Справа № 461/9905/23
пр.№ 1-в/464/182/24
25 листопада 2024 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши в відкритому судовому засідання в залі суду у місті Львові подання заступника начальника Сихівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_3 про вирішення питання про звільнення засудженого ОСОБА_4 від призначеного судом покарання в порядку ч.2 ст.74 КК України,-
Заступник начальника Сихівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_3 звернулась до суду з поданням, в якому просить звільнити від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Подання мотивує тим, що на виконанні Сихівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області з 13 лютого 2024 року перебуває вирок Галицького районного суду м.Львова від 30 листопада 2024 року. Відповідно до Закону України від 18 липня 2024 року №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», що набрав чинності 09 серпня 2024 року та таким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість вкраденого становить до 2 неоподатковуваних мінімумів громадян. Зазначає, що вартість викраденого ОСОБА_4 , майна на момент вчинення правопорушення у листопаді 2023 року не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів громадян. Відтак вважає, що на підставі ч.2 ст.74 КК України, п.13 ч.1 ст.537 , п.2 ч.2 ст.539 КПК України, засудженого ОСОБА_4 необхідно звільнити від відбування покарання у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Засуджений та представник органу пробації у судове засідання не з'явилися. Подали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. Просять задоволити клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалась.
Оглянувши матеріали особової справи №23/2024, суд приходить до висновку, що клопотання слід задоволити з наступних підстав.
Згідно із ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Пунктом 1 ч.2 ст.539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57,частини першої статті 58,частини першої статті 62 Кримінального кодексу України),11,13,13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Частинами 2 і 3 ст.74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів подання та встановлено судом, що вироком Галицького районного суду м.Львова від 30.11.2024 року, ОСОБА_4 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України її звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та покладено відповідні обов'язки.
Вирок набрав законної сили 01 січня 2024 року та перебуває на виконанні в Сихівському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області з 13 лютого 2024 року.
Із зазначеного вироку вбачається, що ОСОБА_4 , 25 жовтня 2023 року, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, на загальну суму 877, 65 грн.
Законом за №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна», який набув чинності 09 серпня 2024 року, внесено зміни до статті 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна), нормою частини 1 якої, викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та змінено зміст частини другої цієї статті КУпАП, яка передбачає відповідальність за дрібну крадіжку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно вимог ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб 3028 гривні.
Згідно положення пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Згідно підпункту 169.1.1. пункту 169.1 статті 169 розділу ІV ПК України така податкова соціальна пільга застосовується у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Виходячи з наведеної норми ПК України - 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для цілей визначення кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень в 2024 році становить 3028 гривень.
Згідно положення п.13 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, зокрема про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Оскільки вироком Галицького районного суду м.Львова від 30 листопада 2024 року , засудженого ОСОБА_4 , визнано винним у крадіжці чужого майна в загальній сумі 877, 65 грн, а кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна в 2024 році настає за крадіжку в розмірі понад 3028 грн, а відтак ОСОБА_4 , підлягає звільненню від призначеного покарання у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.
На підставі ч.1 ст.5, ч.2 ст.74 КК України, керуючись п.13 ч.1 ст.537, ст.539 КПК України, суд
подання заступника начальника Сихівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_3 - задоволити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Галицького районного суду м.Львова від 30 листопада 2024 року за ч.4 ст.185 КК України у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке вона була засуджена.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1