Справа № 301/3571/24
2/301/1594/24
"04" грудня 2024 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 звернулися в Іршавський районний суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, що складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,80 га.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати сторін - ОСОБА_6 , яка залишила заповіт, згідно якого все своє майно заповідала своїм дітям: позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідачу ОСОБА_3 , а також двом дочкам, які вже померли - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Позивачі спадщину за покійною матір'ю прийняли. Спадкоємець ОСОБА_8 спадщину не прийняла, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкоємець ОСОБА_7 спадщину прийняла, але померла ІНФОРМАЦІЯ_3 не оформивши спадщину. Спадкоємцем першої черги за ОСОБА_7 є її дочка - позивачка ОСОБА_5 . Відповідач ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини.
До складу спадкового майна входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,80 га, що розташована на території Білківської сільської ради, АДРЕСА_2 та згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК №002207 від 15 листопада 2002 року належала ОСОБА_9 .
Позивачі не можуть оформити свідоцтво про право на спадщину та право власності на земельну ділянку, яка входить до складу спадкового майна, оскільки оригінал правовстановлюючого документа на землю втрачено. Просили визнати за ними право власності на спадкове майно у розмірі по 1/3 частці.
Ухвалою Іршавського райсуду від 28.10.2024 року відкрито провадження у справі та справу призначено на підготовче засідання.
14.11.2024 року ОСОБА_4 звернувся до Іршавського райсуду як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/3 частину спадкового майна, що складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,80 га.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабка третьої особи з самостійними вимогами - ОСОБА_6 , яка залишила заповіт, згідно якого все своє майно заповідала своїм дітям: позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідачу ОСОБА_3 , а також двом дочкам: ОСОБА_8 та матері позивача - ОСОБА_7 . Мати позивача ОСОБА_7 прийняла спадщину, але не встигла таку оформити, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач спадщину за матір'ю ОСОБА_7 прийняв. Інших спадкоємців першої черги не має, оскільки позивачка ОСОБА_5 є невісткою спадкодавця, а не дочкою. До складу спадщини за матір'ю належить частка у спадщині після смерті бабки позивача - ОСОБА_6 - земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,80 га. Оскільки спадщину за ОСОБА_6 прийняли три спадкоємці, у тому числі, покійна мати позивача, просив визнати за собою право власності на 1/3 частку спадкового майна. Оформити свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку позивач не може, оскільки втрачено оригінал правовстановлюючого документу.
Ухвалою Іршавського райсуду від 14.11.2024 року до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, залучено ОСОБА_4 та його позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/3 частину спадкового майна, прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.
29.11.2024 року та 03.12.2024 року позивачка ОСОБА_5 подала до суду заяву про відмову від позову до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, в якій просила закрити провадження у справи в частині її позовних вимог.
Ухвалою Іршавського райсуду від 04.12.2024 року прийнято відмову ОСОБА_5 від позову до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_5 закрито.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, подали до суду заяву, в якій свої позовні вимоги підтримали, просили такі задовольнити та розглянути справу по суті без їх участі, позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 визнали у повному обсязі (а.с.63, 72).
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 у підготовче судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив такі задовольнити та розглянути справу по суті без його участі (а.с.64,68).
Відповідач ОСОБА_3 у підготовче судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу по суті за його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 визнав у повному обсязі (а.с. 65,66).
Відповідачка ОСОБА_5 у підготовче судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу по суті за її відсутності, позовні вимоги ОСОБА_4 визнала у повному обсязі (а.с.70).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивачі посилалися, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 задовольнити, виходячи з таких підстав.
Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК №002207 від 15 листопада 2002 року, ОСОБА_9 , мешканка АДРЕСА_1 , є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,80 га, що розташована на території Білківської сільської ради, АДРЕСА_2 (а.с.15).
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 15.02.2007 року (а.с.5).
Згідно заповіту, посвідченого секретарем Білківської сільради 17.03.2005 року, ОСОБА_6 все своє майно заповіла своїм дітям: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .
Спадкоємці за заповітом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спадщину за матір'ю прийняли.
Спадкоємець за заповітом ОСОБА_7 спадщину за матір'ю прийняла, однак, за отриманням свідоцтва про право на спадщину не зверталася, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.5). Заповіту ОСОБА_7 не залишила. Єдиним спадкоємцем першої черги за ОСОБА_7 її син - третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_4 (а.с.52), який спадщину за матір'ю прийняв, оскільки на день відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем.
Спадкоємець за заповітом ОСОБА_8 на день відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_6 не проживала, з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори у визначений законом строк не зверталася, тому відповідно до ст. 1269 ч.1, 1270 ч.1 та 1272 ч.1 ЦК України вважається такою, що не прийняла спадщину. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла (а.с.53).
Спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 від прийняття спадщини за покійною матір'ю відмовився на користь інших спадкоємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Відмова спадкоємця від прийняття спадщини не суперечить закону, не порушує права та законні інтереси інших осіб.
Таким чином, спадкоємцями ОСОБА_6 , які прийняли спадщину, є позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також за правом представлення - третя особа із самостійними вимогами ОСОБА_4 . Згідно ст. 1268 ч.5 ЦК України, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Осіб, які б мали право на обов'язкову частку у спадковому майні за ОСОБА_6 , не має.
До складу спадкового майна входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,80 га, що розташована на території Білківської сільської ради, АДРЕСА_2 та згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК №002207 від 15 листопада 2002 року належала спадкодавцю ОСОБА_6 .
Згідно висновку про ринкову вартість землі від 08.11.2024 року, вартість земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,80 га, що розташована на території Білківської сільської ради, АДРЕСА_2 становить 66176 грн. (а.с.73).
Оскілько відповідно до ст. 1278 ч.1 ЦК України частки кожного із спадкоємців у спадщині є рівними, кожний із спадкоємців - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_11 - мають право на 1/3 частку спадкового майна.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі не можуть отримати свідоцтво про право на спадщину та оформити право власності на земельну ділянку, оскільки оригінал правовстановлюючого документу на землю втрачено.
Згідно ст. ст. 1218 та 1225 ЦК України, ст. 81 ч.1 п. «г» Земельного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно п. 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, або у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Громада с. Білки відноситься до об'єднаної територіальної громади Білківської сільської ради Хустського району (раніше Іршавського району).
Дана справа підсудна Іршавському районному суду, оскільки відповідно до п.3-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів України», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження в межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Оскільки згідно копії Державного акту на право власності на землю власником земельної ділянки була ОСОБА_6 , спадкоємцями якої є позивачі, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 328, 392, 1218, 1233, 1261, 1268 ч.3, 1274 ЦК України, ст. 12, 13, 200 ч.4, 263-264 ЦПК України
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/3 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,80 га, що розташована на території Білківської сільської ради, АДРЕСА_2, та згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК №002207 від 15 листопада 2002 року належала ОСОБА_9 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 1/3 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,80 га, що розташована на території Білківської сільської ради, АДРЕСА_2, та згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК №002207 від 15 листопада 2002 року належала ОСОБА_9 .
Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_4 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на 1/3 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,80 га, що розташована на території Білківської сільської ради, АДРЕСА_2, та згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК №002207 від 15 листопада 2002 року належала ОСОБА_9 .
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 04 грудня 2024 року.
Головуюча: М. О. Пітерських