Справа №2-170/10
27 липня 2010 року Підгаєцький районний суд
Тернопільської області
в складі :
головуючого судді Горуц Р.О.
при секретарі Лежигубській О.В.
з участю позивача ОСОБА_1
з участю представника відповідача Манявської Л.В.
з участю відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Підгайці справу за позовом ОСОБА_1 до Попласької сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, ОСОБА_3 про визнання рішень сесії Поплавської сільської ради Підгаєцького району частково недійсними і зобов'язання до вчинення певних дій , -
Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Попласької сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, ОСОБА_3 про визнання рішень сесії Поплавської сільської ради Підгаєцького району частково недійсними і зобов'язання до вчинення певних дій.
В судовому засіданні ОСОБА_1 по суті своїх позовних вимог чіткого пояснення не дала, вказуючи , що земельну ділянку у неї забрали, проте пояснити якого саме розміру ця ділянка та де вона знаходилась не змогла. Будь-яких документів, які підтверджують її , а також її матері ОСОБА_5 та рідного брата ОСОБА_6 право власності на спірну земельну ділянку у неї немає.
Представник позивача позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.
Представник відповідача Поплавської сільської ради Підгаєцького району - Манявська Л.В. судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що рішення восьмої сесії п'ятого скликання Попласької сільської ради №66 від 16 січня 2007 року “ Про надання земельних ділянок у власність ” та рішення сесії Поплавської сільської ради четвертого скликання №3 від 28 грудня 2003 року “Про безоплатну передачу земельних ділянок у власність громадянам” про часткове скасування яких, в частині надання земельної ділянки у власність ОСОБА_3, просить позивачка, винесено на законних підставах із врахуванням документів, що підтверджують розміри земельних ділянок. Питання щодо законності названих рішень, а також щодо захоплення частини земельної ділянки позивачки, відповідачем ОСОБА_3 та його матір'ю ОСОБА_7 неодноразово були предметом перевірок прокуратури району, різних комісій, а також предметом судового розгляду і за їх результатами будь-яких порушень прав позивачки на земельну ділянку не було виявлено.
Вищевказаними рішеннями сесії Поплавської сільської ради жодним чином не порушено права ОСОБА_1
Крім цього, ухвалою Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 (матері відповідача - ОСОБА_3) про усунення перешкод в користуванні присадибною земельною ділянкою та встановлення межових знаків, було визнано мирову угоду між сторонами, а провадження по справі закрито. Із умов вказаної мирової угоди вбачається, що ОСОБА_7 будь-яких перешкод у користуванні присадибною земельною ділянкою в розмірі 0,51 га. позивачці ОСОБА_1 не чинила і самовільно не захоплювала її частини.
В судовому засіданні ОСОБА_3 позов не визнав та надав суду пояснення, аналогічні поясненням представника відповідача - Поплавської сільської ради Підгаєцького району. Крім цього, додав, що твердження позивачки, про те що Поплавська сільська рада земельну ділянку розміром 0.51 га., яка нібито належала її брату ОСОБА_6, після смерті якого вона за заповітом мала б стати її власником, неправомірно передала у користування його матері ОСОБА_7, а потім і йому - ОСОБА_3, нічим не підтверджено, ґрунтуються лише на припущеннях та спростовано висновками багатьох комісій з цього приводу, а також результатом розгляду цивільної справи Підгаєцьким районним судом, за наслідками якого, самою ОСОБА_8 було визнано, що їй не чиняться перешкоди у користуванні її присадибною земельною ділянкою розміром - 0,19 га. Предметом позовних вимог позивачки ОСОБА_8 як у 2008 році (ухвалою Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 (матері відповідача - ОСОБА_3) про усунення перешкод в користуванні присадибною земельною ділянкою та встановлення межових знаків, було визнано мирову угоду між сторонами, а провадження по справі закрито), так і в даний час є одна і та ж земельна ділянка.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що спірною земельною ділянкою ще користувалась його бабця - ОСОБА_5 та дядько - ОСОБА_6. В даний час цю ділянку хоче забрати його мама - позивачка ОСОБА_1 Він не знає яка площа цієї земельної ділянки, на його думку це приблизно трохи більше 0,50 га. Про існування документів, які підтверджують право власності чи користування спірною земельною ділянкою його матір'ю, бабцею та дядьком, йому нічого не відомо.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_9, дослідивши матеріали справи, матеріали цивільної справи №2-262/08 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні присадибною земельною ділянкою та встановлення межових знаків, прийшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1, слід відмовити, виходячи із наступних підстав.
Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
У відповідності із ч.ч.1, 2 ст.118 ЗК України, громадянин зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Згідно п.п.б, г ч.1 ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка ) у селах - не більше 0,25 гектара.
У відповідності із ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.ч.1, 4 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що рішення восьмої сесії п'ятого скликання Попласької сільської ради №66 від 16 січня 2007 року “ Про надання земельних ділянок у власність ” та рішення сесії Поплавської сільської ради четвертого скликання №3 від 28 грудня 2003 року “Про безоплатну передачу земельних ділянок у власність громадянам” про часткове скасування яких, в частині надання земельної ділянки у власність ОСОБА_3, просить позивачка, винесено в межах компетенції вищевказаної сільської ради та на підставі діючого законодавства.
Ухвалою Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 (матері відповідача - ОСОБА_3) про усунення перешкод в користуванні присадибною земельною ділянкою та встановлення межових знаків, було визнано мирову угоду між сторонами, а провадження по справі закрито. Із умов вказаної мирової угоди вбачається, що ОСОБА_7 будь-яких перешкод у користуванні присадибною земельною ділянкою в розмірі 0,51 га. позивачці ОСОБА_1 не чинила і самовільно не захоплювала її частини.
Як вбачається із численних відповідей на заяви позивачки, комісіями, що створювались щодо земельного спору, порушень норм земельного законодавства не виявлено, факт самовільного зайняття гр. ОСОБА_7 земельної ділянки ОСОБА_1 не підтверджено. Зокрема, це підтверджується відповіддю заступника начальника обласного головного управління від 14.06.2006 року, заступника голови Підгаєцької районної ради від 25.11.2005 року, першого заступника голови Підгаєцької районної державної адміністрації та ін.
Встановлено, що згідно виписки із погосподарських книг по Поплавській сільській раді Підгаєцького району станом на 1978-1979 роки у користуванні матері позивачки - ОСОБА_10 було 0,01 га. землі під будівництво та 0,50 га. ріллі. Станом на 1994 рік у брата позивачки - ОСОБА_6 (після смерті ОСОБА_10) було вже у користуванні 0,10 га. землі під будівництво та 0,71 га. ріллі, а станом на 1995 рік у його користуванні було 0,10 га. землі під будівництво та 0,90 га. ріллі.
З довідки виданої виконкомом Поплавської сільської ради від березня 2010 року за №52 вбачається, що ОСОБА_1 користується земельною ділянкою в кількості 1,3493 га., з них: під будівництво - 0,1993 га., для ведення особистого селянського господарства - 0,15 га. та 0,75 га., пасовище - 0,25 га.
Судом не здобуто, а позивачем не представлено будь-яких доказів неправомірності рішень восьмої сесії п'ятого скликання Попласької сільської ради №66 від 16 січня 2007 року “ Про надання земельних ділянок у власність ” та сесії Поплавської сільської ради четвертого скликання №3 від 28 грудня 2003 року “Про безоплатну передачу земельних ділянок у власність громадянам” в частині надання у власність земельних ділянок гр. ОСОБА_3, а також самовільного захоплення останнім земельної ділянки будь-якого розміру.
За наведених вище підстав, суд, прийшов до переконання, що в задоволенні позовних вимг ОСОБА_1, слід відмовити за безпідставністю.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 215 ЦПК України, ст.ст.118, 121 Земельного Кодексу України, ст.ст.25,26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Попласької сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, ОСОБА_3 про визнання рішень сесії Поплавської сільської ради Підгаєцького району частково недійсними і зобов'язання до вчинення певних дій - відмовити за безпідставністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано Тернопільському апеляційному суду через Підгаєцький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається Тернопільському апеляційному суду через Підгаєцький районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Тернопільського апеляційного суду.
Головуючий: