Справа № 642/536/22 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/728/24 Суддя-доповідач ОСОБА_2
Категорія: Службова недбалість
25 листопада 2024 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
представника потерпілого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2023 року стосовно ОСОБА_7 ,-
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 29.12.2023 року клопотання захисника ОСОБА_8 задоволено, а кримінальне провадження № 12021221220000924 від 11.11.2021 року стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, - закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_10 подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Ленінського районного суду м.Харкова від 29.12.2023 року щодо ОСОБА_7 і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи свою апеляційну вимогу, прокурор зазначає, що в об'єднаному кримінальному провадженні № 42020221070000183 (кримінальні провадження № 42020221070000183 від 28.08.2021 за ознаками ч. 3 ст. 191 КК України та № 1202122122000755 від 05.10.2021 за ознаками ч. 2 ст. 367 КК України) повідомлення ОСОБА_7 про підозру відбулося у строк, передбачений ст. 219 КПК України.
Крім того, апелянт зазначає, що 11.11.2021 року з кримінального провадження № 42020221070000183 виділені матеріали кримінального провадження за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, за № 12021221220000924, після чого 17.11.2021 року обвинуваченому повідомлено про зміну підозру за ч. 2 ст. 367 на ч.1 ст.367 КК України та з цього часу сторона захисту почала ознайомлюватися з матеріалами справи до 20.01.2022 року, коли захиснику та обвинуваченому було вручено копію обвинувального акту, оригінал якого з додатками цього ж дня направлено до Ленінського районного суду м.Харкова.
Заслухавши доповідь головуючого судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, думку представника потерпілого, яка залишила вирішення цього питання на розсуд суду, доводи захисника та обвинуваченого, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги сторони обвинувачення, посилаючись на законність ухвали суду першої інстанції, а також просили звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, колегія суддів, дослідивши матеріали провадження та перевіривши оскаржуване судове рішення у відповідності з нормами ст. 404 КПК України, дійшла висновку про те, що подана апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Зі змісту ст.370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно п.10 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Згідно з положеннями п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8,10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Переглядаючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції в межах апеляційних доводів прокурора, колегія суддів погоджується з ними в частині порушення зазначених вимог кримінального процесуального закону, оскільки висновок суду щодо закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України, є передчасним і не ґрунтується на законі, оскільки під час судового розгляду допущені істотні порушення вимог КПК України, а висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, 26.08.2020 року до ЄРДР внесено інформацію про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 191 КК України, за № 42020221070000183 за фактом розтрати та привласнення коштів посадовими особами РФ «Південна залізниця» AT «Українська залізниця» на підставі матеріалів, які були виділені із кримінального провадження № 42020221070000158 від 08.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 191 КК України на підставі постанови прокурора Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_11 від 25.08.2020 року.
За частинами 3, 7 ст. 217 КПК України, у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень. Днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об'єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.
Відповідно до ч. 2 ст. 219 КПК України (в редакції, що діяла на момент досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні), строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 191 КК України, є тяжким злочином.
При цьому, під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020221070000183 від 26.08.2020 встановлено факт службового недбальства, про що 05.10.2021 до ЄРДР внесено відомості за № 1202122122000755 за ознаками кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 367 КК України.
05.10.2021 року кримінальні провадження № 42020221070000183 від 28.08.2021 року за ознаками кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 191 КК України та № 1202122122000755 від 05.10.2021 року за ознаками кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 367 КК України об'єднані в одному провадженні та їм присвоєний № 42020221070000183.
05.10.2021 року у кримінальному провадженні №42020221070000183 повідомлено про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
При цьому, судом першої інстанції не враховані положення ч.6 ст.219 КПК України, згідно яких загальний строк досудового розслідування при об'єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 цього Кодексу, визначається:
1) у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим;
2) у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою цієї статті.
Отже, в рамках об'єднаного кримінального провадження №42020221070000183 ОСОБА_7 було повідомлено про в межах строків досудового розслідування, передбачених п.2 ч.2 ст. 219 КПК України.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року), з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.367 КК України, відповідно до ст.12 КК України, є нетяжким злочином.
Тобто, досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 повинно було закінчитися 05.12.2021 року.
При цьому, 11.11.2021 року з кримінального провадження № 42020221070000183 виділені матеріали кримінального провадження за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, та йому присвоєно № 12021221220000924.
17.11.2021 року кваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12021221220000924 змінено з ч. 2 ст. 367 КК України на ч. 1 ст. 367 КК України.
Крім того, 17.11.2021 року обвинуваченому ОСОБА_7 , а на той час підозрюваному, та його захиснику - адвокату ОСОБА_8 , відповідно до вимог ст. 290 КПК України, повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження (повідомлення отримані стороною захисту 17.11.2021 року).
20.01.2022 року підозрюваному ОСОБА_7 та його захиснику ОСОБА_8 вручено копію обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12021221220000924.
21.01.2022 року обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні разом із додатками направлено до Ленінського районного суду м. Харкова.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПК України (в редакції Закону України від 14.04.2022 року № 2201-IX) не включається у строк досудового розслідування строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.
Колегія суддів також враховую правові висновки Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладені у постанові від 24.10.2022 року в справі № 216/4805/20, провадження № 51-4684 кмо 21, згідно яких день направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.
Той факт, що день повідомлення про завершення досудового розслідування та день фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування можуть не співпадати, не свідчить про те, що строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування необхідно обраховувати з моменту фактичного надання доступу до таких матеріалів. Проміжок часу між цими днями не повинен включатися у строк досудового розслідування.
Таким чином, враховуючи положення ч.5 ст.219 КПК України та правові висновки Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладені у постанові від 24.10.2022 року в справі № 216/4805/20, провадження № 51-4684 кмо 21, у цьому кримінальному провадженні проміжок часу з 18.11.2021 року (наступний день після повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування) по 20.01.2022 року (день ознайомлення стороною захисту з матеріалами (додатковими матеріалами) досудового розслідування) - не включається у строк досудового розслідування.
Таким чином, строки, передбачені ст. 219 КПК України у кримінальному провадженню щодо ОСОБА_7 не сплили, та підставі для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України відсутні, оскільки відповідно до цієї норми кримінальне провадження закривається, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.
Колегія суддів також не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що строк досудового розслідування сплив ще до повідомлення. ОСОБА_7 про підозру, оскільки злочин, передбачений ч. 1 ст. 367 КК України, є нетяжким злочином та строк досудового розслідування у ньому становить 12 місяців, є безпідставними, оскільки досудове розслідування на той час проводилось в обєданому кримінальному провадженні, в тому числі щодо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, про що зазначалось вище, а тому суд повинен був враховувати норми ст. 5 та ч.6 ст.219 КПК України.
Зазначені обставини свідчать про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що на думку колегії суддів, мають істотне значення для правильного вирішення клопотання сторони захисту про закриття цього кримінального провадження, на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.
Зважаючи на встановлені під час апеляційного розгляду істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, належить скасувати оскаржуване судове рішення і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Встановлені при апеляційному розгляді обставини, свідчать про наявність істотних порушень КПК України, які перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення, оскільки ці порушення одночасно свідчать про неналежне дотримання вимог ч.2 ст. 370 КПК України, відповідно до якої законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Порушення судом першої інстанції вимог ст.ст. 370, п.10 ч.1 ст.284 КПК України є істотним, оскільки перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Ці вимоги КПК України не дотримані судом першої інстанції при судовому розгляді, що свідчить про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які встановлені при апеляційному перегляді оскаржуваного судового рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасних та помилкових висновків щодо спливу строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221220000924 від 11.11.2021 року, за ознаками вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, у зв'язку з чим оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, на підставі п.п.2, 3 ч.1 ст.409 КПК України.
Реалізуючи та дотримуючись загальних процесуальних засад кримінального провадження, що містяться у главі 2 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність декількох істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення, що обумовлює необхідність скасування оскаржуваної ухвали та призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції, що відповідає нормам ч.1 ст. 412; п. 6 ч. 1 ст. 407; п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 409; п.п. 1, 2, 4 ч.1 ст. 411 КПК України.
Вирішуючи питання про подальший рух кримінального провадження після скасування оскаржуваної ухвали, колегія суддів виходить з наступного. Порушення судом першої інстанції вищезазначених засад кримінального провадження та вимог п.2 ч.1 ст.372 і ст. 370 КПК України щодо змісту мотивувальної частини ухвали не відноситься до передбаченого в ч.1 ст.415 КПК України переліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Проте, відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України. Такими загальними засадами кримінального провадження у даному випадку є передбачені п.п. 1, 2, 13, 15, 19 ч.1 ст.7 КПК України - верховенство права, законність, диспозитивність, забезпечення права на захист; а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Разом з цим належить врахувати те, що необхідність дотримання при судовому розгляді вказаних загальних засад судочинства підтверджується практикою Європейського суду та змістом норм Європейської конвенції з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - є частиною національного законодавства.
З метою забезпечення належного дотримання під час судового розгляду саме цих загальних засад кримінального провадження, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу суду першої інстанції та призначити новий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 в суді першої інстанції, у зв'язку з чим подану апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Разом з цим, колегія суддів вважає клопотання сторони захисту про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, є передчасним, оскільки внаслідок встановлених істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
При цьому, апеляційний суд роз'яснює стороні захисту про те, що вона не позбавлена процесуальної можливості звернутися до суду першої інстанції із відповідним клопотанням про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 410, 411, ч.1 ст. 412, ст.ст. 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2023 року стосовно ОСОБА_7 - скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Роз'яснити стороні захисту про те, що вона не позбавлена процесуальної можливості звернутися до суду першої інстанції із клопотанням про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді :