Справа №452/2448/24
02 грудня 2024 року м.Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Кущ Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Задністряни Самбірського району Львівської області, громадянина України, українця, що має середню спеціальну освіту, неодруженого, дітей не маючого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
На підставі частини 2 статті 376 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) в судовому засіданні 02 грудня 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
07 липня 2024 року о 03 год. 22 хв. ОСОБА_1 в с. Погірці Самбірського району Львівської області керував транспортним засобом, а саме мотоциклом «Spark SP 110С-2», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, на пропозицію працівників поліції відмовився від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням приладу Drager та в медичному закладі, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).
Розгляд справи вперше було призначено на 19 липня 2024 року та в подальшому неодноразово було відкладено з різних підстав, останній раз на 02 грудня 2024 року.
За протоколом про адміністративне правопорушення та матеріалами справи ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився, проте про наявність будь-яких заперечень щодо інкримінованого йому адміністративного правопорушення як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і окремо не зазначив.
Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився.
Під час розгляду справи в суді в судовому засіданні, яке відбулося 02 грудня 2024 року, ОСОБА_1 , підтвердивши керування транспортним засобом, а саме мотоциклом «Spark SP 110С-2», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , у зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення місце, день і час, не визнав себе винуватим у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП, посилаючись на те, що він не вживав алкогольних напоїв, не перебував у стані алкогольного сп'яніння та бажав пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, проте працівники поліції
виключили бодікамеру та застосували до нього психологічний тиск, погрожуючи примусово доставити в районний відділ поліції та передати працівникам територіального центру комплектації для проходження військово-лікарської комісії, а тому він настрашився та в подальшому відмовився на камеру проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager, так і в найближчому медичному закладі. Відтак ОСОБА_1 прохав закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього.
В судовому засіданні 02 грудня 2024 року в режимі відеоконференції, з врахуванням письмового клопотання, поданого до суду засобами електронного зв'язку 07 жовтня 2024 року, позицію ОСОБА_1 підтримав його захисник - адвокат Давидов В.О., який прохав закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , вказавши, що останній не перебував у стані алкогольного сп'яніння, не мав видимих ознак алкогольного сп'яніння, а тому у ОСОБА_1 взагалі не виникло обов'язку для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Також зазначив, що наявний в матеріалах справи відеозапис події складається з десяти відеофайлів, є неповним та небезперервним, на його переконання вбачаються ознаки монтажу та коригування відео, а також припустив, що працівники поліції могли виходити за межі своїх службових повноважень та здійснювати відносно ОСОБА_1 психологічний тиск, що в подальшому і призвело до відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Давидова В.О., вивчивши письмові пояснення та клопотання, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, у тому числі долучені до нього відеозаписи, дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно роз'яснень, наданих у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року (далі - Постанова), при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз, тощо.
При цьому, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Відповідно до п.9 Розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за №1496/27941 (далі - Інструкція з оформлення матеріалів), вимагається викладення у протоколі суті адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.
Згідно п.12 Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року за №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
В частині другій статті 266 КУпАП зазначено, щопід час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а у разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з вимогами стст.31,40 Закону України «Про Національну поліцію», Наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03 лютого 2016 року №100, яким затверджено «Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ відеозаписів з них» та Наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України «Про порядок зберігання, використання відеозапису та відеореєстраторів патрульних» від 24 листопада 2015 року №14/1, кожному патрульному поліцейському видається нагрудна відеокамера, вказаними актами передбачено також порядок її використання.
Враховуючи те, що відеозаписи, долучені до матеріалів справи, продовжуються тривалий час (більше двох годин), відображаючи як об'єктивну сторону правопорушення, а саме відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, так і процесуальну послідовність складання протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає, що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення DVD-диск із відеозаписами зі службового відеореєстратора та службової нагрудної камери є неналежним доказом у справі.
Крім того, відеозапис здійснено працівниками поліції на підставі п.1 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» з метою фіксування правопорушення. На переконання суду, вказаний відеозапис має високу інформативність, безсторонній характер, позбавлений упередження та суб'єктивного ставлення, надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і береться судом до уваги, оскільки, виходячи із положень ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №822145 від 07 липня 2024 року зафіксовано день, час та місце вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку із порушенням останнім п.2.5 (а) ПДР України. Вказаний протокол складений уповноваженою посадовою особою у встановленому законом порядку та містить певну інформацію відповідно до вимог ст.256 КУпАП.
Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.130 КпАП України, визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2.9 (а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до п.1.10 ПДР України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у абз.3 п.27 Постанови, під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Положеннями ст.266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною третьою статті 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Згідно п.7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Як вбачається із відеозаписів, наявних в матеріалах справи, поліцейськими було застосовано технічні засоби відеозапису, відтак, в даному конкретному випадку, категорична відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була зафіксована за допомогою технічних засобів.
Згіднорапорту посадової особи ВРПП Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 встановлено, що о 03 год. 22 хв. під час патрулювання у с. Погірці Самбірського району Львівської області, ними було виявлено мотоцикл марки «Spark SP 110С-2», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , водій якого не подав сигнал світловим покажчиком повороту при зміні напрямку руху, відтак працівниками поліції було прийнято рішення про зупинку даного транспортного засобу. Разом з тим, під час тривалого спілкування з водієм ОСОБА_1 в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, відтак водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, на що водій ОСОБА_1 відмовився.
Суд враховує, що рапорт не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення (позиція ВС КАС у справі №524/5741/16-а, постанова від 20 травня 2020 року), але разом з тим суд приймає до уваги, що вказаний рапорт за своїм правовим змістом є документом, яким поліцейський інформує керівництво про законність та обґрунтованість дій поліцейських під час встановлення обставин, які стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому, вказаний документ містить дані, які повністю узгоджуються з іншими доказами по справі та доповнюють їх.
Відповідно до п.12 Розділу II Інструкції з оформлення матеріалів, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його.
В матеріалах справи відсутні будь-які письмові пояснення ОСОБА_1 ..
Суд погоджується з доводами сторони захисту, що відеозапис, який міститься у матеріалах справи, не є безперервним, оскільки розбитий на декілька окремих файлів, а в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено технічний засіб, яким здійснено відеозапис події.
Разом з тим, такі недоліки за своїм характером та з огляду на обставини конкретної справи не свідчать про неможливість суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а також самі по собі не можуть слугувати підставою для закриття провадження у справі.
На переконання суду, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог стст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, будь-яких істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до нього. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснені його процесуальні права та обов'язки.
Формальна констатація деяких порушень вимог щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів, з урахуванням того, що ОСОБА_1 не оспорював сам факт події,дату, час та місце, які були зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, та за відсутності інших підстав, жодним чином не сприятиме досягненню мети адміністративного провадження і адміністративної відповідальності за вчинення протиправного діяння, але водночас призведе до порушення права на судовий розгляд протягом розумного строку, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Такий підхід був би проявом надмірного формалізму.
При дослідженні матеріалів справи, в тому числі при перегляді відеозаписів, істотних порушень з боку працівників поліції, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено.
З відеозаписів цілком зрозуміло, що події відносяться саме до цієї справи та відбулися саме в той день, час та за тих обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Тому, суд доходить висновку, що працівники поліції діяли в межах наданих їм повноважень.
Слід зазначити, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі (Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року).
ОСОБА_1 реалізував своє право володіти транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно з встановленими нормами чинного законодавства.
Будь-яких переконливих доводів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованих дій та/або могли б бути підставами для закриття провадження в справі за відсутністю в діях вказаної особи складу адміністративного правопорушення, стороною захисту не наведено та при розгляді даної справи судом не встановлено.
Не встановлено під час розгляду справи й будь-яких достовірних даних про застосування поліцейськими щодо ОСОБА_1 незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я, або ж під час надання особистих пояснень працівникам поліції та підписання протоколу про адміністративне правопорушення.
До того ж, як встановленого із дослідженого в судовому засіданні відеозапису (файл 20240707_052411_0000001А.МР4 - 05:25:46), після складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та під час пропозиції підписати такий протокол з доданими до нього документами, яка надійшла ОСОБА_1 від працівників поліції, останній без будь-якого примусу повідомив про вживання перед поїздкою на мотоциклі напою, що містить алкоголь, у зв'язку з чим прохав не складати відносно нього адміністративний матеріал.
Відтак, суд ставиться критично до пояснень правопорушника ОСОБА_1 , що були надані ним в суді, в частині того, що він не міг мати ознаки алкогольного сп'яніння, а також в частині наявності в нього бажання пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, та не бере їх до уваги, оскільки вони містять суттєві розбіжності між собою та спростовуються наявними у справі доказами. Крім того, на переконання суду, у ОСОБА_1 було достатньо часу для виявлення реального бажання та вчинення переконливих дій для проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager, так і у медичному закладі до оформлення працівниками поліції матеріалів про адміністративне правопорушення.
Отже, вищевказані доводи, наведені ОСОБА_1 та його захисником - адвокатом Давидовим В.О. при наданні ними усних пояснень під час розгляду справи в цілому розцінюються судом як такі, що направлені на уникнення відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Відтак, суд вважає, що склад вказаного правопорушення, скоєного ОСОБА_1 , доведений у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме, його винуватість підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, направленням для огляду на стан сп'яніння до медичного закладу, а також відеозаписами, на яких зафіксована категорична відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольногосп'яніння у встановленому порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.
За таких обставин, враховуючи те, що у ОСОБА_1 було достатньо часу для виявлення реального бажання для проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння або на місці зупинки транспортного засобу, або у відповідному медичному закладі, проте такого бажання вказаною особою фактично виявлено не було, будь-яких переконливих дій щодо наявності бажання пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 не вчинив та категорично відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, суд дійшов висновку, що дії останнього правильно кваліфіковані за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При цьому, обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст.247 КУпАП, на переконання суду відсутні.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , його особу та ступінь вини, те, що він не одружений, дітей не має, не працює, раніше протягом року до часу вчинення вищезазначеного правопорушення не піддавався адміністративному стягненню за вчинення аналогічного правопорушення.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, суд не вбачає.
За такої сукупності обставин у справі суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді та розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.40-1,ст.130,стст.283,284 КУпАП, суддя, -
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень
00 копійок, на користь держави, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шестисот п'яти) гривень 60 (шістдесяти) копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету 22030106) .
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст.307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції - Самбірський міськрайонний суд Львівської області.
Суддя Т.М. Кущ