490/7155/24 04.12.2024
нп 1-кс/490/4567/2024
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/7155/24
02 грудня 2024 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , судимого вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 07.12.2022 р. за ч.2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, звільненого на підставі ст.ст. 75,76 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України,-
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, за наступних обставин.
Так, в середині березня 2024 року ОСОБА_4 , зателефонував раніше знайомому йому ОСОБА_7 та запропонував здійснити обмін автомобіля «Mersedes Vito», який перебував у розпорядженні ОСОБА_7 на автомобіль «AUDI A4» д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував у його розпорядженні із доплатою ОСОБА_4 в сумі 250 доларів США, на що ОСОБА_7 погодився. 29.03.2024. на підставі досягнутої усної домовленості ОСОБА_7 та ОСОБА_4 здійснили обмін зазначених автомобілів, обмінявшись при цьому реєстраційними документами на них.
В подальшому 05.07.2024 року ОСОБА_7 , перебуваючи за кермом автомобіля «AUDI A4», д.н.з. НОМЕР_1 рухався в межах Вознесенського району Миколаївської області та був зупинений працівниками поліції. В ході перевірки документів на вказаний автомобіль, було виявлено ознаки їх підробки, у зв'язку з чим даний автомобіль із документами був вилучений працівниками поліції. Знаходячись на місці зупинки, ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що працівники поліції зупинили його на раніше отриманому від ОСОБА_4 автомобілі «AUDI A4» та виявили ознаки підробки реєстраційних документів на нього, у зв'язку з цим вилучили документи та автомобіль. ОСОБА_4 , вислухавши ОСОБА_7 , повідомив, що зараз під'їде до місця пригоди та наказав ОСОБА_7 готувати гроші в розмірі 500 доларів США для того, щоб він зміг вирішити питання щодо повернення ОСОБА_7 автомобіля.
Через деякий час ОСОБА_4 прибув до місця зупинки ОСОБА_7 та разом з останнім та працівниками поліції направився до Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області. В управлінні поліції, поки з ОСОБА_7 проводились необхідні слідчі дії, ОСОБА_4 перебував у приміщенні управління. Після завершення слідчих дій та повернення автомобіля ОСОБА_7 під зберігальну розписку, за кермо автомобіля «AUDI A4» сів ОСОБА_4 , ОСОБА_7 сів поряд як пасажир. Дорогою, підвозячи ОСОБА_7 додому, ОСОБА_4 повідомив останньому, що потерпілий винен йому 500 доларів США за те, що ОСОБА_4 нібито «вирішив питання» щодо повернення автомобіля ОСОБА_7 працівниками поліції. Висадивши ОСОБА_7 біля його будинку за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , в свою чергу, продовжуючи перебувати за кермом автомобіля, автівку ОСОБА_7 не повернув та поїхав у невідомому напрямку. Свої дії останній аргументував тим, що поверне авто, коли ОСОБА_7 віддасть йому гроші.
11.07.2024 ОСОБА_7 у Вознесенському міськрайонному суді Миколаївської області отримав ухвалу про накладення арешту на передану йому на зберігання автівку «AUDI A4» д.н.з. НОМЕР_1 без права відчуження та разом із своїм батьком ОСОБА_8 направився за адресою проживання ОСОБА_4 по АДРЕСА_4 , щоб забрати в нього автомобіль. Прибувши на місце, автомобіля «AUDI A4» поблизу вказаного будинку ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не виявили. Тоді ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_4 та попросив його вийти до них з батьком для розмови, на що останній погодився.
В ході розмови ОСОБА_4 висунув вимогу передачі йому 1000 доларів США ОСОБА_7 за повернення автомобіля, на що останній повідомив ОСОБА_4 , що відповідно до ухвали суду, на автомобіль накладений арешт. ОСОБА_4 відповів, що йому все одно та, якщо грошей він не отримає, то розпорядиться автівкою на свій розсуд. На цьому розмова була завершена.
В подальшому ОСОБА_4 впродовж дня 11.07.2024 декілька разів телефонував ОСОБА_7 та вимагав передати йому грошові кошти в сумі 1000 доларів США, інакше він продасть машину, на що потерпілий відмовлявся та пояснював, що в нього немає грошей.
12.07.2024 року в ранковий час ОСОБА_7 разом із батьком ОСОБА_8 направились за місцем проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_7 передав йому частину грошових коштів, які вимагав ОСОБА_4 , в сумі 500 доларів США, щоб забрати автомобіль «AUDI A4», який мав перебувати в нього на відповідальному зберіганні. Після довгих вмовлянь з боку ОСОБА_7 , ОСОБА_4 погодився віддати автомобіль потерпілому за умови, що той віддасть йому другу частину неіснуючого боргу в розмірі 500 доларів США найближчим часом.
Так, 02.08.2024 ОСОБА_4 прибув до місця проживання ОСОБА_7 , а саме до домоволодіння АДРЕСА_3 , де реалізуючи умисел на вимагання грошових коштів в сумі 500 доларів США, з метою залякування потерпілого ОСОБА_7 наніс останньому удар в область обличчя, та із висловленням погроз застосування до потерпілого насильства в подальшому та нанесення останньому тяжких тілесних ушкоджень, повідомив, що, якщо потерпілий не віддасть йому 500 доларів США, то він його «скалічить».
29.08.2024 приблизно о 15.30 ОСОБА_7 перебував біля АЗС «SHELF» за адресою: АДРЕСА_5 , ремонтуючи свою автівку. В цей час на власному автомобілі до нього під'їхав ОСОБА_4 та розпочав розмову, не виходячи із автівки. В ході розмови ОСОБА_4 став вимагати у ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 500 доларів США , погрожуючи при цьому потерпілому фізичною розправою та чинячи на останнього психологічний тиск. На погрози ОСОБА_4 ОСОБА_7 відповів, що він нічого не винен ОСОБА_4 , борг надуманий останнім та він його віддавати не буде. На цьому розмова була припинена, ОСОБА_4 поїхав у невідомому напрямку.
05.09.2024 ОСОБА_7 разом із своїм батьком ОСОБА_8 перебували біля магазину «Аленушка» за адресою: АДРЕСА_6 . ОСОБА_4 , рухаючись на власному авто повз вказаний магазин, побачив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та зупинився, припаркувавши автомобіль на узбіччі. Між чоловіками відбулась розмова, в ході якої ОСОБА_4 , почав висловлювати погрози позбавлення ОСОБА_7 життя та застосування насильства до останнього, у разі невиконання його вимог.
ОСОБА_7 , в свою чергу, діючи під контролем працівників поліції в ході проведення негласної слідчої розшукової дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, повідомив ОСОБА_4 , що грошові кошти в нього знаходяться дома, на що ОСОБА_4 висловив готовність направитись за адресою проживання ОСОБА_7 невідкладно. Прибувши за адресою проживання ОСОБА_7 до АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 зайшов до приміщення свого будинку, а ОСОБА_4 залишився очікувати на нього біля будинку. Вийшовши через деякий час з будинку, ОСОБА_7 передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 500 доларів США в якості сплати за неіснуючий борг. ОСОБА_4 забрав грошові кошти, сів до автомобілю та поїхав, після чого о 15.45 був затриманий працівниками поліції на підставі ст. 208 КПК України.
Дії підозрюваного ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 4 ст.189 КК України, як вимога передачі чужого майна (вимагання), з погрозами насильства над потерпілим і погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, вчинене в умовах воєнного стану.
05.09.2024 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України та 06.09.2024 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
08.09.2024 року ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03.11.2024 року включно.
22.10.2024 року постановою заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024150000000699 від 05.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України продовжено до 3-х місяців, тобто до 05.12.2024.
31.10.2024 року ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до 05.12.2024 року включно.
02.12.2024 року ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024150000000699 від 05.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, продовжено до 6 місяців, тобто до 05.03.2025 року включно.
Посилаючись на те, що завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024150000000699 від 05.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, у трьохмісячний строк не представилося можливим, оскільки необхідно виконати слідчі та інші процесуальні дії, проведення та завершення яких потребує додаткового часу, а саме: завершити проведення судово-медичної експертизи, раніше призначеної у кримінальному провадженні, яка на даний час перебуває на виконанні у Миколаївському обласному бюро судово-медичної експертизи; провести тимчасовий доступ до медичної документації, необхідної для проведення СМЕ (на виконання клопотання експертів); провести тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження, в рамках якого накладено арешт на автомобіль «AUDI A4» д.н.з. НОМЕР_1 (за наслідками розгляду клопотання судом); завершити проведення лінгвістичної експертизи раніше призначеної у кримінальному провадженні, яка на даний час перебуває на виконанні у Одеському науково-дослідному інституті судових експертиз; завершити проведення експертизи звуко- та відеозапису (фоноскопія) за зібраними в ході досудового розслідування матеріалами, яка на даний час перебуває на виконанні в Миколаївському НДЕКЦ; здійснити тимчасовий доступ до інформації, яка перебуває у розпорядженні операторів мобільного зв'язку за абонентськими номерами підозрюваного, свідка та потерпілого; зняти гриф секретності «таємно» з документів, на підставі яких у кримінальному провадженні проводились НСРД, зокрема, клопотань, доручень слідчого, постанов, доручень прокурора, ухвал Миколаївського апеляційного суду; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; виконати вимоги ст.ст. 290-291 КПК України з підозрюваним, захисником підозрюваного, потерпілим та надати їм достатній час для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, продовження існування ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий просить про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала, пославшись на обставини у ньому викладені.
Підозрюваний ОСОБА_4 , який свою винуватість у вчиненні вказаного злочину не визнав, у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, звернулась до слідчого судді із клопотання про зміну запобіжного заходу, пославшись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, зазначених слідчим у клопотанні, просила змінити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або визначити розмір застави, передбачений ст.182 КПК України.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши доводи клопотань та доданих до них матеріалів, слідчий суддя прийшов до переконання про необхідність задоволення клопотання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою.
Відповідно до вимог ст.ст. 197, 199 КПК України, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені ст. 219 цього Кодексу.
Відповідно ч. 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.189 КК України, підтверджується даними: протоколу допиту потерпілого ОСОБА_7 від 05.08.2024 року; виписки із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_7 ; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_7 від 06.09.2024 року; протоколу допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколу огляду місця події в ході якого виявлено автомобіль Опель Астра, д.н. НОМЕР_2 , в якому знаходяться грошові кошти, які ОСОБА_4 , отримав від ОСОБА_7 в якості сплати неіснуючого боргу; протоколу обшуку автомобіля Опель Астра, д.н. НОМЕР_2 в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти, які ОСОБА_4 , отримав від ОСОБА_7 в якості сплати неіснуючого боргу; протоколу затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України від 05.09.2024.
При цьому, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом під час розгляду кримінального провадження, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Ризики, встановлені слідчим суддею 31.10.2024 р. під час вирішення питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 на даний час не зменшилися.
Так, підозрюваний ОСОБА_4 , який хоча і одружений, має на утриманні 3 неповнолітніх дітей, проте офіційно не працевлаштований, не має офіційних джерел доходу, раніше судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.189 КК України, тобто у вчиненні особливо тяжкого злочину відповідно до ст. 12 КК України, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, вчинив кримінальне правопорушення у період іспитового строку, крім того злочинна діяльність ОСОБА_4 була припинена лише за втручання правоохоронних органів, шляхом затримання останнього, обізнаний про місця проживання потерпілого та свідків, що дає обґрунтовані підстави вважати, що існують ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Крім того, на даний час досудове розслідування триває, проводяться необхідні слідчі дії, направлені на відшукання слідів вчинення злочину, а також на встановлення всіх осіб, які можуть бути причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення та осіб, які володіють інформацією про його вчинення, за такого слідчий суддя приходить до висновку про продовження існування ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Також, слідчий суддя приходить до висновку про те, що дійсно на даний час слідчим не проведено усі необхідні слідчі та процесуальні дії для отримання доказів, які в подальшому можуть бути використаними під час судового розгляду кримінального провадження. У судовому засіданні доведено, ці дії не могли бути проведеними раніше з об'єктивних причин.
Строк досудового розслідування з урахуванням обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 31.10.2024 р., продовжено ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва до шести місяців.
З урахуванням продовження існування вищевказаних ризиків, вагомості досліджених у судовому засіданні даних про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, особи підозрюваного, того, що хід досудового розслідування потребує проведення подальших слідчих дій у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що саме така міра запобіжного заходу, як тримання під вартою, є обґрунтованою, і, застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і саме ці обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Сам по собі той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, не зменшують вагомість даних, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні особливо тяжкого злочину, та ризиків можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, вчинення інших кримінальних правопорушень, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, з урахуванням інших обставин, що характеризують особу підозрюваного, та не є визначальним фактором для вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_4 на домашній арешт, про що просить сторона захисту, на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження не встановлено та такий запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, виходячи з обставин можливо вчиненого ним злочину та тяжкості покарання, яке йому може загрожувати.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою на 60 днів.
Враховуючи обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, а також особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для визначення застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_4 на 60 днів, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали по 30 січня 2025 року включно.
У задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_4 на більш мякий запобіжний захід - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1