Справа № 320/26/24 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.
02 грудня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Беспалов О.О.
Ключкович В.Ю.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві при призначенні довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в частині неврахування половини строку навчання за денною формою у Київському інституті внутрішніх справ при Українській академії внутрішніх справ України (нині - Національна академія внутрішніх справ) - 1 рік 11 місяців 28 днів, стаж роботи на посаді головного спеціаліста Васильківського районного управління юстиції Київської області - 1 рік 11 місяців 24 дні, стаж роботи на посаді помічника судді Васильківського районного суду Київської області - 1 рік 1 місяців 27 днів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до стажу, який дає право на щомісячне грошове утримання судді половину строку навчання за денною формою у Київському інституті внутрішніх справ при Українській академії внутрішніх справ України (нині - Національна академія внутрішніх справ) - 1 рік 11 місяців 28 днів, стаж роботи на посаді головного спеціаліста Васильківського районного управління юстиції Київської області - 1 рік 11 місяць 24 дні, стаж роботи на посаді помічника судді Васильківського районного суду Київської області - 1 рік 1 місяць 27 днів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді, виходячи з розрахунку 60% суддівської винагороди судді, починаючи з 26 вересня 2023 року, та виплатити різницю між виплаченим щомісячним довічним грошовим утриманням судді у розмірі 50% суддівської винагороди судді та перерахованим у розмірі 60% суддівської винагороди судді.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначає, що до розрахунку стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді ввійшли періоди роботи з 19.08.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 14.03.2011 та з 15.03.2011 по 26.09.2023. Довічне грошове утримання судді ОСОБА_1 перераховане з розрахунку 20 років стажу роботи на посаді судді, а тому відсоток для розрахунку щомісячного грошового утримання становить 50%. Відповідачем зазначено, що стаж роботи на посаді судді розраховано відповідно норм чинного законодавства щодо зарахування стажу роботи на посаді судді та визначення загального відсотку для розрахунку щомісячного грошового утримання у розмірі 50%.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 03 жовтня 2024 року.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року справу на підставі ч. 2 ст. 311 КАС України призначено до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 Указом Президента України від 4 серпня 2003 року № 802/2003 призначена на посаду судді Васильківського районного суду Київської області. Указом Президента України від 23 березня 2004 року № 358/2004 переведена на посаду судді Васильківського міськрайонного суду Київської області. Постановою Верховної Ради України від 19 лютого 2009 року № 1029-VI обрана на посаду судді цього суду безстроково. Указом Президента України від 24 лютого 2011 року №245/2011 переведена на посаду судді Печерського районного суду міста Києва.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 26.09.2023 №924/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Печерського районного суду міста Києва у зв'язку з поданням заяви про відставку» позивач звільнена з посади судді Печерського районного суду міста Києва у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Наказом Голови Печерського районного суду міста Києва №530-к/2023-к від 28.09.2023 суддю ОСОБА_1 відраховано зі штату Печерського районного суду міста Києва 26.09.2023 у зв'язку зі звільненням з посади судді відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №924/0/15-23 від 26.09.2023.
З 27.09.2023 позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує щомісячне грошове утримання як суддя у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII .
На звернення позивача від 04.12.2023 №ВЕБ-26002-Ф-С-23-286085 (зареєстроване 05.12.2023) Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 26.12.2023 №43830-43771/Б-02/8-2600/23 повідомило, що до розрахунку стажу роботи на посаді судді ввійшли періоди на посаді судді з 19.08.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 14.03.2011 та з 15.03.2011 по 26.09.2023. Довічне грошове утримання судді перераховане з розрахунку 20 років стажу роботи на посаді судді, тобто відсоток для розрахунку щомісячного грошового утримання становить 50 %.Також зазначено, що для зарахування до стажу роботи на посаді судді та для визначення відсотків суддівської винагороди судді, половини строку навчання за денною формою у Національній академії внутрішніх справ, періоду роботи на посаді головного спеціаліста Васильківського районного управління юстиції Київської області та періоду роботи на посаді помічника судді Васильківського районного суду Київської області, відсутні законні підстави.
Вважаючи наведене порушенням своїх прав, позивач вернулася до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що нормами законодавства, які були чинні як на момент звільнення позивача у відставку, так і на момент призначення його на посаду судді, передбачали можливість зарахування до стажу роботи на посаді судді як безпосередньо періоди такої роботи, так і період проходження строкової військової служби, половини строку навчання на юридичних факультетах, а також стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Основні засади державної політики у сфері організації судової влади та здійснення правосуддя, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначені Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ (далі - Закон №1402-VIII).
