іменем України
Справа № 126/1941/24
Провадження № 2/126/800/2024
"02" грудня 2024 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Рудя О. Г.
секретар Кучанська В. М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області, третя особа приватний нотаріус Гайсинського районного нотаріального округу Вінницької області Хмель Наталія Олександрівна про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування,-
До Бершадського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 в якій позивач просить визнати за ним право на спадкове майно, що залишилося після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мама ОСОБА_2 . Він є спадкоємцем померлої матері за законом.
Спадкове майно складається з житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Маючи намір оформити належним чином свої спадкові права, він звернувся до приватного нотаріуса Гайсинського районного нотаріального округу Вінницької області Хмель Н.О., із відповідною заявою про прийняття спадщини, проте отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 59/2012, відповідно до якої йому було відмовлено в оформленні спадщини, оскільки документ, що посвідчує право власності на вищевказаний житловий будинок - відсутній
Окрім нього інших спадкоємців немає.
Померлій ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належало по 1/2 частки кожному вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.
Проте померла ОСОБА_2 за час свого життя не встигла здійснити державну реєстрацію прав на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.
Відповідно до довідки № 673 від 15.07.2024 виданої Маньківським старостинським округом Бершадської міської ради, станом на 15.04.1991 року згідно із погосподарською книгою №1 особовий рахунок № НОМЕР_1 житловий будинок АДРЕСА_1 відноситься до категорії колгоспні двори.
Згідно з витягом із погосподарської книги №1 за 1991-1995 роки Красносілської сільської ради Бершадського районного Вінницької області, особовий рахунок № НОМЕР_1 громадянин ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , голова колгоспного двору та члени колгоспного двору: дружина ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до довідки № 672 від 15.07.2024 року виданою Бершадською міською радою Маньківський старостинський округ громадянин ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав до дня смерті по АДРЕСА_1 та громадянка ОСОБА_2 також була зареєстрована та проживала до дня смерті по АДРЕСА_1 .
В кінці 2023 року позивач подав до ФОП " ОСОБА_4 " заяву на розробку технічної документації на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами. Паспорт виготовлений станом на 27.12.2023 року.
У зв'язку з цим позивач не має можливості зареєструвати даний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами на своє ім'я, тому змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Представник відповідача Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області Скакун С.В. подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (частина перша статті 1261 ЦК України).
Таким чином, оскільки позивач є сином ОСОБА_2 , то і є спадкоємцем за законом першої черги, також він є єдиним спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 , який прийняв спадщину. Діючим законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства та Закону України «Про нотаріат», покладено на нотаріальний орган.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (пункт 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року).
Отже, необхідною передумовою спадкування певного майна, що належало спадкодавцеві, є наявність в останнього визначених законом прав щодо такого майна.
Майно, щодо якого в спадкодавця не виникло жодних прав на час відкриття спадщини, до спадкоємців переходити не може.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем такого права у встановленому законом порядку.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування.
До складу спадщини входить лише те нерухоме майно, право на яке зареєстроване в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.
Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, провадиться після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкоємцеві.
Оскільки частини будинку належала померлому ОСОБА_5 , а також, оскільки ОСОБА_6 була зареєстрованою та проживала разом із померлим за адресою: АДРЕСА_1 , то відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, в якій вказується, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Таким чином, ОСОБА_2 являлася єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину за законом. А тому, Позивачу після смерті ОСОБА_6 належить право на спадкування на цілий житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Просить провести розгляд цивільної справи № 126/1941/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Бершадської міської ради за наявними в матеріалах справи документами.
Ухвалою Бершадського районного суду від 05.08.2024 року провадження у зазначеній справі було відкрито та справу призначено до підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 16.09.2024 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність.
Представника відповідача Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області Скакун С.В. в судове засідання також не з'явилася, подала відзив в якому просить справу розглянути за її відсутності.
Третя особа приватний нотаріус Гайсинського районного нотаріального округу Вінницької області Хмель Н.О. в судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій не заперечує проти задоволення позову та просить справу розглянути у її відсутність.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Тому позивач, має право, гарантоване Конституцією України та іншими нормативними актами, на звернення до суду із відповідною позовною заявою за захистом своїх невизнаних чи оспорюваних прав та законних інтересів.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Вивчивши представлені в матеріалах справи докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Дослідивши матеріали справи та усі зібрані по справі докази, давши їм оцінку в сукупності, судом встановлено наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 в с. Красносілка Бершадського району Вінницької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 виданого 14.03.2012 року, копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 виданого 13.10.1955 року.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі, право на житловий будинок, за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області № 672 від 15.07.2024.
Позивач є спадкоємцем першої черги за законом на спадкове майно, що залишилося після смерті матері, окрім нього спадкоємців немає, спадщину вчасно прийняв, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 183/02-31 від 10.07.2024.
Померлій ОСОБА_2 належало право спільної часткової власності разом з ОСОБА_3 по 1/2 частки кожному на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за час свого життя не встигла здійснити державну реєстрацію прав на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.
Відповідно до довідки № 673 від 15.07.2024 виданою Бершадською міською радою Маньківський старостинський округ станом на 15.04.1991 року згідно із погосподарською книгою №1 особовий рахунок № НОМЕР_1 житловий будинок АДРЕСА_1 відноситься до категорії колгоспні двори.
Згідно з витягом із погосподарської книги №1 за 1991-1995 роки Красносілської сільської ради Бершадського районного Вінницької області, особовий рахунок № НОМЕР_1 громадянин ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , голова колгоспного двору та члени колгоспного двору: дружина ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до довідки № 672 від 15.07.2024 року виданою Бершадською міською радою Маньківський старостинський округ громадянин ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав до дня смерті по АДРЕСА_1 та громадянка ОСОБА_2 також була зареєстрована та проживала до дня смерті по АДРЕСА_1 .
В 2023 році позивач подав до ФОП " ОСОБА_4 " заяву на розробку технічної документації на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами. Паспорт виготовлений станом на 27.12.2023 року.
Підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом слугувало те, що ОСОБА_2 при житті не оформила належним чином право власності на майно колгоспного двору житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що підтверджується постановою нотаріуса від 10.07.2024 року № 183/02-31.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Вирішуючи справу у межах заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 41 Конституції України закріплено також, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
У відповідності з ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 вказаної Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Ст.1 Протоколу № 1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності є набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 цього Кодексу).
Згідно ст. ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За загальним правилом, виписаним в ч. 1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Згідно статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Статтею 396 ЦК України передбачено, що в разі відсутності документів на право власності власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справі про спадкування" роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
У відповідності із вимогами листа Міністерства Юстиції України за № 19-32/319 від 21.02.2005 року згідно якого у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і право встановлювальний документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Положеннями статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних, передбачено, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом, зокрема таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Суд, дослідивши докази та з'ясувавши обставини справи дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не порушують прав інших осіб та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, про те, що за ОСОБА_1 слід визнати право приватної власності в порядку спадкування, після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , нерухомого майна, що складається із житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані, за адресою АДРЕСА_1 .
На підставі ст.ст. 1258, 1261, 1268, 1269, ЦК України, керуючись 247, 258,259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області, третя особа приватний нотаріус Гайсинського районного нотаріального округу Вінницької області Хмель Наталія Олександрівна про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок - А, загальною площею 79,3 кв.м., житловою площею 43,2 кв.м., веранда - а, навіс - а1, літня кухня - Б, веранда - б, сарай - В, гараж - Г, погріб - Гпід, сарай - Д, криниця - К, хвіртка - 1, ворота з хвірткою - 2, огорожа - 3, в порядку спадкування, після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. Г. Рудь