Провадження № 22-ц/803/9090/24 Справа № 211/6350/23 Суддя у 1-й інстанції - Сарат Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.
04 грудня 2024 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Агєєва О.В.,
суддів: Бондар Я.М., Корчистої О.І.,
за участю секретаря судового засідання Бортніка В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №211/6350/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя та стягнення компенсації вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 липня 2024 року, ухвалене у складі судді Сарат Н.О., -
В жовтні 2023 року, діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 , представник адвокат Довбня О.В. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя та стягнення компенсації вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01 жовтня 2010 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_2 , який вони зареєстрували в Довгинцівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що було зроблено відповідний актовий запис №492. В них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №163. В березні 2022 року вони припинили подружні стосунки та перестали вести спільне господарство. 15.08.2023 року Довгицівський районний суд виніс рішення, яким шлюб було розірвано.
10.02.2015 року, у період шлюбу, сторони придбали причіп КРД легковий синього кольору 2014 року випуску, модель 050100, реєстрація цього причепу проходила на ім'я ОСОБА_2 . Після реєстрації він отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та номера державної реєстрації НОМЕР_1 . Згідно висновку про незалежну оцінку вартість причепу станом на 28.07.2023 рік становить 9107 грн.
11.06.2020 року у період шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також придбали транспортний засіб CHERY ТІGO 8 білого кольору, VIN код НОМЕР_2 , 2020 року випуску. Реєстрація цього транспортного засобу проходила в ТСЦ 1243 в м.Кривий Ріг, на ім'я ОСОБА_2 . Після реєстрації він отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та номера державної реєстрації НОМЕР_3 . Згідно висновку про незалежну оцінку вартість автомобіля станом на 28.07.2023 рік становить 644 314 грн.
14.04.2023 року ОСОБА_2 , без згоди та дозволу позивача, відчужив належний на праві спільної сумісної власності транспортний засіб CHERY ТІGO 8 білого кольору, VIN код НОМЕР_2 , 2020 року випуску ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка отримала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та номера державної реєстрації НОМЕР_4 . Перереєстрація цього транспортного на ім'я ОСОБА_4 проходила в ТСЦ 1243 в м.Кривий Ріг 14.04.2023 року у відповідності до договору укладеному в ТСЦ. Коштами від продажу відповідач розпорядився на свій розсуд.
23.08.2023 року на свій запит позивач отримала відповідь від Територіального сервісного центру 1243 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області від 17.08.2023 року, що 11 червня 2020 року ОСОБА_2 в ТСЦ МВС №1243, на підставі договору купівлі-продажу №114028Y-08927 від 02 червня 2020 року, укладеного у юридичної особи ПРАТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬК-АВТО», був зареєстрований транспортний засіб CHERY ТІGO 8, 2020 року випуску, з об'ємом двигуна 1971 куб.см, про який йшла мова в адвокатському запиті. 14 квітня 2023 року в ТСЦ МВС №1248, на підставі договору купівлі-продажу №1248/2023/3765479 від 14 квітня 2023 року укладеному в ТСЦ МВС №1248, зазначений в адвокатському запиті транспортний засіб CHERY ТІGO 8, 2020 року випуску, з об'ємом двигуна 1971 куб.см., перереєстрований на гр. ОСОБА_4 .. Однак засвідчених належним чином копій договорів купівлі-продажу №114028Y-08927 від 02 червня 2020 року укладеного у юридичної особи ПРАТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬК-АВТО» в ТСЦ МВС №1243 та договору купівлі-продажу №1248/2023/3765479 від 14 квітня 2023 року укладеному в ТСЦ МВС №1248, надано не було.
20.07.2021 року в період шлюбу, відповідно до договору купівлі-продажу, подружжя придбали чотирьох кімнатну квартиру загальною площею - 88,7 м.кв., житловою площею - 53,5м.кв. на дванадцятому поверсі чотирнадцятиповерхового будинку в АДРЕСА_1 . Право власності на цю квартиру було зареєстровано 20.07.2021 року державним нотаріусом Бикановим Романом Івановичем у Другій криворізькій державній нотаріальній конторі Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області на відповідача по справі ОСОБА_2 . Позивач надала нотаріально засвідчену згоду на придбання цієї квартири. Будь-яких домовленостей між позивачем та відповідачем по справі про те що, їх частки у праві спільної сумісної власності подружжя на причіп КРД легковий синього кольору 2014 року випуску, модель 050100, транспортний засіб CHERY ТІGO 8 білого кольору, VIN код НОМЕР_2 , 2020 року випуску, чотирьох кімнатну квартиру загальною площею 88,7м.кв., житловою площею 53,5м.кв., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , є не рівні в них не було.
Просила суд визнати, що: 1) причіп КРД легковий синього кольору, 2014 року випуску, модель 050100, належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, а частки у праві спільної сумісної власності на нього є рівні - по 1/2 частині кожного;
2) транспортний засіб CHERY ТІGO 8 білого кольору, VIN код ТЗ НОМЕР_5 , 2020 року випуску, об'єм двигуна 1971куб.см., належав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, а частки у праві спільної сумісної власності на нього є рівні - по 1/2 частині кожного;
3) чотирьох кімнатна квартира АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, а частки у праві спільної сумісної власності на неї є рівні - по 1/2 частині кожного;
4) визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину причепу КРД легкового синього кольору, 2014 року випуску, модель 050100;
5) визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину причепу КРД легкового синього кольору 2014 року випуску, модель 050100;
6) стягнути з ОСОБА_2 на її (позивача) користь в якості компенсації 1/2 частини вартості відчуженого не в інтересах сім'ї транспортного засобу CHERY ТІGO 8 білого коліру, VIN код ТЗ НОМЕР_5 , 2020 року випуску з об'ємом двигуна 1971куб.см., в розмірі 322 157грн.;
7) визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину чотирьох кімнатної квартири загальною площею 88,7 м.кв., житловою площею 53,5 м.кв., розташовану на дванадцятому поверсі чотирнадцятиповерхового будинку в АДРЕСА_1 ;
8) визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину чотирьох кімнатної квартири загальною площею 88,7 м.кв., житловою площею 53,5 м.кв. розташовану на дванадцятому поверсі чотирнадцятиповерхового будинку в АДРЕСА_1 ;
9) судові витрати розподілити пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 липня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя та стягнення компенсації вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна задоволено частково. Визнано що, причіп КРД легковий синього кольору 2014 року випуску, модель 050100, належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, а частки у праві спільної сумісної власності на нього є рівні - по 1/2 частині кожного.
Визнано що, транспортний засіб CHERY ТІGO 8 білого кольору, VIN код ТЗ НОМЕР_5 , 2020 року випуску з об'ємом двигуна 1971 куб.см., належав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, а частки у праві спільної сумісної власності на нього є рівні - по 1/2 частині кожного.
Визнано, що 4-кімнатна квартира загальною площею - 88,7 м.кв., житловою площею - 53,5м.кв. на дванадцятому поверсі чотирнадцятиповерхового будинку в АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, а частки у праві спільної сумісної власності на неї є рівними - по 1/2 частині кожного.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину причепу КРД легкового синього кольору 2014 року випуску, модель 050100.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину причепу КРД легкового синього кольору 2014 року випуску, модель 050100.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в якості компенсації 1/2 частини вартості відчуженого не в інтересах сім'ї транспортного засобу CHERY ТІGO 8 білого кольору, VIN код НОМЕР_2 , 2020 року випуску з об'ємом двигуна 1971 куб.см., в розмірі 248 333,50 грн.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину чотирьох кімнатної квартири загальною площею 88,7 м.кв., житловою площею 53,5м.кв. на дванадцятому поверсі чотирнадцятиповерхового будинку в АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину чотирьох кімнатної квартири загальною площею 88,7 м.кв., житловою площе 53,5 м.кв. на дванадцятому поверсі чотирнадцятиповерхового будинку в АДРЕСА_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 8 052 грн.
Не погодившись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з порушенням матеріального та процесуального права, просить рішення змінити, в частині визнання транспортного засобу CHERY ТІGO 8 білого кольору та 4-кімнатної квартири спільним сумісним майном, та що частки сторін в праві власності на це майно є рівними (по частині на кожного) - відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що він (відповідач) не оспорює факт того, що спірна квартира має статус спільної сумісної власності. Звертає увагу, що спірна квартира вже за законом має статус об'єкту права спільної сумісної власності подружжя, оскільки набута за договором купівлі-продажу за час шлюбу. Законом не передбачено порядку окремого визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності, окрім тих випадків, коли це не вбачається з правовстановлюючого документу. Належним способом захисту у такому випадку за нормами СК України є розгляд спору щодо розподілу майна подружжя шляхом визначення частки або стягнення грошової компенсації.
З підстав наведеного, оскільки право спільної сумісної власності на квартиру вже встановлено та захищається законом (наприклад, відповідач на сьогодні не може без згоди позивача відчужити це майно), вважає необґрунтованими позовні вимоги в частині визнання спірної квартири такою, що належить сторонам на праві спільної сумісної власності.
З тих же підстав вважає, що не можуть бути задоволені позовні вимоги в частині визнання транспортного засобу CHERY ТІGO 8 білого коліру, VIN код ТЗ НОМЕР_5 , 2020 року випуску з об'ємом двигуна 1971куб.см., спільним сумісним майном сторін, і що частки у праві спільної сумісної власності на нього є рівними, оскільки спірний автомобіль вже не перебуває у власності відповідача та позивача, він не може на сьогодні бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Належним способом захисту в даному випадку є тільки вимоги щодо стягнення грошової компенсації.
Відповідач не повинен нести судові витрати за вимогами позивачки, в частині, в якій її права не порушено.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Сторони в судове засідання не з'явились, про день та час слухання справи повідомлялись у встановленому законом порядку.
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з'явились в судове засідання, оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 жовтня 2010 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_2 , який вони зареєстрували в Довгинцівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що було зроблено відповідний актовий запис №492. В них є спільна дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №163.
15.08.2023 року Довгицівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області виніс рішення, яким розірвав шлюб.
10.02.2015 року у період шлюбу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали причіп КРД легковий синього кольору 2014 року випуску, модель 050100, реєстрація цього причепу проходила, на ім'я - ОСОБА_2 , після реєстрації він отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та номера державної реєстрації НОМЕР_1 . Згідно висновку про незалежну оцінку його вартість станом на 28.07.2023 рік становить - 9 107 грн.
11.06.2020 року у період шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали транспортний засіб CHERY ТІGO 8 білого кольору, VIN код НОМЕР_2 , 2020 року випуску, реєстрація цього транспортного засобу проходила в ТСЦ 1243 в м.Кривий Ріг Дніпропетровська область на ім'я - ОСОБА_2 , після реєстрації він отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та номера державної реєстрації НОМЕР_3 .
Згідно висновку про незалежну оцінку його вартість станом на 28.07.2023 рік становить - 644 314 грн.
14.04.2023 року ОСОБА_2 , без згоди та дозволу позивача, відчужив належний їм на праві спільної сумісної власності транспортний засіб CHERY ТІGO 8 білого кольору, VIN код НОМЕР_2 , 2020 року випуску - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка отримала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та номера державної реєстрації НОМЕР_4 .
Перереєстрація цього транспортного на ім'я ОСОБА_4 , проходила в ТСЦ 1243 в м.Кривий Ріг Дніпропетровська область 14.04.2023 року у відповідності до договору укладеному в ТСЦ.
Згідно відповіді від 23.08.2023 року на адвокатський запит від 17.08.2023 року, Територіального сервісного центру 1243 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області, 11 червня 2020 року ОСОБА_2 , в ТСЦ МВС №1243, на підставі договору купівлі-продажу №114028Y-08927 від 02 червня 2020 року, укладеного у юридичної особи ПРАТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬК-АВТО», був зареєстрований транспортний засіб CHERY ТІGO 8, 2020 року випуску, з об'ємом двигуна 1971 куб.см.. 14 квітня 2023 року в ТСЦ МВС №1248, на підставі договору купівлі-продажу №1248/2023/3765479 від 14 квітня 2023 року укладеному в ТСЦ МВС № 1248, зазначений в адвокатському запиті транспортний засіб CHERY ТІGO 8, 2020 року випуску, з об'ємом двигуна 1971 куб.см., перереєстрований на гр. ОСОБА_4 .
Крім того, 20.07.2021 року в період шлюбу, відповідно до договору купівлі-продажу подружжя придбали чотирьох кімнатну квартиру загальною площею 88,7 м.кв., житловою площею 53,5м.кв. на дванадцятому поверсі чотирнадцятиповерхового будинку в АДРЕСА_1 . Право власності на цю квартиру було зареєстровано 20.07.2021 року державним нотаріусом Бикановим Р.І. у Другій криворізькій державній нотаріальній конторі, Криворізького районного нотаріального округу, Дніпропетровської області, на відповідача по справі - ОСОБА_2 , позивач надала нотаріально засвідчену згоду на придбання цієї квартири.
Доказів про наявність будь-яких домовленостей між позивачем та відповідачем по справі про те що, сторони встановили інші частки у праві спільної сумісної власності подружжя на спірні причеп, автомобіль та квартиру, матеріали справи не містять.
Згідно договору купівлі - продажу автомобіля CHERY ТІGO 8 білого кольору, VIN код НОМЕР_2 , 2020 року випуску, №1248/2023/3765479 від 14 квітня 2023 року укладеному в ТСЦ МВС №1248, ТЗ продано за 496 667 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої виходив з того, що оскільки відповідач не заперечує проти стягнення з нього компенсації вартості належної позивачці частки у спільному майні, а саме ТЗ CHERY ТІGO 8 білого коліру, VIN код НОМЕР_2 , 2020 року випуску, але в розмірі дійсної вартості автомобіля, за яку він був проданий, а саме половина суми 248333,50 грн., суд вважає, що оскільки сума вартості автомобіля CHERY ТІGO 8 білого коліру, VIN код НОМЕР_2 , 2020 року випуску в розмірі 496667,00 грн. дійсно підтверджена договором купівлі продажу №1248/2023/3765479 від 14 квітня 2023 року укладеному в ТСЦ МВС №1248, суд приходить до висновку про часткове задоволення цієї вимоги позивача та вважає, що стягненню підлягає сума в розмірі 248333,50 грн.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про запровадження презумпції спільності права власності подружжя на майно, набуте ними в період шлюбу. Зазначена презумпція може бути спростована, один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який заперечує її застосування.
Таким чином за загальним правилом, що випливає з наведених правових норм, вбачається, що будь-яке майно набуте за час шлюбу належить до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя, якщо одним із них не доведене набуття ним особистої приватної власності на майно в період перебування в шлюбі.
При цьому, якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім'я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 22 січня 2020 року по справі № 711/2302/18.
Заінтересована особа може натомість довести, що майно придбане нею у шлюбі, але за її особисті кошти. У цьому разі презумпція права спільної сумісної власності на це майно буде спростована.
Якщо ж заява, одного з подружжя, про те, що річ була куплена на її особисті кошти не буде належним чином підтверджена, презумпція права спільної сумісної власності подружжя залишиться непохитною.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 22 січня 2020 року по справі № 711/2302/18.
Таким чином, тягар доказування у справах цієї категорії покладено на того із подружжя, хто заперечує проти визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України).
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007р. №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст.60, 69 СК, ч.3 ст.368 ЦК), відповідно до ч.ч.2, 3 ст.325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: транспортні засоби; грошові кошти.
Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Аналогічні положення містяться у частині другій статті 372 ЦК України.
Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
Згідно з ч.3 ст.65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Відповідно до п.30 наведеної Постанови Пленуму Верховного Суду України, рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК.
Оскільки презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя відповідачем не було спростовано, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що спірне майно придбане за особисті кошти відповідача, внаслідок чого суд, на підставі ст.ст.60, 61 СК України та ст.368 ЦК України дійшов вірного висновку, з яким погоджується колегія суддів, про визнання спірного майна спільною сумісною власністю сторін і визначив рівні частки (по 1/2) кожного з подружжя в праві власності на це майно.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суд першої інстанції, врахувавши те, що позивач особистої згоди на продаж автомобіля не надавала (а це свідчить про порушення її майнових прав), дійшов обґрунтованого висновку проте, що спірний транспортний засіб набутий сторонами в період шлюбу, є об'єктом їх права спільної сумісної власності, а тому позивач має право на грошову компенсацію вартості своєї частки у праві спільної сумісної власності, оскільки останній вибув з володіння без згоди позивача.
Доводи апеляційної скарги відповідача, щодо зайвого визнання спірного майна таким, що належить сторонам на праві спільної сумісної власності, хоча і є слушними, але на правильність судового рішення не впливають і не є підставою для його скасуванню.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає, воно відповідає нормам матеріального і процесуального права.
Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.
Судді:
Повний текст постанови складено 04 грудня 2024 року
Головуючий суддя О.В. Агєєв