05 грудня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 682/2811/24
Провадження № 11-сс/4820/495/24
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_1 перевірила апеляційну скаргу ОСОБА_2 , та
До Хмельницького апеляційного суду 04 грудня 2024 року надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 , в якій по суті заявляє відвід слідчому судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_3 по кримінальній справі № 682/2811/24, визнати його та ОСОБА_4 потерпілими.
Перевіривши апеляційну скаргу, доходжу висновку про те, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 396 КПК України з наступних підстав.
Статтею 396 КПК України встановлено, що в апеляційній скарзі зазначаються: 1) найменування суду апеляційної інстанції; 2) прізвище, ім'я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив; 4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; 5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів; 6) перелік матеріалів, які додаються.
На підставі статті 29 КПК України така апеляційна скарга має бути викладена державною мовою.
Однак, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу всупереч вказаним вище вимогам, оскільки скарга складена іноземною мовою (російською мовою), що є неприйнятним. Крім того, зі скарги не вбачається, яке судове рішення оскаржується.
Відповідно до частини 1 статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
У Рішеннях Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року N 10-рп/99 та від 14 липня 2021 року N 1-р/2021 зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.
Рішенням Конституційного суду України від 14 липня 2021 року (справа №1-179/2019(4094/19) встановлено, що володіти українською мовою як мовою свого громадянства - обов'язок кожного громадянина України. При цьому кожен громадянин України є вільним у виборі мови або мов для приватного спілкування.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року N 2704-VIII, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, а у частині 6 статті 13 цього Закону вказано, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Частинами 1, 2 статті 14 вищенаведеного Закону передбачено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року N 1402-VIII, судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
Відтак, згідно з Конституцією України, КПК України і зазначеними законами України органи досудового розслідування, прокуратура та суд як державні органи, а також їх посадові особи при здійсненні своїх повноважень і в інших публічних сферах суспільного життя, зобов'язані використовувати лише державну мову. Це також стосується і прийняття до розгляду документів, складених лише українською мовою.
За таких обставин, виходячи із системного аналізу положень Конституції України, КПК України, законів України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про забезпечення функціонування української мови як державної», документи, за результатами перевірки та/або розгляду яких розпочинається розгляд апеляційної скарги, або вирішується питання про відкриття апеляційного провадження мають бути викладені українською мовою.
Тобто, при оскарженні судового рішення до апеляційного суду скарга має бути викладена українською мовою чи перекладена на державну мову. Це надає суду можливість зрозуміти її зміст, перевірити дотримання особою, яка подає апеляційну скаргу, положень статті 396 КПК України і визначитися щодо призначення апеляційного розгляду. Викладення апеляційної скарги іноземною мовою є перешкодою для виконання судом своїх обов'язків, визначених процесуальним законом.
Зазначене узгоджується з позицією об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 вересня 2022 року (справа № 521/12324/18, провадження № 51-5817кмо21), згідно з якою апеляційні та касаційні скарги осіб, які мають право на оскарження судових рішень, повинні бути викладені державною мовою.
Частинами 1-3 ст. 399 КПК України регламентовано, що суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст. 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу.
За таких підстав апеляційну скаргу необхідно залишити без руху.
Керуючись статтею 399 КПК України,
Залишити без руху апеляційну скаргу заявника ОСОБА_2 .
Встановити строк для усунення недоліків апеляційної скарги 10 днів з дня отримання ухвали суду апелянтом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя