Справа № 308/13113/15-к
11 листопада 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22014070000000022 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Гнівань Тиврівського району Вінницької області, громадянина України, українця, не працюючого, розлученого, із повною загальною освітою, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України,-
встановив:
ОСОБА_4 , проживаючи на території, наближеній до державного кордону України, у березні 2014 року вступив в злочинну змову з невстановленими досудовим слідством особами, щодо організації незаконного переправлення групи, яка складалася з 33 нелегальних мігрантів, 30 з яких були вихідцями з Республіки Афганістан та 3 вихідців Сирії, в Словацьку Республіку.
Згідно досягнутої злочинної домовленості, в його обов'язки входила прихована доставка нелегальних мігрантів з території Житомирської області, куди їх мали доставити інші співучасники злочину, до території наближеної до державного кордону України та Словацької Республіки, з метою передачі іншим співучасникам злочину, для безпосереднього незаконного переправлення через лінію державного кордону України.
Так, на виконання злочинної домовленості, ОСОБА_4 10.03.2014 року, на належному йому автомобілі марки «MAN»(рефрижератор) р.н. - НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , виїхав з м. Ужгород та попрямував в напрямку м. Житомир. Слідуючи в м. Житомир, він заїхав в АДРЕСА_2 , де відвідав своїх родичів та виписався з постійного місця реєстрації, вказавши у виписному талоні адресу наступного місця прописки: АДРЕСА_1 . У своїх родичів він проживав до 14.03.2014 року.
В подальшому, на виконання злочинної домовленості о 20 год. 00 хв. 14.03.2014 року він прибув в район с. Стара Котельня, Андрушівського району Житомирської області, де зупинився в лісистій місцевості, в районі базової станції мобільного зв'язку мобільного оператора «Life» № НОМЕР_3 . На вказаній місцевості ОСОБА_4 перебував протягом кількох годин, очікуючи прибуття інших співучасників злочину.
В подальшому, використовуючи нічний час доби, а також ділянку місцевості, віддалену від траси державного значення, ОСОБА_4 отримав від невстановлених досудовим слідством осіб групу з 33 нелегальних мігрантів, яких він розмістив у вантажному відділі належної йому вантажівки марки «MAN» р.н. - НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 .
Після того, як ОСОБА_4 розмістив нелегальних мігрантів у вантажівці, він вирушив у напрямку м. Ужгород, слідуючи по автомобільній дорозі «Київ-Чоп» через м. Радивилів Рівненької області та м. Буськ Львівської області, з метою подальшої передачі нелегальних мігрантів іншим співучасникам злочину для безпосереднього переправлення в Словацьку Республіку.
В м. Ужгород ОСОБА_4 заїхав 15.03.2014 близько 17 год., після чого за власними справами прослідував до свого помешкання за адресою: АДРЕСА_1 , та в подальшому о 19 год. 30 хв., прибув на територію невстановленого досудовим слідством одного із складських господарств, розташованих в промисловому кварталі м. Ужгород, в районі базової станції мобільного зв'язку Lac 52403 SellID 332, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , де з метою приховання нелегальних мігрантів, ОСОБА_4 на власному вантажному автомобілі марки «MAN» р.н. - НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , заїхав всередину складського ангару, розташованого на території вищевказаного складського господарства, де нелегальних мігрантів було висаджено з багажного відділу належного йому автомобіля, та, в подальшому, було передано іншим співучасникам злочину, які безпосередньо переправили їх на територію Словацької Республіки.
У вказаному складському приміщенні ОСОБА_4 передав іншим невстановленим досудовим слідством особам нелегальних мігрантів, після чого вирушив до належного його цивільній дружині помешкання, що за адресою: АДРЕСА_4 .
Зазначеними діями ОСОБА_4 сприяв незаконному переправленню нелегальних мігрантів через державний кордон України, що виразилось в наданні засобів, а саме наданні транспортного засобу для переміщення нелегальних мігрантів, усуненням можливих перешкод, що виразилось в прихованому розташуванні нелегальних мігрантів в рефрижераторній будці належного йому автомобіля, з метою запобігти виявленню нелегальних мігрантів компетентними органами, а також наданні вказівок та порад, що виразилось в керуванні діями нелегальних мігрантів на стадії їх доставки до кордону України та Словацької Республіки.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 332 КК України, як сприяння організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України шляхом надання засобів вчинення злочину, вказівок та усунення перешкод вчиненні способом, небезпечним для життя чи здоров'я осіб, яких незаконно переправляли через державний кордон України, вчинено щодо кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 2 ст. 332 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрити.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника.
Прокурор зазначила, що строк притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності закінчився, а тому вважає, що кримінальне провадження підлягає закриттю.
Суд, дослідивши матеріали клопотання, заслухавши позицію обвинуваченого, його захисника, а також прокурора, роз'яснивши обвинуваченому наслідки звільнення від кримінальної відповідальності (ст. 285 КПК України) на підставі ст. 49 КК України, зокрема, що таке звільнення не є реабілітуючою підставою, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим, тобто суд, встановивши наявність всіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності на цій підставі незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа).
З обвинувального акту вбачається, що подія злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_4 мала місце 30.09.2014 року.
Санкція ч. 2 ст. 332 КК України передбачає покарання у виді караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років..
Суд зауважує, що у відповідності до класифікації кримінальних правопорушень, визначених ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 332 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відноситься до тяжких злочинів.
Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності за вчинений тяжкий злочин, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КК України кримінальне провадження закривається судом, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Тож, у зв'язку з тим, що з дня інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України минуло понад десять років, останній підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за даною статтею на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження - закриттю.
При цьому судом враховано, що строк притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за вказаним кримінальним правопорушенням сплив, переривання перебігу давності чи його зупинення не було, від слідства або суду обвинувачений не ухилявся, даних про притягнення його до кримінальної відповідальності до закінчення вказаного строку немає, обчислення строків давності є правильним.
Обвинувачений не заперечував проти закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав і надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності, при цьому вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав.
Цивільний позов не заявлявся.
Судові витрати слід віднести на рахунок Державного бюджету України.
Питання речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 49 КК України, ст. ст. 100, 124, 128-129, 182, 284-288, 369, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
На підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України обвинуваченого ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22014070000000022 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України закрити, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Речові докази:
Процесуальні витрати на проведення дактилоскопічної експертизи №17/253 від 24.04.2014 в розмірі 245,96 грн. та за проведення криміналістичної експертизи відео-звукозапису №4677/4678 від 12.01.2015 в розмірі 3542,40 грн. віднести на рахунок Державного бюджету України.
Речові докази:
- мобільний телефон марки «Samsung» моделі: «GT-E1200M», ІМЕІ НОМЕР_4 - мобільний телефон марки «Samsung» моделі: «GT-E1200M», ІМЕІ НОМЕР_5 , мобільний телефон марки «Nokia» моделі: « НОМЕР_6 », ІМЕІ НОМЕР_7 , мобільний телефон марки «LG» моделі: « НОМЕР_8 », ІМЕІ НОМЕР_9 , мобільний телефон марки «Nokia» моделі: « НОМЕР_10 », ІМЕІ НОМЕР_11 з карткою оператора мобільного зв'язку «Life» № НОМЕР_12 , мобільний телефон марки «Nokia» моделі: « НОМЕР_6 », ІМЕІ НОМЕР_13 з сім карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», на яку нанесено маркування « ОСОБА_6 »; мобільний телефон марки «Nokia» моделі: « НОМЕР_14 », ІМЕІ НОМЕР_15 з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Life» № НОМЕР_16 ; мобільний телефон марки «Nokia» моделі: «С1-02», ІМЕІ НОМЕР_17 з сім карткою оператора мобільного зв'язку «Djuse», на який міститься маркування «Мій Пусто», мобільний телефон марки «Nokia» моделі: «101», ІМЕІ № НОМЕР_18 ; які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_4 повернути останньому як власнику;
- вантажний автомобіль марки «MAN» моделі 8.163 (рефрижератор) кузов № НОМЕР_2 , р.н. НОМЕР_19 , які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_7 повернути останньому як власнику. Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий - суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1