Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 315
Іменем України
09.11.2010Справа №2-33/4815-2010
за позовом публічного акціонерного товариства «Донгорбанк» (83086, м. Донецьк, вул. Артема,38)
до закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» (98187, м. Феодосія, смт. Щебетовка, вул. Леніна, 27)
про стягнення 923 755,44 грн.
Суддя Радвановська Ю.А.
Представники сторін:
Позивача: не з'явився, ПАТ «Донгорбанк».
Відповідача: Степанов Андрій Миколайович, представник, довіреність від 08 листопада 2005 року, ЗАТ «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель».
Суть спору: публічне акціонерне товариство «Донгорбанк» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача, закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель», та просить суд стягнути 923 755.44 грн., в тому числі: вартість цінних паперів за договором купівлі-продажу цінних паперів - 889 480.00 грн., пеня за прострочення оплати вартості цінних паперів - 28 865.45 грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань - 5 409.99 грн.
Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних паперів від 10 квітня 2009 року № Д64/П-2009 щодо повної та своєчасної несплати вартості зазначених цінних паперів та обґрунтовані посиланнями на статті 526, 611, 655 Цивільного кодексу України.
Позивач у судове засіданні не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, до господарського суду АР Крим 26 жовтня 2010 року від нього надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника (а.с.71).
Представник відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив в їх задоволенні відмовити.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику відповідача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням представника відповідача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд -
встановив:
10 квітня 2009 року між публічним акціонерним товариством «Донгорбанк» (продавець) та закритим акціонерним товариством «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» (покупець) укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № Д64/П-2009, відповідно до пункту 1.1 якого продавець приймає на себе обов'язок продати цінні папері, а покупець відповідно до пункту 1.2 договору приймає на себе обов'язок прийняти та оплатити продавцю цінні папери згідно курсової вартості на загальну суму 889 480.00 грн. (а.с.9).
Факт здійснення приймання-передачі цінних паперів підтверджується виписками з рахунку з цінних паперів продавця та покупця (пункт 1.3 договору).
Відповідно до пункту 2.1.1 договору продавець приймає на себе зобов'язання до 17:00 15 липня 2010 року провести усі залежні від нього дії для зарахування вищевказаних цінних паперів на рахунок у цінних паперах № 302727 у депозитарій відкритого акціонерного товариства «МФС», на умовах повної оплати покупцем курсової вартості цінних паперів згідно пункту 1.2 договору.
Відповідно до пункту 2.2.1 договору покупець приймає на себе зобов'язання до 17:00 15 липня 2010 року здійснити оплату за вищевказані цінні папери у сумі, вказаній в пункті 1.2 договору, на рахунок закритого акціонерного товариства «Донгорбанк», № 36410100000001 у закритому акціонерному товариству «Донгорбанк», код банка 334970, ідентифікаційний код 20365318.
Відповідно до пункту 3.2.1 договору покупець несе відповідальність за своєчасність та повноту оплати суми договору. За несплату (неповну сплату) вартості цінних паперів у строк, передбачений пунктом 2.2.1 договору, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент виконання порушення зобов'язання, за кожний день прострочення платежу.
Даний договір починає свою дію з моменту його підписання та діє до повного виконання своїх обов'язків кожній із сторін (пункт 5.8 договору).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконанні умови договору та надана виписка з рахунку з цінних паперів № 001087 (а.с.11).
Однак, відповідачем за твердженням позивача, до теперішнього часу не здійснена оплата за цінні папери, що і з'явилось підставою для звернення публічного акціонерного товариства «Донгорбанк» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Оскільки зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, правовідносини, які виникли у зв'язку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 4 статті 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Пунктом 2.1.1 договору передбачений обов'язок продавеця до 17:00 15 липня 2010 року провести усі залежні від нього дії для зарахування вищевказаних цінних паперів на рахунок у цінних паперах № 302727 у депозитарій відкритого акціонерного товариства «МФС», на умовах повної оплати покупцем курсової вартості цінних паперів згідно пункту 1.2 договору.
Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Так, пунктом 2.2.1 договору покупець прийняв на себе зобов'язання до 17:00 15 липня 2010 року здійснити оплату за вищевказані цінні папери у сумі, вказаній в пункті 1.2 договору, тобто в сумі 889480.00 грн.
Отже відповідач, взяв на себе зобов'язання щодо здійснення оплати цінних паперів, однак вони належним чином виконані ним не були, у зв'язку з чим позивачем не були проведені дії для зарахування цінних паперів на відповідний рахунок.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на вимогу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказів оплати цінних паперів відповідачем суду не представлено.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів в сумі 889480.00 грн.
Одночасно позивач просив стягнути з відповідача 28865.45 грн. пені за прострочення платежів та 5409.99 грн. - 3% річних.
Суд вважає, що дані вимоги також підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Окрім того, відповідно до частини 2 цієї статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку, наданому позивачем, сума заборгованості зі сплати процентів у розмірі 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 5409.99 грн. (а.с.8).
Судом перевірений розрахунок, наданий позивачем, який складений вірно, у зв'язку з чим вимоги про стягнення 3% річних в сумі 5409.99 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Крім того, відповідно до пункту 3.2.1 договору купівлі-продажу покупець несе відповідальність за своєчасність та повноту оплати суми договору. За несплату (неповну сплату) вартості цінних паперів у строк, передбачений пунктом 2.2 договору, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент виникнення порушення зобов'язання, за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до розрахунку, наданому позивачем, заборгованість зі сплати пені за прострочення оплати вартості цінних паперів складає 28865.45 грн. (а.с. 8).
Судом перевірений розрахунок, наданий позивачем, який складений вірно, у зв'язку з чим вимоги про стягнення пені в розмірі 28865.45 грн. також підлягають стягненню з відповідача.
Слід звернути увагу, що ухвалою господарського суду АР Крим від 21 грудня 2009 року було порушено провадження у справі про банкрутство № 2-6/180-2010 за заявою боржника - закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» - відповідача у даній справі. Вказаною ухвалою був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів по зобов'язанням, строки виконання яких наступили до дня порушення провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог пункту 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (а.с. 59).
Умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-ХІІ від 14 травня 1992 року.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» грошові зобов'язання, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, є поточними вимогами.
Строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем визначений в пункті 2.1 спірного договору - в липні 2010 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство № 2-6/180-2010, а отже можна зробити висновок про те, що вимоги публічного акціонерного товариства «Донгорбанк» у даному випадку є поточними.
Згідно з абзацом 24 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.
Тобто мораторій поширює свою дію на конкурсну заборгованість та не поширює на поточну. Це стосується також і правових наслідків дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, які визначені статтею 12 Закону.
Згідно з частиною 4 зазначеної статті протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Виходячи з положень статті 1 Закону, вказані приписи Закону підлягають застосовуванню до конкурсної заборгованості.
У разі, якщо поширити дію мораторію і на поточну заборгованість, то тоді така заборгованість не буде підлягати оплаті в процедурах розпорядження майном та санації боржника.
Це призведе до того, що після порушення справи про банкрутство жоден з контрагентів не буде співпрацювати з боржником, оскільки за поставлену продукцію, здійснені роботи та надані послуги під час провадження справи про банкрутство боржник не буде розраховуватись. Такі обставини надалі матимуть наслідком припинення підприємницької діяльності самого боржника, що в свою чергу зумовлює банкрутство боржника і відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.
У зв'язку з цим законодавець звільнив поточні зобов'язання боржника від будь-яких правових обмежень та наслідків, які настають під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Це стосується як виконавчого провадження, так і санкцій за невиконання грошових зобов'язань.
Отже, до зобов'язань, що виникли та строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство, підлягають застосуванню заходи відповідальності за порушення зобов'язань.
З урахуванням наведеного, заявлена позивачем до відшкодування суми заборгованості у розмірі 889480.00 грн., 28865.45 грн. пені та 5409.99 грн. -3% річних є поточною, а тому підлягає стягненню, оскільки відповідачем не надані докази щодо її погашення, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем у зв'язку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на відповідача в повному обсязі.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 12 листопада 2010 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» (98187, м. Феодосія, смт. Щебетовка, вул. Леніна, 27, ЄДРПОУ 31382382) на користь публічного акціонерного товариства «Донгорбанк» (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 38, ЄДРПОУ 20365318) 889480.00 грн. заборгованості, 28865.45 грн. - пені, 5409.99 грн. - 3% річних, 9237.55 грн. - державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Радвановська Ю.А.