03 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/2658/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року (суддя Юхно І.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернуся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період роботи в російській федерації починаючи з моменту призначення пенсії, а саме з 01.07.2021;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати з 01.09.2005 по 31.03.2021 на підставі довідок від 16.07.2021 № 299, та від 20.04.2021 № 162, починаючи з моменту призначення пенсії, а саме з 07.07.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 по справі №160/23309/21 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію позивачу з 01.07.2021, однак при призначені пенсії відповідач не взяв для обрахунку пенсії заробітну плату позивача за роботу в російській федерації зазначену в довідках від 20.04.2021 № 162 та від 16.07.2021 №299. 05.12.2022 позивач звернувся до відповідача з заявою в якій просив перерахувати його пенсію з урахуванням заробітної плати отриманої за роботу в російській федерації з урахуванням довідок про заробітну плату від 20.04.2021 № 162 та від 16.07.2021 №299. 04.01.2023 відповідач своїм листом повідомив, що врахувати заробітну плату отриману в російській федерації немає законних підстав оскільки її неможливо підтвердити. З такими діями позивач не згоден та вважає їх протиправними, що стало підставою для звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 01.12.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2783-IX «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» (далі Закон №2783-IX), який набрав чинності 23.12.2022 і яким постановила зупинити у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, укладеної від імені України у м. Мінську 22.01.1993 і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 № 240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993, вчиненого від імені України у м. Москві 28.03.1997 і ратифікованого Законом України від 03.03.1998 № 140/98-ВР. 29.11.2022 КМУ прийняв постанову №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» (далі Постанова №1328), яка набрала чинності 02.12.2022, і якою постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві. Отже, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 передбачено вихід України з цієї Угоди зазначений міжнародний договір України припинив свою дію для України з 19.06.2023.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим 20.08.2014 Жовтоводським МС ГУ ДМС України у Дніпропетровській області.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року у справі № 160/23309/21, яке набрало законної сили 31.05.2022, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково, а саме:
визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області області №046550004354 від 08.07.2021 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи по трудовій книжці (заповнена 20 липня 1979) та роботи в російській федерації до страхового стажу, що надає право на призначення пенсії за віком;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 липня 2021 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду;
в іншій частині позовних відмовлено.
На виконання вищеозначеного рішення позивачу було призначено пенсію за віком з 01.07.2021, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія рішення П'ятихатського об'єднаного управління ПФУ від 01.09.2022 №046550004354.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 05.12.2022, у якій просив розрахувати йому пенсію з урахуванням довідки про заробітну плату №162 від 20.04.2021 та №299 від 16.07.2021 починаючи з моменту призначення пенсії, а саме: з 01.07.2021 року.
Листом відділу обслуговування громадян №3 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.01.2023 №337-31474/С-01/8-0400/23 «Про розгляд звернення» на означене звернення позивача повідомлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року по справі № 160/23309/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком ОСОБА_1 періоди роботи по трудовій книжці від 20.07.1978, періоди роботи в Російській Федерації та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 01.07.2021. Зобов'язань щодо розрахунку розміру пенсії за даними довідок від 20.04.2021 № 162 та 16.07.2021 № 299 про заробітну плату з 01.09.2005 по 31.03.2021, які видані ООО «Мартин», зазначене рішення суду не містить. З 01.07.2021, враховуючи рішення суду від 27.01.2022 по справі №160/23309/21, ОСОБА_1 призначена пенсія за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи в російській федерації починаючи з моменту призначення пенсії, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно зі ст. 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі відсутності після 1 липня 2000 року 60 місяців страхового стажу, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Спірним у цій справі є можливість врахування отриманої заробітної плати на території рф.
13.03.1992 державами-учасницями СНД підписано Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення, в якій закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають (ст. 1).
Угоду було підписано з метою взаємного визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань «відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди». Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
Згідно зі ст. 3 вказаної Угоди, усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Відповідно до ст. 5 цієї Угоди така розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.
Згідно з ч. 2-3 ст. 6 цієї Угоди для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди.
Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Згідно зі ст. 7 вказаної Угоди, розмір пенсії переглядається відповідно до законодавства держави - учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера з дотриманням умов, передбачених пунктом 3 статті 6 цієї Угоди.
Відповідно до ст. 11 вказаної Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Згідно із ч. 2 ст. 13 вказаної Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
З огляду на наведені вище положення, колегія суддів зазначає, що вихід РФ, та в подальшому, України, з вказаної угоди жодним чином не повинен тягнути за собою негативних наслідків для громадян України, у тому числі і для позивача, оскільки пенсійні права останніх виникли ще задовго до виходу держави-учасниці із Угоди, а відтак, заробітна плата, отримана позивачем на території РФ, не може бути неврахованою під час здійснення перерахунку пенсії саме з таких підстав.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Порядок № 22-1).
Згідно з пп. 2 п. 2.1 Порядку № 22-1 особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, а за періоди роботи після 01 січня 2004 року додатково надається інформація, отримана органами, що призначають пенсію, від відповідних фондів держав - учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків.
Відповідно до пп. 3 п. 2.1 Порядку № 22-1 для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами;
Відповідно до пункту 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року у справі № 160/23309/21, яке набрало законної сили 31.05.2022, зокрема: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи по трудовій книжці (заповнена 20 липня 1979) та роботи в Російській Феларації до страхового стажу, що надає право на призначення пенсії за віком.
На виконання вищеозначеного рішення позивачу було призначено пенсію за віком з 01.07.2021, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія рішення П'ятихатського об'єднаного управління ПФУ від 01.09.2022 №046550004354.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 05.12.2022, у якій просив розрахувати йому пенсію з урахуванням довідки про заробітну плату №162 від 20.04.2021 та №299 від 16.07.2021 починаючи з моменту призначення пенсії, а саме: з 01.07.2021.
Листом відділу обслуговування громадян №3 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.01.2023 №337-31474/С-01/8-0400/23 «Про розгляд звернення» на означене звернення позивача повідомлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року по справі № 160/23309/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком ОСОБА_1 періоди роботи по трудовій книжці від 20.07.1978, періоди роботи в Російській Федерації та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 01.07.2021. Зобов'язань щодо розрахунку розміру пенсії за даними довідок від 20.04.2021 № 162 та 16.07.2021 № 299 про заробітну плату з 01.09.2005 по 31.03.2021, які видані ООО «Мартин», зазначене рішення суду не містить. З 01.07.2021, враховуючи рішення суду від 27.01.2022 по справі №160/23309/21, ОСОБА_1 призначена пенсія за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім того, у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 у справі №160/23309/21 було встановлено, що «на підтвердження стажу роботи протягом періодів з 2005 року по 2021, Позивач надав до матеріалів справи у копіях: довідку ТОВ «МАРТИН» від 2021 року щодо розміру заробітної плати; довідкою ТОВ «МАРТИН» №299 від 16.07.2021 про перерахування з його заробітної плати внески до Пенсійного фонду Російської Федерації; довідка ТОВ «МАРТИН» без номеру від 01.03.2021, в якій зазначено дати прийняття та звільнення ОСОБА_1 на посади з посиланням на номери та дати наказів про прийняття/звільнення; додаткову угоду від 05.12.20219 до трудового договору №326/18 від 19.12.2018; довідку Жовтоводської міської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості №488/10-633 від 24.03.2021, яка містить відомості про виплати допомоги по безробіттю Позивачу; довідку Жовтоводської міської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості №488/10-969 від 03.06.2021, яка містить відомості про виплати допомоги по безробіттю».
Згідно з довідкою від 16.07.2021 № 299, виданою ОСОБА_1 ТОВ «МАРТИН», з січня 2012 року до березня 2021 року позивач отримував заробітну плату на території російської федерації, з якої перераховувались внески в Пенсійний фонд рф. Довідка ТОВ «МАРТИН» від 20.04.2021 № 162 підтверджує отримання ОСОБА_1 у період з вересня 2005 року по грудень 2011 року заробітної плати на території російської федерації, з якої перераховувались внески в Пенсійний Фонд рф (копії містять у матеріалах справи).
Зазначені довідки містять посилання на первинні документи, на підставі яких їх видано, підписані генеральним директором підприємства та містять відповідний відтиск печатки.
Отже, варто зауважити, що вказані періоди роботи додатково підтверджуються записами трудової книжки позивача та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 у справі №160/23309/21.
З наведеного слідує, що позивачем для перерахунку пенсії були надані всі необхідні документи, передбачені Порядком № 22-1.
При цьому, вказаним Порядком не встановлено обов'язку особи, яка звертається за перерахунком пенсії, подавати разом із відповідною заявою первинні документи, на підставі яких була видана довідка про заробітну плату, однак зі змісту вказаних документів вбачається, що видані вони саме на підставі особових рахунків.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 4.2 розділу 4 Порядку 22-1, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема:
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку.
Тобто, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у врахуванні заробітної плати при перерахунку позивачу пенсії.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 291/99/17, від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17, від 03 червня 2021 року у справі № 127/8001/17.
До того ж, як зазначено Верховним Судом у постанові від 23 грудня 2020 року у справі №520/7125/17 посилання органу Пенсійного фонду України на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки як на первинні документи, на підставі яких вона видана, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні. Як передбачено частиною 3 статті 44 Закон № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.
Колегія суддів наголошує, що позивач набув трудовий стаж, звернувся за призначенням та перерахунком пенсії, у тому числі зі спірними довідками, які були отриманні ним до введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
З огляду на вказане, надані позивачем документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на перерахунок пенсії лише з тих підстав, що Україною у зв'язку з військовою агресією російської федерації припинено співробітництво та неможливо надати запит на звірку достовірності відомостей зазначених у довідках про розмір виплаченої позивачу заробітної плати за спірний період.
Колегія суддів зазначає згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Під час розгляду справи відповідачем жодним чином не доведено факту сумнівності відомостей, зазначених у спірних довідках. Видача останніх органом рф беззаперечно не підтверджує припущення відповідача щодо недостовірності відомостей вказаних в таких довідках, а відтак, жодним чином не впливає та не повинно обмежувати право позивача на пенсійне забезпечення. Крім того, жодних доказів на підтвердження вказаних обставин матеріали справи не містять.
З таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність вимог апеляційної скарги та, відповідно, відсутність підстав для її задоволення.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров
суддя О.В. Головко