Вирок від 17.11.2010 по справі 1-270/10

справа № 1-270/10р.

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2010 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Берегуляка Ф.Г.

за участю секретаря Малко Н.В.

прокурора Жижури Л.О.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_2, освітою вищою, українки, громадянки України, непрацюючої, одруженої, на утриманні двоє дітей : син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в силу ст. 89 КК України раніше не судимої,

за ч. 3 ст. 190, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 190 ст. КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_2 12 - 13 вересня 2009 року, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_1, шляхом обману, що виразилось у повідомленні неправдивих відомостей про те, що вона є власником даної квартири АДРЕСА_1, а також, що працює юристом у нотаріуса, під приводом продажу вищевказаної квартири потерпілій ОСОБА_5, за що остання повинна була заплатити 27 000 доларів США, не маючи наміру та можливості виконати взяті на себе зобов'язання, незаконно заволоділа грошовими коштами потерпілої ОСОБА_5 у сумі 1500 грн. та 500 доларів США, що згідно офіційного курсу, встановленого Національним банком України, становить 3997,2 грн.

Надалі, 15 вересня 2009 року підсудна ОСОБА_2, знаходячись по вул. Білецькій у м. Тернополі, шляхом обману потерпілої ОСОБА_5, що виразилось у повідомленні неправдивих відомостей про те, що вона домовилася про оформлення документів на квартиру по АДРЕСА_1 , не маючи наміру та можливості виконати взятті на себе зобов'язання, незаконно заволоділа коштами потерпілої ОСОБА_5 в розмірі 63 500 грн., 13 000 доларів США, що згідно офіційного курсу, встановленого Національним банком України, становить 99 960,95 грн., спричинивши їй матеріальну шкоду на загальну суму 172 958,15 грн.

Крім цього, заволодівши шляхом обману 12 - 15 вересня 2009 року грошовими коштами в сумі 21 500 доларів США потерпілої ОСОБА_5 на суму 172 958 грн. 15 коп., підсудна ОСОБА_2 15 вересня 2009 року, перебуваючи по вул. Білецькій у м. Тернополі, шляхом обману потерпілої ОСОБА_5, що виразилось у повідомленні неправдивих відомостей про те, що вона домовилася про оформлення документів на квартиру, що по АДРЕСА_1, під приводом продажу вищевказаної квартири потерпілій ОСОБА_5, за що та повинна була заплатити 27 000 доларів США, не маючи наміру та можливості виконати взяті на себе зобов'язання, намагалася незаконно заволодіти у потерпілої ОСОБА_5 сумою грошей в сумі 5500 доларів США, що згідно офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 15.09.2009 року становить 43982,95 грн.

Проте, злочин не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, так як виконавши всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, підсудна ОСОБА_2 була затримана працівниками міліції.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів за ч.3 ст. 190, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 190 КК України визнала повністю. Суду пояснила, що у зв"язку із скрутним матеріальним становищем, вирішила шляхом обману заволодіти чужими коштами. Для цього через оголошення у газеті "РІА плюс" знайшла покупця, який хотів придбати однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Під час зустрічі, на яку прийшла ОСОБА_6, в ході огляду вказаної квартири представила її як свою власну. Після чого вони домовилися про суму продажу квартири - 27 000 доларів США та обумовили розмір завдатку, у результаті чого шляхом обману заволоділа коштами потерпілої ОСОБА_5 в сумі 500 доларів США та 1 500 грн. 15 вересня 2009 року під час зустрічі із ОСОБА_6, остання передала їй гроші ОСОБА_7 в розмірі в розмірі 63 500 грн., 13 000 доларів США, про що нею була дана розписка на ім"я невідомої особи, зазначеної у знайденому нею паспорті, пояснивши при цьому, що це копія паспорта її сина.

Вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 190 КК України, не визнала та суду пояснила, що злочинного наміру на заволодіння чужим майном потерпілого ОСОБА_8 шляхом обману не мала, оскільки не мала наміру незаконним шляхом здавати в оренду чи продавати квартиру, що по АДРЕСА_3. На меті мала знайти дві сторони - продавця і покупця, які б знайшли спільну мову між собою щодо цивільно-правових відносин, та отримати винагороду від посередництва. Просить суд по даному епізоду її виправдати, а за ч.3 ст. 190, ч.2 ст.15, ч.2 ст. 190 КК України суворо не карати.

Винність підсудної ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 190 КК України, підтверджується:

Показаннями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_5 про те, що маючи намір із донькою ОСОБА_6 придбати квартиру, остання розмістила оголошення в газеті «РІА плюс», яке вийшло в друк 09 вересня 2009 року. 12 вересня 2009 року біля 11.00 на мобільний телефон ОСОБА_6 зателефонувала підсудна ОСОБА_2, запитавши, чи вони дійсно мають намір придбати однокімнатну квартиру. У ході телефонної розмови повідомила про вартість квартири - двадцять вісім тисяч доларів США та адресу - АДРЕСА_1. З підсудною вони зустрілись того ж дня біля 12 год. ОСОБА_2 повідомила, що їй необхідно терміново продати квартиру, так як має намір виїжджати за кордон до свого чоловіка. Квартира їм сподобалась, а тому вони обумовили її вартість - 27 000 доларів США та розмір завдатку, за яким всі разом поїхали до них додому. Підсудна ОСОБА_2 повідомила, що працює юристом у нотаріуса, вона передала ксерокопії документів - свого паспорта, свідоцтва про народження, а також 500 доларів США.

Під час телефонної розмови із підсудної ОСОБА_2 13 вересня 2009 року біля 15.00 год. повідомила її про те, що разом із донькою вони мають намір ще раз оглянути квартиру АДРЕСА_1, на що підсудна погодилась, обумовивши при цьому розмір другого завдатку - 1500 грн. Зустрівшись того ж дня біля 17.00 год., вони вдруге оглянули вищевказану квартиру, де вона передала підсудній 1500 грн. Оглянувши 14 вересня 2009 року ще раз квартиру, яку мала намір придбати разом із ОСОБА_6, 15 вересня 2009 року близько 13.30 год. зателефонувала до підсудної ОСОБА_2, яка на той момент повідомила, що є власницею кватири АДРЕСА_1, домовилась про зустріч біля податкової адміністрації по вул. Білецькій у м. Тернополі. У автомобілі ОСОБА_6 вона передала підсудній ОСОБА_2 належні їй кошти в сумі 13 000 доларів США та 63 500 грн. Всього разом із врахуванням завдатку підсудна ОСОБА_2 незаконно, шляхом обману заволоділа її особистими коштами на суму 21 500 доларів США, передавши після цього ключ від АДРЕСА_1 та давши розписку про отримання вищевказаних коштів. При цьому підсудна ОСОБА_2 повідомила, що нотаріальне оформлення договору купівлі-продажу відбудеться 17 вересня 2009 року о 09.00 год. в нотаріуса ОСОБА_9, офіс якого знаходиться в податковій адміністрації у кабінеті №16.

17 вересня 2009 року близько 09.00 год. вона прийшла до податкової адміністрації, де дізналася від охоронця про те, що такого кабінету і нотаріальної контори в даному приміщенні немає. Зателефонувавши ОСОБА_6, направилась до квартири, що по АДРЕСА_1, де зустрілась із донькою. На їхні неодноразові дзвінки підсудна ОСОБА_2 не відповідала, у зв"язку з чим вони повідомили працівників міліції, з якими вона залишилась перебувати у приміщенні квартири, а ОСОБА_6 направилась до ОВС писати заяву. Під час її перебування в кватирі хтось подзвонив в двері, відчинивши, вона зустріла незнайому особу - ОСОБА_10, який запитав ОСОБА_2. Після чого вона йому розповіла, що придбала дану квартиру у ОСОБА_2, яка на той час представилася як ОСОБА_11

Спричинену їй матеріальну шкоду частково відшкодовано, а тому просить задоволити заявлений нею цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 5600 доларів США., а також 10 000 доларів США моральної шкоди, яку обґрунтовує тим, що з приводу вчинених щодо неї шахрайських дій перенесла моральні і психічні страждання.

Відносно покарання підсудної ОСОБА_2 вважає слід обрати реальну міру покарання і покладається на думку суду.

Дані покази потерпілої ОСОБА_5 є ідентичні, послідовні та підтверджуються:

-проказаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, які є аналогічні показанням потерпілої ОСОБА_5;

-показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 про те, що з липня 2009 року орендує згідно договору оренди терміном на 1 рік квартиру АДРЕСА_1, де проводить ремонт, у даній квартирі ніхто не проживає. Крім цього, будучи приватним підприємцем, через оголошення здає квартири щодобово. У липні 2009 року до нього зателефонувала невідома особа, яка представилась як ОСОБА_2, запитавши про наявність вільної квартири, на що він відповів, що може здати кімнату в будинку в с. Великі Гаї Тернопільського району. За вказаною адресою згодом приїхала підсудна ОСОБА_2, як згодом стало відомо, разом із ОСОБА_9, який представив водійські права. На наступний день вони поїхали. 06.09.2009 року підсудна вдруге зателефонувала до нього, в ході розмови вони домовились про те, що вона винайме у нього на добу квартиру АДРЕСА_1. При цьому остання пред"явила ксерокопію паспорта на ім"я ОСОБА_11 На наступний день повідомила про намір залишитися у квартирі ще на декілька діб, на що він погодився, оплату здійснила по 15.09.2009 року, а проживала до 16.09.2009 року, не повернувши при цьому ключ. Востаннє бачив підсудну ОСОБА_2 із ОСОБА_9, у той час, коли приходив у дану квартиру робити ремонт. 17.09.2009 року двері квартири АДРЕСА_1 відчинила незнайома особа - потерпіла ОСОБА_5, яка повідомила про те, що придбала дану квартиру в ОСОБА_11, передавши 21 500 доларів США. Після цього вони викликали працівників міліції.

Крім цього, винність підсудної ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 190, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 190 КК України, підтверджується наступними доказами по справі:

-показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 про те, що з 1999 року працює адвокатом ОСОБА_12 колегії адвокатів по вул.Островського, 32. У міську газету "РІА плюс" подає оголошення, в якому пропонує адвокатські послуги та зазначає свій контактний телефон, а саме НОМЕР_1 та роб. тел. НОМЕР_2, в рубриці «26.2 Юридичні». Із підсудною ОСОБА_2 не знайомий;

-показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 про те, що з підсудною ОСОБА_2 познайомився в березні 2009 року під час здійснення пасажирського перевезення в м. Київ. Про те, що вона незаконно, шляхом шахрайства заволоділа чужими грошовими коштами йому не відомо. Із ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не знайомий;

-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 02.10.2009 р., під час якого потерпіла ОСОБА_5 впізнала ОСОБА_2 як особу, яка шахрайським шляхом незаконно заволоділа належними їй грошовими коштами в сумі 21 500 доларів США (Т.1 а.с. 119-121);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 02.10.2009 р., під час якого свідок ОСОБА_6 впізнала ОСОБА_2 як особу, яка шахрайським шляхом незаконно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_5 в сумі 21 500 доларів США (Т.1 ас. 116-118);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 02.10.2009 р., під час якого свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_2 як особу, яка знімала в оренду у нього квартиру (Т.1 а.с 122 - 124);

-вилученим у потерпілої ОСОБА_5 оригіналом договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 14.10.2009 року, розпискою підсудної ОСОБА_2 на ньому про отримання коштів в сумі 21 500 доларів США від ОСОБА_5 (Т.1 а.с. 112-115);

- факт заволодіння майном - грошовими коштами в сумі 21 500 доларів США - шляхом обману підтверджується протоколом очної ставки між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваною ОСОБА_2 від 04.10.2009 р. (Т.1 а.с. 168 - 171);

-протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_6 та підозрюваною ОСОБА_2 від 03.10.2009 р. по заволодінню грошовими коштами в сумі 21 500 доларів США (Т.1 а.с. 153-156);

-протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_10 та підозрюваною ОСОБА_2 від 03.10.2009 р. по заволодінню грошовими коштами в сумі 21 500 доларів США (Т.1 а.с. 157-160);

-протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_13 та підозрюваною ОСОБА_2 від 04.10.2009 р. (Т.1 а.с. 179 - 185);

-протоколом додаткової очної ставки між свідком ОСОБА_13 та підозрюваною ОСОБА_2 від 06.10.2009 р. (Т.1а.с. 189);

-протоколом додаткової очної ставки між свідком ОСОБА_13 та підозрюваною ОСОБА_2 від 20.12.2009 р. (Т.1 а.с. 192-194);

-висновком дактилоскопічної експертизи №17/468/09 від 03.10.2009 р. підтверджується, що сліди пальців рук, які вилучені при огляді місця події - в квартирі АДРЕСА_1, залишені підсудною ОСОБА_2(Т.1 а.с. 101-110);

-висновком почеркознавчої експертизи №1-1562/09 від 16.12.2009 р. підтверджується, що весь рукописний текс на договорі купівлі-продажу від 14.10.2009 року виконаний підсудною ОСОБА_2 (Т.1 а.с. 250-253);

- висновком почеркознавчої експертизи №1-1586/09 від 23.12.2009р. підтверджується, що підпис від імені ОСОБА_11 на договорі купівлі - продажу від 14.10.2009 року виконаний підсудною ОСОБА_2, підпис від ОСОБА_9 виконаний ймовірно ОСОБА_2 (Т.1 а.с. 257-261);

-протоколом явки з повинною підсудної ОСОБА_2 від 01.10.2009 року, а якому остання зізналась у незаконному заволодінні чужим майном - грошовими коштами в розмірі 21 500 доларів США шляхом обману у потерпілої ОСОБА_5 (Т.1 а.с. 45);

-протоколом огляду місця події - АДРЕСА_1 від 17.09.2009 року та фотоілюстраціями до нього (Т.1 а.с. 25- 29).

Органами досудового слідства дії підсудної ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.3 ст. 190, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 190, ч.2 ст.15, ч.4 ст. 190 КК України.

У відповідності до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності", шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовується винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість вигідності чи обов"язковості передачі їй майна або права на нього. Обов"язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

Враховуючи зібрані органами досудового слідства докази, обставини справи та аналізуючи їх в сукупності у судовому засіданні, суд вважає, що дії підсудної ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ч.3 ст. 190, ч.2 ст.15, ч.2 ст. 190 КК України, вина підсудної в скоєних злочинах повністю доведена.

Таким чином, своїми умисними діями, підсудна ОСОБА_2 вчинила злочин, передбачений ч. 3 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, /шахрайство/, вчинене у великих розмірах.

Також, своїми умисними діями підсудна ОСОБА_2 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 190 КК України, тобто закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману /шахрайство/, вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому, що підтверджується обстановкою і обставинами скоєння злочинів.

Відповідно до п. 18 вище наведеної постанови, отримання майна з умовою виконання якого - небудь зобов"язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов"язання.

Також органами досудового слідства дії підсудної ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.2 ст.15, ч.4 ст. 190 КК України, як закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману - шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах, повторно, по заволодінню грошовими коштами в сумі 28 000 доларів США під приводом продажу квартири по АДРЕСА_3.

У судовому засіданні такого умислу з боку підсудної ОСОБА_2 не доведено.

Судом не здобуто достатніх доказів про звинувачення підсудної ОСОБА_2 за ч.2 ст.15, ч.4 ст. 190 КК України.

Дані обставини не знайшли підтвердження в судовому засіданні, спростовуються зібраними і проаналізованими доказами, зокрема показаннями потерпілого ОСОБА_8, який підтвердив, що ініціатива по купівлі - продажу квартири була його, знаючи достовірно про неправдиві факти щодо оренди квартири, а також показаннями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та матеріалами справи.

Обставини щодо отримання в позику 500 чи 100 доларів США носять цивільно - правовий характер, обговорення цього питання не свідчить про злочинні дії, оскільки вказаний злочин характеризується прямим умислом, а в даному випадку також відсутня об"єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 190 КК України.

Тому суд вважає, що у діях підсудної ОСОБА_2 відсутній склад злочину - незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману - шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах, повторно, а тому підсудну ОСОБА_2 за ч.2 ст.15, ч.4 ст. 190 КК України слід виправдати.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_2, суд відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу винної і вважає обрати покарання у виді позбавлення волі, яке є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому суд враховує визнання вини, часткове відшкодування шкоди, сімейний стан - одружена, на утриманні двоє дітей : син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, її стан здоров"я, на утриманні мати похилого віку, стан її здоров"я - інвалід 1 групи, позитивну характеристику, думку потерпілої відносно міри покарання.

Підстав для застосування до підсудної ОСОБА_2 ст. 75 КК України суд не вбачає та вважає можливим призначити їй покарання в межах санкцій статті обвинувачення, оскільки підсудна ОСОБА_2 вчинила тяжкий злочин, частково відшкодувала заподіяну злочином шкоду. Дане покарання буде справедливим і законним.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2- тримання під вартою - залишити попередньою до вступу вироку в законну силу.

Заявлений по справі цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 в частині відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити повністю та в частині моральної шкоди - частково, в межах його доведеності та обґрунтованості. При цьому суд приймає до уваги обставини, при яких склалися дані злочини, вік потерпілої, її моральні і психічні переживання.

Речові докази по справі - повернути за приналежністю та залишити при матеріалах справи.

Судові витрати стягнути.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 190, ч.2 ст.15, ч.2 ст. 190 КК України та призначити їй покарання:

- ч. 3 ст. 190 КК України - у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 190 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш

суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 3

(трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

За ч.2 ст.15, ч.4 ст. 190 КК України ОСОБА_2 - виправдати.

Строк відбуття покарання засудженій ОСОБА_2 рахувати з 02 жовтня 2009 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2- тримання під вартою - залишити попередньою до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 в частині відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити повністю, стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5 кошти в сумі 44 408 грн. (5600 доларів США х 7,93 грн.).

Цивільний позов в частині моральної шкоди - задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5 кошти в сумі 2000 (дві тисячі) грн.

Речові докази по справі:

-грошові кошти в сумі 15 900 доларів США - повернути потерпілій ОСОБА_5;

-міктоавтобус марки "Мерседес" - повернути ОСОБА_14;

-сторінку із газети "РІА плюс", договір купівлі - продажу, дві візитні картки,сторінки із

записної книжки,пластиковий футляр з сім-картки мобільного оператора "Київстар" -

залишити при матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (р/р 35221003000215, банк одержувача УДК в Тернопільській області, код ЕДРПОУ 24524727, МФО 838012) судові витрати за проведення дактилоскопічних експертиз №17/466/09 від 02.10.2009 року, №17/468/09 від 03.10.2009 року в сумі 788,40 коп. (225,36 грн. + 563,04 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (р/р 35221003000215, банк одержувача УДК в Тернопільській області, код ЕДРПОУ 24524727, МФО 838012) судові витрати за проведення почеркознавчих експертиз №1-1562/09 від 16.12.2009 року, №1-1586/09 від 23.12.2009 року, в сумі 506,88 грн. (225,36 грн. + 281,52 коп.).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом 15 діб з дня проголошення, а засудженою протягом цього ж строку з моменту отримання копії вироку.

Головуючий:

Попередній документ
12353621
Наступний документ
12353623
Інформація про рішення:
№ рішення: 12353622
№ справи: 1-270/10
Дата рішення: 17.11.2010
Дата публікації: 19.12.2022
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (01.06.2010)
Дата надходження: 05.05.2010