Єдиний унікальний номер № 229/7812/24
Номер провадження 2-а/229/11/2023
Рішення
03 грудня 2024 року Дружківський міський суд Донецької області за головуванням судді Гонтар А.Л. з участю секретаря судового засідання Чирватюк В.О., позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративої відповідальності,
11 листопада 2024 року позивач звернувся до Дружківського міського суду Донецької області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про його притягнення до адміністративої відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 02 листопада 2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 винес оскаржувану постанову № 458 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене у ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо нього за не оновлення (уточнення) протягом 60 днів ( з 18.05.2024 по 17.07.2024 року) адреси проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інших персональних даних, згідно з якою на позивача накладено штраф у розмірі 17 000 грн.
Позивач не погоджується із зазначеною постановою за таких обставин.
Вважає, що повинен був повідомити відповідача про зміну персональних данних у разі іх зміни.
Між тим, відповідно до примітки у ст. 210 КУпАП зазначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отриманий держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно- комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема, місце проживання та місце перебування; відомості про сімейний стан особи та членів її сім'ї (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), а також дітей); відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи) (ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»).
Таким чином, аналізуючи вищевказані норми Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», інформацію, яку не оновив позивач, відповідач мав отримати від уповноважених органів та з реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді.
Однак, в оскаржуваній постанові відповідачем не зазначено, які данні не оновлені позивачем, що не міг відповідач отримати виконуючи покладені на нього функцій.
Позивач наполягає, що з огляду на положення зазначені у примітки до ст. 210 КУпАП відповідач не повинен був накладати на нього адміністративне стягнення, оскільки мав отримати ці дані, як держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Просить скасувати постанову № 458 від 02 листопада 2024 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене у частині 3 статті 210-1 КУпАП, а провадження по справі закрити.
15 листопада 2024 року суд відкрив провадження у зазначеній справі та призначив її розгляд в судовому засіданні з викликом сторін на 26 листопада 2024 року (а.с.19).
22 листопада 2024 року через канцелярію суду надійшов письмовий відзив відповідача на позовну заяву, згідно з яким представник відповідача посилається на таке, ІНФОРМАЦІЯ_2 статусу юридичної особи не має, не є юридичною особою, не має рахунків у банках та банківських установах та не отримує бюджетних асигнувань.
Представник відповідача заперечує проти задоволення позовної заяви, оскільки вважає її безпідставною та необґрунтованою, не погоджується з нею з таких підстав.
Військовозобов'язаний громадянин ОСОБА_1 перебуває на обліку. Відповідно до інформації яка містится у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів протягом 60-днів (з 18.05.2024 по 17.07.2024) адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані не оновив (уточнив).
Таким чином, він порушив вимоги ч. 1, абзацу 6, ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», п. 1 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, тобто в діях ОСОБА_1 присутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Зважаючи на викладене 29 жовтня 2024 року працівником ІНФОРМАЦІЯ_1 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого у ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Зазначений протокол складено щодо військовозобов'язаного ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до протоколу № 458 про вчинення правопорушення передбаченого у ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 14.10.2024 р., громадянину було доведено та роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 256, 268 КУпАП. Правопорушнику було доведено дату, час та місце розгляду справи. Ним отримано копію Протоколу № 382 під особистий підпис, у Протоколі надано пояснення «З правопорушенням згоден».
Відповідно до вказаного протоколу до правопорушника доведено що розгляд справи відбудеться 02 листопада 2024 у визначений час за вказаним адресом, про що мається особистий підпис правопорушника.
02 листопада 2024 т.в.о.начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 виніс постанову № 458, відповідно до якої правопорушника визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого у ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Розгляд справи здійснено за відсутністю правопорушника.
06.11.2024 копію постанови правопорушник отримав особисто.
Позивач продемонстрував протиправну бездіяльність, щодо (особистої) неявки до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що по своїй суті унеможливлює фіксацію оновлення визначених облікових даних.
Просять у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.26-38).
Позивач з'явився у судове засідання, підтримав доводи позовної заяви та просив задовольнити.
Представники відповідача не з'явились, подали письмові заяви про розгляд справи без їх участі (а.с.37).
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із частиною третьою ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, дослідивши матеріали справи та додані докази, висновує таке.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №458 від 29 жовтня 2024 року, який склав головний спеціаліст відділення обліку мобілізаційної роботи ОСОБА_3 щодо ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній перебуває на обліку. Відповідно до інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі призовника військовозобов'язаних та резервістів протягом 60-днів (з 18 травня 2024 року по 17 липня 2024 року) адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані не оновив (уточнив), чим порушив вимоги, зазначені у ч. 1 абзацу 6, ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", підпункту 1 пункту 2 розділу П Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", п. 1 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів та вчинив адміністративне правопорушення передбачене у ч. 3 ст.210-1 КУпАП (а.с.13).
На підставі постанови т.в.о начальника терріторіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковника ОСОБА_2 від 02 листопада 2024 року №458 по справі про адміністративне правопорушення військовозобов'язаного ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого у ч. 3 ст.210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00грн (а.с.14).
Відповідно до вказаної постанови, т.в.о.начальника терріторіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковник ОСОБА_4 встановив, що ОСОБА_1 порушив вимоги, зазначені у ч. 1 абзацу 6, ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", підпункту 1 пункту 2 розділу П Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", п. 1 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, тобто в його діях є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого у ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с.14).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
В обґрунтування звернення з позовом до адміністративного суду позивач посилався на норми Кодексу адміністративного судочинства України. За приписами ч. 1, 3, 4 ст. 3 КАС України Порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюєтьсяКонституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Згідно зі ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; абохоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; абохоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
У частині 3 ст. 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
В абз. 6 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», порушення якого ставиться у вину позивачу, зазначається, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
У підпункті 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", порушення якого також ставиться у вину позивачу, встановлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX:
під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX:
громадяни чоловічої статі, які мають спеціальні звання (класні чини) та проходять службу в Національній поліції України, Державному бюро розслідувань, Службі судової охорони, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Національному антикорупційному бюро України, органах прокуратури, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом стати на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за своїм місцем проживання;
громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв'язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, зобов'язані протягом 30 днів з дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України, що визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, стати на військовий облік громадян України;
громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:
у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності);
у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності);
звільнені зі служби громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які мають спеціальні звання (класні чини), в тому числі у зв'язку з виходом на пенсію, з Міністерства внутрішніх справ України, Національного антикорупційного бюро України, Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, органів та підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Служби судової охорони, органів прокуратури, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, Бюро економічної безпеки України, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом стати на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за своїм місцем проживання;
військовозобов'язані працівники центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, та державного правоохоронного органу, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Який саме із зазначених абзацев порушено позивачем в протоколі не зазначено.
Відповідно до п.1 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку, призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який також, на думку відповідача порушив позивач, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад.
Тобто, як вбачається із змісту постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, як військовозобов'язаний, своєчасно не оновив дані.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення за ст. 210-1 КУпАП, тобто за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
У частині 1 статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених у частині першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У частині 1, 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вказано, що громадяни зобов'язані:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У постанові № 382 від 13 вересня 2024 року не зазначено, які статті порушено у Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку з 20 грудня 2013 року, військовий квиток виданий 20 грудня 2013 року (а.с.44).
Витягом з ІКС «Оберіг» за ідентифікатором військовозобов'язаного № НОМЕР_1 щодо ОСОБА_1 підтверджено, що він перебуває на обліку у відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Дружківка), дата ведення інормації про особу в систему - 21.08.2019 року, дати звернення - не має, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , вид обліку рядовий, сержантський і старшинський склад запасу, місце народження м.Дружківка Донецької області, звання солдат, семейний стан не одружений, номер мобільного телефону НОМЕР_3 (а.с.45).
У вказаному витягу відсутні відомості щодо обліку ОСОБА_1 як порушника військового обліку.
Представником відповідача також надана копія паспорта, де вказані відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , картка платника податків (а.с.42-43).
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення як порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженоюнаказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за № 36/41381 (далі - Інструкція).
Крім того, суд зазначає, що відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст. 210-1 КУпАП не застосовуються за відсутності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
У ч.5 ст.5, 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з ч.3 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «;Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Разом з тим, відповідачем не вказано, які саме відомості (персональні дані) не були оновлені позивачем і не могли бути одержані самостійно відповідачем по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії.
З наданих відповідачем копій матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей останнього в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
У постанові про притягнення ОСОБА_1 вказано, що він не оновив адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Можливість отримати адресу проживання (реєстрації) ОСОБА_1 у відповідача була, щодо номера зв'язку та електронної пошти, то ці дані надіються при їх наявності.
З огляду на вказане, обов'язок з приводу оновлення даних, який визначений ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» позивач ОСОБА_1 не порушив.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які сумніви та протиріччя, які виникають при розгляді адміністративного позову про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення суд тлумачить на користь особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, дотримуючись приписів ст. 62 Конституції України.
У рішенні по справі "Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії" ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Отже, на підставі відповідної практики ЄСПЛ можливо зробити однозначний висновок, що суд не має права перебирати на себе функцію обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, які в розумінні Конвенції прирівнюються до кримінального провадження, оскільки в такому випадку суд перестає бути незалежним та неупередженим органом з розгляду спорів, що є безумовним порушенням зазначеним у ст.6 Конвенції в частині права кожного на справедливий суд. В цьому суд позбавлений можливості самостійно здійснювати збір додаткових доказів, що підтверджували б або спростовували б вину правопорушника, а отже судовий розгляд здійснюється на підставі наданих суду матеріалів.
Крім того, в постанові зазначено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП, а саме, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, але не вказано які статті порушені Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а навпаки, вказано порушення Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", які передбачені у ст. 210 КУпАП, що є порушенням вимог, зазначених у ст. 256, 283 КУпАП.
Таким чином, із огляду на встановлені обставини, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині скасування постанови № 458 від 02 листопада 2024 року щодо ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 255, 2565, 258, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 4, 12, 46, 72, 77, 229, 241-256, 257, 286 КАС України, суд,
адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративої відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 458 від 02 листопада 2024 року т.в.о.начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 на підставі якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмір 17000,00грн.
Справу про адміністративне правопорушення закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду через Дружківський міський суд Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 299 КАС України.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст рішенння буде виготовлено 04 грудня 2024 року.
Суддя Дружківського міського суду
Донецької області А.Л.Гонтар