Частиною першою статті 116 Закону №1402-VIII визначено, що суддя, який має стаж роботі на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно з частиною першою статті 137 Закону №1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
У той час, згідно абзацу 4 п. 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Як встановлено судом першої інстанції, на момент призначення позивача на посаду судді вперше діяв Закон України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі - Закон № 2862-ХІІ), який підлягає застосуванню під час вирішення питання щодо зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці інших періодів роботи.
Так, відповідно до частини першої статті 43 Закону №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до абз.2 ст.1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Після втрати чинності ст.1 вказаного Указу Президента України питання зарахування в стаж роботи судді інших періодів діяльності було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року №545.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року №545 пункт 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 (865-2005-п) «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» доповнено абзацом такого змісту: «До стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби».
Разом з тим, згідно з пунктом 2 Розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» передбачалося, що статті 43, 44 Закону України «Про статус суддів» № 2862-XII втратили чинність з 1 січня 2011 року.
Однак, приймаючи підпункт 1 пункт 2 Розділу XII та пункт 11 Розділу XIII Прикінцеві положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI, законодавець не розмежував зарахування стажу для суддів, які призначені або обрані на посаду судді до набрання чинності цим Законом та суддів, які були призначені на посаду після набрання чинності цим Законом.
Таким чином, оцінюючи можливість застосування частини шостої статті 44 Закону України «Про статус суддів» № 2862-XII щодо позивача, колегія суддів вважає, що положення пункту 11 Розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI не поширюються на осіб призначених на посаду судді після набрання чинності цим законом.
Відтак, положення частини шостої статті 44 Закону № 2862-XII поширюється лише на суддів, які були призначені чи обрані до 1 січня 2011 року.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі №806/2962/17.
Аналіз зазначених норм свідчить, що до стажу роботи, що дає позивачу право на щомісячне довічне грошове утримання, крім часу роботи на посадах суддів, може зараховуватися половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, оскільки позивач був вперше призначений на посаду до 1 січня 2011 року.
Згідно розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 від 06.11.2023 №02/24/2023 до стажу зараховано такі періоди:
- курсант Київського інституту внутрішніх справ при Українській академії внутрішніх справ з 01.08.1993 по 26.07.1997 (половина строку навчання - 1 рік 11 місяців 28 днів;
- головний спеціаліст Васильківського районного управління юстиції Київської області з 12.06.2000 по 06.06.2002 - 1 рік 11 місяців 24 дні;
- помічник судді Васильківського районного суду Київської області з 07.06.2002 по 18.08.2003 - 1 рік 1 місяць 27 днів
- суддя Васильківського районного суду Київської області з 19.08.2003 по 27.03.2004 - 07 місяців 9 днів;
- суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області з 27.03.2004 по 14.03.2011 - 6 років 11 місяців 16 днів;
- суддя Печерського районного суду м. Києва з 15.03.2011 по 26.09.2023 - 12 років 6 місяців 12 днів.
Всього стаж судді, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці, становить 21 рік 47 місяців 116 днів.
Зазначені періоди роботи ОСОБА_1 також підтверджуються записами в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 .
Крім того, в рішенні Вищої ради правосуддя від 26.09.2023 №924/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Печерського районного суду міста Києва у зв'язку з поданням заяви про відставку» зазначено, що за результатами вивчення доданих до заяви ОСОБА_1 документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді у відставку, а саме: актів про призначення, обрання на посаду, копій документа про освіту, трудової книжки, встановлено, що станом на 26.06.2023 загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає їй право на звільнення у відставку, становить 25 років 1 місяць 19 днів.
Таким чином, невключення до відповідного стажу роботи позивача на посаді судді, зокрема, половини терміну навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах є неправомірним.
Вказані висновки узгоджуються із позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 08.03.2018 у справі №308/6953/17, від 19.06.2018 у справі №243/4458/17, від 05.12.2019 у справі №592/2737/17, від 31.03.2021 у справі №235/7316/16-а, від 13.02.2020 у справі №592/5433/17, від 12.05.2020 у справі №303/1504/17-а, від 30.03.2023 по справі №280/2167/21.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що закріплене в частині 2 статті 137 Закону №1402-VIII положення (припис) про те, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, означає, що до стажу роботи на посаді судді і прирівняних до нього стажів роботи (абзац четвертий пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII) додається (може додаватися) ще один вид (чи види) роботи (професійної діяльності), який раніше не охоплювався поняттям стажу роботи на посаді судді. Під цим стажем у вимірі чинного законодавчого визначення поняття «стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді», треба розуміти за якісними властивостями вид (види) певної роботи (професійної діяльності) в галузі права, який відрізняється від суддівської і прирівняної до неї роботи та має часові (кількісні) межі (строк роботи) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 8 жовтня 2020 року у справі № 9901/537/19).
Велика Палата Верховного Суду констатує, що вимоги до кандидатів на посаду судді були по-різному визначені законодавством України, що діяло на день їх призначення (обрання) на посаду судді, а тому такі вимоги можуть вважатися виправданою, обґрунтованою та справедливою підставою різниці при вирішенні питання щодо обчислення стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, залежно від змісту цих вимог, визначених законодавством, яке було чинним на час призначення (обрання) на посаду судді".
Аналогічну правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 24.10.2019 у справі № 9901/2/19, від 17.09.2020 у справі № 9901/302/19.
Отже, у разі здійснення перерахунку стажу обов'язково необхідно враховувати порядок призначення (обрання) кожного окремого судді на посаду вперше, оскільки при призначенні (обранні) суддів на посаду вперше застосовувалися різні вимоги до стажу, необхідного для зайняття посади судді, які діяли на момент такого призначення (обрання).
Так, на час обрання позивача на посаду судді статус суддів визначав Закон № 2862-XII, відповідно до частини першої статті 7 якого на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Як установлено та підтверджується записами в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 працювала: головним спеціалістом Васильківського районного управління юстиції Київської області з 12.06.2000 по 06.06.2002 (1 рік 11 місяців 24 дні) та помічником судді Васильківського районного суду Київської області з 07.06.2002 по 18.08.2003 (1 рік 1 місяць 27 днів).
Таким чином, оскільки до стажу роботи на посаді судді зараховується стаж роботи судді в галузі права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, то суд доходить висновку про наявність у позивача права на зарахування до стажу роботи на посаді судді, стажу (досвіду роботи) професійної діяльності у сфері права а саме: з 12.06.2000 по 06.06.2002 на посаді головного спеціаліста Васильківського районного управління юстиції Київської області та з 07.06.2002 по 18.08.2003 на посаді помічника судді Васильківського районного суду Київської області.
Отже, загальний стаж ОСОБА_1 для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у розумінні Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII складає повних 25 років (25 років 1 місяць 19 днів) з яких: 20 років - на посаді судді; 1 рік 1 місяць 27 - на посаді помічника судді;1 рік 11 місяців 24 дні - на посаді головного спеціаліста;1 рік 11 місяців 28 днів - половина періоду навчання у вищому навчальному закладі на денній формі.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не зарахування до стажу позивача, з якого обчислюється довічне грошове утримання судді, вказаних періодів роботи позивача та зобов'язання відповідача зарахувати до стажу позивача як судді у відставці, з якого обчислюється довічне грошове утримання половину строку навчання за денною формою у Київському інституті внутрішніх справ при Українській академії внутрішніх справ України - 1 рік 11 місяців 28 днів, стаж роботи на посаді головного спеціаліста Васильківського районного управління юстиції Київської області - 1 рік 11 місяць 24 дні, стаж роботи на посаді помічника судді Васильківського районного суду Київської області - 1 рік 1 місяць 27 днів
Крім того за змістом частини третьої статті 142 Закону №1402-VI за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Оскільки судом установлено, що позивач має суддівський стаж 25 років, тобто понад 20 років на посаді судді, відповідно розмір щомісячного довічного грошового утримання має бути збільшений на 10%, що загалом становить 60 % від грошового утримання позивача (50% - за стаж роботи на посаді судді 20 років + 10 % (5 років * 2 %) - за кожен рік на посаді судді понад 20 років).
З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді, виходячи з розрахунку 60% суддівської винагороди судді, починаючи з 26.09.2023 (дата призначення позивачу довічного грошового утримання), з урахуванням раніше виплачених сум.
В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя: І.О. Грибан
Судді: О.О. Беспалов
В.Ю. Ключкович
(повний текст постанови складено 02.12.2024р.)