Справа № 189/1803/24
2/189/627/24
Іменем України
04.12.2024 року смт. Покровське
Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Лукінової К.С.
за участю секретаря судового засідання Копиці С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну (збільшення) розміру аліментів та стягнення аліментів на неповнолітню дитину у частці від заробітку (доходу) батька,-
Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну (збільшення) розміру аліментів та стягнення аліментів на неповнолітню дитину у частці від заробітку (доходу) батька. В обґрунтування поданого позову зазначив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно проживала з відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 2009 року до 2013 року. Від спільного проживання сторони мають спільну неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до ч.1 ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов?язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. В порушення норми вищезазначеної статті відповідач ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав, у результаті чого позивачка була змушена звернутися до суду із позовною заявою про стягнення аліментів. Відповідно до рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 15 травня 2013 року стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 500 гривень, щомісячно, починаючи з 23 квітня 2013 року, до повноліття ОСОБА_4 . Представник позивачки просив змінити розмір аліментів, які стягувалися з ОСОБА_2 на підставі рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 15 травня 2013 року та стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частки заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердому грошовому розмірі 3196 грн., що дорівнює прожитковому мінімуму для дітей відповідного віку відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік». Обґрунтовував свої вимоги тим, що у 2023 році відповідач був мобілізований до Збройних Сил України, де несе службу по сьогоднішній день. У зв'язку з чим у відповідача змінилося матеріальне становище та обсяг доходів, але разом з тим 11.09.2023 року відповідач вдруге став батьком, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданим 20.09.2023 року Комунарським відділом ДРАЦС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Таким чином, відповідач зобов'язаний утримувати двох своїх дітей. Крім того, ОСОБА_2 перебуває у цивільному шлюбі з матір'ю своєї другої дитини ОСОБА_6 , яка не працює, оскільки займається вихованням спільної з відповідачем однорічної дитини, а також спільно з нею виховує та забезпечує ще трьох її дітей, що підтверджується довідкою, виданою Новомиколаївською селищною радою від 16.09.2024 року. Також відповідач не має власного житла, проживає у будинку цивільної дружини.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Представник позивачки ОСОБА_3 надав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв'язку з неявкою всіх учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с. 2).
12.07.2013 року було відкрито ВП №38824821 на підставі виконавчого листа №322/28413-ц, виданого 03.06.2013 року Новомиколаївським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 500 гривень, починаючи з 23.04.2013 року до її повноліття, щомісячно (а.с. 4).
Відповідно до довідки про доходи, виданої ОСОБА_2 , ОСОБА_2 працює у в/ч НОМЕР_5 на посаді начальника складу. За період з лютого 2024 року по липень 2024 року сплатив аліменти в сумі 9225 грн. (а.с. 39 зворотньої сторони).
Крім того, судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , відповідач має ще одну дитину - малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 40).
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 16 ЦК України звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. (ч. 1-ч. 2 ст. 181 СК України).
Згідно з частиною першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Згідно частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184, 192 СК України.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, зміна способу стягнення аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України) і зміна визначеного раніше розміру аліментів (ч. 1 ст. 192 СК України) є різними правовими інститутами. Водночас, ці інститути тісно пов'язані між собою. Зазвичай зміна способу стягнення аліментів тягне і зміну розміру (збільшення, зменшення) раніше обумовлених чи присуджених аліментів, зміна способу стягнення аліментів може слугувати засобом, методом зміни розміру стягуваних аліментів.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 Сімейного кодексу України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. ст. 181, 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Вказана стаття не містить будь-яких умов, за яких одержувачу аліментів може бути відмовлено судом у способі стягненні аліментів.
Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 березня 2020 у справі №759/10277/18, згідно із яким спосіб стягнення коштів на утримання дитини визначається за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина. Тобто, позивач наділений абсолютним правом на зміну способу стягнення аліментів.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 у справі № 372/2393/17, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин. Тобто, зміна способу стягнення аліментів передбачає зміну їх розміру.
Разом з тим, змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.
Аналіз положень ст. 192 СК України дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому, такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»), про це наголошено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.
За положеннями частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Також згідно ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18, зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові 21.07.2021 року по справі № 691/926/20, зазначив, що враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: зміни і сімейного, і матеріального стану. Однак зміна сімейного стану є самостійною, не залежної від зміни матеріального стану, підставою для зміни розміру аліментів.
Суд також зауважує, що метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи. Обов'язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Так, як установлено судом, згідно поданого відзиву на позов відповідач ОСОБА_2 не заперечує щодо зміни способу стягнення аліментів на утримання дитини доньки, натомість не погоджується лише із визначеним позивачкою розміром частки від усіх його щомісячних видів заробітку (доходів).
З огляду на викладене, визначаючись щодо розміру та способу стягнення аліментів, суд враховує обов'язок обох батьків утримувати дитину до її повноліття, розмір гарантованого законодавством України прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, який відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, а також той факт, що відповідач працездатного віку та може надавати матеріальну допомогу.
Суд також враховує зміну сімейного стану відповідача (платника аліментів), у зв'язку із народженням сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що спричинило також зміну матеріального стану відповідача.
За вказаних фактичних обставин, оцінюючи в сукупності надані сторонами докази про їх матеріальний стан, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дитини, взаємний обов'язок батьків по її утриманню, враховуючи, що розмір аліментів має бути необхідним для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини, суд вважає можливим змінити розмір аліментів, які стягуються на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з твердої грошової суми в розмірі 500,00 грн на частку від доходу її батька, відповідача ОСОБА_2 .
Зокрема, з огляду на матеріальне становище позивача, той факт, що відповідач працездатного віку, на даний час перебуває на військовій службі, його щомісячний дохід, а також приймаючи до уваги зміну сімейного стану відповідача, наявність у платника аліментів малолітньої дитини 2023 року народження, зважаючи на часткове визнання позову відповідачем, а також з урахуванням потреб дитини та можливостей відповідача, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої дитини відповідача у розмірі 1/6 частки від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Згідно частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позову про зміну способу стягнення аліментів, на підставі п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 180-183, 192 СК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263, 273 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну (збільшення) розміру аліментів та стягнення аліментів на неповнолітню дитину у частці від заробітку (доходу) батька - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення за рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 15 травня 2013 року, яким присуджено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 500 гривень, щомісячно, починаючи з 23 квітня 2013 року, до повноліття ОСОБА_4 - припинити, з дня набрання законної сили цим рішенням суду.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: К.С. Лукінова
04.12.2024