03.12.2024 Єдиний унікальний № 371/1195/19
провадження № 2/371/39/24
03 грудня 2024 року м. Миронівка
ЄУН 371/1195/19
Провадження № 2/371/39/24
Миронівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Капшук Л.О.,
за участі секретаря судових засідань Харченко І.С.,
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у підготовчому засідані цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним,
У провадженні Миронівського районного суду Київської області перебуває зазначена цивільна справа.
Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 25 травня 2023 року за клопотанням позивача у справі була призначена судова почеркознавча експертиза, на час проведення якої провадження у справі було зупинене, матеріали справи передані до експертної установи.
Від експерт Київського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання щодо надання:
- додаткових матеріалів зразків підпису ОСОБА_4 , у тому числі наближених за часом виконання до досліджуваного документа, які можуть знаходитися в оригіналах документів (заява про видачу паспорта /Форма1/, автобіографія, нотаріально посвідчені документи (договори, заяви, довіреності) посвідчення, платіжні документи, але не менше, ніж на 15 документах;
- переліку зразків підпису ОСОБА_4 , які можна використовувати у якості порівняльного матеріалу при проведенні експертизи, зазначивши назву документа, рядок, графу, де вони містяться, том та аркуш матеріалів справи.
Крім того експерт направив для скерування платнику оригінал рахунку № 2622 від 14 липня 2023 року на суму 10037,16 грн.
В зв?язку з надходженням від експертної установи клопотання експерта про надання додаткових матеріалів провадження у справі поновлене. Для з?ясування поставлених експертом в клопотанні питань у справі призначене підготовче засідання.
Підготовче засідання, призначене на 22 серпня 2024 року, відкладене в зв?язку з неявкою учасників справи.
09 жовтня 2024 року справу знято з розгляду у зв?язку з хворобою головуючого судді, підготовче засідання відкладене на 19 листопада 2024 року.
19 листопада 2024 року у підготовче засідання з?явилася позивач та представник відповідача.
Позивач в підготовчому засіданні заявила клопотання про відкладення підготовчого засідання, оскільки її представник хворіє і не змогла з?явитися до суду. Зазначила, що докази на підтвердження поважності причин неявки її представника будуть надані.
За клопотанням позивача підготовче засідання відкладене на 16-00 годину 03 грудня 2024 року
03 грудня 2024 року позивач в підготовче засідання не з?явилася, через канцелярію суду 02 грудня 2024 року подала заяву, в якій просила здійснювати розгляд справи без її участі в зв?язку з проходженням лікарів на перекомісію по інвалідності. Зазначила, що адвокат теж буде відсутній у зв?язку з перебуванням на лікуванні в лікарні. Підтверджуючі документи будуть надані суду.
Представник відповідача в підготовчому засіданні не заперечував проти відкладення підготовчого засідання, оскільки для вирішення поставлених експертом питань необхідно, щоб позивач особисто вказала на підписи, які на її розсуд належать померлому батьку, для надання експертам в якості порівняльного матеріалу. При цьому зазначив, що позивач не з?являючись в судові засідання без поважних причин затягує розгляд справи, тому просив суд відреагувати на таку поведіну позивача.
Суд, заслухавши думку представника відповідача, дійшов висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання з таких підстав.
Згідно статті 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
За правилами частини 1 статті 107 ЦПК України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи.
Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом міністерства Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року № 53/5, експертиза проводиться після подання органом (особою), який (яка) її призначив(ла) (залучив(ла) експерта), матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції. До експертної установи (експерту) надаються: документ про призначення експертизи (залучення експерта), об'єкти, зразки для порівняльного дослідження та, за клопотанням експерта, - матеріали справи (протоколи оглядів з додатками, протоколи вилучення речових доказів тощо).
На підставі пункту 1.1. Розділу І Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Об'єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.
Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.
Пунктами 1.3., 1.5., 1.8. розділу 1 Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов'язаними зі справою, так і не пов'язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням такої експертизи.
Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов'язаний (зобов'язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи (пункт 4.1. Інструкції).
Вільні зразки по змозі повинні відповідати об?єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням.
Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Крім того, згідно з частиною 7 статті 72 ЦПК України експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов?язаних з проведенням експертизи і викликом до суду.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про судову експертизу», витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров?я України у цивільних і господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. Проведення інших експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника.
Відповідно до роз?яснень, наданих у абзаці 2 пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» №8 від 30 травня 1997 року, оплата експертизи в цивільній справі провадиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання. Якщо експертиза призначається за клопотанням обох сторін або з ініціативи суду, кошти на її оплату вносяться обома сторонами порівну. У разі незгоди сторони (сторін) оплатити вартість експертизи суд розглядає справу на підставі наявних доказів.
З роз?яснень, викладених у пункті 45 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року, також вказано, що вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов?язаних із проведенням судових експертиз, суду необхідно враховувати, що витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну. Тому в ухвалі про призначення експертизи суд вправі зобов?язати відповідну сторону перерахувати, у тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи експертній установі (судовому експерту, який не є працівником державної спеціалізованої установи) (ст. 7 Закону України «Про судову експертизу»). У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов?язаних із проведенням судової експертизи, суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи і настають наслідки, передбачені за ухилення від участі в експертизі.
Пунктом 1.13 Розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, у випадку невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, незабезпечення прибуття експерта, безперешкодного доступу до об?єкта дослідження, а також належних умов для його роботи (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об?єкта) матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.
Як вбачається з приведених норм права, проведення експертизи спеціалізованими установами у цивільному судочинстві здійснюється на платній основі за рахунок замовника, така оплата експертизи в цивільній справі провадиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання, тобто в цьому випадку сторони позивача.
Несплата витрат, пов?язаних з проведенням експертизи порушує право експерта передбачене частиною 7 статті 72 ЦПК України на оплату виконаної роботи.
Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 25 травня 2023 року обов?зок проведення оплати виконаної експертом роботи покладено на позивача, за клопотанням якої така експертиза призначалася.
25 липня 2023 року оригінал рахунку експертної установи скеровано позивачеві ОСОБА_2 на адресу, зазначену в позовній заяві: будинок під номером АДРЕСА_1 та згідно з даними КП «Д-3» вручене їй (дата отримання повідомлення про статус доставки 12 вересня 2023 року).
Даних про проведення оплати вартості експертизи на підставі зазначеного рахунку позивач суду не надала.
З огляду на потребу у з?ясуванні обставин наявності додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової почеркознавчої експертизи, та обставин проведення позивачем оплати вартості судової почеркознавчої експертизи, призначеної за її клопотанням, підготовче засідання необхідно відкласти.
Також доцільною є пропозиція учасникам справи надати додаткові матеріали, які містять зразки підпису та почерку ОСОБА_4 , у тому числі наближених за часом виконання до досліджуваного документа, які можуть знаходитися в оригіналах документів, або повідомити про наявність будь-яких письмових документів, які можуть містити підпис та рукописний текст ОСОБА_4 у інших підприємств, установ, організацій фізичних осіб для вирішення питання про їх витребування.
Окрім того, суд зауважує, що статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно із частиною п'ятою статті 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Частиною першою статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Підготовче засідання, призначене для розгляду клопотання експерта, неодноразово відкладалося з причин неявки позивача та/чи її представника. Доказів на підтвердження поважності причин їх неявки позивач не надала. Поставлені експертом у клопотанні питання не можуть бути вирішені через неможливість з?ясування у позивача обставин щодо наявності інших матеріалі для надання експерту та сплати нею вартості експертизи.
Така поведінка позивача призводить до затягування розгляду справи, що суперечить основоположним принципам судочинства.
Тож суд вважає за необхідне попередити позивача про необхідність дотримання приписів статті 44 ЦПК України, якою визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Статтею 143 ЦПК України визначено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Тож, з метою спонукання до добросовісного виконання процесуальних обов?язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства, суд може застосувати заходи процесуального примусу, визначені приписами статті 148 ЦПК України.
Частиною 1 статті 200 ЦПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 200, 260, 353 ЦПК України,
Відкласти підготовче засідання з розгляду клопотання експерта у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним на 14 годину 30 хвилин 23 грудня 2024 року.
Підготовче засідання відбудеться у приміщенні Миронівського районного суду Київської області за адресою: будинок під номером 3, вулиця Травнева, місто Миронівка, Обухівський район, Київська область.
В підготовче засідання викликати учасників справи.
Запропонувати учасникам справи надати додаткові матеріали, які містять зразки підпису та почерку ОСОБА_4 , у тому числі наближених за часом до дати 22 грудня 2010 року, які можуть знаходитися в оригіналах документів, або повідомити про наявність будь-яких письмових документів, які можуть містити підпис та рукописний текст ОСОБА_4 у інших підприємств, установ, організацій фізичних осіб для вирішення питання про їх витребування.
Зобов?язати позивача ОСОБА_2 надати докази про сплату вартості судової почеркознавчої експертизи згідно з рахунком № 2622 від 14 липня 2023 року на суму 10037,16 грн.
Попередити позивача ОСОБА_2 , що у разі незгоди сторони оплатити вартість експертизи, суд розглядає справу на підставі наявних доказів.
Попередити позивача ОСОБА_2 про необхідність добросовісно користуватися процесуальними правами, якими наділені учасники судового процесу та недопускати зловживання процесуальними правами.
Роз?яснити учасникам справи, що згідно зі статтею 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з?ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: https://mr.ko.court.gov.ua/sud1017/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О. Капшук