Справа № 484/6278/24
Провадження № 2/484/1923/24
05 грудня 2024 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Маржиної Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Григор'євої О.В.,
за відсутності сторін згідно заяв,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, ціна позову 80 981 грн., -
07.11.2024 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Сікорського М.М. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, мотивуючи тим, що вона та ОСОБА_3 31.07.2001 року уклали договір № 612 купівлі-продажу нерухомого майна - житлового будинку по АДРЕСА_1 . Зазначений договір вони посвідчили в Первомайській філії Універсальної Біржі «Південь». Всі умови договору і вона як покупець, і ОСОБА_3 як продавець, виконали, однак через необізнаність у законодавстві вони не знали, що договір потребує обов'язкового нотаріального посвідчення. Вона зареєструвала право власності на житловий будинок у КП «Первомайське МБТІ», реєстровий номер № 467 від 02.11.2001 року. Крім того, зазначений житловий будинок розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 4825482600:02:014:0005 площею 0,25 га, яка на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.02.2014 року належить їй. В даний час неможливо посвідчити договір нотаріально, тому що ОСОБА_3 померла. Єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину після смерті відповідачки є ОСОБА_2 . З моменту укладення договору купівлі-продажу жодних претензій до неї з приводу незаконного придбання чи користування житловим будинком не надходило. За таких обставин просить визнати за нею право власності на вищезазначений житловий будинок.
Ухвалою суду від 07.11.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання на 05.12.2024 року, 09:30 годину.
Крім того, ухвалою суду від 02.12.2024 року витребувано від Другої первомайської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Первомайську Миколаївської області.
04.12.2024 року на виконання ухвали суду надано копію спадкової справи № 51/2019, заведеної після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Первомайську Миколаївської області.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи.
Представник позивачки - ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про проведення розгляду справи без його та позивачки участі, підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.
ОСОБА_2 надала заяву про визнання позову, зазначила, що ОСОБА_1 є її невісткою (жінкою її брата), а ОСОБА_3 є її матір'ю, також просила розглянути справу в її відсутність.
Сторонами, їх представниками не подано будь-яких інших заяв і клопотань по суті позовних вимог.
Оскільки всі учасники справи заявили клопотання про розгляд справи в їх відсутність, суд вважає можливим здійснити судовий розгляд на підставі наявних у суду матеріалів, що відповідає вимогам ч.3 ст. 211 ЦПК України, та враховуючи визнання позову відповідачем ухвалити рішення по справі, що передбачено ч.3 ст. 200 ЦПК України.
Положенням ч.4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього кодексу. Статтею 206 ЦПК України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, наданих сторонами та витребуваних судом, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги законні, обґрунтовані і підлягають повному задоволенню. За таких обставин визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав, свобод і інтересів третіх осіб, тому його слід прийняти, вирішити справу у підготовчому засіданні і задовольнити позов з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленого у статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Судом встановлено, що 31.07.2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 був укладений договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна № 612, який посвідчений Первомайською філією Універсальної Біржі «Південь». Згідно зазначеного договору ОСОБА_6 продала ОСОБА_1 житловий будинок по АДРЕСА_1 , належний їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 05.08.1970 року, виданого виконавчим комітетом Кінецьпільської сільської ради депутатів трудящих Первомайського району Миколаївської області, зареєстрованого Первомайським МБТІ під реєстровим № 467 від 058.01.1989 року. Зазначений договір вони зареєстрували в Первомайській філії Універсальної Біржі «Південь» за № 612 від 31.07.2001 року, що підтверджується копією зазначеного договору. Нотаріально договір не посвідчувався /а.с.13-14/.
На підставі зазначеного договору КП «Первомайське МБТІ» вчинено державну реєстрацію права власності позивачки на житловий будинок, що підтверджується довідкою КП «Первомайське МБТІ» № 264/04-02-03 від 21.02.2024 /а.с.19/.
Згідно з Інформацією з Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 402275436 від 05.11.2024 року право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4825482600:02:014:0005 площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарськи будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться по АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 18015409 від 19.02.2024 року. Право власності на житловий будинок за цією ж адресою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано /а.с.20, 22/.
Із копії будинкової книги вбачається, що місце проживання позивачки та членів її сім'ї зареєстроване в будинку по АДРЕСА_1 /а.с.17-18/.
Крім того, технічний паспорт на житловий будинок з надвірними спорудами за вищевказаною адресою також оформлений на ім'я позивачки /а.с.15-16/.
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 15.11.2000 року, виданим Кодимською сільською радою Первомайського району Миколаївської області, після одруження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінила прізвище на « ОСОБА_7 » /а.с.12/.
Тобто, після укладення договору купівлі-продажу з ОСОБА_1 відбулась реєстрація зміни власника будинку в МБТІ, що унеможливлює нотаріальне посвідчення договору в даний час, а також цьому перешкоджає факт смерті ОСОБА_4 .
Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 51/2019, отриманої на запит суду, вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 169, що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_2 , виданим Первомайським міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області 14.02.2019 року.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі й на зазначений житловий будинок.
ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори із відповідною заявою та прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦК УРСР (чинного на час виникнення спірних правовідносин) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст. 153 ЦК УРСР (чинного на час виникнення спірних правовідносин) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Сторонами під час укладення даного договору не дотримано вимог щодо обов'язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 47 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч.2 ст. 48 цього Кодексу.
Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
Тобто, у період укладення договору купівлі-продажу існувала колізія у законодавстві.
Всі умови зазначеного договору сторонами виконані, при цьому сторони добросовісно вважали, що він не підлягає нотаріальному посвідченню.
Оскільки ОСОБА_1 повністю виконала умови договору купівлі-продажу та договір не визнавався судом недійсним з підстав недотримання нотаріальної форми, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 правомірно набула право власності на житловий будинок.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо його право оскаржується або не визнається іншою особою.
Згідно з ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 318 ЦК України встановлено, що усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.
Частинами 1, 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч.2 ст. 332 ЦК України право власності на нерухоме майно, якщо відповідно до закону таке право підлягає державній реєстрації, виникає з моменту державної реєстрації.
Обов'язковість державної реєстрації прав на нерухоме майно передбачена Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачені умови, підстави та процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, недійсним.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що всі умови договору купівлі-продажу сторонами виконані. В даний час неможливо нотаріально посвідчити договір у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 та через те, що відбулась реєстрація зміни власника будинку в МБТІ, а відсутність нотаріального посвідчення договору позбавляє власника можливості зареєструвати право власності на майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що позбавляє його можливості розпоряджатись майном.
За таких обставин наявні підстави для визнання за позивачкою права власності на житловий будинок з надвірними спорудами та присадибної земельної ділянки, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Позивачкою не заявлено про відшкодування судових витрат.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 77-80, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, ціна позову 80 981 грн., задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повний текст судового рішення виготовлено 05 грудня 2024 року.