Справа № 740/637/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/512/24
Категорія - ч. 4 ст. 186 КК України Доповідач ОСОБА_2
03 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові під час розгляду кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 березня 2024 року відносно ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 186 КК України, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 ,
На розгляді Чернігівського апеляційного суду перебуває кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 березня 2024 року.
Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 березня 2024 року ОСОБА_8 визнано винним за ч. 1 ст. 125 КК України та призначено йому покарання у виді 850 гривень штраф, на підставі ст. 71 та ч. 4 ст. 81 КК України призначено остаточне покарання у виді 1 року 4 місяців та 8 днів позбавлення волі та штраф 850 гривень, а також визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та виправдано у зв'язку з недоведеністю в його діянні складу вказаного кримінального правопорушення.
Прокурор під час розгляду кримінального провадження заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 . Клопотання мотивовано тим, що у кримінальному провадженні наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що є підставами для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній обвинувачується, зокрема, у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти власності, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, а тому усвідомлюючи вид та розмір покарання може переховуватись від суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни їх показань та створення захисних версій, що може призвести до необ'єктивного розгляду апеляційної скарги, оскільки апеляційний судовий розгляд не завершено і може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, а тому наявний високий ступінь ризику вчинення ОСОБА_8 нових кримінальних правопорушень, враховуючи, що після звільнення з місця відбування покарання 17 листопада 2021 року він вчинив нові кримінальні правопорушення, у яких і обвинувачується на даний час. Також, інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити покладених на ОСОБА_8 обов'язків.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник заперечили проти задоволення клопотання.
Перевіривши матеріали кримінального провадження, які стосуються вирішення питання щодо запобіжного заходу, доводи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 колегія судів вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.331 КПК України, суд (в тому числі апеляційної інстанції) під час судового розгляду, за клопотанням сторони обвинуваченого або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, за результатами розгляду якого, суд своєю вмотивованою ухвалою може продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд (в тому числі і апеляційний) зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Положенням ст.199 КПК України прямо передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою стосується як досудового розслідування, під час якого воно подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого воно здійснюється, так і судового провадження.
Приписами статті 177 КПК України встановлено, що підставою як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Згідно положень ст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів.
Також, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Як вбачається з матеріалів провадження, обраний раніше обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою спливає.
ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше неодноразово судимий, у тому числі за злочини проти власності, вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Таким чином, наразі є обґрунтовані ризики вважати, що ОСОБА_10 у разі його звільнення з-під варти та обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу може продовжити свою протиправну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Зазначені ризики не перестали існувати з часу вирішення питання про запобіжний захід обвинуваченому, обставини для тримання під вартою продовжують існувати, ризики не зменшилися, апеляційний розгляд по суті не закінчено з об'єктивних причин, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що зазначені ризики зменшились, або ж відпали, на даний час не встановлено, тому підстави для зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_8 на більш м'який - відсутні, застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків та унеможливить запобігання вищезазначеним ризикам.
З огляду на викладене, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 199, 331, 405 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 1 лютого 2025 року включно.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4