Справа № 132/3577/24
Провадження № 2-о/132/185/24
Іменем України
"27" листопада 2024 р. Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Аліменко Ю.О.
секретаря Безулої К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка справу за заявою ОСОБА_1 (заінтересована особа - Калинівська міська рада Вінницької області) про встановлення факту родинних відносин,
Заявниця в заяві вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка постійно проживала і була зареєстрована в селі Нападівка Хмільницького району Вінницької області.
Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами номер АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини 1 ст. 1269 ЦПК України заявниця звернулася із заявою про прийняття спадщини до Калинівської державної нотаріальної контори після смерті матері.
Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказаний житловий будинок немає можливості, оскільки необхідно встановити факт родинних відносин з померлою матір'ю, про що свідчить роз'яснення № 829/01-16 від 28.10.2024 року, видане державним нотаріусом Василишиною Л.В.
Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду.
Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, проте від неї надійшла заява, в якій просить цивільну справу розглянути у її відсутність, заявлені вимоги підтримує.
Заінтересована особа - уповноважений представник Калинівської міської ради Вінницької області у судове засідання не з'явився, хоча про дату судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про вручення повістки, наявна в матеріалах справи.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає до задоволення по таких підставах.
Згідно заяви, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявниці ОСОБА_2 , яка постійно проживала і була зареєстрована в селі Нападівка Хмільницького району Вінницької області.
Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами номер АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини 1 ст. 1269 ЦПК України заявниця звернулася із заявою про прийняття спадщини до Калинівської державної нотаріальної контори після смерті матері.
Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказаний житловий будинок немає можливості, оскільки необхідно встановити факт родинних відносин з померлою матір'ю, про що свідчить роз'яснення № 829/01-16 від 28.10.2024 року, видане державним нотаріусом Василишиною Л.В.
Так в свідоцтві про смерть матері заявниці серії НОМЕР_1 , виданому 11 вересня 2015 року виконкомом Нападівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, актовий запис № 4, прізвище матері заявниці значиться « ОСОБА_2 ».
Заявниця ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Нападівка Хмільницького району Вінницької області. Згідно свідоцтва про народження, виданого повторно 22.10.2024 року Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), батьками заявниці значаться батько - ОСОБА_5 та мати - ОСОБА_2 .
11 червня 1977 року заявниця уклала шлюб з ОСОБА_6 , про що свідчить довідка про укладення шлюбу № 184, видана відділом ЗАГСу російської федерації 09 жовтня 2007 року та змінила своє дошлюбне приізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ». Таким чином, документ який підтверджує факт шлюбу не відповідає вимогам Порядку вчинення нотаріальних дій, а також він виданий на території іншої держави, тому нотаріус не має можливості отримати витяг з Державного реєстру.
Той факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підтверджується: свідоцтвом про народження заявниці, в якому у них однакові прізвища « ОСОБА_7 »; заповітом в якому ОСОБА_2 заповідає майно - «своїй дочці ОСОБА_1 »; випискою з погосподарської книги № 2 за 1964-1966 роки Нападівської сільської ради, де головою двору значиться батько заявниці - ОСОБА_5 , його дружина - ОСОБА_2 , та дочка ОСОБА_9 ; письмовими поясненнями громадян ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , долученими до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Вимогами ст.ст. 1218 та 1267 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Зі змісту частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов'язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок. Тому у певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення.
На відміну від позовного провадження, окремому провадженню притаманні такі ознаки, які характеризують його структурну самостійність та прикладну значущість і які визначаються такою суттєвою ознакою, як безспірність розгляду справ, що віднесені до окремого провадження. Важливою також є не тільки конкретна мета встановлення факту, а його зв'язок із певним суб'єктивним матеріальним правом.
Так, Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення роз'яснив підстави, за наявності яких у порядку окремого провадження розглядаються такі справи: 1) згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; 4) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 81, 211, 247, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 (заінтересована особа - Калинівська міська рада Вінницької області) про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Нападівка Калинівського району Вінницької області, є матір'ю ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.
Суддя: