04 грудня 2024 року м. Рівне №460/5896/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доРівненської митниці
про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000183/2 від 04.12.2023;
визнати протиправною та скасувати картку відмови Рівненської митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000253.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивач згідно контракту №PRO07112023 від 07.11.2023 імпортує в компанії Taskale Mobilya Dis Tikaret Ltd. Sti. (Республіка Туреччина) кухонні набори меблів. Набори складаються з обіднього столу та стільців. 06.11.2024 покупцем ФОП ОСОБА_1 зроблено замовлення на поставку товару: 230 кухонних наборів, які складаються зі столу та стільців. Продавець погодив таке замовлення та 07.11.2023 надіслав покупцю попередній рахунок (Proforma invoice №1 від 07.11.2023) на поставку кухонних наборів меблів, загальною кількістю 230 одиниць та вартістю 19 900 доларів США. Поставка здійснювалась відповідно до договору №UA11/2023 від 10.11.2023, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та Компанією Helen Tasimacilik San. Ve Tic. Ltd. Sti. Товар ввезено на митну територію України. Уповноваженим декларантом ОСОБА_2 до Рівненської митниці подано митну декларацію №23UA2040200046572U1. При визначенні митної вартості товару декларантом обрано перший метод - за ціною договору. До вказаної митної декларації декларантом долучені документи, які підтверджували митну вартість товару за основним методом. Позивач вказує, що в процесі здійснення процедури митного контролю посадовою особою відповідача зазначено, що митна вартість імпортованого товару за ціною договору не може бути визнана у зв'язку з тим, що декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, а подані до митного оформлення та на вимогу митного органу документи містять розбіжності та неточності. Виходячи з викладеного, митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості №UA204000/2023/000183/2 від 04.12.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації №UA204000/2023/000253. Позивач вказує, що такі рішення контролюючого органу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки подані до митного оформлення документи у повній мірі підтверджували числові значення митної вартості товару, а підстав для витребування додаткових документів не було. За таких обставин, просив задовольнити позов повністю.
Ухвалою суду від 04.06.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк для подання до суду офіційного перекладу доданих до позовної заяви документів, що викладені іноземною мовою відповідно до кількості учасників справи, та документ про сплату судового збору у розмірі 6239,42 грн.
Ухвалою суду від 19.06.2024 за клопотанням позивача продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 23.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
05.08.2024 представником відповідача ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву, в якому викладено заперечення проти позову. Свої заперечення аргументує тим, що за митною декларацією були подані супровідні документи, які не є достатніми для визнання заявленої митної вартості товару за першим методом та містять розбіжності. Зазначає, що на вимогу митниці декларантом не було подано додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, тому митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості. Відповідач вказує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної, зокрема в постановах від 14.07.2020 у справі №809/1557/17, від 10.06.2020 у справі №1.380.2019.004752, від 28.09.2020 у справі №520/2133/19, від 10.04.2020 у справі №822/2806/15, наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для витребування додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості. Оскільки декларантом подано документи, які на думку митниці фактично не підтверджують заявлену позивачем вартість товару, рішення про коригування митної вартості прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Представником відповідача ОСОБА_3 подав до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду 02.12.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін відмовлено.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяви по суті та матеріали справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив таке.
Позивач відповідно до контракту №PRO07112023 від 07.11.2023 (далі - Контракт) імпортує в компанії Taskale Mobilya Dis Tikaret Ltd. Sti. (Республіка Туреччина) кухонні набори меблів, що складаються з обіднього столу та стільців (а.с. 22-27).
Кількість товару, що постачається, визначається в інвойсі (п. 2.1. Контракту).
Згідно п. 2.2.-2.3. Контракту для поставки товару Покупець надсилає Продавцеві замовлення факсом або електронною поштою із зазначенням товару та кількості. Продавець повинен підтвердити замовлення та скласти проформа-рахунок-фактуру.
Умови поставки товару - EXW TURKEY KAYSERI згідно Інкотермс 2020. Перевезення здійснюється вантажним автомобілем за рахунок покупця. Завантаження товару у вантажний автомобіль відбувається за рахунок продавця. Продавець зобов'язаний передати товар компанії перевізнику протягом 30 днів з дати передоплати (п. 4.1.-4.4. Контракту).
В пунктах 5.1.-5.5. Контракту сторони узгодили, що ціна товару вказується в інвойсі. В ціну товару входить вартість упаковки, маркування і витрати на тару. Валюта контракту: долар США. Загальна сума контракту: 500 000 доларів США.
Порядок розрахунків за товар передбачений в п. 6.1. Контракту. За вказаним пунктом оплата здійснюється як передоплата: 30% від загального замовлення як депозит; 70% до випуску вантажу. Оплата здійснюється в доларах США банківським переказом на рахунок продавця.
06.11.2023 покупцем ФОП ОСОБА_1 зроблено замовлення на поставку товару: 230 кухонних наборів меблів, які складаються зі столу та стільців (а.с. 28-29).
Продавець погодив таке замовлення та 07.11.2023 надіслав покупцю попередній рахунок (Proforma invoice №1 від 07.11.2023) на поставку кухонних наборів меблів, загальною кількістю 230 одиниць та вартістю 19 900 доларів США (а.с. 30).
09.11.2023 позивач оплатив 30% вартості замовленого товару на суму 5970,00 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією №(MUR)1. У призначенні платежу платіжної інструкції №(MUR)1 від 09.11.2023 вказано про здійснення оплати за кухонні набори, контракт №PRO07112023 від 07.11.2023, проформа-інвойс №1 від 07.11.2023 (а.с. 31).
20.11.2023 позивач оплатив 70% вартості замовленого товару на суму 13930,00 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією №(MUR)2. У призначенні платежу платіжної інструкції №(MUR)2 від 20.11.2023 вказано про здійснення оплати за кухонні набори меблів, контракт №PRO07112023 від 07.11.2023, проформа-інвойс №1 від 07.11.2023 (а.с. 32).
22.11.2023 продавцем товару складено комерційний інвойс (commercial invoice) №TAS2023000000348 на поставку кухонних наборів меблів, загальною кількістю 230 комплектів та вартістю 19 900,00 доларів США (а.с. 33).
22.11.2023 продавцем товару складено пакувальний лист, в якому наведені відомості щодо придбаного позивачем товару: 230 кухонних наборів меблів, вага нетто - 15 000 кг, вага брутто - 15 220 кг (а.с. 35).
30.11.2023 продавцем товару складено коррект пакувальний лист, в якому уточнено відомості щодо придбаного позивачем товару: 230 кухонних наборів меблів, вага нетто - 15 110 кг, вага брутто - 15 570 кг (а.с. 37).
Поставка здійснювалась згідно договору №UA11/2023 від 10.11.2023, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та Компанією Helen Tasimacilik San. Ve Tic. Ltd. Sti. (а.с. 41-49).
У транспортній заявці №HLN2023-107 від 15.11.2023 (а.с .50-51) наведена інформація про перевезення замовленого товару: маршрут перевезення: TR-BG-RO-UA; дата і час завантаження: 20.11.2023; відправник вантажу: Taskale Mobilya Dis Tikeret Limited Sirketi; адреса завантаження: Karpuzsekisi Mah.53 CAD NO:10 Hacilar Kayseri, Turkey; отримувач вантажу: ФОП ОСОБА_1 ; адреса вивантаження: Мирогоща Друга, Рівненська область, 35624; країна походження: Туреччина; найменування вантажу: меблі; митниця відправлення: Кайсері; термін доставки: 8-11 днів; вартість перевезення: 4200,00 доларів США; умови розрахунку: 100% оплата після вивантаження; номер авто: НОМЕР_1 /АМ1584XF (UA).
Товарно-транспортною накладною GE230000003 від 22.11.2023 підтверджується здійснення перевезення кухонних наборів меблів вагою 15 220,00 кг, відправник - Taskale Mobilya Dis Tikeret Limited Sirketi, отримувач вантажу - ФОП ОСОБА_1 , номери транспортних засобів - НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (а.с. 54).
Відповідно до інформації про транспортні витрати №352 від 24.11.2023 вартість перевезення товару з міста Kayseri (Turkey) до кордону України (пункт пропуску Порубне) складає 2900,00 доларів США. З пункту пропуску до с. Мирогоща Перша, Дубенського району - 1300,00 доларів США (а.с. 55).
З метою митного оформлення та випуску у вільний обіг зазначеного товару уповноваженим декларантом позивача ФОП ОСОБА_2 до Рівненської митниці подано митну декларацію №23UA2040200046572U1 (а.с.79-80).
Для визначення митної вартості товару обрано перший метод - за ціною контракту.
При розрахунку митної вартості до ціни, що була фактично сплачена додано витрати на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України: 19 900 USD (ціна товару) + 2900 USD (вартість перевезення до кордону України) х 36,3752 (курс USD щодо гривні) = 829 354,56 грн. (митна вартість).
На виконання вимог статті 53 МК України для підтвердження митної вартості товару та її складових декларантом надано наступні документи (графа 44 митної декларації): контракт №PRO07112023 від 07.11.2023, замовлення від 06.11.2023, проформу-інвойс №1 від 07.11.2023, комерційний інвойс №TAS2023000000348 від 22.11.2023, специфікацію до комерційного інвойсу від 22.11.2023, пакувальний лист №TAS2023000000348 від 22.11.2023, платіжну інструкцію (MUR)1 від 09.11.2023, платіжну інструкцію (MUR)2 від 20.11.2023, рахунок на експорт (e-fatura) від 21.11.2023, договір №UA11/2023 від 10.11.2023, транспортну заявку №HLN2023-107 від 15.11.2023, рахунок на транспортні витрати №HL22023000000111 від 24.11.2023, автотранспортну накладну GE230000003, інформацію про транспортні витрати №352 від 24.11.2023.
За результатами розгляду декларації митний орган надіслав декларанту електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товарів.
На електронне повідомлення митниці декларантом надано відповідь №03/12/2023 від 03.12.2023. Декларант заперечив наявність розбіжностей в документах поданих до митного оформлення та надав детальне пояснення їх застосування (а.с.78).
Рівненська митниця не погодилась із заявленою декларантом митною вартістю товарів та 04.12.2023 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000183/2 (а.с. 83-84).
У графі 33 рішення №UA204000/2023/000183/2 від 04.12.2023 митний орган зазначив, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:
1) декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р.;
2) подані до митного оформлення документи містять неточності та розбіжності:
до митного оформлення заявлено умови поставки EXW KAYSERI (TR). Ціна EXW (EXW price) означає, що контрактна (фактурна) ціна за товар, яка підлягає сплаті включає в себе тільки вартість самого товару без вартості митного оформлення та його доставки (фрахту), також продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Проте заявлені до митного оформлення умови поставки суперечать пункту 5.2 Контакту від 07.11.2023 №PRO07112023 (далі - Контракт), де зазначено, що в ціну товару входять витрати на завантаження. Також у контракті не вказано хто відповідає за митне очищення товару для експорту;
в інвойсі від 22.11.2023 №TAS2023000000348 зазначена ціна товару в дол. США за набір, проте в електронному інвойсі зазначена ціна в дол. США за штуку;
у перекладі e-fatura TAS2023000000348 від 30.11.2023 вартість за одиницю товару по обох позиціях не кореспондується з відомостями, що зазначені в інвойсі від 22.11.2023 №TAS2023000000328. Також загальна вартість по позиції 2 оцінюваного товару відрізняється у перекладі е-fatura №TAS2023000000328 від 30.11.2023 та інвойсі від 22.11.2023 №TAS2023000000328. Додатково до митного оформлення надано коректний переклад е-fatura №TAS2023000000328, проте у ньому кількість наборів по позиції 2 оцінюваного товару не кореспондується з відомостями, які зазначені у інвойсі від 22.11.2023 №TAS2023000000348;
у банківських платіжних інструкціях від 09.11.2023 №(MUR)1 та від 20.11.2023 №(MUR)2 зазначено інвойс №1 від 07.11.2023, що до митного оформлення не надано;
митна декларація країни відправлення від 22.11.2023 №23060600ЕХ00042388 не містить жодних відміток митниці відправлення.
У розділі ІІ Рівненська митниця зазначає, що вона володіє ціновою інформацією щодо митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями - від 29.11.2023 №23UA400040039447U7 - 4,42 USD/кг (меблі для столових та житлових кімнат в розібраному стані).
У розділі ІІІ Рівненська митниця зазначає, що митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення з відмітками митної адміністрації країни відправлення; 5) інвойс №1 від 07.11.2023.
В IV розділі митний орган вказує на послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації щодо митної вартості товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 29.11.2023 №23UA400040039447U7 - 4,42 USD/кг.
Числове значення митної вартості товару №1 у валюті рахунку становить 66 786,20 USD, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 2 429 361,38 (66 786,20 дол.США*36,3752 грн/USD).
04.12.2023 декларантом подано чергову митну декларацію для митного оформлення товару №23UA204020046889U1 (а.с.81).
Коригування митної вартості товару зумовило донарахування позивачу митних платежів з податку на додану вартість на суму 320 752,64 грн., що відображено в графі «Подробиці розрахунків».
За результатами перевірки митної декларації та документів, наданих для митного оформлення, Рівненською митницею прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000253 (а.с. 85-86).
Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу вимог частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
В свою чергу, відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, частиною першою статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
В силу вимог частини другої-третьої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).
Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.
Разом з тим, з урахуванням положень частини третьої статті 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.
Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з частиною п'ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Частиною дев'ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
В силу вимог частини другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
З аналізу наведених вище норм права вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.
Так, наведені норми законодавства зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Так, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.
При цьому, позиція митного органу полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних (наявність неточностей), необхідних для визначення митної вартості, у зв'язку із чим від декларанта витребовувались додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці по розмитненню подібного товару.
Аналізуючи доводи митного органу про те, що заявлені до митного оформлення умови поставки суперечать пункту 5.2 Контакту від 07.11.2023 №PRO07112023, де зазначено, що в ціну товару входять витрати на завантаження, суд звертає увагу на таке.
Пунктом 4.1. Контракту №PRO07112023 від 07.11.2023 сторони передбачили, що умови поставки EXW Turkey Kayseri згідно з Інкотермс 2020, умови поставки, зазначені у рахунку-фактурі, дата доставки: дата видачі відвантажувальних документів.
Згідно з Інкотермс-2020 постачання на умовах EXW означає, що товар і всі ризики, пов'язані з ним, переходять до покупця у момент самовивозу зі складу продавця або іншого обумовленого місця. З цієї миті зобов'язання продавця за постачанням вважаються виконаними. Вантаж вважається поставленим продавцем під час його передачі покупцю на території продавця або в іншому визначеному місці (наприклад, на фабриці, на заводі, складі тощо), і це визначене місце може бути або може не бути приміщенням продавця.
Відповідно до умов поставки EXW (франко-завод) продавець здійснює поставку в момент, коли він надає товари у розпорядження покупця на території продавця або в іншому в названому місці (згідно з укладеним контрактом - місто Кайсері).
В свою чергу, імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і оплатити перевезення від підприємства-продавця до пункту призначення, включаючи навантаження, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.
Відповідно до п.4.6. Контракту №PRO07112023 від 07.11.2023 завантаження товару у вантажний автомобіль відбувається за рахунок продавця, тоді як перевезення за п.4.2. - оплачується покупцем.
У п.5.2. Контракту №PRO07112023 від 07.11.2023 сторони визначили, що ціна не може бути змінена після підтвердження замовлення. В ціну товару входить вартість упаковки, маркування і витрати на тару, та витрати на завантаження у вантажний транспорт.
Тобто, уклавши Контракт №PRO07112023 від 07.11.2023, сторони хоча і визначили умови постачання товару, водночас продавець взяв на себе відповідні зобов'язання щодо завантаження товару в вантажний транспорт.
За наведеного, зазначений аргумент митного органу не є підтвердженням розбіжностей в поданих документах та не впливає на визначену декларантом митну вартість.
Щодо доводів митного органу про те, що у інвойсі від 22.11.2023 №TAS2023000000348 зазначена ціна товару в доларах США за набір, проте в електронному інвойсі зазначена ціна в доларах США за штуку, суд звертає увагу на таке.
Як уже встановлено судом, 22.11.2023 продавцем товару складено комерційний інвойс (commercial invoice) №TAS2023000000348 на поставку наступного товару: набір зі столу та шести стільців, кількість - 190, ціна за одиницю - 90,00 доларів США; набір зі столу та чотирьох стільців, кількість - 40, ціна за одиницю - 70,00 доларів США. Загальна кількість наборів - 230, загальна вартість - 19 900,00 доларів США.
Крім того, комерційний інвойс (commercial invoice) від 22.11.2023 №TAS2023000000348 містить посилання на Контракт №PRO07112023 від 07.11.2023 та відомості про те, що оплата за товар здійснена відповідно до проформи інвойс №1 від 07.11.2023.
Така ж інформація про товар та його вартість наведена у складеному продавцем рахунку на експорт (e-FATURA) №TAS2023000000348 від 21.11.2023 щодо товару: набір зі столу та шести стільців, кількість - 190, ціна за одиницю - 90,00 доларів США; набір зі столу та чотирьох стільців, кількість - 40, ціна за одиницю - 70,00 доларів США.
Суд констатує, що з поданих до митного оформлення документів вбачається, що «ціна за набір» та «ціна за штуку» стосується вартості набору зі столу і стільців.
Щодо доводів митного органу про те, що у перекладі e-fatura №TAS2023000000348 від 30.11.2023 вартість за одиницю товару по обох позиціях не кореспондується з відомостями, що зазначені в інвойсі від 22.11.2023 №TAS2023000000328, суд зазначає таке.
Як уже встановлено судом, 22.11.2023 продавцем товару складено комерційний інвойс (commercial invoice) №TAS2023000000348 на поставку наступного товару: набір зі столу та шести стільців, кількість - 190, ціна за одиницю - 90,00 доларів США; набір зі столу та чотирьох стільців, кількість - 40, ціна за одиницю - 70,00 доларів США. Загальна кількість наборів - 230, загальна вартість - 19 900,00 доларів США.
Судом перевірено, що ідентичні відомості щодо поставленого товару наведені в пакувальному листі від 22.11.2023: набори зі столу та шести стільців - кількість 190; набори зі столу та чотирьох стільців - кількість 40.
Судом з'ясовано, що у здійсненому декларантом позивача ФОП ОСОБА_1 . ОСОБА_2 перекладі рахунку на експорт (e-FATURA) №TAS2023000000348 від 21.11.2023 зазначено щодо поставки товару: набір зі столу та стільців, кількість - 180, ціна за одиницю - 95,00 доларів США; набір зі столу та стільців, кількість - 20, ціна за одиницю - 80,00 доларів США.
У листі №03/12/2023 від 03.12.2023 декларантом позивача ФОП ОСОБА_1 . ОСОБА_2 зазначено, що при здійсненні перекладу рахунку на експорт (e-FATURA) №TAS2023000000348 від 21.11.2023 допущено технічну помилку в зазначені вартості та кількості кухонних наборів меблів.
За таких обставин, доводи відповідача про іншу вартість кухонних наборів меблів у перекладі рахунку e-fatura № НОМЕР_3 від 30.11.2023 є необґрунтованим, бо в рахунку допущено виключно технічну помилку декларантом позивача під час здійснення перекладу.
Відтак, з огляду на перелік наданих позивачем документів та їх зміст у контролюючого органу була можливість виявити, що помилка має характер технічної помилки.
Наявність технічної помилки у документі не є підставою для висновку про недостовірність документа в цілому. Зазначені вище відмінності не можуть бути ґрунтованою підставою для відмови позивачу у погодженні задекларованої митної вартості та для визначення митної вартості за резервним методом.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 07.05.2020 по справі №826/10527/17, яка відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.
З наведеного суд висновує, що наявність саме технічної помилки у документі та зміст помилково зазначеної інформації митний орган може встановити за допомогою решти інформації, що міститься у цьому ж документі, або інформації з інших документів, пов'язаних із цим документом. Наявність технічної помилки у документі не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься.
За змістом усіх поданих до митного оформлення товаро-супровідних документів вбачається, що вони є взаємопов'язаними та підтверджують поставку товару: наборів зі столу та шести стільців, кількість - 190, ціна за одиницю - 90,00 доларів США; наборів зі столу та чотирьох стільців, кількість - 40, ціна за одиницю - 70,00 доларів США; разом - 230 наборів, загальна вартість - 19 900 доларів США.
Надаючи оцінку доводам митного органу про те, що у банківських платіжних інструкціях від 09.11.2023 (MUR)1 та від 20.11.2023 (MUR)2 зазначено інвойс № 1 від 07.11.2023, що до митного оформлення не надано, суд вказує наступне.
Судом встановлено, що на підставі Контракту №PRO07112023 від 07.11.2023 позивачем зроблено замовлення на поставку товару від 06.11.2023.
Продавець погодив таке замовлення та 07.11.2023 надіслав покупцю попередній рахунок (Proforma invoice №1 від 07.11.2023) на поставку кухонних наборів меблів, загальною кількістю 230 одиниць та вартістю 19 900 доларів США.
У попередньому рахунку (Proforma invoice №1 від 07.11.2023) визначено умови оплати за товар: 30% вартості товару - попередня оплата; 70% вартості товару - під час погрузки товару.
09.11.2023 покупець оплатив 30% вартості товару визначеної в Proforma invoice №1 від 07.11.2023 на суму 5970,00 доларів США доларів США.
20.11.2023 покупець оплатив решту 70% вартості товару у розмірі 13 930,00 доларів США.
Матеріалами справи підтверджується, що попередній рахунок (Proforma invoice №1 від 07.11.2023) подано до митного оформлення, що підтверджується карткою відмови у прийнятті митної декларації №UA204000/2023/000253.
Жодних розбіжностей в порядку розрахунку за товар немає, а отже наведені доводи митного органу є безпідставними та не могли бути підставою для коригування митної вартості товару.
Надалі по змісту оскаржуваного рішення відповідач вказує, що митна декларація країни відправлення від 22.11.2023 №23060600ЕХ00042388 не містить жодних відміток митниці відправлення.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до правил митного оформлення Республіки Туреччина до митного оформлення подаються електронні відомості експортних цін, сформованих на державному порталі рахунків-фактур (Е-фатура) експорту https://efatnra.gtb.gov.tr/.
Е-фатура є витягом з електронного реєстру, відомості з електронної системи передаються у експортну декларацію, що повністю виключає можливість його підробки. Номер документу формує електронна державна система, що відповідає ID документу, зазначеному в експортній декларації. Наявність в експортній декларації посилання на електронний реєстр e-fatura доводить відповідність ціни у рахунку-фактурі ціновим відомостям експортної декларації.
З матеріалів справи вбачається, що подана позивачем до митного оформлення експортна декларація країни відправлення (Туреччини) містить інформацію про постачальника та покупця, ціну товару та умови поставки.
Суд наголошує, що правила заповнення митної декларації Туреччини регулюються турецьким законодавством, та позивач жодним чином на це впливати не може. Водночас, жодних розбіжностей у номенклатурі, ціні, об'ємі (масі), особі продавця товару, країни його походження митним органом виявлено не було.
Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд констатує, що усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є безпідставними та надуманими.
Суд наголошує, що в ч.3 ст.53 Митного кодексу України передбачено чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до ч.2 ст.55 Митного кодексу України.
Тому, наявність саме обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 07.11.2024 у справі №320/41592/23, від 08.08.2024 у справі №300/2049/19, від 19.06.2024 у справі №460/1143/19, які відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України враховуються судом при ухваленні рішення у даній справі.
На переконання суду, відповідач не довів, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, не вказав на документи, зазначені у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, і які подав позивач як декларант при митному оформленні товару, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар, всупереч імперативної вимоги закону.
Отже, відповідно до наявних у справі доказів досліджених судом, відповідач взагалі не мав передбачених ч.3 ст.53 Митного кодексу України підстав для витребування у позивача додаткових документів.
Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
У графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №№UA204000/2023/000183/2 від 04.12.2023 відповідачем зазначено, що цінова інформація щодо вартості аналогічного товару згідно з базами даних ЄАІС Держмитслужби є іншою, ніж зазначена позивачем у митній декларації. Наведене призвело до виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товарів.
Поряд із тим, судом враховано, що текст спірного рішення про коригування митної вартості не містить інформації про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. У свою чергу, недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів. Посилання у рішеннях про коригування митної вартості лише на номери митних декларацій, як на джерела цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом.
Такі міркування суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 25.05.2021 у справі №520/10386/2020 та від 13.01.2022 у справі №520/11061/2020.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №160/4944/19 та від 17.01.2022 у справі №520/2000/19, які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Також, Верховний Суд у своїх постановах від 25.02.2020 у справі №260/718/19 та від 27.04.2020 у справі №140/804/19 наголошував, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митних деклараціях, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зауважує, що в ході розгляду справи відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення у спірних правовідносинах. Натомість, доводи позивача обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, а факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що не відповідають встановленим у ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні.
Отже, позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000183/2 від 04.12.2023.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Рівненської митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000253.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судовий збір у розмірі 6239,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 04 грудня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)
Суддя У.М. Нор