Справа № 735/843/24 Головуючий у 1 інстанції Грушко О. П.
Провадження № 33/4823/968/24
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
04 грудня 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Оседача М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 23 жовтня 2024 року,
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Хуст, Закарпатської області, житель АДРЕСА_1 , працюючий робітником в КЗ «Черешенський ліцей»,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення, відповідно до ст.36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн.
Як встановив суд, 08 червня 2024 року, близько 16 год. 40 хв., в с.Оболоння, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області, по вул. Річна, ОСОБА_1 керував автомобілем MITSUBISHI PAJERO VAGON, д.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у встановленому законодавством порядку та при цьому не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не впорався з керуванням і здійснив наїзд на паркан, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив п.п. 2.3б, 2.5, 12.1 ПДР України.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну, необґрунтовану та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова винесена із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що місцевим судом надано неправильну оцінку доказам у справі, оскільки він не керував транспортним засобом, за обставин, викладених у протоколах про вчинення адміністративного правопорушення. При цьому, вказує, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом. Також, вважає, що є всі підстави для закриття провадження по справі за ст. 124 КУпАП на підстав ст. 38 КУпАП.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавали.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Інструкція), затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №253578 від 08.06.2024 року, ОСОБА_1 08 червня 2024 року, близько 16 год. 40 хв., в с. Оболоння, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області, по вул. Річна, керував автомобілем MITSUBISHI PAJERO VAGON, д.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у встановленому законодавством порядку, чим порушив п. 2.5 ПДР України (а.с.2).
Відомості викладені у протоколі ОСОБА_1 власноручно підтвердив своїм підписом.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Посилання апелянта на відсутність доказів керування ним транспортним засобом, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозаписи з нагрудної камери інспектора патрульної поліції.
Із переглянутих апеляційним судом відеозаписів із нагрудної камери поліцейського вбачається (а.с.36), як працівники поліції, прибувши на місце події, під час спілкування із ОСОБА_1 , останній не заперечував, що не впорався із керуванням транспортного засобу та здійснив наїзд на паркан, в тому числі і не зазначав, що автомобілем керувала інша особа, а він був у якості пасажира. При цьому, на місці події перебували і інші особи, які стверджували, що саме ОСОБА_1 був за кермом транспортного засобу, і це свідчить про те, що саме він виконував функцію водія.
Окрім цього, дані твердження апелянта вже були предметом розгляду суду першої інстанції і суд вірно визначився, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, з чим також погоджується і суд апеляційної інстанції, враховуючи наявні у даній справі докази.
При спілкуванні з водієм ОСОБА_1 , працівники поліції виявили у нього явні ознаки алкогольного сп'яніння і йому було запропоновано пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак останній категорично відмовився.
На думку суду апеляційної інстанції, саме усвідомлення водієм ОСОБА_1 можливого виявлення стану алкогольного сп'яніння, в разі проходження на вимогу працівника поліції відповідного огляду на стан алкогольного сп'яніння, і зумовило таку його поведінку.
При цьому, факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння було зафіксовано на технічний носій, що узгоджується із положеннями ст.266 КУпАП.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виконання вимог поліцейського пройти огляд є обов'язком водія, який після проведення огляду та у разі незгоди з вимогами пройти такий огляд мав усі підстави оскаржити дії поліцейського у визначеному Законом порядку.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівника поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
Слід зазначити і те, що будь-яких зауважень чи заперечень щодо оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Стосовно тверджень апелянта про те, що його не було відсторонено належним чином від керування транспортним засобом, то матеріалами справи встановлено, що останній, як особа, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, був відсторонений від керування автомобілем, про що свідчить відповідна розписка на а.с.7, що також має місце і на відеозаписах працівників поліції (а.с.36).
Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання ним уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Перевіряючи доводи апелянта в частині того, що суд першої інстанції в порушення ст. 38 КУпАП наклав на нього стягнення за ст.124 КУпАП, то апеляційним суд вважає такі обґрунтованими.
Так, відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Встановлено, що адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 вчинив 08.06.2024 року, а відтак останнім днем для накладення адміністративного стягнення на нього було - 08.09.2024 року.
Із постанови місцевого суду вбачається, що вона винесена - 23.10.2024 року, тобто поза межами строку накладення адміністративного стягнення, а відтак в цій частині оскаржувану постанову слід змінити.
Враховуючи обставини вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 23 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП - змінити.
Вважати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач