Справа № 739/2435/24 Головуючий у 1 інстанції Чепурко В. В.
Провадження № 33/4823/1005/24
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП.
03 грудня 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
Розглянув у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Новгород - Сіверського районного суду Чернігівської області від 06 листопада 2024 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, спеціаліст Новгород - Сіверської міської ради Чернігівської області, проживаючий по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору.
Як установив суд, 26 жовтня 2024 року, о 23 год. 28 хв., по вул. Князя Ігоря, буд. 33А, у м. Новгород - Сіверський, Чернігівської області, на порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 321099, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Мотивує тим, що у постанові суду вказано, що в матеріалах справи міститься його згода з результатом огляду та ознайомлення його зі змістом, зокрема, з часом та місцем судового розгляду протоколу. Але, зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи, зазначено, що від підпису він відмовився». Про місце та час судового розгляду його ніхто не повідомляв.
Також, місцевий суд не взяв до уваги протиріччя у протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що особу його встановлено на підставі посвідчення водія НОМЕР_2 від 19.12.2020, у той час як він має посвідчення водія, видане на його ім'я НОМЕР_3 від 19.12.2022.
Усупереч вимогам ч. 1 ст. 266 КУпАП, працівники поліції його не відсторонили від керування транспортним засобом.
Мотивує тим, що на порушення вимог ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», йому не було повідомлено конкретну причину зупинки транспортного засобу, у зв'язку з чим всі інші дії працівників поліції є незаконними.
На апеляційний розгляд ОСОБА_1 не прибув. Прислав заяву про проведення апеляційного розгляду справи без його участі.
Переглянувши відеозапис, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З переглянутого апеляційним судом відеозапису, доданому до протоколу, видно як ОСОБА_1 , під час дії комендантської години, керував транспортним засобом ВАЗ 321099, державний номерний знак НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції.
Під час спілкування у працівників поліції виникли підозри про перебування водія у стані алкогольного сп'яніння, поліцейськими були дотримані вимоги визначеного порядку проведення огляду водіїв на стан сп'яніння, встановленого чинним законодавством, названі ознаки алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 було запропоновано право вибору пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер або проїхати до лікарні. Він відмовляється від проведення огляду на місці, погоджується поїхати у лікарню, потім передумав, і вказав, що він не відмовлявся від проходження огляду на місці та пройшов тестування. Результати тесту показали стан алкогольного сп'яніння 2, 20 проміле.
Згідно квитанції - роздруківки від приладу Драгер, огляд водія ОСОБА_1 проводився 26.10.2024, о 23 год. 36 хв., результат 2,20 проміле.
Згідно з Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, медичний огляд поліцейськими водія ОСОБА_1 проводився у зв'язку з виявленими у нього ознаками алкогольного сп'яніння такими як запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці - результат огляду становив 2,20 проміле. Те, що водій ОСОБА_1 не підписав Акт огляду, а також протокол про адміністративне правопорушення, відмовився отримувати їх копії, не ставить під сумніви результати огляду.
Крім того, переглянутим відеозаписом, встановлено, що ОСОБА_1 не заперечував проти отриманого результату, та постійно перепитував у працівників поліції, чи включена камера. Жодних заперечень не виказував та постійно намагався домовитися про покращення свого становища.
Відеозапис проводився безперервно на місці вчинення правопорушення, і на ньому зафіксований розвиток подій, що передували складанню протоколу про адміністративне правопорушення. Піддавати вказані докази сумніву, в апеляційного суду немає законних підстав.
Таким чином, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що зупинка транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 була правомірною, при цьому стан останнього викликав у працівників поліції обґрунтовані сумніви у керуванні водієм транспортним засобом у тверезому стані, а сукупність візуальних ознак та поведінка ОСОБА_1 вказували на цілком обгрунтовані вимоги працівника патрульної поліції пройти медичний огляд. Порушень конституційних прав, свобод та інтересів громадян, які б впливали на допустимість доказів у справі, не встановлено.
Судом також не встановлено обставин, які перешкоджали б ОСОБА_1 у разі незгоди з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, пройти огляд в медичній установі у встановленому порядку.
Стосовно тверджень ОСОБА_1 про те, що його не було відсторонено належним чином від керування транспортним засобом то матеріалами справи встановлено, що останній, як особа, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, був відсторонений від керування автомобілем. Зокрема, як слідує з переглянутого відеозапису, водія ОСОБА_1 відсторонено від подальшого права керування транспортним засобом до повного витверезіння.
Посилання ОСОБА_1 на порушення його прав, через розгляд справи за його відсутності, не знайшло свого об'єктивного підтвердження, так як статтею 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких передбачає обов'язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить.
Крім того, як убачається з переглянутого апеляційним судом відеозапису, при ознайомленні ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення, останньому було повідомлено про час та місце судового розгляду протоколу.
Посилання ОСОБА_1 щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не звільняє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, та не впливає на причину зупинки.
Крім того, на даний час у нашій державі діє воєнний стан і працівники поліції мають право зупиняти та перевіряти усі транспортні засоби, особливо під час дії комендантської години, коли пересування людей і транспортних засобів заборонено.
Також слід зазначити, що розбіжність, яка вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, де зазначено, що особу ОСОБА_1 встановлено на підставі посвідчення водія НОМЕР_2 від 19.12.2020, водночас він має посвідчення водія, видане на його ім'я НОМЕР_3 від 19.12.2022, є несуттєвою та не впливає на правильність висновків суду першої інстанції.
Пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Новгород - Сіверського районного суду Чернігівської області від 06 листопада 2024 року щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець