справа № 566/1115/24
провадження №2/558/386/24
(заочне)
05 грудня 2024 року селище Млинів Рівненської області
Млинівський районний Рівненської області
в складі : головуючого судді Лободзінського А.С.
при секретарі : Камінській О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Млинів Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі ТзОВ «Діджи Фінанс») звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.05.2021 року між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 603998. Власноручним підписанням договору ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений з умовами публічної пропозиції на укладення Договору про надання споживчого кредиту ТОВ «Слон кредит», в тому числі на умовах фінансового кредиту. Ліцензія на надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, видана згідно з розпорядженням Нацкомфіпослуг від 25.10.2018 року №1891, яка розміщена на сайті Фінансової Компанії: https://sloncredit.ua/, в повному обсязі, з урахуванням паспорту споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства), таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, тарифів та складають договір про надання споживчого кредиту, укладення якого підтверджено. Відповідач погодив та зобов'язався виконувати його умови.
Згідно з вищевказаним договором відповідачу надається кредит у гривні, а останній зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
На підставі платіжного документу відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 25000 гривень.
Натомість відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин.
Згідно з умовами договору факторингу №2808-23 ТОВ «Слон кредит» відступлено право вимоги за кредитним договором №603998 від 17.05.2021 на користь ТОВ «Діджи фінанс», а відповідно останнім набуто право вимоги до відповідача. Згідно з договором факторингу сума боргу перед новим кредитором становить 61620,73 гривень, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 24113,74 гривень, заборгованість за відсотками - 37506,99 гривень.
У зв'язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «Слон кредит» до ТОВ «Діджи фінанс», з інформацією про порядок погашення заборгованості по кредитному договору.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 603998 від 17.05.2021 у розмірі 61620,73 гривень, а також понесені судові витрати у виді судового збору та витрат на правничу допомогу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи знаходиться заява, в якій просить суд справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення. (а.с.48)
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час і дату судового розгляду, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://ml.rv.court.gov.ua/sud1712/, не з'явився. ( а.с. 51 ) , у встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк для подання відзиву на позовну заяву не подав, тому суд у відповідності до ч.5 ст.289 ЦПК України розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, оскільки у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін. Зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення, що відповідає положеннямст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 17 травня 2021 року між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №603998, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 25000 гривень строком на 1096 днів (п. 1.4 договору) по 17 травня 2024 року включно зі сплатою процентів за користування кредитом, з поверненням кредиту частинами відповідно до графіку платежів, який є додатком №1 до договору.
Згідно з п. 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування: у розмірі 25000 гривень на користь ОСОБА_1 .
Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, включно з кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів (п. 5.1 договору).
Відповідно до підпункту 1 п. 4.4 договору споживач зобов'язаний у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи і пені (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором.
Згідно з підпунктом 3 п. 4.1 договору товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.
Вказаний кредитний договір, а також додані до нього заява анкета, паспорт споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, які є його невід'ємною частиною (п. 8.12 договору), підписані сторонами договору.
Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Слон кредит» перерахувало кошти на рахунок ОСОБА_1 в розмірі 25000 грн., що вбачається з платіжного доручення №5303 від 17 травня 2021 року. (а.с.29)
Згідно з розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «Слон кредит», у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 61620,73 гривень, з яких: 24113,74 гривень заборгованість за тілом кредиту та 37506,99 гривень заборгованість за відсотками. (а.с.20)
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст.510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
28 серпня 2023 року між ТОВ «Діджи фінанс» та ТОВ «Слон кредит» укладено договір факторингу № 2808-23, відповідно до умов якого ТОВ «Слон кредит» зобов'язується відступити ТОВ «Діджи фінанс» права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а останнє зобов'язується їх прийняти та сплатити ТОВ «Слон кредит» суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором. (а.с.21-24)
Відповідно до акту приймання-передачі реєстру прав вимоги від 28.08.2023 за договором факторингу № 2808-23 від 03.08.2023, витягу з Додатку до Договору факторингу № 2808-23 від 28.08.2023, ТОВ «Діджи фінанс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором №603998 від 17.05.2021 року на загальну суму 61620,73 гривень, з яких: 24113,74 гривень заборгованість за тілом кредиту та 37506,99 гривень заборгованість за відсотками. (а.с.26-27)
Надана копія договору факторингу № 2808-23 від 28 серпня 2023 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта ТОВ «Слон кредит» до фактора ТОВ «Діджи фінанс».
З огляду на викладене, суд вважає, що копія договору факторингу та витягу з реєстру права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Відповідач не виконав свого обов'язку та не повернув наданих коштів в строк, передбачений кредитним договором №603998 від 17.05.2021 року.
За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Згідно ч.1ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Проте, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, у порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.
Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок згідно ч.1ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 1 ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).
Як встановлено судом, відповідач не виконує своїх зобов'язань за кредитним договором №603998 від 17 травня 2021 року, у зв'язку з чим у нього існує заборгованість, яка станом на 25 червня 2024 року становить 61620,73 гривень, з яких: 24113,74 гривень заборгованість за тілом кредиту та 37506,99 гривень заборгованість за відсотками, що вбачається з вищевказаного розрахунку заборгованості.
З огляду на викладене, оскільки сума заборгованості відповідача по кредитному договору підтверджена належно проведеним розрахунком, тому саме такий її розмір слід стягнути на корить позивача.
Крім того, ТОВ «Діджи фінанс» у позовній заяві просило суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 гривень.
Відповідно до п.1 ч.1. ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.1 ст.134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
На підтвердження надання правової допомоги позивач надав копію договору про надання правової допомоги № 42649746 від 11 грудня 2023 року, копію додаткової угоди №003136513370 від 27 червня 2024 року до договору №42649746 про надання правової допомоги від 11 грудня 2023 року, копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості від 27.06.2024 та копію акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 27 червня 2024 року, згідно з якими вартість послуг з надання правничої допомоги становить 6000 гривень. (а.с.33-36, 38-39)
За приписом п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 27 червня 2024 року лише підтверджує обсяг наданих адвокатом послуг, однак не є платіжним документом, який би підтвердив здійснення відповідних витрат, а тому заявлена вимога про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 гривень не підлягає до задоволення.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд, задовольняючи позов, стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.
Позивачем - ТзОВ «Діджи Фінанс» сплачено судовий збір у сумі 2422,40 гривень, що об'єктивно підтверджується квитанцією від 05.09.2024, тому з відповідача слід стягнути судовий збір у вказаній сумі. (а.с.8)
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 516, 612 ,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280, 282-289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), жителя АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: м.Бровари вул.Київська,243 А, а/с 897, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Сенс Банк» МФО 300346) заборгованість за кредитним договором №603998 від 17 травня 2021 року у розмірі 61620 (шістдесят одну тисячу шістсот двадцять) гривень 73 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), жителя АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: м.Бровари вул.Київська,243 А, а/с 897, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Сенс Банк» МФО 300346) сплачений судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя