Справа № 420/28349/24
04 грудня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника ОСОБА_1 за вхід. №ЕС/65197/24 про залишення позовної заяви без розгляду,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неналежного розгляду заяви щодо ненадання відстрочки від мобілізації у порядку пункту 2 частини 1 статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , як особі з інвалідністю;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , як особі з інвалідністю відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку пункту 2 частини 1 статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Ухвалою суду від 12.09.2024 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).
20.11.2024 року за вхід. №ЕС/65197/24 до суду надійшла заява представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду.
Розглянувши подану заяву, керуючись приписами КАС України, суд приходить до наступного висновку.
Приписами п. 5 ч. 1 ст. 240 КАСУ встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.
Положення цієї норми, відповідно до принципу диспозитивності, передбачає право позивача на порушення провадження в суді та право розпорядження своїми вимогами на свій розсуд.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України до основних засад адміністративного судочинства належить, зокрема, і диспозитивність.
Термін диспозитивність (від лат. dispono розпоряджаюся, створюю) розглядається як надана зацікавленим особам, які беруть участь у справі, можливість, безперешкодно, в межах процесуального закону, здійснювати свої матеріальні і процесуальні права, а також розпоряджатися ними на власний розсуд.
Сутність принципу диспозитивності розкривається через такі положення: а) учасникам судового розгляду законом надається певний процесуальний статус, і вони мають право вільно користуватись і розпоряджатись своїми матеріальними та процесуальними правами, в тому числі визначати межі судового захисту, впливати на початок, рух і закінчення судового розгляду; б) особа, якій належить право, може від нього відмовитися; в) зацікавленим особам надається право ініціювання судового процесу, нікого не можна примушувати пред'явити позов проти його волі; г) суд не повинен виходити за межі вимог сторін, крім випадків, передбачених законом, і вирішує лише ті питання, що віднесені до його повноважень.
Отже, підстави для відмови у задоволенні цієї заяви законодавством не передбачені, оскільки це є безумовним правом особи, яка звернулася до суду.
Керуючись п. 5 ч.1 ст.240, 256, 293-297 КАС України, суд,
Заяву представника ОСОБА_1 за вхід. №ЕС/65197/24 від 20.11.2024 року про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити повністю.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 293-297 КАС України.
Ухвалу внесено 04.12.2024 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА