03 грудня 2024 року м. Ужгород№ 260/6383/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород, Закарпатська область,88008) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії
4 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області , яким просить:
1. Звільнити зі сплати судового збору з урахуванням з урахуванням позиції викладені в постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 380/8976/21.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, щодо відмови здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі Закону України "Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати" №2050, компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії:
- по справі №260/3037/20 від 15.10.2020р. за період з 01.01.2016 по 30.11.2020 рік., сума заборгованості. - 69 403,47 грн., інфляційне збільшення у сумі 35 956,44грн.;
- по справі 260/3413/21 від 15.12.2021 за період з 01.12.2019 по 28.02.2022 рік сума заборгованості - 160 647.02 грн., інфляційне збільшення у сумі 29 950,46 грн.
- по справі 260/1210/22 від 21.04.2022 за період з 01.12.2019 по 30.06.2022 рік сума заборгованості - 103583.72 грн., інфляційне збільшення у сумі 36 613,71 грн.
- по справі 260/1621/23 від 16.05.2023 за період з 01.07.2022 по 30.06.2023 рік сума заборгованості - 24000 грн., інфляційне збільшення у сумі 3 064,45 грн.
(по день з якої розпочалась виплата перерахованої пенсії)
3. Стягнути з Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 згідно розрахунку індексу інфляції, який розраховано помісячно, на підставі Закону України "Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати" №2050, компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії на підставі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду:
- по справі №260/3037/20 від 15.10.2020р. за період з 01.01.2016 по 30.11.2020 рік., сума заборгованості. - 69 403,47 грн., інфляційне збільшення у сумі 35 956,44грн.;
- по справі 260/3413/21 від 15.12.2021 за період з 01.12.2019 по 28.02.2022 рік сума заборгованості - 160 647.02 грн., інфляційне збільшення у сумі 29 950,46 грн.
- по справі 260/1210/22 від 21.04.2022 за період з 01.12.2019 по 30.06.2022 рік сума заборгованості - 103583.72 грн., інфляційне збільшення у сумі 36 613,71 грн.
- по справі 260/1621/23 від 16.05.2023 за період з 01.07.2022 по 30.06.2023 рік сума заборгованості - 24000 грн., інфляційне збільшення у сумі 3 064,45 грн. (по день з якої розпочалась виплата перерахованої пенсії).
4. Витребувати пенсійну справу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Закарпатській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, (надалі - Закон №2262-ХІІ).
09 вересня 2024 року позивач звернувся із заявою до відповідача щодо проведення розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати частини донарахованої пенсії за спірні періоди, які здійснюється відповідно до ч.2 ст. 55 Закону України №2262-ХІІ, ч. 2 ст. 46 Закону України №1058, Закону України №2050-111 та Порядку 159 на підставі проведеного розрахунку суми, що підлягає виплаті, які проведені в рамках виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/3037/20 від 15.10.2020, № 260/3413/21 від 15.12.2021, № 260/1210/22 від 21.04.2022, № 260/1621/23 від 16.05.2023, з урахуванням висновків постанови ВС від 24.07.2024 року по справі 600/1941/22.
Однак, за результатами розгляду його заяви, ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомило про відсутність підстав для компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії. Вважаючи протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області у виплаті йому компенсацію за вчасно не виплачену частину пенсії позивач звернувся до суду з даним позовом. Зазначає , що сума невиплаченої пенсії, за спірні періоди складає 357634.21 грн.
11 жовтня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в справі, якою зобов'язано відповідача надати суду в термін 7 днів: пенсійну справу ОСОБА_1 та запропоновано відповідачу надати відзив на позов та докази, які в нього є в термін протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.
18 жовтня 2024 року від Головного управління ПФУ в Закарпатській області надійшла пенсійна справа ОСОБА_1 .
31 жовтня 2024 року від Головного управління ПФУ в Закарпатській області надійшов відзив на позов, відповідно до якого зазначено, що нарахована різниця в пенсії за минулий час (з урахуванням виплачених сум) на підставі відповідних судових рішень: по справі №260/3037/20 від 15.10.2020 за період з 01.01.2016 по 30.11.2020, сума заборгованості - 69 403,47 грн.; по справі 260/3413/21 від 15.12.2021 за період з 01.12.2019 по 28.02.2022, сума заборгованості - 160 647.02 грн.; по справі 260/1210/22 від 21.04.2022 за період з 01.12.2019 по 30.06.2022, сума заборгованості - 103583.72 грн.; по справі 260/1621/23 від 16.05.2023 за період з 01.07.2022 по 30.06.2023, сума заборгованості - 24000 грн. облікована Головним управлінням та буде виплачена після надходження коштів з Державного бюджету на такі цілі.
Зазначають , що підстави для нарахування компенсації втрати частини доходів відсутні, мотивуючи тим, що відповідно до ЗУ № 2020 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" відсутні , що також стверджується висновком , викладеному у рішенні ВАСУ від 26.02.2009 року у справі № К-16076/08 та у постанові Верховного Суду від 10.12.2013 року по справі № 21-329а/13, оскільки суми пенсії за рішенням суду носять разовий характер і не підпадають під визначення "доходів", передбачених Законом 2050.
04 листопада 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив відповідно до якої заперечує щодо позиції відповідача зазначеної у відзиві з мотивів аналогічних , що наведені у позові.
Обставини встановлені судом
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Закарпатській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду №260/3037/20 від 15.10.2020р. яке набуло законної сили 16.11.2020 р. :
- Визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення.
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/3037/20 від 15.10.2020р. нарахована заборгованість в розмірі 69403.47 грн. за період з 01.01.2016 по 30.11.2020 не виплачено та обліковано в реєстрі, що не заперечується сторонами.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду №260/3413/21 від 15.12.2021, яке набуло законної сили 14.01.2022 р. :
- Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 20453063) щодо відмови у здійсненні обчислення і перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 29 червня 2021 року №33/27-842, виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області" з 01 грудня 2019 року.
- Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 20453063) здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на підставі довідки № 33/27-842 від 29 червня 2021 року виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області" про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 листопада 2019 року, що підлягає врахуванню для перерахунку пенсії позивача, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ" та положень Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11 листопада 2015 року № 988, із врахуванням висновків суду, а також здійснити виплату перерахованої пенсії, із врахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі№260/3413/21 від 15.12.2021. нарахована заборгованість в розмірі 160647.02 грн. за період з 01.12.2019 року лютий 2022 року не виплачено за спірний період та обліковано в реєстрі, що не заперечується сторонами.
.Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду №260/1210/22 від 21.04.2022, яке набуло законної сили 23.05.2022 р. :
- Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення при перерахунку пенсії на підставі довідки №33/27-842 від 29 червня 2021 року виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області" відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 із 90 % до 70 % сум грошового забезпечення.
- Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, що зазначені в довідці №33/27-842 від 29 червня 2021 року виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області" та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі№260/1210/22 від 21.04.2022 нарахована заборгованість в розмірі 103583.72 грн. за період з 01.12.2019 по 30.06.2022 не виплачено та обліковано в реєстрі., що не заперечується сторонами.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду №260/1621/23 від 16.05.2023, яке набуло законної сили 15.06.2023 р. :
- Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб з 01 липня 2022 року.
- Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород, Закарпатська область,88008, код ЄДРПОУ 20453063) провести з 01 липня 2022 року нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб.
На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/1621/23 від 16.05.2023 нарахована заборгованість в розмірі 24000 грн. за період з 01.07.2022 по 30.06.2023 не виплачено та обліковано в реєстрі, що не заперечується сторонами.
Відтак, визначена відповідно до рішення суду по справі№260/3037/20 пенсії за період з 01.01.2016 по 30.11.2020, сума заборгованості - 69 403,47 грн.;по справі 260/3413/21 від 15.12.2021 за період з 01.12.2019 по 28.02.2022, сума заборгованості - 160 647.02 грн.; по справі 260/1210/22 від 21.04.2022 за період з 01.12.2019 по 30.06.2022, сума заборгованості - 103583.72 грн.; по справі 260/1621/23 від 16.05.2023 за період з 01.07.2022 по 30.06.2023, сума заборгованості - 24000 грн. включено до реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, що не заперечується сторонами , та що підлягає виплаті на виконання рішення суду.
09 вересня 2024 року позивач звернувся із заявою до відповідача щодо проведення розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати частини донарахованої пенсії за спірні періоди, які здійснюється відповідно до ч.2 ст. 55 Закону України №2262-ХІІ, ч. 2 ст. 46 Закону України №1058, Закону України №2050-111 та Порядку 159 на підставі проведеного розрахунку суми, що підлягає виплаті, які проведені в рамках виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/3037/20 від 15.10.2020, № 260/3413/21 від 15.12.2021, № 260/1210/22 від 21.04.2022, № 260/1621/23 від 16.05.2023, з урахуванням висновків постанови ВС від 24.07.2024 року по справі 600/1941/22.
Листом від 24.09.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повідомило позивача, що підстави для нарахування компенсації втрати частини доходів відсутні, мотивуючи тим, що відповідно до ЗУ № 2020 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" відсутні , що також стверджується висновком , викладеному у рішенні ВАСУ від 26.02.2009 року у справі № К-16076/08 та у постанові Верховного Суду від 10.12.2013 року по справі № 21-329а/13, оскільки суми пенсії за рішенням суду носять разовий характер і не підпадають під визначення "доходів", передбачених Законом 2050.
Мотиви та норми права застосовані судом
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав для компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати регулюються правовими нормами:
- Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-III від 19 жовтня 2000 року (далі - Закон № 2050-III) та
_ Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі Порядок №159), в редакції що були чинні на день виникнення спору.
Так, за статтею 1 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
За приписами статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії.
Згідно з пунктом 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Як зазначено в пункті 4 Порядку №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 21.06.2018 (справа №523/1124/17), від 03.07.2018 (справа № 521/940/17) від 15.04.2019 (справа №727/7818/16-а), 14.04.2021 року (справа № 465/322/17).
При цьому суд зазначає, що в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі № 646/6250/17 (адміністративне провадження № К/9901/2128/18) з огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 99 КАС України в системному зв'язку з положенням частини другої статті 46 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування колегія суддів дійшла до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Водночас, згідно з положеннями статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Тобто, Закон №2050-III фактично прив'язує виплату компенсації до виплати заборгованості, яка їй передує.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово надавав оцінку подібним правовідносинам. Зокрема у постановах від 01.05.2023 року у справі №380/23651/21, від 16 жовтня 2023 року у справі №200/18159/21 Верховний Суд зазначив, що з аналізу норм №2050-III та №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Поряд з цим, у поставові від 20.10.2022 року у справі №140/862/19 Верховний Суд наголосив, що «з системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Відтак, законодавець пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу».
При цьому, як вже було зазначено, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-III компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Тобто, за наявності визначених Законом №2050-III умов, присуджена за рішенням суду сума підлягає компенсації у тому ж самому порядку, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.
З наведеного слідує, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. А отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону №2050-III є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
Також, у постанові від 29.09.2022 року у справі №520/1001/19 Верховний Суд наголошував на тому, що дія Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
У цій же постанові колегія суддів вказувала, що законодавець пов'язав виплату компенсації із виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці. Аналогічний висновок щодо застосування тих самих норм права у подібних правовідносинах викладено й у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі №134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19 та застосована у постанові від 20.10.2022 у справі №140/862/19, де зауважено, що законодавець пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.
Аналіз положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, з урахуванням вищевикладених висновків Верховного Суду щодо їх застосування та предмету спору у справі, яка розглядається, змісту та характеру спірних правовідносин, обставин цієї справи, дає підстави для висновку, що реалізація позивачем права на компенсацію, передбаченого вказаними вище актами законодавства, не пов'язується законодавцем з обставинами щодо оскарження у судовому порядку дій та/або бездіяльності пенсійного органу стосовно строків виплати доходу (в тому числі пенсії), або з оскарженням у встановленому законом порядку підзаконного нормативно - правового акту, на підставі якого здійснювалась виплата пенсії, визнання його нечинним, таким, що не відповідає акту вищої юридичної сили. Наявність вини відповідного пенсійного органу також не визначена як обов'язкова умова для нарахування та виплати компенсації, щодо якої у спірних відносинах виник спір, й це узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 01.05.2023 у справі №380/23651/21.
Судом у цій справі встановлено, що на виконання рішень Закарпатського окружного адміністративного суду№260/3037/20 , №260/3413/21 ,№260/1210/22 , № 260/1621/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області зроблено розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії, за пенсійною справою 0703000467за Дорученнями №Д 0703000467/5, №Д 0703000467/7, №Д 0703000467/8, №Д 0703000467/9 згідно якими за період з 01.01.2016 по 30.11.2020 визначено суму заборгованості у розмірі 69 403,47 грн., за період з 01.12.2019 по 28.02.2022 визначено суму заборгованості у розмірі 160 647.02 грн., за період з 01.12.2019 по 30.06.2022 визначено суму заборгованості у розмірі 103583.72 грн., за період з 01.07.2022 по 30.06.2023 визначено суму заборгованості у розмірі 24000 грн. Однак, остаточна виплата позивачу перерахованої пенсії наразі не здійснена, що сторонами не заперечується.
Враховуючи те, що визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, то суд вважає, що вимоги позивача у цій справі є необґрунтованими і передчасними. На даній стадії правовідносин між сторонами відступні підстави для зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії.
Щодо посилань позивача на судові рішення суду апеляційної інстанції в іншій справі за в справі № 600/3700/21- а від 20.06.2022 року, то такі суд оцінює критично, адже вказані судові рішення не мають жодного відношення до даної справи.
До того ж, висновки у рішеннях суду апеляційної інстанції щодо застосування норм права у інших справах не є обов'язковими для врахування судом при вирішенні адміністративної справи, на відміну від правових висновків суду касаційної інстанції, які і враховуються судом при вирішенні цієї справи (постанова Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 140/862/19).
Стосовно посилань у позові на низку судових рішень Верховного Суду, то такі доводи суд оцінює критично, адже наведені у позові судові рішення були постановлені задовго до постанови Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року у справі №140/862/19, висновки у якій щодо застосування норм права, які регулюють спірні відносини, суд враховує при вирішенні цього спору.
Стосовно посилань позивача на рішення Верховного Суду від 24 липня 2024 року у справі справа № 600/1941/22-а, суд не бере до уваги, оскільки вони стосуються правовідносин, де пенсійним органом остаточна виплата позивачу перерахованої пенсії здійснена.
У цій справі судом не встановлено ознак противності у діях відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, оскільки з матеріалів справи не вбачається порушення прав позивача.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов не підлягає задоволенню з підстав викладених у його мотивувальній частині.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород, Закарпатська область,88008) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом тридцяти днів.
СуддяЗ.Б.Плеханова