Справа № 161/17695/24
Провадження № 3/161/5799/24
м.Луцьк 29 листопада 2024 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Черняк В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 210363 від 12.09.2024 року вбачається, що 12.09.2024 року близько 01:00 год. гр. ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого проживання, вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно батька гр. ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою, бив. Дії особи кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав. Зазначив, що є інвалідом ІІ групи по психічному захворюванню, вказаних дій не чинив.
Потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що син страждає на психічне захворювання, часто не пам'ятає, що говорив та які дії вчиняв. В той день він намагався викликати швидку для застосування щодо нього заходів примусового медичного лікування, однак там повідомили, що для госпіталізації потрібен також виклик поліції, що він і здійснив. По приїзду, працівники поліції невірно оцінили ситуацію та склали протокол. Зазначив, що після вказаних подій син два рази лікувався, про що свідчать виписки з медичного закладу. Жодних претензій до нього немає та просить не застосовувати до нього заходи адміністративного впливу.
Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як передбачено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 страждає на психічне захворювання є інвалідом ІІ групи, що стверджується також пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 01.06.2024 року (термін дії - довічно).
З матеріалів справи вбачається, що до протоколу про адміністративне правопорушення додано рапорт інспектора поліції, а також письмову заяву та пояснення потерпілого.
Письмові пояснення потерпілого судом взяті до уваги, однак не можуть рахуватися основними доказами у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Суд зауважує, що зі змісту рапорту поліцейського вбачається, що тілесних ушкоджень потерпілої особи виявлено не було.
Наявні в матеріалах справи докази не є достатніми для встановлення доведеності вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного та фізичного характеру, як про те вказано у протоколі про адміністративне правопорушення.
Сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Невід'ємною складовою інкримінованого адміністративного правопорушення повинно бути таке насильство, яке проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, яке могло завдати чи завдало шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, яке повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.
Жодним із здобутих доказів у справі не підтверджено вчинення ОСОБА_1 такої форми домашнього насильства як завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої особи, окрім цього не встановлено чи викликали дії ОСОБА_1 будь-які наслідки, передбачені п. 14 ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, у відповідності до ст. 62 Конституції України, ст. 7, п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю в діях особи складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись п.1 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк