Справа № 750/10685/24 Головуючий у 1 інстанції Рощина Т. С.
Провадження № 33/4823/979/24
Категорія - ч. 5 ст. 126 КУпАП
03 грудня 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Оседача М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 вересня 2024 року,-
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий в АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн.
Як встановив суд, 25 липня 2024 року, о 14 год. 15 хв., в м. Чернігові по вул. Київське шосе, 3, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Nubira, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, відповідно до постанови Великоновосілківського районного суду Донецької області від 13 вересня 2023 року строком на 1 рік, правопорушення вчинено повторно протягом року, що підтверджується постановою ЕНА №2649105 від 21 липня 2024 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, та порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР, та вчинив правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду як незаконну, необґрунтовану та закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова винесена із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Акцентує увагу на тому, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, якими встановлено законність зупинки транспортного засобу під його керуванням. Вказує, що під час складання протоколу було порушено його право на захист, а також не було відсторонено належним чином від керування транспортним засобом. Зазначає, що в місцевому суді були порушені його права, оскільки розгляд справи, всупереч вимог закону, було здійснено без його участі та захисника, що позбавило можливості надати пояснення з приводу даних обставин події. При цьому, посилається на те, що місцевий суд не забезпечив фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не встановив свідків та не викликав їх до суду, не врахував всі його характеризуючі дані, що вказує на неповноту проведеного судового розгляду та передчасного притягнення його до адмінвідповідальності.
Окрім цього, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки вважає пропущеним його з поважних на те причин.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, зокрема, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст.289 КУпАП в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З метою забезпечення принципу доступу громадян до правосуддя, з огляду на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за можливе поновити апелянту строк на звернення до суду.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №884722 від 25.07.2024 року, ОСОБА_1 25 липня 2024 року, о 14 год. 15 хв., в м. Чернігові по вул. Київське шосе, 3, керував транспортним засобом Daewoo Nubira, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, відповідно до постанови Великоновосілківського районного суду Донецької області від 13 вересня 2023 року строком на 1 рік, правопорушення вчинено повторно протягом року, що підтверджується постановою ЕНА №2649105 від 21 липня 2024 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, та порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР, та вчинив правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП (а.с.8).
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення і повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП, при цьому суд не має права брати на себе функцію обвинувачення та у будь-який спосіб конкретизувати зміст обвинувачення, вказаного у протоколі, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, що слідує з загальних засад судочинства, закріплених у статті 129 Конституції України, і це дає підстави для відхилення доводів апелянта, в цій частині.
Згідно копії постанови Великоновосілківського районного суду Донецької області від 13 вересня 2023 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік (а.с.12-13).
Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції був досліджений відеозапис з нагрудної камери інспектора патрульної поліції.
Так, з відеозапису убачається (а.с.9), що водій ОСОБА_1 всупереч п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху керував транспортним засобом, не маючи права такого керування, що він і не заперечував.
Посилання апелянта щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння, та не впливає на причину зупинки. Крім того, на даний час діє воєнний стан і працівники поліції мають право зупиняти та перевіряти усі транспортні засоби, та осіб, які ними керують. Більш того, водій ОСОБА_1 порушив Правила дорожнього руху, про що на а.с.10 має місце відповідна постанова інспектора патрульної поліції, що і було підставою для його зупинення, що також має місце на відеозаписі працівників патрульної поліції.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що працівниками поліції були грубо порушені його права, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме - право на захист, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Наданим відеозаписом зафіксований факт роз'яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що також має місце відмітка у протоколі, що свідчить про те, що останньому були роз'яснені його права та обов'язки.
Також, ОСОБА_1 не ставив питання щодо надання йому адвоката, і це свідчить про те, що останній не мав бажання скористатися правовою допомогою захисника.
Окрім цього, жодний нормативно-правовий акт не передбачає при складанні працівником поліції протоколу за порушення Правил дорожнього руху забезпечити участь захисника.
Апеляційний суд також вважає, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості висловити свої доводи щодо обставин справи, висловлювати правову позицію в ході апеляційного перегляду справи, скористався своїм правом на оскарження постанови суду в апеляційному порядку, а тому відсутні підстави вважати, що було порушено його право на захист.
Також, статтею 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких передбачає обов'язкову участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, проте стаття 126 КУпАП до цього переліку не входить.
Стосовно посилань ОСОБА_1 про те, що його не було відсторонено належним чином від керування транспортним засобом, то матеріалами справи встановлено, що останній, як особа, яка керує транспортним засобом, був відсторонений від його керування, автомобіль залишено на місці без порушень ПДР, що має на відеозаписі працівників поліції.
Доводи апеляційної скарги про те, що місцевий розглянув справу без дослідження матеріалів справи та без урахування характеризуючих даних ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження судом апеляційної інстанції у ході розгляду справи за наявними матеріалами справи. При цьому, розгляд даної справи без повного фіксування судового процесу технічними засобами не може слугувати підтвердженням формального, неповного та необ'єктивного розгляду, оскільки нормами КУпАП не передбачено фіксування судового процесу технічними засобами, з урахуванням, що матеріали даної справи клопотань від учасників розгляду про фіксування судового процесу технічними засобами не містять.
Слід зазначити і те, що ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами на певний строк та, після спливу якого, не отримав право на керування транспортними засобами відповідної категорії, проте, навмисно порушує Закон та керує транспортним засобом, ігноруючи заборони, а тому він цілком обґрунтовано позбавлений права на одержання права керування транспортними засобами на п'ять років, що відповідає диспозиції ст. 126 КУпАП та санкції ч. 5 цієї статті.
Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання останнім уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки він, повторно протягом року, керував транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 вересня 2024 року.
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач