Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 листопада 2024 року Справа№200/5448/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
29 вересня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства оборони України (далі - відповідач 1, Міноборони), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 2, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 28 вересня 2023 року, в якому позивач просила:
1. визнати неправомірними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 та Міноборони щодо нерозгляду заяви від 25 червня 2023 року та документів, поданих ОСОБА_1 для отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» після загибелі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
2. зобов'язати Міноборони та ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення щодо заяви від 25 червня 2023 року - про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» після загибелі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.
02 жовтня 2023 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи; запропонував позивачу надати додаткові докази; задовольнив клопотання позивача та витребував докази у відповідачів.
Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).
З клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін учасники справи до суду не зверталися, а тому на підставі ч. 5 ст. 260 КАС справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
14 листопада 2024 року суд постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання відповідача 1 про зупинення провадження у справі.
Як на час прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, так і на час розгляду справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».
Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року № 740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4024-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що з лютого 2020 року вона проживала з ОСОБА_2 однією сім'єю як дружина і чоловік без реєстрації шлюбу та вела з ним спільне господарство.
Позивач вказувала на те, що ОСОБА_2 проходив військову службу в Збройних Силах України в ІНФОРМАЦІЯ_16, а його військова частина була дислокована в АДРЕСА_1 .
За твердженням позивача, ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 при виконанні бойового завдання.
Позивач покликалася на норми ст. ст. 19, 46 Конституції України, ст. 41 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232), ст. ст. 16, 16-1, 16-2, 16-3, 16-4 Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011), п. п. 2, 3, 10, 12, 13, Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, (далі - Порядок № 975) і доводила, що у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 набула право на отримання одноразової грошової допомоги.
Наявність права на одноразову грошову допомогу у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 позивач обґрунтовувала тим, що з урахуванням норм ч. ч. 2, 4 ст. 3, ст. 4, ч. ч. 1, 2 ст. 21, ч. 1 ст. 36 Сімейного кодексу України, роз'яснень Верховного Суду України, викладених в листі від 01 січня 2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99, судової практики практику Європейського суду з прав людини, зокрема на рішення у справі «Джонстон та інші проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006), висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 12 грудня 2012 року у справі № 6-148цс12, висновків Верховного Суду, наведених в постановах від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц, від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц, вона є членом сім'ї загиблого військовослужбовця.
Позивач зауважила, що не має можливості надати рішення суду про встановлення факту перебування на утриманні загиблого ОСОБА_2 , оскільки ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 січня 2023 року у справі № 233/2000/22 її заява про встановлення факту, що має юридичне значення, залишена без розгляду у зв'язку з наявністю спору про право, а ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду від 18 квітня 2023 року провадження у цивільній справі № 233/481/23 було закрито через те, що її не належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
Позивач стверджувала, що 29 травня 2023 року її представник звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 з дислокацією в м. Костянтинівка для подання заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, однак у прийнятті заяви і документів їй було відмовлено.
З огляду на це 25 червня 2023 року її представник направила звернення до Офісу Президента України, до якого долучила заяву про призначення та виплату одноразової грошової допомоги з відповідними документами.
Разом із супровідним листом від 06 липня 2023 року Офіс Президента України направив її звернення за належністю до Міноборони, однак ні відповіді на це звернення, ні рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги від Міноборони вона не отримала.
20 серпня 2023 року позивач повторно звернулася до Офісу Президента України зі скаргою на бездіяльність Міноборони, яку 28 серпня 2023 року Офіс Президента України повторно адресував Міноборони.
Незважаючи на це жодного рішення за її заявою ні Міноборони, ні ІНФОРМАЦІЯ_2 не прийняли.
Вважаючи протиправними дії Міноборони та ІНФОРМАЦІЯ_3 , які полягають у нерозгляді її заяви від 25 червня 2023 року про виплату одноразової грошової допомоги, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Просила задовольнити позов.
Відповідач 1 - Міноборони позов не визнав.
Доводив, що вимоги позивача до Міноборони є передчасними, а Міноборони не може бути належним відповідачем, оскільки спірних правовідносин між ним та позивачем щодо призначення та виплати їй одноразової грошової допомоги не виникало.
Відповідач 1 вказував на те, що нормами ст. Закону № 2232, ст. ст. 1, 16, 16-1, 16-2, 16-3 Закону № 2011, п. п. 10, 11, 12, 13, Порядку № 975, п. п. 2, 2-1, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова КМУ № 168) та Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 року за № 176/39232, (далі - Порядок № 45) чітко визначений порядок звернення за призначенням одноразової грошової допомоги, а також алгоритм дій відповідних суб'єктів владних повноважень при опрацюванні поданих заяв і документів, призначенні та виплаті цієї допомоги.
Відповідач 1 наголосив, що заява позивача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в порядку, визначеному законодавством, на адресу Міноборони не надходила. Відтак, будь-яких рішень щодо призначення або про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги Міноборони не приймало.
Відповідач 1 вказував на безпідставність вимог позивача до Міноборони також через те, що в позовній заяві не вказано, в чому саме полягають його протиправні рішення (дії чи бездіяльність); яке право позивача порушено і потребує судового захисту; яку норму, якого закону чи підзаконного нормативно-правового акта, на думку позивача, порушило (не застосувало або неправильно застосувало) саме Міноборони, в чому це порушення полягає тощо.
Відповідач 1 відзначив, що гарантоване ст. 55 Конституції України і конкретизоване в законах право особи на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідач 1 доводив, що у спірних правовідносинах відсутнє порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку Міноборони. Натомість, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується та оскаржує дії щодо повернення документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги іншого суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_19, через що в розумінні КАС Міноборони є неналежним відповідачем у спірних правовідносинах.
Також відповідач 1 наголосив на тому, що застосування судом способу захисту, про який просить позивач, а саме покладання на Міноборони призначити ти виплатити їй одноразову грошову допомогу, становитиме втручання в його дискреційні повноваження.
Просив відмовити в позові.
Відповідач 2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 позов не визнав.
Відповідач 2 вказував на те, що Порядок № 45 і Постанова КМУ № 168 чітко визначають алгоритм опрацювання документів при вирішенні питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, а також розмежовує повноваження районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, обласних (Київського міського) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також Міноборони.
Зокрема, згідно з алгоритмом опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати одноразової грошової допомоги:
1. члени сім'ї звертаються до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2 до Порядку № 45;
2. районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів, (визначених додатком 5 до Порядку № 45), надсилає їх обласному ( ІНФОРМАЦІЯ_7 за підпорядкуванням;
3. у разі відсутності документів, зокрема тих, що підтверджують загибель військовослужбовця під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснює розшук відсутніх документів шляхом направлення запитів до військової частини (лікувального закладу), обласного ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , підрозділу персоналу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України.
Відповідач 2 наголосив, що Порядком № 45 визначений перелік документів, які мають бути надані членами сім'ї військовослужбовця до ІНФОРМАЦІЯ_18 для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, в тому числі заява про виплату одноразової грошової допомоги; документ, що посвідчує особу заявника; документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; свідоцтво про смерть військовослужбовця; документ, що підтверджує родинні зв'язки з загиблим військовослужбовцем; згода на обробку персональних даних; довідка про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України/ повний витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», а також рішення суду, яке набрало законної сили та стосується призначення одноразової грошової допомоги, та інші документи щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги (за наявності).
Відповідач 2 доводив, що позивач не подала повний пакет документів, необхідний для розгляду та вирішення питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, як наслідок, ІНФОРМАЦІЯ_2 не мав підстав для подальшої роботи з ними.
Просив відмовити в позові.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .
23 квітня 2016 року Костянтинівським РАЦС Донецької області зареєстрований шлюб позивача з ОСОБА_3 , про що свідчить відмітка про реєстрацію шлюбу, проставлена на сторінці «Сімейний стан» в її паспорті.
В паспорті позивача відсутня відмітка про розірвання шлюбу з ОСОБА_3 ; докази розірвання шлюбу між позивачем та ОСОБА_3 суду не надані.
З 07 червня 2019 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в її паспорті.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
З 01 березня 1996 року постійне місце проживання ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в її паспорті.
За твердженням позивача, ОСОБА_2 проходив військову службу в Збройних Силах України і загинув під час виконання бойового завдання 30 вересня 2022 року.
Належні докази на підтвердження доводів про те, що ОСОБА_2 проходив військову службу, а також на підтвердження факту і дати його смерті (загибелі), суду не надані.
Позивач стверджує, що з лютого 2020 року по день смерті ОСОБА_2 проживала з ним разом як дружина та чоловік без реєстрації шлюбу та вела з ним спільне господарство.
Позивач доводить, що проживала з ОСОБА_2 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить її батькові.
На підтвердження цього доводу позивач надала довідки комунального підприємства «Служба єдиного замовника» від 03 листопада 2022 року № 94, від 01 травня 2023 року №№ 251, 252, довідки (витяги з домової книги про склад родини та реєстрації) від 03 листопада 2022 року № 93 та від 01 травня 2023 року № 253, видані комунальним підприємством «Служба єдиного замовника», згідно з якими:
« ОСОБА_2 , 1996 року народження, співмешканець доньки власника будинку, мешкав за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації з лютого 2020 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_5 »;
« ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та син ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мешкали за адресою: АДРЕСА_1 ; вели сумісне господарство; ОСОБА_1 та її син ОСОБА_4 знаходились на утримання ОСОБА_2 з лютого 2020 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_5 »;
« ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; мешкав спільно з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та вели сумісне господарство з лютого 2020 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
На підтвердження доводів про те, що позивач проживала з ОСОБА_2 однією сім'єю та вела з ним спільне господарство позивач також надала 3 фотознімки.
Позивач доводить, що вживала заходів до встановлення в судовому порядку факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 , однак докази на підтвердження цьому не надає.
Разом з цим на підставі відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, суд встановив, що 10 листопада 2022 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області постановив ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі № 233/2000/22 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Міноборони в особі Військової частини НОМЕР_7 АДРЕСА_1 , Дружківський відділ реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, в якій ОСОБА_1 просила встановити факт, що вона та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з лютого 2020 року до дня смерті ОСОБА_2 , тобто до 30 вересня 2022 року, (реєстраційний номер судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 107256052).
Після 10 листопада 2022 року будь-які судові рішення у справі № 233/2000/22 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні.
Крім того, в провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебувала цивільна справа № 233/481/23 за позовом ОСОБА_1 до Міноборони в особі Військової частини НОМЕР_7 АДРЕСА_1 , заінтересована особа - Дружківській відділ реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Звертаючись до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з цим позовом, ОСОБА_1 просила встановити той факт, що вона та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживали однією сім'ю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з лютого 2020 року до дня смерті ОСОБА_2 , тобто до 30 вересня 2022 року.
18 квітня 2023 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області постановив ухвалу про закриття провадження у цивільній справі № 233/481/23 на підставі п. 1 ч.1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; позивачці роз'яснено право на звернення з відповідних позовом до суду адміністративної юрисдикції (реєстраційний номер судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 110380460).
Відповідач 1 - Міністерство оборони України (ідентифікаційний код НОМЕР_10) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.
Відповідач 2 - ІНФОРМАЦІЯ_10 (ідентифікаційний код НОМЕР_8 ) зареєстрований як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.
З приводу звернення ОСОБА_1 за призначенням одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 суд встановив такі обставини.
07 лютого 2023 року ОСОБА_1 видала довіреність, якою уповноважила ОСОБА_5 представляти її інтереси в Міноборони та в усіх підпорядкованих йому підрозділах, в тому числі територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, з правом подання та отримання будь-яких документів, зокрема, але не виключно, документів, що стосуються разової виплати у зв'язку зі смертю військовослужбовця, а також отримання будь-якої конфіденційної інформації.
Довіреність видана строк на три роки (по 07 лютого 2026 року), посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Якимів Н.Б. і зареєстрована в реєстрі за № 1026.
Позивач стверджує, що зверталася з заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а в подальшому - до Міноборони.
Будь-які докази звернення ОСОБА_1 (або її повноважного представника) з заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги (довільної форми або за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку № 45), а також подання нею документів, визначених додатком 2 до цього Порядку, до ІНФОРМАЦІЯ_18, підпорядкованого ІНФОРМАЦІЯ_11 , суду не надані.
Позивач надала суду адресовану Міноборони заяву її представника - ОСОБА_5 від 29 травня 2023 року.
В цій заяві ОСОБА_5 , яка діяла від імені ОСОБА_1 , просила виплатити останній грошові кошти згідно з Постановою КМУ № 168 у зв'язку зі смертю її чоловіка - військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , за доданими до заяви реквізитами.
В заяві вказано, що вона викладена в довільній формі, оскільки співробітники ІНФОРМАЦІЯ_12 відповідний бланк для написання такої заяви не надали.
В переліку додатків до заяви від 29 травня 2023 року вказані: «копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_5 ; копія довіреності; копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 ; банківські реквізити; оригінал довідки про склад родини; оригінал довідки».
Суд відзначає, що будь-які докази на підтвердження факту отримання Міноборони цієї заяви (як то рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції відповідача 1, дані онлайн-сервісів трекінгу поштових відправлень АТ «Укрпошта» чи ТОВ «Нова пошта» тощо), суду не надані.
Більш того суду не надані докази, які б свідчили про те, що заява від 29 травня 2023 року взагалі була надіслана до Міноборони (наприклад, поштова накладна, фіскальний чек про здійснення поштового відправлення, опис вкладення до цінного листа тощо).
Також позивач надала суду заяву від 25 червня 2023 року, тотожну за змістом заяві від 29 травня 2023 року.
Однак, як і щодо заяви від 29 травня 2023 року, будь-які докази на підтвердження факту отримання Міноборони цієї заяви, рівно як і докази на підтвердження того, що ця заява взагалі була надіслана на адресу Міноборони, суду не надані.
25 червня 2023 року ОСОБА_5 звернулася до Офісу Президента України зі скаргою, в якій зазначила, що з липня 2014 року її донька ОСОБА_1 проживала спільно з ОСОБА_2 , тобто проживала в цивільному шлюбі; ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 і був похований в Чернігівській області 05 жовтня 2022 року.
В заяві від 25 червня 2023 року ОСОБА_5 зазначила, що в травні 2023 року з метою отримання її донькою грошових коштів у зв'язку із загибеллю військовослужбовця згідно з Постановою КМУ № 168 вона ( ОСОБА_5 , діючи на підставі довіреності від імені ОСОБА_1 ), звернулася до територіального центру комплектування та соціальної підтримки АДРЕСА_1 для написання відповідної заяви та подання необхідних документів, однак співробітник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відмовив у прийомі заяви, обґрунтувавши це тим, що ОСОБА_1 не є дружиною загиблого.
Також в заяві від 25 червня 2023 року ОСОБА_5 вказала, що співробітник територіального центру комплектування та соціальної підтримки в будь-якому випадку повинен був прийняти від неї заяву і додані до неї документи, а вже потім письмово повідомити про відмову в призначенні відповідної виплати.
У зв'язку з цим ОСОБА_5 просила зобов'язати відповідних посадових осіб Міноборони провести службове розслідування за фактом не прийняття у неї відповідної заяви та притягнути винних осіб до дисциплінарної відповідальності.
Разом із супровідним листом від 06 липня 2023 року № 22/041606-05 Департамент з питань звернень громадян Офісу Президента України направив Міноборони за належністю на розгляд звернення ОСОБА_5 від 25 червня 2023 року (на 1 аркуші), що надійшло до Офісу Президента України, та просив повідомити заявника про результати його розгляду.
Крім того, 25 червня 2023 року ОСОБА_5 звернулася до Офісу Президента України з заявою, в якій покликаючись на те, що співробітники територіального центру комплектування та соціальної підтримки АДРЕСА_1 відмовили їй у прийнятті заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, а адреса Міноборони їй не відома, направити її заяву разом з доданими до неї документами для подальшого розгляду та надання відповіді до Міноборони.
В переліку додатків до заяви від 25 червня 2023 року зазначені «заява; копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_5 ; копія довіреності; копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 ; банківські реквізити; оригінал довідки про склад родини».
Суд відзначає, що зміст заяви ОСОБА_5 від 25 червня 2023 року, яка адресована Офісу Президента України, свідчить про те, що безпосередньо до Міноборони ні з заявою від 29 травня 2023 року, ні з заявою від 25 червня 2023 року вона не зверталася, оскільки адреса Міноборони їй не відома.
Разом із супровідним листом від 06 липня 2023 року № 22/041912-05 Департамент з питань звернень громадян Офісу Президента України направив Міноборони за належністю на розгляд звернення ОСОБА_5 від 25 червня 2023 року (додаток на 15 аркушах), що надійшло до Офісу Президента України, та просив повідомити заявника про результати розгляду.
20 серпня 2023 року ОСОБА_5 звернулася до Офісу Президента України з заявами, в яких вказувала на те, що не отримала від Міноборони письмових відповідей на свої звернення від 25 червня 2023 року, а тому просила зобов'язати відповідних посадових осіб надати відповіді на ці звернення.
Разом із супровідними листами від 29 серпня 2023 року № 22/04058-05 та № 22/047059-05 Департамент з питань звернень громадян Офісу Президента України за належністю на розгляд Міноборони повторні звернення ОСОБА_5 від 20 серпня 2023 року, що надійшли до Офісу Президента України, та просив повідомити заявника про результати їх розгляду.
Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.
Ухвалою від 02 жовтня 2023 року суд витребував у відповідача 1 - Міноборони заяву ОСОБА_5 від 25 червня 2023 року, яка діяла від імені ОСОБА_1 , про виплату одноразової грошової допомоги та всі подані разом з нею документи; рішення, прийняте Міноборони за наслідками розгляду заяви ОСОБА_5 від 25 червня 2023 року, яка діяла від імені ОСОБА_1 , про виплату одноразової грошової допомоги; заяви ОСОБА_5 від 25 червня 2023 року та від 20 серпня 2023 року з усіма доданими до них документами, які Офіс Президента України направив на розгляд Міноборони разом із супровідними листами від 06 липня 2023 року № 22/041606-05, від 06 липня 2023 року № 22/041912-05, від 29 серпня 2023 року № 22/047058-05, від 29 серпня 2023 року № 22/047059-05; рішення, прийняті Міноборони за наслідками розгляду цих заяв, а також відповіді, які Міноборони надало заявниці за наслідками їх розгляду.
Витребувані докази відповідач 1 суд не надав, про причини, що унеможливили їх подання, суд не повідомив.
Разом з цим у відзиві на позовну заяву Міноборони зазначило, що заява ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в порядку, визначеному Порядком № 45, до нього не надходила, відповідно, Міноборони таку заяву не розглядало і будь-яких рішень про призначення позивачці одноразової грошової допомоги або про відмову в призначенні такої допомоги, не приймало.
Також ухвалою від 02 жовтня 2023 року суд витребував у відповідача 2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зі списків особового складу; свідоцтво про смерть ОСОБА_2 ; матеріали розслідування (спеціального розслідування); заяву (заяви) ОСОБА_1 або її представника про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця від 25 травня 2023 року, від 25 червня 2023 року з усіма доданими до неї (них) документами, та докази на підтвердження результатів її (їх) розгляду (якщо така заява (такі заяви) надходили до ІНФОРМАЦІЯ_13 ).
Витребувані докази відповідач 2 суду не надав, про причини, що унеможливили їх подання, суд не повідомив.
Разом з цим, зі змісту звіту про виконання ухвали від 02 жовтня 2023 року, який складений начальником відділу оформлення допомог, військових пенсій та пільг - заступником начальника сектору соціальних виплат ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , вбачається, що військовослужбовець ОСОБА_2 на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_11 не перебуває; заяви від ОСОБА_1 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_14 не надходили, у зв'язку з цим надати відповідні документи, визначені в ухвалі, неможливо.
З огляду на викладене, справа розглянута по суті за наявними у ній матеріалами.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Висновки суду по суті позовних вимог.
Ч. 2 ст. 19 Конституції України установлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232) здійснює правове регулювання відносин між державною і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
На день смерті ОСОБА_2 , тобто станом на 30 вересня 2022 року, із загибеллю якого позивач пов'язує виникнення у неї права на отримання одноразової грошової допомоги, Закон № 2232 діяв в редакції від 23 квітня 2022 року.
Станом на 25 червня 2023 року, тобто на день, коли, як стверджує позивач, вона звернулася за призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги, Закон № 2232 діяв в редакції від 31 березня 2023 року.
Ст. 1 Закону № 2232 визначає військовий обов'язок.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
З-поміж іншого, військовий обов'язок включає проходження військової служби (ч. 3 ст. 1 Закону № 2232).
Категорії громадян України по відношенню до військової служби визначені ч. 9 ст. 1 Закону № 2232, однією з таких категорій є військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 2 Закону № 2232 проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; громадяни України, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Види військової служби визначені ч. 6 ст. 2 Закону № 2232.
Проходження військової служби регламентовано нормами ст. ст. 22-26 Закону № 2232, які визначають граничний вік перебування на військовій службі; строки військової служби; початок, призупинення і закінчення військової служби; час та місце виконання обов'язків військової служби; підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу; звільнення з військової служби.
Зокрема, згідно з ч. 4 ст. 24 Закону № 2232 військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Ст. 41 Закону № 2232 установлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), […] військовослужбовців, […] здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Станом на 30 вересня 2022 року Закон № 2011 діяв в редакції від 25 серпня 2022 року; станом на 25 червня 2023 року - в редакції від 23 грудня 2022 року.
За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 2011, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Ст. 3 Закону № 2011 визначає сферу дії цього Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 2011 дія цього Закону, серед іншого, поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, […], та членів їх сімей.
Разом з цим ч. 2 ст. 3 Закону № 2011 містить вказівку на те, що дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, […], які загинули чи померли під час проходження військової служби […] внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця […] сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем […] тілесного ушкодження.
Ст. 16 Закону 2011 установлена одноразова грошова допомога, зокрема, у разі загибелі (смерті) військовослужбовців.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 2011 одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), […] військовослужбовців, […] (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
П. 1 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби […].
При цьому відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 16 Закону № 2011 військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом № 2232.
Отже, одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема членам сім'ї військовослужбовця у разі, якщо його смерть настала під час виконання обов'язків військової служби.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 обґрунтовує наявність у неї права на одноразову грошову допомогу у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 тим, що вона проживала з ним однією сім'єю як дружина і чоловік без реєстрації шлюбу.
З цього приводу суд вважає за необхідне відзначити наступне.
Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, визначено ст. 16-1 Закону № 2011.
Так, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 16-1 Закону № 2011 у випадках, зазначених у пп. пп. 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
При цьому утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, […], про що свідчить зміст абз. 2 ч. 1 ст. 16-1 Закону № 2011.
Таким чином, право на одноразову грошову допомогу в разі загибелі (смерті) військовослужбовця мають:
1. батьки;
2. один із подружжя, який не одружився вдруге;
3. діти, які не досягли повноліття;
4. утриманці загиблого.
В свою чергу ст. 30 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262) визначає членів сім'ї, які мають право на отримання пенсії в разі втрати годувальника, а ст. 31 цього Закону - членів сім'ї, які вважаються утриманцями.
Так, згідно з ч. 1 ст. 30 Закону № 2262 право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, […] військовослужбовців, […], які перебували на їх утриманні.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону № 2262 незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули […] в період проходження служби […].
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону № 2262 непрацездатними членами сім'ї вважаються:
а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;
б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю;
в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, […], які загинули, […] в період проходження служби […], мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю;
г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати;
д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.
Дружина (чоловік) годувальника, померлого внаслідок причин, зазначених у п. «а» ст. 20 цього Закону, має право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до пункту «д» ч. 4 цієї статті незалежно від того, працює (проходить військову службу) вона (він) чи ні.
Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не більш як до досягнення ними 23 років. Діти-сироти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону № 2262 члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Верховний Суд в постановах від 17 квітня 2019 року у справі № 456/1258/17, від 02 квітня 2020 року у справі № 357/13948/16-а, від 12 листопада 2020 року у справі № 822/630/17, від 18 травня 2023 року у справі № 328/277/17 та інших навів висновок про визнання особи членом сім'ї загиблого військовослужбовця для реалізації права на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.
Зокрема, в постанові від 02 квітня 2020 року у справі № 357/13948/16-а Верховний Суд зазначив:
«[…]
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, […] визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Так, відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 9 Сімейного кодексу України подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім'ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.
Особи, які проживають однією сім'єю, а також родичі за походженням, відносини яких не врегульовані цим Кодексом, можуть врегулювати свої сімейні (родинні) відносини за договором, який має бути укладений у письмовій формі. Такий договір є обов'язковим до виконання, якщо він не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів України та моральним засадам суспільства.
Таким чином, для того, щоб мати право на отримання грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, особа, яка вважає себе членом сім'ї такого військовослужбовця, повинна довести:
а) факт проживання з загиблим;
б) наявність у такої особи і загиблого спільного побуту та взаємних прав і обов'язків.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 456/1258/17.
У повсякденному житті може скластися правова ситуація, коли жінка та чоловік проживають разом, ведуть спільне господарство, разом виховують дітей, ведуть спільний побут, набувають певних взаємних прав та обов'язків, притаманних сім'ї, але при цьому вони не перебувають у шлюбі. В окремих сферах правовідносин (житлових, цивільно-майнових, сімейних, трудових та інших) такі відносини можуть підпадати під поняття сім'ї, а її учасники визнаватися членами сім'ї, яким з огляду на об'єктивну відмінність їх змісту у відповідних галузях законодавства надаються або не надаються (обмежуються) відповідні права та обов'язки. Ззовні такі відносини подібні до шлюбних, однак попри цю схожість, вони не ототожнюються з ними.
[…]».
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 навела висновок про цивільну юрисдикцію спорів щодо встановлення в судовому порядку юридичних фактів, зокрема факту проживання однією сім'єю без шлюбу, з метою звернення до відповідних органів за призначенням одноразової грошової допомоги, яка виплачується у разі загибелі військовослужбовця.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила:
«[…]
88. Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
89. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
90. Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ст. 315 ЦПК України, не є вичерпним.
91. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
92. Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
93. Ч. 1 ст. 316 ЦПК України визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
94. Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.
95. Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому законом.
96. Аналогічний висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постановах від 08.11.2019 у справі № 161/853/19, від 18.12.2019 у справі № 370/2598/16-ц.
97. Слід зауважити, що в разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню у позасудовому порядку, такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і суди насамперед перевіряють, чи відповідає оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а відповідач в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України повинен довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності.
98. За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
99. Враховуючи, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, зверненню до адміністративного суду з позовом передує звернення особи до суб'єкта владних повноважень, за наслідками розгляду якого особа набуває права оскаржити до суду адміністративної юрисдикції рішення, дії або бездіяльність такого суб'єкта владних повноважень, що відповідає меті та завданням адміністративного судочинства, визначеним ст. 2 КАС України.
100. Ч. 2 ст. 245 КАС України визначено перелік судових рішень, які уповноважений прийняти адміністративний суд у разі задоволення позову. Встановлення факту, що має юридичне значення, серед цього переліку відсутнє.
101. Тобто у разі вирішення справи в порядку адміністративного судочинства, встановлення факту, що має юридичне значення, має бути визначено судом у резолютивній частині судового рішення, що не передбачено КАС України.
102. У той же час перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ст. 315 ЦПК України, не є вичерпним. Зокрема, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
103. Ст. 19 ЦПК України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. У ч. 1 цієї статті встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
104. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
105. Водночас у ч. 6 ст. 294 ЦПК України визначено, що суд залишає заяву про встановлення факту, без розгляду якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, і роз'яснює заінтересованими особами особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.
106. При цьому між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відповідач не є суб'єктом отримання такої соціальної допомоги.
107. Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.
108. Отже, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року судом встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, є суд цивільної юрисдикції на підставі ст. 19 ЦПК України та п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України.
109. При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 188 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
110. Аналогічне правило закріплено в ч. 4 ст. 172 КАС України про те, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
111. Таким чином, не можуть бути поєднаними в одному провадженні вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, та оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, оскільки ці вимоги підсудні судам різних юрисдикцій.
[…]
113. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц виснувала, що встановлення юридичного факту, який пов'язаний із вирішенням спору із суб'єктом владних повноважень щодо права на отримання пенсії, відповідно до ч. 2, п. 3 ч. 6 ст. 12, п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України має розглядатися в спрощеному позовному провадженні як справа незначної складності за правилами адміністративного судочинства.
114. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 22.03.2023, […], застосувавши наведену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц, виснував про те, що оскільки вимоги заявниці пов'язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за нею певного соціально-правового статусу, не пов'язаного з будь-якими цивільними права та обов'язками, їх виникненням, існуванням та припиненням, то відповідно за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов'язані з публічно-правовими відносинами заявниці з державою, а отже, не підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства.
115. Велика Палата Верховного Суду вважає помилковими такі висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки вказаний підхід до визначення юрисдикції справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, не узгоджується із завданням і метою адміністративного судочинства, визначеними ст. 2 КАС України.
116. Також неефективним є підхід до визначення юрисдикції спорів у судовому порядку про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в залежності від їх мети звернення та наявності у заявника певних цивільних прав та обов'язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб'єктами владних повноважень, оскільки це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, бо призведе до необхідності звертатися в суди різних юрисдикцій з доказуванням одних і тих же обставин, подій та фактів при поданні кожної позовної заяви.
117. Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц (провадження У 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.
[…]
122. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що вона відступає не від постанов у конкретних справах, а від висновку щодо застосування норм права при визначенні предметної юрисдикції спорів. Цей висновок міг бути сформульований в одній або декількох постановах. Відсутність згадки повного переліку постанов, від висновку хоча б в одній із яких щодо застосування норм права Велика Палата Верховного Суду відступила, не означає, що відповідний висновок надалі застосовний (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 521/21255/13-ц).
[…]».
З огляду на викладене, а також зважаючи на обставини, за яких виникли спірні правовідносини, суд не вдається до оцінки доводів позивача про те, що вона проживала з ОСОБА_2 однією сім'єю як дружина і чоловік без реєстрації шлюбу, є членом сім'ї загиблого військовослужбовця, а тому має право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.
Такий підхід обумовлений тим, що, по-перше, суд адміністративної юрисдикції не наділений повноваженнями встановлювати факти, що мають юридичне значення, в тому числі факти проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу чи перебування особи на утриманні.
По-друге, на час звернення позивача до суду з цим позовом Міноборони взагалі не розглядало питання про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 ; рішення, яке б потребувало оцінки судом на відповідність критеріями, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС, про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, зокрема з тієї підстави, що вона не належить до осіб, які мають право на цю допомогу, Міноборони не приймало.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просить визнати неправомірними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 та Міноборони щодо нерозгляду заяви від 25 червня 2023 року та документів, поданих для отримання нею одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону № 2011 після загибелі ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Суд відзначає, що «нерозгляд заяви» за своєю сутністю є бездіяльністю, а не дією суб'єкта владних повноважень, (як помилково вважає позивач).
Також суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду та Верхового Суду щодо розуміння бездіяльності суб'єкта владних повноважень як явища та підстав (умов), за яких така бездіяльність може бути визнана протиправною, викладені в постановах від 09 вересня 2019 року у справі № 9901/486/19, від 18 вересня 2019 року у справі № 440/1222/19, від 26 вересня 2019 року у справі № 802/160/16-а та інших.
Згідно з цими висновками протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, буди об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливим також є конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави їх припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Відтак, для розгляду цієї справи по суті суду належить надати відповідь на питання: чи допустили відповідачі 1 і 2 бездіяльність, яка полягає у нерозгляді заяви від 25 червня 2023 року про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та поданих разом з нею документів, і якщо так, то чи є підстави для визнання такої бездіяльності протиправною.
Призначення і виплата одноразової грошової допомоги регламентовані нормами ст. 16-3 Закону № 2011.
Відповідно до ч. 1 ст. 16-3 Закону № 2011 одноразова грошова допомога у випадках, передбачених пп. пп. 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у ст. 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений п. 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у ст. 16-1 цього Закону.
Згідно з ч. 6 ст. 16-3 Закону № 2011 одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, […].
За правилами ч. 8 ст. 16-3 Закону № 2011 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Відповідно до ч. 9 ст. 16-3 Закону № 2011 порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Ст. 16-4 Закону № 2011 визначені підстави, за якими призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються.
Так, згідно з ч. 1 ст. 16-4 Закону № 2011 призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), […] військовослужбовця, […] є наслідком:
а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, (далі - Порядок № 975).
На день смерті ОСОБА_2 , тобто станом на 30 вересня 2022 року, Порядок № 975 діяв в редакції від 21 листопада 2020 року. В тій же редакції Порядок № 975 був чинним станом на 25 червня 2023 року, тобто на день, коли, як стверджує позивач, вона звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги.
Відповідно до абз. 1 п. 2 Порядку № 975 військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом № 2232.
Згідно з п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Відповідно до пп. 1 п. 4 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби, […].
Абз. 1 п. 5 Порядку № 975 установлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, […].
Згідно з абз. 4 п. 5 Порядку № 975 члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, […] визначаються відповідно до СК України, а утриманці - відповідно до Закону № 2262.
П. 10 Порядку № 975 установлено, що члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби ([…]) військовослужбовця […] або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:
заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;
витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця […] із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);
витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, […].
До заяви додаються копії:
документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, […], зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;
свідоцтва про смерть військовослужбовця, […];
свідоцтва про народження військовослужбовця, […] - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім'ї, з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);
свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);
рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, […]);
рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті […].
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абз. абз. 2-16 цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
Відповідно до п. 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в п. п. 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Відповідно до п. 15 Порядку № 975 рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.
П. 16 Порядку № 975 установлено, що фінансування витрат, пов'язаних з виплатою одноразової грошової допомоги, здійснюється відповідно до ст. 23 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
За правилами п. 19 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), […] військовослужбовця, […] є наслідком:
вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Спірні правовідносини виникли в умовах правового режиму воєнного стану.
Так, 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VІІІ «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389) Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення в Україні воєнного стану» (далі - Указ № 64/2022).
Згідно з п. 1 Указу № 64/2022 з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан строком на 30 діб.
24 лютого 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», яким затвердила Указ № 64/2022.
Воєнний стан в Україні триває.
Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року № 740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4024-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон № 389.
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 1 Закону № 389, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
28 лютого 2022 року на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова КМУ № 168), яка застосовується з 24 лютого 2022 року.
На день смерті ОСОБА_2 , тобто станом на 30 вересня 2022 року, Постанова КМУ № 168 діяла в редакції від 30 вересня 2022 року.
Станом на 25 червня 2023 року, тобто на день, коли, як стверджує позивач, вона звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, Постанова КМУ № 168 діяла в редакції від 21 січня 2023 року.
Абз. 1 п. 2 Постанови КМУ № 168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у п. 1 цієї постанови (йдеться про військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військових прокурорів Офісу Генерального прокурора, осіб рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітників Служби судової охорони, осіб начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у ст. 16-1 Закону № 2011, крім громадян російської федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у п. 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть (абз. 2 п. 2 Постанови КМУ № 168).
Відповідно до абз. 5 п. 2 Постанови КМУ № 168 державні органи, які зазначені у п. 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві (абз. 7 п. 2 Постанови КМУ № 168).
Якщо сім'я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором, що визначено абз. 8 п. 2 Постанови КМУ № 168.
П. 2-1 Постанови КМУ № 168 установлено, що порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, визначають керівники відповідних міністерств та державних органів.
Так, 25 січня 2023 року відповідно до Закону № 2011 та п. 2-1 Постанови КМУ № 168 Міністерство оборони України видало наказ № 45 «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 року за № 176/39232, який набрав чинності 31 січня 2023 року, (далі - Наказ № 45).
П. 1 Наказу № 45 затверджений Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі - Порядок № 45).
Згідно з п. 1.1 розділу І Порядку № 45 цей Порядок і умови визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 Постанови КМУ № 168, (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.
Відповідно до п. 1.2 розділу І Порядку № 45 ОГД призначається та виплачується у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України (далі - військовослужбовець) під час дії воєнного стану, а також смерті осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (далі - під час захисту Батьківщини).
За правилами п. 1.3 розділу І Порядку № 45 сім'ям загиблих військовослужбовців відповідно до п. 2 Постанови КМУ № 168 виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у ст. 16-1 Закону № 2011, крім громадян російської федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Відповідно до п. 1.4 розділу І Порядку № 45 особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у п. 1 Постанови КМУ № 168, що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.
Згідно з п. 1.5 розділу І Порядку № 45 у разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання ОГД, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на ОГД. Відмова засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат» або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Особам, які мають право на ОГД, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Відповідно до п. 1.6 розділу І Порядку № 45 якщо після призначення та виплати ОГД у повному розмірі, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між особами, які мають на неї право, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
За правилами п. 1.7 розділу І Порядку № 45 ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до ІНФОРМАЦІЯ_18 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_17) незалежно від місця реєстрації заявника.
Призначення і виплата ОГД не здійснюються у випадках, визначених ст. 16-4 Закону № 2011.
Рішення про відмову у призначенні ОГД може бути оскаржене в установленому законодавством порядку до суду. У разі звернення отримувача ОГД до суду керівник уповноваженого органу забезпечує участь у судовому засіданні представника уповноваженого органу.
За приписами п. 1.8 розділу І Порядку № 45 у разі звернення за одержанням ОГД членів сімей військовослужбовців розвідувальних органів України, інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, які загинули (померли), їх документи надсилаються за належністю до цих органів, які відповідно до ст. 23 Закону № 2011 здійснюють виплату цієї допомоги за рахунок коштів, що передбачаються для них в Державному бюджеті України на відповідний рік. В такому ж порядку надсилаються документи сімей військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту.
Розділом ІІ Порядку № 45 визначені документи для призначення та виплати ОГД, які оформлюються в органах військового управління, військових частинах, установах, військових навчальних закладах, підрозділі персоналу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України та в Кадровому центрі Збройних Сил України.
Так, відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 45 органи військового управління, військова частина, установа, військовий навчальний заклад (далі - військова частина):
НОМЕР_9 ) після видання наказу про виключення військовослужбовця зі списків особового складу у зв'язку з загибеллю (смертю внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)), надсилає до відповідного районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_17:
витяг з цього наказу;
витяг з послужного списку особової справи (обліково-послужної картки) про склад сім'ї загиблого (померлого внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва));
грошовий атестат з інформацією про розмір виплаченої на дату загибелі (смерті) військовослужбовця додаткової винагороди, передбаченої п. 1 Постанови КМУ № 168, або витяг з наказу про виплату такої винагороди на дату загибелі (поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану) військовослужбовця.
У разі відсутності інформації про місце проживання батьків, дружини/чоловіка, неповнолітніх дітей або утриманців (далі - члени сім'ї) загиблого (померлого) військовослужбовця або якщо загиблий (померлий) військовослужбовець не мав сім'ї чи близьких родичів, військова частина надсилає документи, зазначені в цьому підпункті, до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_17 за місцем прийняття (призову) загиблого (померлого) військовослужбовця на військову службу. Якщо районний (міський) ІНФОРМАЦІЯ_17 знаходиться на тимчасово окупованій території (в районах проведення бойових дій) військова частина надсилає до підрозділу персоналу ІНФОРМАЦІЯ_15 документи, зазначені в пп. 1 п. 2.1 цього розділу, для подальшого надсилання їх районним (міським) ІНФОРМАЦІЯ_17 (за їх запитом);
2) у разі повернення військовослужбовця, включеного до іменного списку безповоротних втрат особового складу, або з'ясування, що він знаходиться на лікуванні (в полоні), про це в той самий день оголошується в наказі командира військової частини по стройовій частині і доповідається керівнику служби персоналу вищого штабу (органу військового управління) або кадрового центру за підпорядкованістю, а також негайно сповіщається Кадровий центр Збройних Сил України, районний (міський) ІНФОРМАЦІЯ_17, якому було відправлено сповіщення командира військової частини про загибель (смерть), та Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України (далі - Департамент соціального забезпечення);
3) за запитом районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_17, до яких звернулися члени сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби), який помер внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)), надає документи, зазначені у пп. 1 п. 2.1 цього розділу.
Відповідно до п. 2.2 розділу ІІ Порядку № 45 підрозділ персоналу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України забезпечує доведення документів, необхідних для призначення та виплати ОГД, які зазначені в пп. 1 п. 2.1 цього розділу, до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_17, - за відповідним запитом.
Згідно з п. 2.3 розділу ІІ Порядку № 45 Кадровий центр Збройних Сил України:
1) інформує не пізніше ніж у 5-денний строк від дня отримання відповідного запиту Департаменту соціального забезпечення про загиблих військовослужбовців, які відповідно до Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року № 280, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2022 року за № 1407/38743 (далі - Інструкція № 280), віднесені до бойових безповоротних втрат;
2) у разі встановлення розбіжностей між отриманим запитом Департаменту соціального забезпечення та інформацією щодо військовослужбовців, які віднесені до бойових безповоротних втрат, повідомляє про це Департамент соціального забезпечення та в 15-денний строк вживає заходів щодо витребування від військової частини достовірної інформації.
Розділ ІІІ Порядку № 45 визначає повноваження органів військового управління щодо призначення та виплати ОГД.
Так, відповідно до п. 3.1 розділу ІІІ Порядку № 45 районний (міський) ІНФОРМАЦІЯ_17:
1) є органом, уповноваженим приймати документи (додаток 2) від осіб, які можуть звернутися за ОГД, оформлювати документи для її призначення та виплати. Доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД (додаток 3), подається за підпорядкованістю у обласний (Київський міський) ІНФОРМАЦІЯ_17;
2) інформує про осіб, які можуть звернутися за ОГД та проживають поза територією відповідальності районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_17, ті обласні (Київський міський) ІНФОРМАЦІЯ_17, на території відповідальності яких (за наявною інформацією) вони проживають, з наданням копій документів щодо загиблого та його сім'ї, - не пізніше 5-ти робочих днів після отримання відповідної інформації;
3) якщо після надсилання доповіді про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД (додаток 3), отримано документи (інформацію) щодо інших осіб, які можуть бути віднесені до зазначених у ст. 16-1 Закону № 2011, не пізніше наступного робочого дня повідомляє про це засобами зв'язку та письмово за підпорядкованістю обласний (Київський міський) ІНФОРМАЦІЯ_17 для подальшого невідкладного інформування Департаменту соціального забезпечення;
4) у встановленому порядку представляє інтереси Міністерства оборони України у судових справах, пов'язаних з визначенням кола осіб, яким виплачується ОГД, звертається до суду щодо залучення до цих справ інших членів сім'ї загиблого, інтересів яких вони стосуються;
5) веде облік осіб загиблих (померлих) військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби), та осіб, які звернулися (можуть звернутися) за отриманням ОГД.
Згідно з п. 3.2 розділу ІІІ Порядку № 45 обласний (Київський міський) ІНФОРМАЦІЯ_17:
1) є органом, уповноваженим подавати висновок щодо можливості призначення ОГД (додаток 4). У разі отримання інформації, яка не відповідає раніше наданому висновку, не пізніше 3 робочих днів подається новий висновок з урахуванням встановлених обставин;
2) проводить перевірку отриманих з Департаменту соціального забезпечення результатів попереднього опрацювання документів для призначення ОГД, та не пізніше 3 робочих днів після їх реєстрації письмово повідомляє про результати проведеної роботи;
3) у встановленому порядку представляє інтереси Міністерства оборони України у судових справах, пов'язаних з визначенням кола осіб, яким виплачується ОГД, звертається до суду щодо залучення до справ інших членів сім'ї загиблого, інтересів яких вони стосуються;
4) веде облік осіб загиблих (померлих) військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби), та осіб, які звернулися (можуть звернутися) за отриманням ОГД.
Відповідно до п. 3.3 розділу ІІІ Порядку № 45 фінансово-економічне управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України контролює дотримання обласними (Київським міським) ІНФОРМАЦІЯ_17 встановлених строків виплати ОГД.
Алгоритм опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати ОГД визначений розділом ІV Порядку № 45.
Так, відповідно до п. 4.1 розділу ІV Порядку № 45 члени сім'ї звертаються до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_17 незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2.
Згідно з п. 4.2 розділу ІV Порядку № 45 районний (міський) ІНФОРМАЦІЯ_17 приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) ІНФОРМАЦІЯ_17 за підпорядкуванням.
У разі відсутності документів, які підтверджують загибель військовослужбовця (смерть померлого внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше, ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)), та виплату йому винагороди, передбаченої п. 1 Постанови КМУ № 168, районний (міський) ІНФОРМАЦІЯ_17 здійснює розшук відсутніх документів шляхом направлення запитів до військової частини (лікувального закладу), обласного (Київського міського) ІНФОРМАЦІЯ_17, підрозділу персоналу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України.
За приписами п. 4.3 розділу ІV Порядку № 45 обласний (Київський міський) ІНФОРМАЦІЯ_17 перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи (додаток 2).
На підставі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - ДРАЦСГ) перевіряє документи, що підтверджують родинні зв'язки загиблого (померлого) з заявниками, в тому числі щодо зміни прізвища, імені, по батькові, встановлення батьківства, усиновлення, наявності запису відомостей про батька за вказівкою матері (ст. 135 Сімейного кодексу України).
Результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ІНФОРМАЦІЯ_17 зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).
Комплект документів надсилається з використанням системи електронного документообігу, для цього він сканується у один файл формату PDF, на який накладається кваліфікований електронний підпис. У разі тривалої відсутності зв'язку (понад 5 робочих днів) комплект документів надсилається на паперових носіях, а після відновлення зв'язку - невідкладно ще раз з використанням системи електронного документообігу.
Якщо після надсилання документів для призначення та виплати ОГД отримано документи (інформацію) щодо інших осіб, які можуть бути віднесені до зазначених у ст. 16-1 Закону № 2011 або можуть звернутися за призначенням та виплатою цієї допомоги, не пізніше наступного робочого дня повідомляє про це Департамент соціального забезпечення встановленим порядком.
Відповідно до п. 4.4 розділу ІV Порядку № 45 Департамент соціального забезпечення після отримання від обласного (Київського міського) ІНФОРМАЦІЯ_17 документів (додаток 6), надсилає запит до Кадрового центру Збройних Сил України щодо військовослужбовців, які загинули та відповідно до п. 1 розділу ХIII Інструкції № 280, віднесені до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану.
У разі отримання листа Кадрового центру Збройних Сил України щодо відсутності загиблого військовослужбовця у списках бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення не пізніше 5 робочих днів повідомляє про це обласний (Київський міський) ІНФОРМАЦІЯ_17, який надіслав документи, для інформування про це військової частини та членів сім'ї загиблого. Через 30 днів після отримання листа з ІНФОРМАЦІЯ_17 щодо проведеного інформування повторно надсилає відповідний запит. У разі повторного підтвердження відсутності загиблого військовослужбовця у списках бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану за результатами отриманого листа Кадрового центру Збройних Сил України подає документи на розгляд Комісії Міноборони.
Після отримання підтвердження Кадрового центру Збройних Сил України щодо віднесення загиблого військовослужбовця до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення доводить до обласних (Київського міського) ІНФОРМАЦІЯ_17 результати попереднього опрацювання документів для їх перевірки щодо відповідності чинному законодавству та впродовж 3-х робочих днів опрацьовує отримані від них пропозиції.
В подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони.
Згідно з п. 4.5 розділу ІV Порядку № 45 після прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) Департамент соціального забезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України для інформування обласних (Київського міського, районних, міських) ІНФОРМАЦІЯ_17, та, у разі її призначення, - готує проєкти розподілів відкритих асигнувань для виплати допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження документів з обласного (Київського міського) ІНФОРМАЦІЯ_17.
Відповідно до п. 4.6 розділу ІV Порядку № 45 районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_17, які здійснювали оформлення документів для призначення ОГД повідомляють заявників (з дотриманням вимог чинного законодавства щодо захисту персональних даних) про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання).
За правилами п. 4.7 розділу ІV Порядку № 45 Командування Сухопутних військ Збройних Сил України не пізніше 5 робочих днів з дня відкриття асигнувань для виплати ОГД готує та надає Державній казначейській службі України розподіли відкритих асигнувань у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Відповідно до п. 4.8 розділу ІV Порядку № 45 виплата ОГД здійснюється обласним (Київським міським) ІНФОРМАЦІЯ_17 на підставі наказу (додаток 7) не пізніше 5 робочих днів з дня відкриття асигнувань шляхом перерахування коштів на рахунок в установі банку державного сектору, зазначений отримувачем допомоги у своїй заяві.
В додатку 1 до Порядку № 45 наведена форма заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, яка подається керівнику районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_17.
В додатку 2 до Порядку № 45 наведений Перелік документів, які надають члені сім'ї до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_17 для призначення та виплати ОГД.
Цим переліком визначені такі документи для членів сім'ї - громадян України:
1. заява про виплату ОГД - надається за формою, визначеною в додатку 1;
2. документ, що посвідчує особу, передбачений ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» - надається заявником, завірена копія долучається до заяви;
3. документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону)), - надається заявником, завірена копія долучається до заяви;
4. свідоцтво про смерть військовослужбовця - надається заявником, завірена копія долучається до заяви;
5. документ, що підтверджує родинні зв'язки з загиблим (померлим) військовослужбовцем відповідно до ст. 16-1 Закону № 2011: а) для дружини/чоловіка - свідоцтва про шлюб; б) для дитини - свідоцтво про народження дитини; в) для батьків - свідоцтво про народження загиблого (померлого); г) для осіб, які перебували на утриманні загиблого (померлого) - документ, що підтверджує перебування на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця; у разі необхідності замість свідоцтва про актовий запис може надаватися витяг з ДРАЦСГ, документ органу державної реєстрації актів цивільного стану громадян, який підтверджує актовий запис в ДРАЦСГ або його відсутність - надається заявником, завірена копія долучається до заяви;
6. згода на обробку персональних даних - надається заявником, законним представником;
7. довідка про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України / повний витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» - надається отримувачем допомоги віком 16 років та більше;
8. свідоцтво про зміну імені - у разі зміни прізвища, імені, по батькові; у разі необхідності замість свідоцтва про актовий запис може надаватися витяг з ДРАЦСГ, документ органу державної реєстрації актів цивільного стану громадян, який підтверджує актовий запис в ДРАЦСГ або його відсутність - надається заявником, завірена копія долучається до заяви, - надається заявником, завірена копія долучається до заяви;
9. рішення місцевої державної адміністрації, виконавчого органу місцевої ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування, - для законних представників неповнолітніх дітей загиблого (померлого) - надається заявником, завірена копія долучається до заяви;
10. відмова, заява, інший правочин, завірений відповідно до Закону України «Про нотаріат» або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (за наявності) - надається заявником;
11. рішення суду, яке набрало законної сили та стосується призначення ОГД (за наявності) - надається заявником, завірена копія долучається до заяви;
12. інші документи щодо призначення та виплати ОГД (за наявності) - надається заявником, законним представником.
В додатку 5 до Порядку № 45 наведений Перелік документів, які районний (міський) ІНФОРМАЦІЯ_17 надсилає до обласного (Київського міського) ІНФОРМАЦІЯ_17 для призначення та виплати ОГД.
Цим переліком визначені такі документи:
1. доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення повного кола осіб, які можуть звернутися за ОГД, - надається за формою, визначеною в додатку 3 до цього Порядку;
2. завірена копія свідоцтва про смерть - завіряється районним (міським) ІНФОРМАЦІЯ_17;
3. витяг з наказу про виключення військовослужбовця зі списків особового складу у зв'язку з загибеллю (смертю внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)) - надається військовою частиною;
4. грошовий атестат (крім військовослужбовців строкової служби) / витяг з наказу про виплату винагороди, передбаченої п. 1 Постанови КМУ № 168, на дату загибелі військовослужбовця, а у разі смерті, що настала не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану - на дату поранення (контузії, травми, каліцтва) - надається військовою частиною;
5. документи, зазначені в додатку 2 до цього Порядку (крім свідоцтва про смерть) - надається заявниками або законними представниками;
6. документи, які підтверджують загибель (сповіщення, повідомлення, матеріали розслідування, подання до нагородження) - у разі відсутності підтвердження загибелі у наказів про виключення військовослужбовців зі списків особового складу (п. 3 цього Переліку) - надається військовою частиною;
7. додатково (у разі смерті військовослужбовця або особи, звільненої з військової служби з військової служби, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва):
а) довідка військової частини про обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, яке стало причиною смерті; - надається військовою частиною;
б) витяг з постанови штатної військово-лікарської комісії про підтвердження смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва) - надається штатною військово-лікарською комісією на підставі документів, надісланих районним (міським) ІНФОРМАЦІЯ_17.
В додатку 6 до Порядку № 45 наведений Перелік документів, які надсилаються обласним (Київським міським) ІНФОРМАЦІЯ_17 для призначення ОГД.
Цим Переліком передбачені такі документи:
1. висновок щодо можливості призначення ОГД - додаток 4 до цього Порядку;
2. доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення повного кола осіб, які можуть звернутися за ОГД, - додаток 3 до цього Порядку;
3. завірена копія свідоцтва про смерть військовослужбовця - надається районним (міським) ІНФОРМАЦІЯ_17;
4. завірена копія витягу з наказу про виключення військовослужбовця зі списків особового складу у зв'язку з загибеллю (смертю внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)) - надається районним (міським) ІНФОРМАЦІЯ_17;
5. завірена копія грошового атестату (крім військовослужбовців строкової служби) / витяг з наказу про виплату винагороди, передбаченої п. 1 Постанови КМУ № 168, на дату загибелі військовослужбовця, а у разі смерті, що настала не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану - на дату поранення (контузії, травми, каліцтва) - надається районним (міським) ІНФОРМАЦІЯ_17;
6. копія заяви про виплату ОГД (додаток 1) - надається районним (міським) ІНФОРМАЦІЯ_17;
7. копія відмови, заяви, іншого правочину, завірена відповідно до чинного законодавства або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (за наявності) - надається районним (міським) ІНФОРМАЦІЯ_17;
8. у разі відсутності в копії витягу з наказу підтвердження загибелі - завірені копії інших документів військової частини, які це підтверджують (сповіщення, повідомлення, подання до нагородження, матеріали розслідування тощо) - надається військовою частиною;
9. додатково (у разі смерті військовослужбовця або особи, звільненої з військової служби, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва) та відсутності в копії витягу з наказу причини смерті):
а) довідка військової частини про обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, яке стало причиною смерті - надається військовою частиною;
б) витяг з постанови штатної військово-лікарської комісії про підтвердження смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва) - надається штатною військово-лікарською комісією;
10. копія документа, що підтверджує перебування на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця - для утриманців загиблого - надається районним (міським) ІНФОРМАЦІЯ_17;
11. завірена копія рішення суду, яке набрало законної сили, що стосується призначення та виплати ОГД (за наявності) - надається районним (міським) ІНФОРМАЦІЯ_17.
Отже, станом на 25 червня 2023 року, тобто на день, коли, як стверджує позивач, вона звернулася за призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, Закон № 2011, Постанова КМУ № 168 і Порядок № 45 чітко визначали порядок (процедуру) реалізації членами сімей загиблих військовослужбовців права на отримання цієї допомоги.
Зокрема, законодавством визначені:
орган, до якого подається заява про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, таким органом є районний (міський) ІНФОРМАЦІЯ_17;
форма заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги;
перелік документів, які особа, яка звертається за призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги, має подати разом з заявою;
алгоритм дій районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_17, обласного (Київського міського) ІНФОРМАЦІЯ_17, Міноборони та інших суб'єктів, а також їх повноваження при опрацюванні документів, поданих для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, а також порядок призначення і виплати такої допомоги.
Алгоритм опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбачає таке:
- члени сім'ї звертаються до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_17 (незалежно від місця реєстрації) та подають документи, зазначені в додатку 2 до Порядку № 45, в тому числі заяву за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку;
- районний (міський) ІНФОРМАЦІЯ_17 приймає від заявника документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів, визначених в додатку 5 до Порядку № 45, надсилає їх обласному (Київському міському) ІНФОРМАЦІЯ_17 за підпорядкуванням;
- обласний (Київський міський) ІНФОРМАЦІЯ_17 перевіряє отримані документи; визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання одноразової грошової допомоги, а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи. Перевіряє документи, що підтверджують родинні зв'язки загиблого (померлого) з заявниками. Результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ІНФОРМАЦІЯ_17 зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6 до Порядку № 45, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки);
- Департамент соціального забезпечення після отримання від обласного (Київського міського) ІНФОРМАЦІЯ_17 документів (додаток 6), надсилає запит до Кадрового центру Збройних Сил України щодо військовослужбовців, які загинули та віднесені до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану. Після отримання підтвердження Кадрового центру Збройних Сил України щодо віднесення загиблого військовослужбовця до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення доводить до обласних (Київського міського) ІНФОРМАЦІЯ_17 результати попереднього опрацювання документів для їх перевірки щодо відповідності чинному законодавству та впродовж 3-х робочих днів опрацьовує отримані від них пропозиції. В подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міноборони і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони;
- після прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) Департамент соціального забезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України для інформування обласних (Київського міського, районних, міських) ІНФОРМАЦІЯ_17, та, у разі її призначення, - готує проекти розподілів відкритих асигнувань для виплати допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження документів з обласного (Київського міського) ІНФОРМАЦІЯ_17;
- районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_17, які здійснювали оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, повідомляють заявників про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання). Виплата ОГД здійснюється обласним (Київським міським) ІНФОРМАЦІЯ_17 підставі наказу (додаток 7 до Порядку № 45) не пізніше 5 робочих днів з дня відкриття асигнувань шляхом перерахування коштів на рахунок в установі банку державного сектору, зазначений отримувачем допомоги у своїй заяві.
Надані суду письмові докази свідчать про те, що ОСОБА_1 не зверталася до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_17, підпорядкованого ІНФОРМАЦІЯ_11 , з заявою від 25 червня 2023 року про призначення та виплату одноразової грошової допомоги за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку № 45, та документами, переліченими в додатку 2 до цього Порядку.
Відтак, районний (міський) ІНФОРМАЦІЯ_17, підпорядкований ІНФОРМАЦІЯ_11 , не опрацьовував заяву ОСОБА_1 від 25 червня 2023 року, не передавав її для подальшого розгляду до ІНФОРМАЦІЯ_3 . В свою чергу, ІНФОРМАЦІЯ_2 не опрацьовував документи для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги і не передавав їх до Департаменту соціального забезпечення. Такі документи також не опрацьовувались структурними підрозділами Міноборони і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та не подавались на розгляд Комісії Міноборони
Як наслідок, відсутні правові та фактичні підстави для визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 і Міноборони, які полягали у нерозгляді заяви від 25 червня 2023 року та поданих разом з нею документів для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 .
По суті у випадку позивача має місце не бездіяльність суб'єктів владних повноважень, а недотримання зацікавленою особою, якою в контексті спірних правовідносин є сама позивач, визначеного законодавством порядку звернення за призначенням одноразової грошової допомоги.
Суд зауважує, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги виникає у членів сім'ї військовослужбовця у день його загибелі, а правовідносини щодо призначення одноразової грошової допомоги починаються з дати звернення особи з відповідною заявою про призначення їй такої допомоги.
Відсутність факту звернення ОСОБА_1 (чи її повноважного представника) з заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги з дотриманням Порядку № 45, дозволяє дійти висновку про те, що правовідносини між позивачем та відповідачами щодо призначення одноразової грошової допомоги на день її звернення до суду не виникали.
З приводу твердження позивача про те, що її повноважний представник від її імені та в її інтересах зверталася до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_17 в м. Костянтинівка, однак бланк заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги їй не надали і в прийнятті документів відмовили через те, що вона не є дружиною загиблого військовослужбовця, суд зазначає таке.
По-перше, факт звернення ОСОБА_1 (її представника) до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_17 в м. Костянтинівка, не підтверджений будь-якими іншими доказами, крім заяв представниці позивача, адресованих Міноборони та до Офісу Президента України.
По-друге, форма заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, яка подається керівнику районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_17 (додаток 1 до Порядку № 45) наявна у відкритому доступі та доступна до завантаження і друку на офіційному вебпорталі Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua) як додаток до Наказу № 45.
Отже, навіть у випадку відмови посадових осіб районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_17 надати бланк заяви, позивач об'єктивно мала (та має) можливість самостійно завантажити його з офіційного вебпорталу Верховної Ради України, роздрукувати, заповнити і подати до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_17 з дотриманням Порядку № 45.
Так само у відкритому доступі перебуває перелік документів, які члени сім'ї загиблого військовослужбовця мають подати разом з заявою про виплату одноразової грошової допомоги. Такий перелік наведений в додатку 2 до Наказу № 45, який оприлюднений на офіційному вебпорталі Верховної Ради України.
Правомірність дій (бездіяльності) посадових осіб районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_17, зокрема щодо відмови у прийнятті заяви ОСОБА_1 (її представника) про виплату одноразової грошової допомоги та доданих до неї документів, не є предметом спору у справі, що розглядається.
Крім того, законодавство, яке регулює спірні правовідносини, не обмежує позивача у праві звернутися до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_17 з заявою про виплату одноразової грошової допомоги за формою наведеною в додатку 1 до Порядку № 45 та документами, визначеними в додатку 2 до цього Порядку, засобами поштового зв'язку (наприклад, рекомендованою поштовою кореспонденцією з описом вкладення до цінного, що навіть у разі виникнення спірних правовідносин, зокрема внаслідок відмови у прийнятті заяви до розгляду, дає можливість заявнику підтвердити факт звернення до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_17 з відповідною заявою, а також довести, які саме документи були подані разом з нею).
Проте такими можливостями позивач не скористалася.
Правовідносини щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця в період дії воєнного стану врегульовані нормами Закону № 2011, Постанови КМУ № 168 і Порядку № 45, які, з-поміж іншого, визначають порядок звернення за призначенням та виплатою такої допомоги.
Водночас норми Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР) не підлягають застосуванню до таких правовідносин, оскільки цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів; забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Відтак, звернення ОСОБА_1 (її повноважного представника) в порядку Закону № 393/96-ВР до Офісу Президента України з заявами (скаргами), в тому числі про направлення заяви від 25 червня 2023 року про виплату одноразової грошової допомоги до Міноборони, не має наслідком виникнення між позивачем та відповідачами правовідносин щодо призначення їй одноразової грошової допомоги.
Правомірність дій (бездіяльності) Міноборони при розгляді звернень (заяв, скарг) ОСОБА_5 , яка діяла від імені та в інтересах ОСОБА_1 , які були подані до Офісу Президента України і направлені за належністю на розгляд Міноборони, не є предметом спору у справі, що розглядається, оскільки метою звернення позивача до суду з цим позовом є не захист її конституційного права на звернення, механізм реалізації якого визначений Законом № 393/96-ВР, а права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю військовослужбовця в період дії воєнного стану.
З огляду на встановлені фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій (бездіяльності) ІНФОРМАЦІЯ_3 та Міноборони щодо нерозгляду заяви від 25 червня 2023 року та документів, поданих ОСОБА_1 для отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону № 2011 після загибелі ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відсутність підстав для визнання протиправними оскаржуваних дій (бездіяльності) відповідачів унеможливлює застосування судом будь-яких способів захисту.
Як наслідок, позовні вимоги в частині зобов'язання Міноборони та ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення щодо заяви від 25 червня 2023 року - про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону № 2011 з урахуванням Постанови КМУ № 168 після загибелі ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 , також не підлягають задоволенню.
Таким чином, у задоволенні позову належить відмовити повністю.
Разом з цим суд вважає за необхідне наголосити, що відмова у задоволенні позову ОСОБА_1 є наслідком недотримання нею визначеного законодавством порядку звернення за призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги.
При цьому, відмовляючи в позові, суд не робить будь-яких висновків щодо наявності або відсутності у неї права на одноразову грошову допомогу у зв'язку з загибеллю ОСОБА_2 , оскільки, перш ніж суд робитиме висновки з цього приводу, вирішити питання про наявність/відсутність у ОСОБА_1 права на одноразову грошову допомогу мають суб'єкти владних повноважень, до компетенції яких належить призначення такої допомоги.
Також суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що днем виникнення права на одноразову грошову допомогу є день загибелі військовослужбовця, зазначений в свідоцтві про смерть. Разом з цим особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати це право протягом трьох років з дня виникнення у них такого права, тобто протягом трьох років з дати загибелі військовослужбовця.
Відтак, позивач не позбавлена можливості звернутися за призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 в порядку визначеному законодавством, зокрема Порядком № 45.
Суд надав оцінку основним доводам і запереченням сторін. Решта доводів і заперечень сторін не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС судові витрати не підлягають розподілу.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання АДРЕСА_3 ) до Міністерства оборони України (ідентифікаційний код НОМЕР_10, місцезнаходження: АДРЕСА_5), ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_8 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
4. Повне судове рішення складено 14 листопада 2024 року.
Суддя Т.О. Кравченко