Справа № 2 - 5369/10/11
25 жовтня 2010 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Попрас В.О.,
при секретарі - Бутиріної О.В.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виробничо-комерційної фірми ТОВ „УкрІнвестСтрой”, треті особи: ТОВ „ОЛБудімпекс”, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дольової участі у будівництві житла, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати недійсним договір дольової участі у будівництві житла від 10.06.1999 р. між Виробничо-комерційною фірмою ТОВ „УкрІнвестСтрой” (код ЄДРПОУ 25183504) та Приватною агропромисловою фірмою „Нива” (код ЄДРПОУ 30036282). В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 11.05.1999 р. між ПАП „Нива” та ТОВ „ОЛБудімпекс” був укладений договір дольової участі у будівництві житла, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору ТОВ „ОЛБудімпекс” приймає ПАП „Нива” у дольове будівництво житла, а ПАП „Нива” зобов'язується здійснювати фінансове забезпечення будівництва на підставі затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації. Проте за договором від 11.05.1999 р. проектно-кошторисної документація не розроблялась і не затверджувалась. 10 червня 1999 року між ТОВ „УкрІнвестСтрой” та ПАП „Нива” був укладений договір дольової участі у будівництві житла, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Згідно пункту 1.1. цього договору ПАП „Нива” приймає ТОВ „УкрІнвестСтрой” у дольове будівництво житла, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а ТОВ „УкрІнвестСтрой” зобов'язується здійснювати фінансове забезпечення будівництва на підставі затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації. Тому позивач вважає, що у двох вищевказаних договорах один і той же предмет і зазначені договори дольової участі у будівництві від 11.05.1999 р. та від 10.06.1999 р. є похідними від договору від 27.04.1999 р. № 468, укладеного Національною юридичною академією України ім. Ярослава Мудрого і ТОВ „ОЛБудімпекс” про дольову участь в реконструкції гуртожитку по АДРЕСА_1 Згідно пункту 1.1. договору від 27.04.1999 р., предметом цього договору є участь ТОВ „ОЛБудімпекс" (Дольщик) в реконструкції будівлі гуртожитку під житловий будинок в АДРЕСА_1, яке здійснює Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого (Забудовник). Договір від 27.04.1999 р. № 468 не передбачав право сторін цього договору на укладання договорів дольової участі у будівництві житла з іншими суб'єктами. Згідно підпункту д) пункту 2.2. зазначеного договору ТОВ „ОЛБудімпекс” лише мав право передати своє право на долю (частину долі) жилої площі за цим договором третім особам у відповідності з діючим законодавством. Тому позивач вважає, що ТОВ „ОЛБудімпекс” лише після визначення його частки за результатами його участі в реконструкції, могло лише передати право на неї третім особам, а не залучати третіх осіб до реконструкції будинку. Також зазначає, що в супереч договору від 27.04.1999 р. № 468, в якому йдеться про реконструкцію будівні гуртожитку під житловий будинок по АДРЕСА_1 договори від 11.05.1999 р. та від 10.06.1999 р. мають інший предмет - дольову участь у будівництві житла. В той час рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.03.1999 р. № 277 Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого було дозволено проектування та реконструкція гуртожитку по АДРЕСА_1 в житловий будинок з переплануванням в ізольовані квартири. Тому на думку позивача укладання договорів, які б стосувалися будівництва по АДРЕСА_1, є незаконним. Виходячи з вимог, що містяться в договорі, позивач вважає, що ПАП „Нива” згідно з договором від 11.05.1999 р. не мала права залучати третіх осіб до виконання робіт в АДРЕСА_1. Не зважаючи на це ПАП „Нива” 10.06.1999 р. уклала договір дольової участі у будівництві житла з ВКФ ТОВ „УкрІнвестСтрой” з таким же самим предметом договору, тому позивач приходить до висновку, що зазначений договір дольової участі у будівництві житла не відповідає вимогам закону та на підставі нього не можуть виникати правові наслідки для його сторін. Позивач вважає, що за своєю правовою природою договір дольової участі в будівництві є договором підряду на капітальне будівництво, оскільки в результаті виконання цього договору будується об'єкт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та не є договором про спільну діяльність, оскільки не містить всіх обов'язкових ознак та умов договору про спільну діяльність, в зв'язку з чим повинні бути застосовані норми, що регулюють правовідносини, які виникають з договору підряду та договору підряду на капітальне будівництво. Оскільки правовідносини, що склались між сторонами, виникли в 1999 році, застосуванню підлягає Цивільний кодекс УРСР (в ред. 1963 р.). Вказує, що всупереч положенням ст.ст. 153, 353 ЦК УРСР в договорі дольової участі від 10.06.1999 р., не було визначено строків будівництва, що суперечить ст. 353 ЦК УРСР. Оскільки генеральний підрядчик ТОВ „ОЛБудімпекс” на укладання договору дольової участі у будівництві житла від 10.06.1999 р. між ТОВ „УкрІнвестСтрой” та ПАП „Нива” згоди не давало, позивач вважає, що були порушені вимоги статті 354 ЦК УРСР. Також зазначає, що на підставі пункту 2.2. договору дольової участі у будівництві житла від 11.05.1999 р. саме ТОВ „ОЛБудімпекс” мало право залучати для виконання своїх зобов'язань за цим договором третіх осіб. Оскільки в супереч положенням ЦК УРСР предмети договорів дольової участі від 11.05.1999 р. та 10.06.1999 р. абсолютно збігаються, вважає, що ці договори не можуть одночасно виконуватися та співіснувати, тому просить визнати оспорюваний договір таким, що не відповідає вимогам закону, і на підставі ст. 48 ЦК УРСР - недійсним. В обґрунтування свого права на звернення до суду з позовом та підтвердження поважності причин пропуску строків позовної давності позивач зазначає, що господарським судом Харківської області розглядається справа за позовом ТОВ „УкрІнветСтрой” до Виконкому Харківської міськради, ТОВ „ОЛБудімпекс”, АКБ „ОЛБанк”, УДП „Укрхімтрансаміак”, в/ч А-0215, треті особи: ПАП „Нива”, КП „Харківське міське БТІ”, фізичні особи - власники квартир, за участю військової прокуратури Харківського гарнізону про визнання недійними договорів купівлі-продажу, угод, акту приймання-передачі квартир та затвердження списку квартир, що підлягають передачі у власність ТОВ „Укрінвестстрой” та дольщиків в будинку по АДРЕСА_1, предметів яких є майже всі квартири в будинку АДРЕСА_1, в тому числі і квартира позивача. В судовий процес господарським судом позивач залучений третьою особою, оскільки є власником квартири АДРЕСА_1 і у разі задоволення позову позивач може бути позбавлений власної квартири. Тому позивач вважає, що на підставі ст. 4 ЦПК України він має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Про існування договору дольової участі у будівництві житла від 10.06.1999 р. між ВКФ ТОВ „УкрІнвестСтрой” та ПАП „Нива” позивач дізнався лише у 2009 році, коли після залучення його до участі у справі, ознайомився з матеріалами справи, де містилася копія договору від 10.06.1999 р., надана ТОВ „УкрІнвестСтрой”, тому вважає, що строків позовної давності для звернення до суду позивач не порушив.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06.09.2010 р. провадження по справі за позовом ОСОБА_1 в частині позовних вимог до приватної агропромислової фірми „Нива” закрито за заявою позивача, в зв'язку з ліквідацією юридичної особи - приватної агропромислової фірми „Нива”.
Представник відповідача виробничо-комерційної фірми ТОВ „УкрІнвестСтрой” Іванов Б.В. в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись в письмових запереченнях на те, що у позивача ОСОБА_1 відсутнє суб'єктивне право на звернення до суду із позовом про визнання недійсним Договору про дольову участь у будівництві житла від 10.06.1999 р., укладеного між ВКФ ТОВ „УкрІнвестСтрой” та ПАП „Нива”, оскільки він не є стороною у договірних відносинах і на момент укладання договору не був власником квартири АДРЕСА_1, тому вважає, що укладання договору не могло порушити права та законні інтереси позивача. Також вважає, що позивач безпідставно в обґрунтування позовних вимог посилається на ст. 48 ЦК УРСР (в ред. 1963 р.), оскільки в позові не вказується якому саме закону або нормативному акту не відповідає договір дольової участі, укладений між ВКФ ТОВ „Укрінвестстрой” та ПАФ „Нива”. Крім того, зазначає, що є хибними доводи позивача про те, що за своєю правовою природою договір участі в будівництві є договором підряду на капітальне будівництво і тому в даному випадку повинні застосовуватися норми, що регулюють правовідносини, які виникають з договору підряду, оскільки договір про дольовому участь у будівництві житла від 10.06.1999 р. ніяким чином не є договором підряду та не може бути визнаним таким, оскільки зазначена угода, укладена між ВКФ ТОВ „Укрінвестстрой” та ПАФ „Нива”, не містить жодної з умов притаманних договору підряду. Вважає, що договір про дольову участь у будівництві житла від 10.06.1999 р. фактично є договором про сумісну діяльність, оскільки відповідно до положень ст.430 ЦК України (в ред. 1963 р.), саме договором про сумісну діяльність сторони зобов'язуються сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети: як-то будівництво і експлуатація міжколгоспного або державно-колгоспного підприємства або установи, будування водогосподарських споруд і пристроїв, будівництво шляхів, спортивних споруд, шкіл, родильних будинків, жилих будинків. Також посилається на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.10.2006 р. про визнання за ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_3 та рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.09.2006 р. про визнання за ОСОБА_5 права власності на квартиру АДРЕСА_4, якими визнано недійсним розпорядження Харківського міського голови від 20.07.2001 р. № 1319 в частині видачі ТОВ „ОЛБудімпекс” свідоцтва про право власності на квартири № 58 і № 27 в АДРЕСА_1, визнано недійсним свідоцтво, видане виконавчим комітетом Харківської міської ради в частині визнання за ТОВ „ОЛБудімпекс” права власності на квартири, визнано недійсним договорів купівлі-продажу між ТОВ „ОЛБудімпекс” та АКБ „ОЛБанк” в частині продажу квартир, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 12.10.2001 р. між АКБ „ОЛБанк” та УДП „Укрхімтрнасаміак” та визнано недійсною угоду № 178-3/207 від 12.10.2001 р. Посилаючись на зазначені рішення, представник відповідача вказує, що обставини, встановлені цими судовими рішеннями не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Тому представник відповідача вважає необґрунтованими, безпідставними та незаконними позовні вимоги ОСОБА_1, тому просить залишити позов ОСОБА_1 без задоволення.
Третя особа: ОСОБА_2 вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставні, оскільки 30.11.2000 р. ОСОБА_2 уклав з ТОВ „УкрІнвестСтрой” договір дольової участі в будівництві житла і згідно акту прийому-передачі від Виробничо-комерційної фірми ТОВ „УкрІнвестСтрой” отримав квартиру АДРЕСА_2, а позивач ОСОБА_1, на його думку, є не добросовісним набувачем зазначеної квартири, тому в задоволенні позову просив відмовити.
Представники третьої особи ТОВ „ОЛБудімпекс” в судове засідання не з'явились, про місце і час судового розгляду справи повідомлялись належним чином, про причину неявки в судове засідання не повідомили. Згідно ст. 169 ЦПК України неявка в судове засідання зазначених осіб не є перешкодою для розгляду справи, тому суд розглядає справу у відсутність представника ТОВ „ОЛБудімпекс”.
Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_6, представника відповідача ВКФ ТОВ „УкрІнвестСтрой” ОСОБА_3, третю особу ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.03.1999 р. № 277, Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого було надано дозвіл на проектування та реконструкцію гуртожитку по АДРЕСА_1 в м. Харкові в житловий будинок з переплануванням в ізольовані квартири.
27 квітня 1999 року між Національною юридичною академією України ім. Ярослава Мудрого і ТОВ „ОЛБудімпекс” був укладений договір № 468 про дольову участь в реконструкції гуртожитку по АДРЕСА_1 Предметом договору є участь ТОВ „ОЛБудімпекс” в реконструкції будівлі гуртожитку під житловий будинок в АДРЕСА_1, яке здійснює Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого.
Згідно умов договору від 27.04.1999 р. № 468, ТОВ „ОЛБудімпекс” надавалась можливість передати своє право на долю (частину долі) жилої площі за цим договором третім особам у відповідності з діючим законодавством.
Отже, ТОВ „ОЛБудімпекс” лише після визначення його частки за результатами його участі в реконструкції будинку гуртожитку під жилий будинок, могло передати право на свою частку третім особам. Можливість залучення ТОВ „ОЛБудімпекс” третіх осіб до реконструкції будинку вказаним договором не передбачалась.
11 травня 1999 року між ПАП „Нива” та ТОВ „ОЛБудімпекс” був укладений договір дольової участі у будівництві житла, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до пункту 1.1. договору від 11.05.1999 р., ТОВ „ОЛБудімпекс” (за договором Сторона-2) приймає ПАП „Нива” (за договором Сторону-1) у дольове будівництво житла, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а ПАП „Нива” зобов'язується здійснювати фінансове забезпечення будівництва на підставі затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації.
10 червня 1999 року між ТОВ „УкрІнвестСтрой” та ПАП „Нива” був укладений договір дольової участі у будівництві житла, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі пункту 1.1. договору дольової участі у будівництві житла від 10.06.1999 р. ПАП „Нива” приймає ТОВ „УкрІнвестСтрой” у дольове будівництво житла, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а ТОВ „УкрІнвестСтрой” зобов'язується здійснювати фінансове забезпечення будівництва на підставі затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації.
Доказів існування проектно-кошторисної документації за цим договором відповідач не надав.
В супереч договору від 27.04.1999 р. № 468 предметами договорів від 11.05.1999 р. та від 10.06.1999 р. є не реконструкція будівлі гуртожитку під житловий будинок по АДРЕСА_1, а дольова участь у будівництві житла.
На підставі пункту 2.2. договору дольової участі у будівництві житла від 11.05.1999 р. Сторона-2, якою є ТОВ „ОЛБудімпекс”, мала право залучати для виконання своїх зобов'язань за цим договором третіх осіб, приймаючи на себе відповідальність перед Стороною-1 - ПАП „Нива” за їхні дії. ПАП „Нива” згідно умов договору від 11.05.1999 р. не мала права залучати третіх осіб до виконання робіт в АДРЕСА_1.
Не зважаючи на відсутність права залучати третіх осіб до виконання робіт, ПАП „Нива” 10.06.1999 р. уклала договір дольової участі у будівництві житла з ВКФ ТОВ „УкрІнвестСтрой” з аналогічним предметом договору.
На підставі пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в (редакції 2003 року), цей Кодекс набирав чинності з 1 січня 2004 року.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що Цивільний кодекс України (в редакції 2003 року) застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних праовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (в редакції 2003 року), положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Отже, до правовідносин, що є предметом судового розгляду, застосовується Цивільний кодекс Української РСР (в редакції 1963 р.), який не передбачав можливості укладання змішаних договорів.
Договір дольової участі у будівництві житла від 10.06.1999 р. містить ознаки різних договорів, укладання яких передбачалось ЦК Української РСР (в редакції 1963 р.), а саме: договору підряду на капітальне будівництво, оскільки в результаті виконання договору будується об'єкт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, та договору про сумісну діяльність, оскільки в зазначеному договорі зазначаються лише деякі, а не всі обов'язкові умови договору про сумісну діяльність.
Враховуючи вимоги глави 38 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р.), якою регулюються правовідносини по укладенню договору про сумісну діяльність, вирішуючи питання щодо наявності договірних правовідносин, слід виходити з того, що такий договір про сумісну діяльність вважається укладеним, коли між сторонами у письмовій формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах, необхідних для його виконання, в тому числі, щодо мети договору, порядку та умов ведення спільних справ, види та обсяг внесків кожної із сторін, умов використання результатів сумісної діяльності тощо.
Як вбачається з тексту договору дольової участі у реконструкції від 10.06.1999 р., укладеному між ПАП „Нива” та ТОВ „Укрінвестстрой”, в договорі не досягнуто згоди учасників по всіх істотних умовах, зокрема, відсутній порядок та умови ведення спільних справ, відсутні види та обсяг внесків кожного з учасників по відношенню один до одного та умови використання результатів сумісної діяльності.
Таким чином, в порушення вимог статей 431 та 432 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р.), сторони договору дольової участі від 10.06.1999 р., укладеному між ПАП „Нива” та ТОВ „Укрінвестстрой”, не врегулювали у договорі його суттєві умови - ведення спільних справ учасників та умови використання результатів сумісної діяльності.
Згідно пункту 4.12. Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 80 від 19.02.1998 р., зареєстрованого в Мінюстиції України 16.03.1998 р. за № 172/2612, на обліку в органах державної податкової служби повинні перебувати договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб.
Таким чином, після укладання договору від 10.06.1999 р. про сумісну діяльність, в порушення вимог зазначеного Порядку, договір від 10.06.1999 р. не був поставлений на облік до відповідної податкової інспекції, не отримав довідку про взяття на облік платника податків і не отримав свідоцтво платника податку на додану вартість.
Крім того, в порушення вимог статей 153 та 353 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р.) в договорі дольової участі від 10.06.1999 р., не визначено строків будівництва.
На підставі статті 354 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р.), договір підряду на капітальне будівництво укладається замовником з однією будівельною організацією, а у випадках і в порядку, що визначаються Радою Міністрів СРСР, з двома і більше будівельними організаціями, які вправі як генеральний підрядчик на основі договору субпідряду доручати виконання окремих комплексів робіт спеціалізованим організаціям (стаття 164 цього Кодексу).
В порушення вимог статті 354 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р.), без згоди ТОВ „ОЛБудімпекс”, як генерального підрядчика, підприємством „Нива” був укладений договір дольової участі у будівництві житла від 10.06.1999 р. з ТОВ „УкрІнвестСтрой”.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що договір від 10 червня 1999 року дольової участі у будівництві житла, який містить ознаки кількох окремих видів зобов'язань, не відповідає вимогам статей 153, 353, 354, 431 та 432 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р.).
Згідно зі статтею 48 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р.), недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, а тому договір дольової участі у будівництві житла від 10 червня 1999 року, укладений Виробничо-комерційною фірмою ТОВ „УкрІнвестСтрой” та Приватною агропромисловою фірмою „Нива” слід визнати недійсним.
Аналізуючи надані позивачем письмові докази, суд приходить до висновку, що позивач має право звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору дольової участі у будівництві житла від 10.06.1999 р. між ВКФ ТОВ „УкрІнвестСтрой” та Приватною агропромисловою фірмою „Нива”, оскільки з наданим позивачем судових рішень вбачається, що ВКФ ТОВ „УкрІнвестСтрой” звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсними свідоцтв про право власності, в тому числі на квартиру АДРЕСА_2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ВКФ ТОВ „УкрІнвестСтрой” посилалось на договір дольової участі у будівництві житла від 10.06.1999 р., укладений між ВКФ ТОВ „УкрІнвестСтрой” та ПАП „Нива”, вважаючи, що на підставі цього договору у ВКФ ТОВ „УкрІнвестСтрой” виникло право на 49 квартир в будинку АДРЕСА_1 в тому числі й на квартиру № 28, право власності на яку зареєстровано за позивачем ОСОБА_1
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 мав право на звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору дольової участі у будівництві житла від 10 червня 1999 року, укладеному між Виробничо-комерційною фірмою ТОВ „УкрІнвестСтрой” та Приватною агропромисловою фірмою „Нива”, оскільки будь-яка особа може звернутися до суду з вимогою про визнання недійним правочину, якщо вважає, що цим правочином порушені її права або інтереси.
Суд вважає безпідставними посилання представника відповідача в запереченнях на позов ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.10.2006 р. про визнання за ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_3 та рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.09.2006 р. про визнання за ОСОБА_5 права власності на квартиру АДРЕСА_4, якими визнано недійсним розпорядження Харківського міського голови від 20.07.2001 р. №1319 в частині видачі ТОВ „ОЛБудімпекс” свідоцтва про право власності на квартири № 58 і № 27 в АДРЕСА_1, визнано недійсним свідоцтво, видане виконавчим комітетом Харківської міської ради в частині визнання за ТОВ „ОЛБудімпекс” права власності на квартири, визнано недійсним договорів купівлі-продажу між ТОВ „ОЛБудімпекс” та АКБ „ОЛБанк” в частині продажу квартир, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 12.10.2001 р. між АКБ „ОЛБанк” та УДП „Укрхімтрнасаміак” та визнано недійсною угоду № 178-3/207 від 12.10.2001 р., а також на вимоги ч.3 ст. 61 ЦПК України, якою передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З копії рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.10.2006 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, військової частини А-0215, Харківського міського голови, виконавчого комітету Харківської міської ради, Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого, КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації”, ТОВ „ОЛБудімпекс”, Українського державного підприємства „Укрхімтрансамміак”, АКБ „ОЛБанк”, ВКФ ТОВ „УкрІнвестСтрой” про визнання права власності на квартиру, про визнання частково недійсними розпорядження Харківського міського голови та свідоцтва про право власності Харківського міськвиконкому, визнання частково недійсними актів прийому-передачі квартир, про визнання частково недійсними договір купівлі-продажу квартири та зустрічним позовом Міністерства оборони України до ОСОБА_4 та ОСОБА_7, ВКФ ТОВ „УкрІнвестСтрой” про визнання недійсною угоди дольової участі в будівництві, усунення перешкод в реалізації права власності та виселення вбачається, що предметом судового розгляду за вищезазначеними позовом ОСОБА_4 та зустрічним позовом Міністерства оборони України був не договір дольової участі у будівництві житла від 10.06.1999 року, укладений ВКФ ТОВ „УкрІнвестСтрой” та Приватною агропромисловою фірмою „Нива”, а правовстановлюючі документи та рішення, щодо права власності на квартиру АДРЕСА_5.
Крім того, представником позивача надано суду інше судове рішення, що набрало законної сили, яким в задоволенні аналогічних позовних вимог ОСОБА_8 відмовлено щодо визнанні за нею права на квартири №12, 46 в будинку АДРЕСА_1
Так, згідно рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23.01.2009 р. по справі №2-1/2009 за позовом ОСОБА_8, яке залишено без змін Ухвалою судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 21.05.2009 р. та Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 07.09.2009 р., в задоволенні позову ОСОБА_8 про визнання частково недійсними угод купівлі-продажу квартир, а також інвестиційної угоди, укладеної між УДП „Укрхімтрансамміак” з військовою частиною А-1206 МО України від 12.01.2010 р., розпорядження Харківського міського голови та свідоцтва про право власності частково недійсним - відмовлено та зустрічний позов Міністерства оборони України до ОСОБА_8 та ВКФ ТОВ «УкрІнвестстрой» задоволено, визнано недійсним договір дольової участі в будівництві в будівництві ВКФ ТОВ «УкрІнвестстрой» та ОСОБА_8, стягнуто з ВКФ ТОВ «УкрІнвестстрой» на користь ОСОБА_8 83 108 грн. сплачених за договором дольової участі у будівництві житла.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання недійсним договору дольової участі у будівництві житла від 10.06.1999 р. між ВКФ ТОВ „УкрІнвестСтрой” та Приватною агропромисловою фірмою „Нива” підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 153, 353, 354, 431, 432 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року), суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати недійсним договір дольової участі у будівництві житла від 10 червня 1999 року між Виробничо-комерційною фірмою ТОВ „УкрІнвестСтрой” (код ЄДРПОУ 25183504) та Приватною агропромисловою фірмою „Нива” (код ЄДРПОУ 30036282).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.