Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307
Іменем України
08.11.2010Справа №2-33/4425-2010
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
про стягнення 11 421.09 грн.
за зустрічною позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення 18 500.00 грн.
Суддя ОСОБА_6.
Представники сторін:
Позивача: ОСОБА_3, представник, довіреність б/н від 14.09.2010р.; фізична особа - підприємець ОСОБА_1;
Відповідача: ОСОБА_4, представник, довіреність від 21 вересня 2010 року № 0140; фізична особа-підприємець ОСОБА_2.
Суть спору: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, та просить стягнути 11 421.09 грн., затрачених позивачем, у зв'язку з проведенням ремонту кондиціонерів, що були встановлені відповідачем на підставі договору підряду № П-011-07/08 від 05 серпня 2008 року, укладеного між сторонами.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на статті 173, 174, 193, 224, 225 Господарського кодексу України та 509, 526, 610, 611 Цивільного кодексу України.
Відповідач позов не визнав, 27 вересня 2010 року звернувся із зустрічною позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. та просить стягнути 18500.00 грн. заборгованості за договором підряду № П-011-07/08 від 05 серпня 2008 року (а.с. 19).
Зустрічні позовні вимоги вмотивовані порушенням фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. зобов'язань за договором підряду в частині повної оплати виконаних робіт та обґрунтовані посиланнями на статті 625, 628, 629, 901 903 Господарського кодексу України.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням представників сторін відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
05 серпня 2008 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (виконавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (замовник) укладений договір підряду №П-01-07/08, відповідно до пункту 1.1 якого підрядник здійснює замовнику послуги з поставки та монтажу системи вентиляції та кондиціювання (відповідно до специфікації № 1), а замовник, в свою чергу, приймає ці послуги та оплачує їх (а.с. 9).
Загальна сума договору складає 109617.00 грн. (пункт 1.2 договору).
Пунктом 2.1.1 договору передбачений обов'язок виконавця забезпечити якісну та своєчасну поставку та установку обладнання в строки, обумовлені сторонами в договорі.
Відповідно до пункту 2.2 договору замовник повинен забезпечити 100% передплату за поставку двох високонапірних канальних спліт-систем «GREE» та оплатити роботи по монтажу обладнання у відповідності з умовами договору.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що остаточна оплата за роботи по монтажу обладнання повинна бути проведена не пізніше п'яти днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, але не раніш 20 вересня 2008 року.
Передоплата за закупівлю обладнання складає 65317.00 грн., та виплачується протягом семі робочих днів з моменту підписання сторонами цього договору (пункт 3.3 договору).
Сума в розмірі 28800.00 грн. за матеріали та комплектуючи виплачується в строк до 05 вересня 2008 року (пункт 3.4 договору).
Відповідно до пункту 4.2 договору строк виконання виконавцем робіт з монтажу обладнання встановлюється у відповідності з підготовленим виконавцем та погодженим замовником графіком виконаних робіт.
Гарантоване обслуговування, усунення виявлених недоліків з обладнання та виконаним роботам гарантується виконавцем протягом 24 місяців зі дня підписання акта виконаних робіт (пункт 5.1 договору).
Пунктом 6.5 договору виконавець гарантував замовнику підтримання обладнанням температурного режиму в межах +20Сє всередині об'єкта при зовнішній температурі від -15Сє до +40Сє.
Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 8.1 договору).
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, вказує, що відповідачем не виконані умови пунктів 2.1.2, 4.2 та 6.5 договору, а саме - не розроблена та не погоджена проектна документація, не складений графік виконання робіт та система кондиціювання не працює належним чином, у зв'язку з чим 27 листопада 2008 року, 15 грудня 2008 року та 30 грудня 2008 року він звернувся до відповідача з претензіями, в яких вимагав усунення недоліків (а.с. 10-12).
Також позивач вказує, що оскільки відповідачем недоліки усунені не були, він був вимушений звернутися до офіційного представництва компанії «Клімат-Крим» для проведення технічного огляду обладнання.
В результаті огляду було встановлено, що обладнання вимагає проведення ремонту та скаредний акт дефектації (а.с. 8).
01 вересня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «ГОР», яке проводило огляд системи кондиціювання, направило на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. рекомендований лист, в якому запропонувало провести ремонт кондиціонерів та зробити реконструкцію вентиляційної системи у приватного підприємця ОСОБА_5 (а.с. 7).
Загальна вартість ремонтних робіт, що були проведені приватним підприємцем ОСОБА_5, склала 11421.09 грн., про що свідчить акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 21 вересня 2009 року № ОУ-0000012 (а.с. 6).
01 вересня 2009 року та 02 жовтня 2009 року позивачем оплачені ремонти роботи, всього на суму 11421.09 грн. (а.с. 13).
Вважаючи, що ці витрати понесені з віні відповідача, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду АР Крим із даним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. 11421.09 грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. такими, що задоволенню не підлягають, а зустрічні позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Оскільки спірні правовідносини виникли між сторонами у зв'язку з виконанням договору підряду, вони повинні регулюватися положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з умовами договору від 05 серпня 2008 року № П-01-07/08 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. установлено обладнання на загальну суму 109617.00 грн., як це встановлено пунктом 1.2 спірного договору.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1. вказує на те, що 27 листопада 2008 року, 15 грудня 2008 року та 30 грудня 2008 року вона звернулася до відповідача з претензіями, в яких вимагала усунення недоліків (а.с. 10-12).
Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Однак, позивачем, на вимогу суду, не було представлено доказів надсилання та отримання відповідачем, який заперечував цей факт, зазначених претензій, що виключає в свою чергу, можливість посилання на ці обставини.
Крім того, пунктом 5.1 спірного договору підряду встановлено, що ремонт обладнання проводиться виключно виконавцем, та гарантійне обслуговування, усунення недоліків по обладнанню та виконання робіт гарантується виконавцем протягом 24 місяців зі дня підписання актів виконаних робіт (а.с. 9 зворот).
Таким чином, звернувшись для усунення недоліків в роботі кондиціонерів до третьої особи, позивач втратив право на гарантійне обслуговування, тобто і підстав для відшкодування з нього збитків у нього немає.
Тим самим суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення первісних позовних вимог.
Одночасно, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2. отримані за спірним договором послуги оплачені частково на суму 91117.00 грн., що підтверджується прибутково-касовими ордерами від 28 липня 2008 року, 29 липня 2008 року, 30 липня 2008 року, 31 липня 2008 року, 01 серпня 2008 року, 04 серпня 2008 року, 06 серпня 2008 року, 12 серпня 2008 року, 18 серпня 2008 року, 27 серпня 2008 року та від 05 вересня 2008 року (а.с. 27-32).
На виконання пункту 3.1 договору, згідно з яким остаточна оплата за роботи по монтажу обладнання повинна бути проведена не пізніше п'яти днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт, але не раніше 20 вересня 2008 року, 17 жовтня 2008 року виконавець за договором підряду, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 направила на адресу замовника, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. акт № ОУ-0000022 здачі-приймання робіт (надання послуг), відповідно до якого загальна вартість робіт склала 107046.00 грн. (а.с. 34).
Зазначений акт здачі-приймання робіт був отриманий представником замовника 10 грудня 2008 року, про що свідчить його підпис на акті (а.с. 34).
Оскільки акт замовником підписаний не був, 12 грудня 2008 року, виконавець, фізична особа-підприємець ОСОБА_2, звернувся до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. з претензією, в якій вимагав підписати акт приймання-передачі протягом трьох днів з моменту її отримання. При цьому, у разі відмови від підписання актів, замовнику було запропоновано надати письмову мотивовану відмову протягом трьох днів зі дня отримання акту. У разі ненадання підписаного акту або мотивованої відмови в зазначені строки, акт приймання виконаних робіт буде вважитися автоматично підписаним (а.с. 33).
Крім того, у зв'язку з тим, що експлуатація обладнання не має документарного підтвердження, виконавець просив припинити використання канальних кондиціонерів до моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (а.с. 33 зворот).
Як вбачається з поштового повідомлення акт виконаних робіт та претензія були отримані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. 13 грудня 2008 року (а.с. 33 зворот).
Відповідно до частині 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність доказів надсилання відмови від підписання акту приймання-передачі, акт виконаних робіт за договором підряду № П-01-07/08 вважається підписаним.
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 1.2 договору підряду встановлено, що сума договору складає 109617.00 грн., проте, як вбачається з матеріалів справи, та не заперечувалося фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1., нею було оплачено лише 91117.00 грн., у зв'язку з чим, за нею склалась заборгованість в розмірі 18500.00 грн.
На вимогу суду доказів сплати цій заборгованості фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2. надано не було.
Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на підставі статей 525, 526 Цивільного кодексу України, згідно з якими, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, враховуючи факт наявності заборгованості та відсутність доказів її сплати, суд вважає зустрічні позовні вимоги в частині стягнення суми боргу в розмірі 18500.00 грн. такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, понесені позивачем за зустрічним позовом відносяться на відповідача.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 12 листопада 2010 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. В задоволенні первісного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 11421.09 грн. - відмовити в повному обсязі.
2. Зустрічний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) 18500.00 грн. заборгованості., 185.00 грн. державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим ОСОБА_6.