти до паспорта позивача зразка 1994 року нової фотокартки у зв'язку з досягненням 45 років.
Аналогічний підхід до розуміння зазначених норм права Верховний Суд висловив у постановах від 05.12.2019 у справі № 420/270/19, від 31.01.2020 у справі № 200/6627/19-а, від 06.02.2020 у справі № 480/1430/19, від 31.03.2020 у справі № 460/842/19.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Олександрівського відділу у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області щодо відмови у вклеюванні до паспорта громадянина України зразка 1994 року, який виданий на ім'я ОСОБА_1 , 25 листопада 1998 року, нової фотокартки у зв'язку з досягненням 45-річного віку та зобов'язання відповідача 2 вклеїти до паспорта позивача зразка 1994 року нової фотокартки у зв'язку з досягненням 45-ти років.
Частиною 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст.143 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань УДМС в Запорізькій області в особі Олександрівського відділу у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 90, код ЄДРПОУ 37834773), до Олександрівського відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (69016, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 4, код ЄДРПОУ 37834773) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Олександрівського відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області щодо відмови у вклеюванні до паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, СА825983, виданого на ім'я ОСОБА_1 Жовтневим РВ УМВС України у Запорізькій області 25 листопада 1998 року, нової фотокартки у зв'язку з досягненням 45-річного віку відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Зобов'язати Олександрівський відділ у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області вклеїти до паспорта у формі книжечки зразка 1994 року, СА825983, виданого на ім'я ОСОБА_1 Жовтневим РВ УМВС України у Запорізькій області 25 листопада 1998 року, нову фотокартку у зв'язку з досягненням 45-річного віку відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області в особі Олександрівського відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак