справа №760/11927/16 Головуючий у І інстанції - Українець В.В.
апеляційне провадження №22-з/824/1692/2024 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
26 листопада 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Журби С.О., Писаної Т.О.,
за участю секретаря Миголь А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», третя особа: ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним, -
установив:
У листопаді 2016 року ПАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «Діджи Фінанс», звернулося до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Просило суд, стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 04 липня 2006 року №ML-009/494/2008 у розмірі 209618,59 доларів США, що еквівалентно 5240883,20 грн.
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до
ПАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «Діджи Фінанс», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання кредитного договору недійсним.
Просила суд, визнати недійсним кредитний договір від 04 липня 2006 року №МL-009/494/2006 зі змінами та доповненнями у вигляді додаткових договорів до кредитного договору, укладеного між нею та банком.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 13 червня 2023 року відмовлено у задоволенні позову ПАТ «ОТБ Банк», правонаступником якого ТОВ «Діджи Фінанс», та відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 .
Не погодившись із вказаним судовими рішеннями, ТОВ «Діджи Фінанс» оскаржило його в апеляційному порядку.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «Діджи Фінанс» залишено без задоволення. Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 13 червня 2023 року залишено без змін.
В подальшому, постановою Верховного Суду від 03 липня 2024 року касаційну скаргу ТОВ «Діджи Фінанс» задоволено частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року у частині позовних вимог ПАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «Діджи Фінанс», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «Діджи Фінанс» задоволено.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 13 червня 2023 року скасовано в частині вирішення первісних позовних вимог ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №ML-009/494/2006 від 04 липня 2006 року в розмірі 169499,15 доларів США.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі по 98771,75 грн. з кожного окремо.
07 листопада 2024 року представник ТОВ «Діджи Фінанс» - Міньковська А.В. направила до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила прийняти додаткову постанову у справі №760/11927/16, якою стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ТОВ «Діджи Фінанс» витрати на правничу допомогу у розмірі 36000 грн.
В обґрунтування вимог заяви зазначила, що для надання правової допомоги 12 лютого 2024 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та Адвокатським бюро «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ» було укладено Договір №11 про надання правової допомоги (далі - Договір).
14 березня 2024 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та АБ «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ» було підписано додаткову угоду №13, відповідно до якої Адвокатським бюро, відповідно до умов Основного договору, приймає на себе зобов'язання з надання наступної юридичної допомоги: представництво Клієнта в Касаційному цивільному суді Верховного суду у справі №760/11927/16 за касаційною скаргою ТОВ «Діджи Фінанс» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 13 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року у справі №760/11927/16-ц за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
30 квітня 2024 року ТОВ «Діджи Фінанс» відповідно до умов Договору здійснило авансовий платіж на користь АБ «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ» у розмірі 36000 грн., що підтверджується Платіжними інструкціями №8162, 8174, 8173, 8167, 8168, 8163 від 30 квітня 2024 року.
Вартість наданих юридичних послуг визначається відповідно до умов Основного договору.
Оплата за надані послуги буде здійснюватися шляхом зарахування авансових платежів, попередньо здійснених Клієнтом в момент підписання акту про підтвердження факту надання правничої допомоги, а у разі недостатності суми авансових платежів для оплати юридичних послуг, Адвокатським бюро надсилає Клієнту рахунок-фактуру, про що зазначається в акті.
07 листопада 2024 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та АБ «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ» було підписано акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), за умовами якого Сторони підтверджують, що Адвокатським бюро надало, а Клієнт прийняв правничу (правову) допомогу загальною вартістю 36000 грн.
Сторони підтверджують, що оплату за надані послуги було здійснено шляхом зарахування авансового платежу, який 30 квітня 2024 року було сплачено Клієнтом відповідно до платіжних інструкцій №8162, 8174, 8173, 8167, 8168, 8163 від 30.04.2024 року.
Таким чином, стягненню з відповідачів на користь ТОВ «Діджи Фінанс» підлягає сума витрат на правничу допомогу у розмірі 36000 грн.
На вказану заяву про ухвалення додаткового рішення ОСОБА_1 подала клопотання про покладення витрат на професійну правничу допомогу на позивача за первісним позовом.
В обґрунтування клопотання, зазначила, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Вказує, що таким чином, беручи до уваги непов?язаність витрат на професійну правничу допомогу з розглядом справи в апеляційному суді; обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів; оформлення їх з недоліками; значення цих документів для правильного вирішення спору: що розмір витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору.
Приймаючи до уваги, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідає критерію розумності та їх стягнення становить надмірний тягар для відповідачів за первісним позовом, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
Відтак, витрати на професійну правничу допомогу з розгляду справи у Верховному Суді покладаються на позивача за первісним позовом.
Просила суд, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 36000 грн. пов'язані з розглядом справи у Верховному Суді та понесені ТОВ «Діджи Фінанс» покласти на позивача за первісним позовом ТОВ «Діджи Фінанс».
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення, щодо стягнення судових витрат, колегія суддів вважає, що вказану заяву слід залишити без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі №554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі №520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини 1 та 2 ст. 2 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 246 ЦПК України).
Обміркувавши викладене, з урахуванням принципу розумності, суд зауважує, що:
у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі;
у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі №285/5547/21, провадження №61-4799св23
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У справі, що переглядається: представник ТОВ «Діджи Фінанс» - адвокат Міньковська А.В. у касаційній скарзі на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 13 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року зазначила, що попередній (орієнтовний) розрахунок втрат на правничу допомогу, які позивач очікує понести у зв'язку з розглядом справи, складає 20000 грн.
Постановою Верховного Суду від 03 липня 2024 року касаційну скаргу ТОВ «Діджи Фінанс» задоволено частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року у частині позовних вимог ПАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «Діджи Фінанс», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «Діджи Фінанс» задоволено.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 13 червня 2023 року скасовано в частині вирішення первісних позовних вимог ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №ML-009/494/2006 від 04 липня 2006 року в розмірі 169499,15 доларів США.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі по 98771,75 грн. з кожного окремо.
07 листопада 2024 року до суду надійшла заява представника ТОВ «Діджи Фінанс» - адвоката Міньковської А.В. про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу з долученими доказами понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 36000 грн.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції представником ТОВ «Діджи Фінанс» - адвокатом Міньковською А.В. подані копії наступних документів: Договір №11 про надання правової допомоги від 12 лютого 2024 року укладений між ТОВ «Діджи Фінанс» та Адвокатським бюро «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ», додаткова угода №13 до Договору №11 про надання правової допомоги від 12 лютого 2024 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних АБ «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ», необхідних для надання правничої (правової) допомоги ТОВ «Діджи Фінанс» у справі №760/11927/16-ц, акт від 07 листопада 2024 року про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) та платіжні інструкції №8162, 8174, 8173, 8167, 8168, 8163 від 30 квітня 2024 року про платіж ТОВ «Діджи Фінанс», відповідно до умов Договору №11 про надання правової допомоги від 12 лютого 2024 року, на користь АБ «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ» у розмірі 36000 грн.;
Обґрунтувань поважності причин не подання зазначених вище доказів суду до закінчення судових дебатів у справі, заява представника ТОВ «Діджи Фінанс» -Міньковської А.В. не містить.
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом частини першої статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про відмову у задоволенні заяви представника ТОВ «Діджи Фінанс» - адвоката Міньковської А.В. про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правову допомогу, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання нею доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
Керуючись статтями 246, 270 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст ухвали складено 04 грудня 2024 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба