Справа № 420/37030/24
04 грудня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., вивчивши позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області до Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України» про накладення арешту на кошти та інші цінності,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності ДП «ДГ «Южний» ІКОСГ НААН», що знаходяться у банках, обслуговуючих підприємство.
Вивчивши матеріали справи, суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 161 КАС України, у зв'язку із чим позов підлягає залишенню без руху.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення вимог вищезазначеної статті, до адміністративного позову не додано документу про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Натомість у позові ГУ ДПС в Одеській області посилається на п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Таким чином, у контролюючого органу відсутній обов'язок сплачувати судовий збір за подання позовної заяви про стягнення сум податкового боргу.
Однак суд відхиляє зазначені посилання ГУ ДПС в Одеській області, з огляду на наступне.
Щодо необхідності сплати судового збору податковим органом за подання позовної заяви із позовними вимогами про арешт коштів та інших цінностей, що знаходяться в банку боржника, суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу», який набрав чинності 25.11.2022, частину 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», якою визначено пільги щодо сплати судового збору та вказано перелік осіб, що звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, доповнено пунктом 27 такого змісту: «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні орган - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Таким чином, контролюючі органи звільняються від сплати судового збору лише у справах про стягнення податкового боргу або заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 06.03.2023 по справі № 640/4970/22.
Однак, в даному випадку позивач просить накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, у розмірі податкового боргу.
Стягнення коштів визначається статтею 95 Податкового кодексу України, в свою чергу арешт майна врегульовано статтею 94 Податкового кодексу України і є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Тобто, як примусове стягнення податкового боргу, так і арешт майна платника податків, є окремими самостійними заходами, спрямованими на погашення податкового боргу, а тому відсутні підстави вважати, що позовна вимога про накладення арешту на кошти та інші цінності боржника є похідною від вимоги щодо стягнення податкового боргу, оскільки підставою для накладення арешту, згідно статті 94 Податкового кодексу України, є не тільки певні обставини щодо погашення податкового боргу, а й інші, не пов'язані з наявністю податкового боргу (наприклад, недопуск контролюючого органу до перевірки).
Такий висновок щодо необхідності сплати судового бору у вказаній категорії справ узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 04.10.2023 у справа № 560/13598/22, від 28.07.2023 у справі № 560/13604/22.
Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачу за подачу даного адміністративного позову належить сплатити судовий збір в розмірі 3028 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024).
На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст. 169 КАС України, суд
Позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області до Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України» про накладення арешту на кошти та інші цінності - залишити без руху, надавши п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Завальнюк