Справа № 320/7538/24 Головуючий у 1 інстанції: Колеснікова І.С.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
03 грудня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Аліменка В.О.
Ключковича В.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Будпостач» до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач - Приватне підприємство «Будпостач» (далі - ПП «Будпостач») звернувся до суду з позовом до Черкаської митниці, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Черкаської митниці від 11.01.2024 №UA902080/2024/000004/2 про коригування митної вартості товарів.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Черкаської митниці від 11.01.2024 №UA902080/2024/000004/2 про коригування митної вартості товарів.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Черкаська митниця звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що позивачем митниці не надано у повному обсязі документальне підтвердження відомостей про транспортування партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України, а саме, за повним маршрутом транспортування Qingdao (Китай) - Гданськ (Польща) - Gdynia порт (Польща) - Medyka (Польща) - Мостиська (Україна), а також, не надано у повному обсязі документальне підтвердження відомостей про вартість транспортно-експедиційних послуг, які є обов'язковою складовою митної вартості.
25 червня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Приватного підприємства «Будпостач» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство «Будпостач» (ідентифікаційний код 24267110, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9-Е, кім. 314) зареєстроване в якості юридичної особи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Між ПП «Будпостач» (Покупець) та компанією SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO, LTD. (Китай) (Продавець) 11 червня 2018 року укладено Прямий контракт №1056, відповідно до якого, Продавець виробляє та продає, а Покупець оплачує і отримує трактори за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід'ємною частиною Контракту.
Для організації перевезення товарів до України ПП «Будпостач» 24.02.2020 уклало з ТОВ «Мерск Україна Лтд» (далі Експедитор) Договір транспортного експедирування №UA00072711.
Також, для перевезення товарів до України ПП «Будпостач» 14.02.2022 уклало з Компанією Maersk A/S (Данія) (далі Перевізник) Договір №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів.
21 червня 2023 року Продавець надав ПП «Будпостач» прайс-лист щодо ціни товарів та проформу інвойс №SFPB2316 для оплати товарів за ціною 347 080,00 доларів США.
27.06.2023 ПП «Будпостач», на підставі Контракту від 11.06.2018 №1056, перерахувало SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO, LTD. (Китай) платіжною інструкцією в іноземній валюті №98 грошові кошти в розмірі 69 416,00 доларів США, а 14.08.2023 платіжною інструкцією в іноземній валюті №198 перерахувало 277 664,00 доларів США, всього на загальну суму 347 080,00 доларів США, що відповідає ціні, зазначеній у проформі інвойсі №SFPB2316.
25 серпня 2023 року SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO, LTD. (Китай) надало ПП «Будпостач» комерційний інвойс №SFSPE2333 для відвантаження товарів за ціною 175 160,00 доларів США, а також пакувальний аркуш до комерційного інвойсу.
04 вересня 2023 року Продавець передав товари перевізнику для доставки в Україну та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент №230234659.
На товари, що вказані в комерційному інвойсі, 20.09.2023 виписаний сертифікат походження №23C3725А0009/00173.
Експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» 18.10.2023 виписав рахунок фактуру №5653272384 для оплати ПП «Будпостач'транспортних послуг.
В цей же день, 18 жовтня 2023 року для оплати позивачем наданих транспортних послуг перевізник Компанія Maersk A/S (Данія) виписав інвойси №5653272385 та №5653272386.
19 жовтня 2023 року ПП «Будпостач» виписані Специфікації №1-4 до комерційного інвойсу №SFSPE2333, в яких вказано контейнер №TCNU8213369 на суму 39 440, 00 доларів США. В цей же день експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав лист №0833 зацікавленим особам, яким повідомив, що через завантаженість порту Гданськ терміналу DCT Gdansk контейнери з коносаментів, зокрема, по цій поставці, будуть вивантажені з судна ALEXANDR BAY, рейс 341Е, у порту Гдиня на терміналі GCT Gdynia.
06 листопада 2023 року ПП «Будпостач» склало лист до Держмитслужби України, в якому вказало, що здійснило оплату по Контракту №1056 від 11.06.2018 на відвантаження товарів згідно з комерційним інвойсом №SFSPE2333 на суму 175 160,00 доларів США платіжними дорученнями №98 від 27.06.2023 та №198 від 14.08.2023, а різниця в сумі буде закрита наступною поставкою.
08 листопада 2023 року ПП «Будпостач» платіжною інструкцією в іноземній валюті №176 оплатило перевізнику Компанії Maersk A/S (Данія) вартість транспортних послуг в розмірі 131 119,17 доларів США, а 16.11.2023 позивач здійснив оплату платіжною інструкцією №6417600636 ТОВ «Мерск Україна Лтд» за послуги, згідно рахунку №5653272384 в розмірі 137 705,41 грн.
21 листопада 2023 року АТ «Сенс банк» надало лист №45077-17.3/2023, яким підтвердило перерахування позивачем коштів платіжним дорученням №176 від 08.11.2023 Компанії Maersk A/S (Данія) для оплати послуг, зазначених в інвойсах №5653272385 та №5653272386.
На підставі залізничної накладної УМВС від 02.12.2023 №215006718, товари по сертифікації №1 були доставлені з порту Гдиня (Польща) до ТОВ «Західний контейнерний термінал» м. Тернополя.
Для оплати ПП «Будпостач» наданих транспортних послуг перевізник Компанією Maersk A/S (Данія) 13.12.2023 виписано інвойс №5653296913.
15 грудня 2023 року ПП «Будпостач» платіжною інструкцією в іноземній валюті №290 оплатило перевізнику Компанії Maersk A/S (Данія) вартість транспортних послуг в розмірі 33 840,74 доларів США, цього ж дня експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» для підтвердження витрат на транспортування товарів виписав позивачу довідку про транспортні витрати №14.
Відповідно до товарно-транспортної накладної CMR від 21.12.2023 №4988, товари були доставлені з м. Тернополя до Черкаської митниці.
11 січня 2024 року, з метою здійснення митного оформлення товарів, представником ПП «Будпостач» було подано до підрозділу митного оформлення Черкаської митниці митну декларацію типу ІМ-40 ДЕ (далі - МД) №24UA902080800079U0, за якою, в режимі імпорт задекларовано товари: товар №1 «Трактори для сільськогосподарських робіт, колісні, нові, потужністю не більше як 18кВт, рік випуску 2023», задекларована позивачем митна вартість за одиницю товару - 1,9630 дол. США/кг.
При цьому ПП «Будпостач», разом із митною декларацією було надано наступні документи:
- Контракт від 11.06.2023 №1056, укладений між позивачем та Компанією SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO, LTD;
- прайс лист продавця від 21.06.2023 щодо ціни товару;
- комерційний інвойс від 25.08.2023 №SFSPE233;
- сертифікат походження товару від 20.09.2023 №23С3725А0009/00173;
- платіжну інструкцію в іноземній валюті від 27.06.2023 №98 про оплату товару;
- платіжну інструкцію в іноземній валюті від 14.08.2023 №198 про оплату товару;
- Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №ІЗА00072711 між позивачем та ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;
- Договір від 14.02.2022 №17А00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і Компанією Maersk A/S (Данія);
- коносамент від 04.09.2023 №230234659;
- митну декларація Китаю від 24.08.2023 №436020230000019049;
- рахунок-фактуру ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 18.10.2023 №5653272384 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;
- інвойс Компанії Maersk A/S (Данія) від 18.10.2023 №5653272385 для оплати послуг з перевезення товарів;
- інвойс Компанії Maersk A/S (Данія) від 18.10.2023 №5653272386 для оплати послуг з перевезення товарів;
- інвойс Компанії Maersk A/S (Данія) від 13.12.2023 №5653296913 для оплати послуг з перевезення товарів;
- платіжну інструкцію від 08.11.2023 №176 про оплату транспортно-експедиційних послуг;
- платіжну інструкцію від 16.11.2023 №6417600636 про оплату транспортно - експедиційних послуг;
- платіжну інструкцію від 15.12.2023 №290 про оплату транспортно-експедиційних послуг;
- довідку ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 15.12.2023 №14;
- залізничну накладну УМВС від 02.12.2023 №2151006718;
- товарно-транспортну накладну СМR від 05.01.2023 №3369;
- специфікацію №1 ПП «Будпостач»;
- лист з серійними номерами від 25.08.2023;
- лист АТ «Сенс банк» від 21.11.2023 про оплату транспортних послуг;
- лист АТ «Сенс банк» від 28.12.2023 про оплату транспортних послуг;
- відомості з мережі Інтернет про ціну ідентичних товарів у Китаї від 11.01.2023;
- витяги з бухгалтерської документації позивача щодо ціни реалізації ідентичних товарів - видаткові накладні від 05.07.2023;
- декларація митної вартості.
11 січня 2024 року Черкаська митниця направила до декларанта електронне повідомлення №993778, у якому зазначила, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті) та зобов'язав декларанта надати додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У відповідь на електронне повідомлення відповідача, ПП «Будпостач» направило до митного органу лист від 11.01.2024, у якому зазначило, що надати інші додаткові документи немає можливості.
Водночас, Черкаською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 11.01.2024 UА902080/2024/000004/2, яким визначено митну вартість імпортованих позивачем товарів трактори, зазначених у Специфікації №1 до комерційного інвойсу №SFSPE233, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні 2,92 доларів США за кг.
Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.
Частиною 1 статті 318 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
За приписами п.п. 23-24 ч. 1 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Положеннями ст.ст. 49, 50 МК України закріплено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 2 ст. 52 МК України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
В силу вимог ч.ч. 1-2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Нормами ч. 3 ст. 53 МК України закріплено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
У відповідності до ч.ч. 5-6 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно частин 1-3 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
За приписами частин 1 та 2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно вимог статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 січня 2024 року ПП «Будпостач» було подано до підрозділу митного оформлення Черкаської митниці митну декларацію типу ІМ-40 ДЕ (далі - МД) №24UA902080800079U0, в якій задекларовано митну вартість товару в розмірі відповідно до ціни контракту.
Позивач здійснював митне оформлення в режимі імпорт товару: №1 «Трактори для сільськогосподарських робіт, колісні, нові, потужністю не більше як 18кВт, рік випуску 2023», задекларована позивачем митна вартість за одиницю товару - 1,9630 дол. США/кг.
Разом з тим, Черкаською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 11 січня 2024 року №UA902080/2024/000004/2, яким визначено митну вартість імпортованих позивачем товарів за резервним методом.
Так, апелянт зазначає, що позивачем митниці не надано у повному обсязі документальне підтвердження відомостей про транспортування партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України, а саме за повним маршрутом транспортування Qingdao (Китай) - Гданськ (Польща) - Gdynia порт (Польща) - Medyka (Польща) - Мостиська (Україна), а також, не надано у повному обсязі документальне підтвердження відомостей про вартість транспортно-експедиційних послуг, які є обов'язковою складовою митної вартості.
Надаючи оцінку вищевказаним доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Так, позивачем було надано митному органу лист від 19.10.2023 №0833, яким експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» зацікавленим особам повідомив, що через завантаженість порту Гданськ терміналу DCT Gdansk контейнери з коносаментів, зокрема по цій поставці, будуть вивантажені з судна ALEXANDR BAY, рейс 341 E, у порту Гдиня на терміналі GCT Gdynia
Як вказав Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 жовтня 2018 року у справі №810/1823/16, зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.
Крім того, позивачем митному органу була надана довідка експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 15.12.2023 №14, у якій зазначено вартість послуг транспортування до кордону України по контейнеру №ТСNU28213369 в розмірі 34 426,35 грн. та 1 628,45 доларів США, що включені до митної вартості.
Слід зазначити, що витрати на транспортування можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначає вид доказів, якими підтверджувався б розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому, довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Дані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14.
Крім того, відповідач не навів жодних заперечень щодо розміру послуг транспортування, зокрема що вони є занижені чи неправдиві.
Колегія суддів зазначає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України, які повною мірою ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, які підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто, підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.
Водночас, відповідачем не доведено, що документи, подані позивачем для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім того, слід звернути увагу на те, що приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст. 55 Митного кодексу України.
Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.
Також, як вбачається із рішення про коригування митної вартості від від 11.01.2024 №UA902080/2024/000004/2, у ньому зазначено лише дату та номер митних декларацій, на підставі яких, здійснено коригування митної вартості, при цьому, вказане рішення не містить інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації для застосування резервного методу, які числові значення митної вартості таких товарів, обсяги та умови їх поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості.
Отже, доводи апелянта про те, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з дотриманням норм митного законодавства України, є необґрунтованими.
Враховуючи вищезазначене, колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення Черкаської митниці від 11 січня 2024 року №UA902080/2024/000004/2 про коригування митної вартості товарів та наявність підстав для його скасування.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Приватного підприємства «Будпостач» та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Черкаської митниці залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Аліменко В.О.
Ключкович В.Ю.