05 грудня 2024 року
м. Рівне
Справа № 570/2379/24
Провадження № 22-ц/4815/1131/24
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С.О.,
суддів: Боймиструка С.В., Шимківа С.С.
секретар судового засідання: Хлуд І.П.
учасники справи:
заявник : ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Білокриницької сільської ради Рівненського району, ОСОБА_2 ,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 17 липня 2024 року, ухвалене в складі судді Кушнір Н.В.., повний текст рішення складено 21.07.2024 року у справі №570/2379/24
У травні 2024 року ОСОБА_1 , заінтересована особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Білокриницької сільської ради Рівненського району, ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про звільнення повноважень опікуна і призначення опікуном над ОСОБА_3 іншу особу.
Заяву мотивує тим, що рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 06 лютого 2015 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний недієздатним, опікуном призначена його матір ОСОБА_1 .
Покликаючись на неможливість виконання своїх обов'язків опікуна за станом здоров"я заявник просить припинити її обов'язки опікуна над своїм сином ОСОБА_3 та передати повноваження опікуна її іншому сину ОСОБА_2 . ОСОБА_2 не заперечує призначення його опікуном над ОСОБА_3 .
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 17 липня 2024 року відмовлено у заяві ОСОБА_1 , заінтересована особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Білокриницької сільської ради Рівненського району, ОСОБА_2 про звільнення повноважень опікуна і призначення опікуном іншу особу.
В поданій апеляційній скарзі на рішення суду заявниця, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно з частинами 1, 3 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам закону судове рішення відповідає.
Встановлено, що рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 06 лютого 2015 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний недієздатним, опікуном призначена його матір ОСОБА_1 .
Згідно з довідкою МСЕК серії АВ № 0315961 ОСОБА_3 недієздатний є інвалідом І-група з дитинства, довічно, потребує постійної сторонньої допомоги /догляду/.
Рішенням виконавчого комітету Білокриницької сільської ради від 11 липня 2042 року №224 затверджено подання органу опіки та піклування Білокриницької сільської ради про доцільність призначення ОСОБА_2 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 у разі звільнення від повноважень опікуна ОСОБА_1 .
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним братом ОСОБА_3 та перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Рівненської райдержадміністрації та отримує виплату державної соціальної допомоги особі, яка проживає з особою з інвалідністю І-групи з 01 вересня 2021 року.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка (частини перша статті 41 ЦК України).
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки (стаття 55 ЦК України).
Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (частина перша статті 60 ЦК України).
Якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров'я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад (стаття 66 ЦК України).
Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця. Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку (частина перша статті 75 ЦК України).
За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або соціального захисту (частина третя статті 75 ЦК України).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2024 року у справі № 163/1251/22 (провадження № 61-7647св24) зроблено висновок про те, що «законодавець в ЦК України, як основному регуляторі приватних відносин, передбачив конструкцію «звільнення особи від повноважень опікуна». Застосування цієї конструкції зумовлює такий наслідок як припинення повноважень опікуна з моменту його звільнення. Звільнення від повноважень опікуна може відбутися у разі: (а) невиконання нею своїх обов'язків; (б) порушення прав підопічного; (в) поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або соціального захисту».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2024 року в справі № 344/4557/23 (провадження № 61-2548св24) зазначено, що « відповідно до статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Отже, інститут опіки та піклування має комплексний характер, він створений для захисту особистих немайнових і майнових прав повнолітніх осіб, що за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки, а також для піклування про створення їм необхідних побутових умов, здійснення за ними догляду, забезпечення їх виховання, навчання та розвитку, а у необхідних випадках і лікування.»
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Встановивши, що заявниця не довела що вона не може виконувати своїх обов'язків опікуна або неналежним чином їх виконує; порушення прав підопічного; суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про звільнення від повноважень опікуна.
Одночасно, апеляційний суд зауважує, що зазначені в поданні органу опіки та піклування обставини, не є підставами, з якими закон пов'язує можливість звільнення від обов'язків опікуна.
Доводи апеляційної скарги, колегією суддів розцінюються критично і до уваги не приймаються, оскільки не знайшли свого підтвердження і зводяться лише до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку та до тлумачення норм права на розсуд апелянта, однак при цьому не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та жодним чином не спростовують висновків суду, викладених в рішенні.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи вказане питання судом першої інстанції було дотримано вимоги процесуального закону, а тому ухвала як законна та обґрунтована повинна бути залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 17 липня 2024 року залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 05 грудня 2024 року.
Головуючий : Гордійчук С.О.
Судді : Боймиструк С.В.
Шимків С. С.