Справа № 483/1298/24
Провадження № 3/483/561/2024
Іменем України
04 грудня 2024 року м. Очаків
Суддя Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Шевиріна Т.Д., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про ідентифікаційний код відсутні, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
09 жовтня 2024 року до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області надійшов протокол серії ЕПР1 №133126, складений 20 вересня 2024 року, згідно з яким ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
Зокрема, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що дослівно за змістом протоколу, «20 вересня 2024 року о 00 год. 00 хв. с. Чорноморка вулиця Приморська, 71, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України».
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
За змістом статті 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Згідно з положеннями статті 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог 2.5. Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних правил утворює склад адміністративного правопорушення.
Так, відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП одним із складів правопорушення є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного сп'яніння передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція №1452).
Пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 7 листопада 2015 року №1395 (далі - Інструкція №1395) передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у вчиненні, в тому числі й адміністративного правопорушення, слід виходити з положень статті 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.
Суд усвідомлює суспільну небезпеку правопорушень, пов'язаних з керування транспортними засобами особами у стані алкогольного сп'яніння, необхідність невідворотності покарання порушників та створення умов, які би перешкоджали розповсюдженню таких правопорушень, однак повноваження співробітників поліції не є безмежними та не повинні використовуватися свавільно, тобто без обґрунтування та жодних логічних пояснень.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає, серед іншого, відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення виражається, зокрема, у такій формі, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Отже, у протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути вказано на встановлений факт керування ОСОБА_1 конкретним ідентифікованим транспортним засобом з наявними ознаками алкогольного сп'яніння, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відсутність у протоколі встановлених обставин, як то самого факту керування конкретним транспортним засобом конкретною особою свідчить про те, що такий протокол не відображає усіх ознак виявленого правопорушення, а сам протокол не є доказом його вчинення.
Долучені до протоколу пояснення свідків є ідентичними за своїм змістом і також не містять відомостей про те, чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом і якщо так, то яким саме. Надані свідками письмові пояснення зводяться до констатації факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, однак не зрозуміло у зв'язку із чим йому це було запропоновано, ким та де.
Відеозапису, на якому така інформації була б зафіксована, до матеріалів справи не долучено.
З урахуванням викладеного та беручи до уваги правове значення протоколу про адміністративне правопорушення, який не тільки визначає суть адміністративного правопорушення, поставленого особі в провину, а також є доказом в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, приходжу до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи.
З урахуванням викладеного, вважаю, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку із недоведеністю події адміністративного правопорушення та вини ОСОБА_1 у його вчиненні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283-285, 284 КУпАП, -
Справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП, - закрити за недоведеністю події правопорушення та вини ОСОБА_1 у його вчиненні.
Постанову протягом десяти днів з дня винесення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності чи її захисником.
Суддя: