Справа № 320/8364/22
про залишення апеляційної скарги без руху
03 грудня 2024 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Файдюк В.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення-,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено частково.
На вказане рішення суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2023 року було витребувано справу із суду першої інстанції.
Станом на 03 грудня 2024 року справа до суду апеляційної інстанції не надходила.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки подана після закінчення строків апеляційного оскарження.
Частиною 1 статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи апеляційна скарга на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року подається Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області до апеляційного адміністративного суду вже вдруге. Вперше подана 30 листопада 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга була повернута апелянту 27 березня 2023 року з підстави несплати судового збору.
Як вбачається з апеляційної скарги, поданої наразі до суду востаннє 17 травня 2023 року, апелянтом оскаржується рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року.
Таким чином, апелянтом був пропущений строк апеляційного оскарження, визначений в статті 295 КАС України.
Разом з апеляційною скаргою представником відповідача подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення. Дане клопотання обґрунтоване тим, що первинна апеляційна скарга була подана в межах строків звернення до суду, однак у апелянта були відсутні кошти на сплату судового збору. Таким чином, за твердженням апелянта, звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції.
Проте, суд звертає увагу відповідача, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у адміністративній справі 819/1224/15-а.
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Водночас, суд звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.
Стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою виконання процесуального обов'язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Отже, органи державної влади, в тому числі Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, має діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Дослідивши клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає що, воно є безпідставним, а тому не підлягає задоволенню.
Крім того, суд не вбачає поважних підстав для задоволення клопотання та поновлення пропущеного строку на оскарження рішення і з огляду на відсутність у податкового органу коштів, призначених для сплати судового збору, оскільки невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення.
Також, суд звертає увагу, що державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскаржені судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.
Згідно ч. 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 КАС України, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тому суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Оскільки, вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, у відповідності із статтею 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху та надати апелянту строк в розмірі десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для зазначення підстав поновлення пропущеного строку.
У разі невиконання вимог ухвали суду у зазначений вище строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя Файдюк В.В.