Провадження № 11-сс/803/1862/24 Справа № 202/11193/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
26 листопада 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем ОСОБА_5
за участю заявника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро, апеляційну скаргу ОСОБА_6 подану на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого СВ ВП №2 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження від 31.07.2024 року внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування № 42024040000000321 від 05 липня 2024 року,
встановила:
ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою на рішення слідчого про закриття кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого СВ ВП №2 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження від 31.07.2024 року внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування № 42024040000000321 від 05 липня 2024 року,
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що сукупність всіх матеріалів зазначеного кримінального провадження свідчать про те, що під час досудового розслідування були проведені всі необхідні слідчі дії, направлені на встановлення складу кримінального правопорушення за фактом звернення ОСОБА_6 за ч.1 ст. 189 КК України. Також, слідчим суддею встановлено, що в ході досудового розслідування зібрані усі можливі та допустимі докази, а тому постанова слідчого містить належне та достатнє обгрунтування підстав для закриття кримінального провадження.
Не погодившись з судовим рішенням, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, з аналогічними доводами , які мали місце у скарзі, поданої до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, скасувати ухвалу суду першої інстанції та скасувати постанову слідчого СВ Індустріального ДВП НУП в Дніпропетровській області.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є необгрунтованою та невмотивованою, тобто наявні підстави для її скасування.
Апелянт зазначає, що в провадженні СВ ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42024040000000321 від 05.07.2024. Постановою слідчого від 31.07.2024 року кримінальне провадження було закрито. Проте, на думку заявника, постанова про закриття кримінального провадження не відповідає нормам КПК України та слідчий безпідставно дійшов висновку про закриття кримінального провадження виходячи з наступного,
Наголошує, що відповідно до ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 червня 2024 року, якою було зобов'язано уповноважену особу внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, проте прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури було внесено неправдиві відомості: відсутнє прізвище потерпілого.
Крім того апелянт не погоджується із висновками слідчого щодо відсутності у діях працівників ДТЕК складу кримінального правопорушення - вимагання грошей.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України заявником, потерпілим, його представником чи законним представником на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до статті 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і що до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положенням ч.2 ст. 9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Із змісту ст. 284 КПК України вбачається, що кримінальне провадження закривається в силу наявності обставин, які його виключають, та чіткий перелік яких міститься в даній статті.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Згідно із ст. 110 КПК України, постанова про закриття кримінального провадження повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Тобто таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на усі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13 січня 2011 року у справі "Михалкова та інші проти України" розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана "гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції", що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Згідно матеріалів кримінального провадження слідчим СВ ВП №2 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснювалось досудове розслідування за заявою ОСОБА_6 , яке внесене до ЄРДР під №42024040000000321 від 05 липня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.189 КК України. (а.п. мат.к/п .1)
31 липня 2024 року слідчим СВ ВП №2 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 ухвалено постанову про закриття кримінального провадження ЄРДР №42024040000000321 від 05 липня 2024 року, у зв'язку з встановленням відсутності в діянні посадових осіб ДТЕК складу кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.189 КК України.(а.п.мат.к/п 21)
Однак, апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції є необгрунтованою та такою, що ухвалена всупереч вимог ст. 110 КПК України, оскільки судом першої інстанції не було всебічно, повно та неупереджено досліджено усіх обставин кримінального провадження, з огляду на те, що у постанові слідчого відсутнє посилання на зібрані докази, їх аналіз та умотивовані висновки щодо відсутності у діях посадових осіб ДТЕК складу зазначеного вище кримінального провадження.
Апеляційний суд вважає, що під час досудового розслідування слідчий не провів в повному обсязі дій для встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, а саме: не допитано нікого із посадових осіб ДТЕК, не допитано заявника ОСОБА_6 , не зібрано жодного письмового доказу( а саме договорів, квитанції, чеків тощо), тому зробив поспішний висновок про закриття кримінального провадження, саме з підстав п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 є слушними, обґрунтованими та підтвердженими дослідженими матеріалами, тому, колегія суддів вважає за необхідне їх задовольнити та скасувати ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська та постанову слідчого СВ ВП №2 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження, направивши матеріали кримінального провадження для подальшого досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2024 рок, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову про закриття кримінального провадження - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою постанову слідчого СВ ВП №2 Дніпровського РУП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №№42024040000000321 - скасувати, а матеріали за скаргою ОСОБА_6 направити до СВ ВП №2 Дніпровського РУП ГУНП у Дніпропетровській області, для здійснення досудового розслідування.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4