Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313
Іменем України
10.11.2010Справа №2-24/4424-2010
За позовом Фонду комунального майна Ялтинської міської ради (98600, м. Ялта, пл. Советська, 1)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нефта» (98600, м. Ялта, вул. Чехова - Морська, 1/10)
За участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Республіканський комітет АР Крим з охорони культурної спадщини (95011, м. Сімферополь, вул. Гоголя, 14).
про стягнення 53 418,00 грн.
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
представники:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - Поленова О.В., представник за довіреністю від 20.09.2010р., паспорт.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - не з'явився.
Обставини справи:
Фонд комунального майна Ялтинської міської ради звернувся до господарського суду АРК із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Нефта» про стягнення штрафу у розмірі 53 418,00 грн.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 06.09.2010 року позовна заява була прийнята до розгляду суддею Господарського суду АР Крим Лагутіною Н. М. і порушено провадження у справі №5002-14/4424-2010, справа призначена до слухання.
Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України ухвалою суду від 21.09.2010р. та до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, залучено - Республіканський комітет АР Крим з охорони культурної спадщини.
Резолюцією Заступника Голови Господарського суду АР Крим Тіткова С.Я. від 24.09.2010 р. справу №5002-14/4424-2010 передано у провадження судді Господарського суду АР Крим Колосовій Г.Г. , у зв'язку з перебуванням судді Лагутіної Н. М. на лікарняному.
Ухвалою ГС АРК від 04.10.2010 р. справу було прийнято до розгляду суддею ГС АР Крим Колосовою Г. Г.
Третя особа у поясненнях по справі від 20.10.2010 р. повідомила про те, що відповідач не міг укласти охоронний договір на пам'ятник культурної спадщини з третьою особою на протязі одного місяця з моменту отримання його у власність з причини відсутності облікових документів, визначених Постановою КМУ від 28.12.2001 р. №1768 «про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини», необхідних для заповнення розділів 1, 5, 8, 11, 13 охоронного договору.
Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, клопотанням від 05.11.2010 р. просив справу розглянути без участі свого представника.
Відповідач проти позовних вимог заперечував по мотивам, викладеним у відзиві на позов. Також у додаткових поясненнях від 08.11.2010 р. просив суд застосувати по даній справі позовну давність, оскільки вважає, що позивач повинен був після закінчення строку, встановленого для відповідача для укладення охоронного договору, здійснити перевірку виконання саме цієї умови укладеного договору купівлі - продажу та звернутися протягом 1 року до суду з відповідним позовом у разі виявлення невиконання умов договору відповідачем чого ним зроблено не було. В зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк позовної давності, відповідач просить суд у задоволенні даного позову відмовити.
Третя особа явку представника в судове засідання не забезпечила, про час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд -
31.03.2009 року між позивачем по справі ( Продавець ) та відповідачем ( Покупець) був укладений договір купівлі - продажу.
Відповідно до п. п. 1 вказаного договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю комунальне майно - окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення, які орендуються відповідачем по справі, що розташовані за адресою: Україна, АР Крим, м. Ялта, вул.. Чехова А. П., №1/вул.. Морська, 10, - надалі об'єкт приватизації, а Покупець зобов'язався прийняти об'єкт приватизації, сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі та пройти реєстрацію об'єкту приватизації в Бюро технічної інвентаризації.
Об'єкт приватизації є комунальною власністю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Ялтинської міської ради 11.11.2004 р. на підставі рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 28.10.2004 р. №1599, зареєстрованого Комунальним підприємством Ялтинського бюро технічної інвентаризації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 11.11.2004 р., номер запису 528 в книзі 20ж, реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 8376946.
Відповідно до п. 1.2 вказаного договору об'єкт приватизації є частиною пам'ятки архітектури місцевого значення .
Відповідно до п. 5.1.5 вказаного договору покупець зобов'язався здійснити реєстрацію нерухомого майна в Бюро технічної інвентаризації.
Відповідно до п. 5.1.10 вказаного договору покупець зобов'язався укласти охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини з Республіканським комітетом АР Крим з охорони культурної спадщини протягом 1 - ого місяця з моменту набуття права власності на об'єкт приватизації.
Позивач вказує на той факт, що відповідачем була порушена вищевказана умова. Так, право власності на об'єкт було набуте відповідачем 21.05.2009 р., а охоронний договір укладений тільки 11.03.2010 р.
Вказаний факт було встановлено під час проведення перевірки виконання умов вищевказаного договору купівлі - продажу, по результатам якої було складено акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі - продажу від 17.03.2010 р. ( а. с. 55).
Відповідно до п. 7.3 вказаного договору купівлі - продажу у випадку невиконання покупцем умов цього договору покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця штраф у розмірі 10% від ціни об'єкту приватизації.
На підставі вказаного пункту 7.3 договору купівлі - продажу позивач просить суд стягнути з відповідача штраф за невиконання п. 5.1.10 вказаного договору у розмірі 53 418,00 грн. ( 534 180 х 10% ).
При таких обставинах, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в зв'язку з наступним.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.
Судом встановлено, що відповідачем право власності на об'єкт приватизації було зареєстровано 21.05.2009 р., що підтверджується наявною в матеріалах справи Довідкою КП Ялтинскьої міської ради «Бюро технічної інвентаризації» ( а. с. 11 ).
Охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини з Республіканським комітетом АР Крим з охорони культурної спадщини відповідач по справі уклав 11.03.2010 р., тобто з порушенням встановленого договором місячного строку.
Однак, вказаний факт не є підставою для стягнення з відповідача штрафу відповідно до пункту 7.3 Договору.
Як вже вказувалося, вказаним пунктом сторони дійшли згоди про те, що у випадку невиконання покупцем умов цього договору покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця штраф у розмірі 10% від ціни об'єкту приватизації.
Таким чином, цим пунктом чітко закріплена умова стягнення штрафу - невиконання умов договору.
Проте, матеріали справи свідчать, що вимога стосовно укладення охоронного договору відповідачем була виконана, хоча і з порушенням строку. Тобто у даному випадку наявне не “невиконання” умов договору, а “неналежне ( несвоєчасне ) виконання” договірного обов'язку, що не є тотожними поняттями.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, порушення зобов'язання буває двох видів. По-перше, це невиконання зобов'язання. Про невиконання зобов'язання можна говорити, якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов'язання. Тобто не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо, або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов'язання мають утримуватися (наприклад, боржник відмовляється сплатити вартість речі кредиторові або використовує річ, передану кредитором в оренду не за її призначенням, тощо).
Другим випадком порушення зобов'язання є його неналежне виконання. Неналежне виконання визначається вищевказаною статтею як порушення умов, визначених змістом зобов'язання.
Наведене кореспондується зі статтею 526 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З аналізу цієї статті вбачається, що при визначенні належності виконання зобов'язання слід виходити із того, чи відповідає виконання певним критеріям, у даному випадку - відповідність виконання умовам договору.
Оскільки статтями 9 та 627 ЦК визначений один із загальних принципів договірних правовідносин - принцип свободи договору, для визначення належності виконання зобов'язання перш за все необхідно встановити, чи відповідає виконання умовам укладеного сторонами цивільно-правового договору. При цьому не має значення, які це умови - істотні (ст. 638 ЦК), або ті, які сторони узгодили виключно за власною згодою. Якщо умова виконання закріплена у договорі, вона є обов'язковою для сторін та є критерієм належності виконання.
Таким чином, оскільки умовами укладеного між сторонами договору був чітко встановлений строк для укладення з Республіканським комітетом АР Крим з охорони культурної спадщини охоронного договору, укладення відповідачем цього договору з порушенням строку є саме “неналежним виконанням”, тобто порушенням зобов'язання, що є відмінним від “невиконання”.
При цьому, закріплений пунктом 7.3 Договору штраф передбачений саме за невиконання договірних умов, а не за неналежне виконання.
За таких обставин, враховуючи, що закріплена в договорі умова щодо укладення охоронного договору відповідачем була виконана, хоча і з порушенням строку, у даному випадку відсутня підстава для стягнення штрафу на підставі пункту 7.3 Договору.
До того ж позивачем було представлено суду попередній договір «Про укладення в майбутнього охоронного договору на памятку культурної спадщини ( її частини ) від 03.03.2009 р., укладений між відповідачем та Республіканським комітетом АР Крим з охорони культурної спадщини.
Відповідно до п. 1.1. вказаного договору сторони за цим договором домовилися не пізніше ніж через місяць з моменту набуття відповідачем по справі права власності на об'єкт оренди укласти охоронний договір на умовах та у порядку, встановлених Порядком укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини. Затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. №1768 та цим договором.
Вказане свідчить про те, що відповідач мав намір укласти відповідний охоронний договір в місячний строк з моменту набуття права власності на об'єкт оренди.
Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідач у виконання умов вищевказаного договору звернувся до третьої особи по справі з проханням надати перелік документів, які необхідно представити відповідачу для укладення охоронного договору.
На лист від 03.06.2009 р. відповідач отримав перелік документів, відповідно до якого відповідачу необхідно надати акт технічного стану пам'ятки на момент укладення охоронного договору. Як було пояснено представнику відповідача такі акти складають фірми, які мають відповідні ліцензії.
Виконавцем робіт по виготовленню облікової документації на пам'ятник виступило МПП «Калео», яким в червні 2009 р. була проведена фотофіксація пам'ятника, в листопаді 2009 р. була підготовлена облікова картка, історична довідка, паспорт пам'ятника, акт технічного стану пам'ятника.
25.12.2009 р. до третьої особи надійшов від відповідача пакет документів, необхідних для укладення охоронного договору.
Представником третьої особи тільки 08.02.2010 р. було підписано акт технічного стану пам'ятника та 11.03.2010 р. між відповідачем і третьою особою було укладено відповідний охоронний договір.
З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що відповідач не міг укласти охоронний договір на протязі 1 - ого місяця з моменту отримання його у власність в зв'язку з відсутністю облікових документів, визначених Постановою КМУ від 28.12.2001 р. №1768 «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини», необхідних для заповнення розділів 1, 5, 8, 11, 13 охоронного договору.
Також відповідач просить застосувати строк позовної давності по даній справі. Відповідач обґрунтовує вказане тим, що перебіг позовної давності почався з 21.06.2009р., а позивач звернувся до суду тільки 30.08.2010р. Оскільки, згідно пп. 2 п.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені), відповідач вважає, що строк позовної давності сплив 21.06.2010р.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Однак суд звертає увагу на те, що правила про позовну давність мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушене, у позові має бути відмовлено не з причини пропуску строку позовної давності, а в зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.
При таких обставинах, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у повному обсязі.
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що повне текст рішення буде складено 12.11.2010 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 12.11.2010 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82 - 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.