справа№380/22381/24
з питань поновлення та продовження процесуальних строків
02 грудня 2024 року м.Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гавдик З.В., розглянувши заяву позивача про усунення недоліків адміністративного позову у справі № 380/22381/24 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною постанову, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просив:
- Визнати протиправною і скасувати постанову винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Тарабан Оленою Олександрівною від 11 жовтня 2024 року з виконавчого провадження №73457546 про закінчення виконавчого провадження та зобов'язати поновити назване виконавче провадження.
Ухвалою судді від 05.11.2024 року позовну заяву залишено без руху, а особі, що звернулась, надано строк для усунення недоліків у спосіб: подання до позову заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску, оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі який становить 1211,20 грн.
На виконання вимог ухвали судді від 27.11.2024 року, від позивача через канцелярію суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. Щодо строку звернення до суду позивач зазначає, що спірну постанову від 11.10.2024 позивач отримав поштою лише 18.10.2024, що підтверджується поштовим конвертом та витягом з трекінгу поштових відправлень. До суду позивач звернувся 24.10.2024, тобто в межах десятиденного строку звернення до суду.
Позивачем повторно подано клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів. Позивач зазначає, що оплата судового збору є значною і кошти відсутні, то суд може звільнити малозабезпеченого (член малозабезпеченої сім'ї) позивача від сплати судового збору з соціальних прав, або громадянина коли розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, як передбачено ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
При постановленні ухвали суд виходить з наступного.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір».
Так, у частині 1 статті 8 вказаного Закону передбачено, що ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.
Суддя звертає увагу на те, що позивачем долучено довідку про доходи №5337973360371539 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, згідно якої позивачем отримано дохід 25116,00 грн. З позовної заяви вбачається, що така містить одну вимогу немайнового характеру, за яку позивач має сплатити судовий збір в сумі 1211,20 грн, що не перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 року № 1768-III (далі - Закон № 1768-III) малозабезпечена сім'я - це сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Статус малозабезпеченої набуває лише та сім'я, якій призначено відповідну державну допомогу, а право сім'ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, але і від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім'ї та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1768-III державна соціальна допомога призначається на шість місяців. Протягом цього часу сім'я має статус малозабезпеченої.
Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у м.Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї.
Підтвердженням статусу малозабезпеченої сім'ї є довідка відповідного управління праці та соціального захисту населення про отримання (неотримання) соціальної допомоги, форма якої визначена в додатку № 11 до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справи отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Мінпраці від 19 вересня 2006 року № 345.
Водночас на підтвердження того, що відповідним управлінням праці та соціального захисту населення сім'я позивача була визнана малозабезпеченою у зв'язку із чим йому була призначена державна соціальна допомога, жодних доказів не надано.
З огляду на викладене, суддя вважає, що відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому у задоволенні його клопотання необхідно відмовити.
Позивач не усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі, яку залишено без руху, оскільки не сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Ухвалою від 05.11.2024 року про залишення позовної заяви без руху позивачу надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки.
Згідно ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно ч. 2 ст. 121 КАС України, про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Керуючись ст. 121, 243 КАС України, суддя -
В задоволенні заяви позивача про усунення недоліків адміністративного позову - відмовити.
Процесуальний строк встановлений ухвалою судді про залишення позовної заяви без руху від 05.11.2024 року, якою позивачу встановлено строк усунення недоліків позовної заяви продовжити.
Позивачу встановити в п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, оскарженню не підлягає.
Суддя Гавдик З.В.